Рішення № 12956168, 01.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/40901.12.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київмостобуд №1»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія «МСУ»про стягнення 188044,58 грн. за участю представників позивача –Литвин Я.О., довіреність № б/н від 17.06.2009 року, відповідача –Гавриленка Я.С., довіреність № б/н від 01.02.2010 року, ВСТАНОВИВ: У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 122941,66 грн. основного боргу, 55882,30 грн. інфляційної складової боргу, 9220,62 грн. 3% річних, а загалом 188044,58 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 30.09.2010 року.

Через канцелярію суду 16.11.2010 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позов в частині стягнення 117941,66 грн. основного боргу, 746,42 грн. 3% річних, в іншій частині в позові просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 вересня 2007 року позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 172941,66 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000017 від 19.09.2007р. на суму 172 941,66 грн.

Проте, відповідач отриманий на суму 172941,66 грн. товар оплатив частково в сумі 50000,00 грн. і мав заборгованість перед останнім у сумі 122941,66 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Однак, в судовому засіданні 01.12.2010 року представник відповідача надав докази сплати боргу до звернення позивача із позовною заявою до суду на суму 5000,00 грн. –платіжне дорученням № 17 від 15.01.2009 року.

За таких обставин, в позові в частині вимог про стягнення 5000,00 грн. боргу слід відмовити у зв’язку зі сплатою цієї суми до подання позову.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 117941,66 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

25.03.2010 року позивач надіслав претензію до відповідача з вимогою перерахувати борг у розмірі 122941,66 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 117941,66 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву поданому через канцелярію суду 16.11.2010 року визнав позов в частині стягнення 117941,66 грн. основного боргу та 746,42 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 117941,66 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленого товару, вимоги позивача про стягнення 3% річних є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 746,42 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору.

В іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних в позові слід відмовити.

Вимоги позивача про стягнення інфляційних сум є обґрунтованими, однак судом здійснено перерахунок інфляційного складової боргу за спірний період відповідно до вимог закону, згідно якого інфляційні втрати за спірний період відсутні, у зв’язку з чим в позові в цій частині слід відмовити.

Державне мито у сумі 1186,88 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 148,96 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія «МСУ» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22, код 03449901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київмостбуд №1»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 9, код 33594875) 117941 (сто сімнадцять тисяч дев’ятсот сорок одну) грн. 66 коп. боргу, 746 (сімсот сорок шість) грн. 42 коп. 3% річних, 1 186 (одну тисячу сто вісімдесят шість) грн. 88 коп. витрат державного мита та 148 (сто сорок вісім) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя           С.Чебикіна