Рішення № 12955898, 13.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/13313.12.10 За позовом Приватного акціонерного товариства “МТС Україна”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Немезіда воркінг груп”

про стягнення 1673, 63 грн.

Суддя БлажівськаО.Є.

Представники:

від позивача Байдюк С.В.

від відповідача не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “МТС Україна”звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Немезіда воркінг груп” про стягнення за договорами про надання послуг мобільного зв’язку: № 4483431/1.12016622 від 01.11.2008 р., № 4483433/1.12016622 від 01.11.2008 р. суми боргу в розмірі 1673, 63 грн. та судових витрат.

Ухвалою від 05.08.2010 року було порушено провадження у справі № 54/133, розгляд справи був призначений на 15.09.2010 року.

Судове засідання 15.09.2010 р. не відбулося у зв’язку з хворобою судді Демченко Т.С.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва № 32 від 11.10.2010 р. у зв’язку з хворобою судді Демченко Т.С., справу № 54/133 передано на подальший розгляд судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010р. розгляд справи призначено на 12.11.2010р.

          У судове засідання 12.11.2010р. представник позивача з’явився, на виконання вимог ухвали суду від 25.10.2010р. надав документи по справі.

Відповідач в судове засідання 12.11.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду від 25.10.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Враховуючи неявку представника відповідача, розгляд справи 12.11.2010р. відкладався.

26.11.2010р. розгляд справи не відбувся, у зв’язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010р. розгляд справи призначено на 13.12.2010р.

У судове засідання           13.12.2010р. представник позивача з’явився.

В усних поясненнях представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

В судовому засіданні 13.12.2010 р. судом у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2008р. між сторонами укладено договори №4483431/1.12016622, №4483433/1.12016622 про надання послуг мобільного зв‘язку.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач згідно з цим договором надає абоненту (відповідач) послуги мобільного зв’язку в межах України, а абонент (відповідач) здійснює оплату послуг на підставі відповідних тарифів.

Статтею 63 Закону України “Про телекомунікації” врегульовано порядок надання і отримання телекомунікаційних послуг. Умовою надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

У відповідності до п. 1.1 договору позивач взяв на себе обов‘язок надавати відповідачу послуги мобільного зв‘язку, а відповідач своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги.

У відповідності до умов зазначеного договору, позивач надав відповідачу послуги зв’язку, що підтверджується Звітом про баланс особового рахунку абонента за весь період надання послуг зв’язку з 01.12.2009р. по 01.03.2010р.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 3.5 договорів визначає, що кількість і вартість послуг, що надаються відповідачу на умовах Договорів, визначається у відповідності до показників належних позивачу технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості розмов.

Згідно п. 2.1.2.2. договору, поповнення авансу обов‘язково проводиться відповідачем до закінчення розрахункового місяця додатково з потребою у послугах. При цьому, на відповідачу лежить обов‘язок у разі неодержання рахунків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, зателефонувати до позивача для одержання інформації щодо подальших розрахунків.

Відповідно до п.3.3 договору розрахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок позивача або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до п‘ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

Відповідно до ст. 68 Закону України “Про телекомунікації” закріплено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо уразі одержання споживачем замовленої за передоплатою послуги.

В період з 01.12.2009р. по 01.03.2010р. за відповідачем виникла заборгованість по номеру телефону, зареєстрованого на особовому рахунку відповідача. Відповідачу були виставлені рахунки, які останній не сплатив.

На день подання позову до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 665,31 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 665,31 грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

До вище вказаного договору сторони уклали додаткову угоду терміном на 730 календарних днів, починаючи з дати її підписання сторонами, протягом яких абонент не має права відмовитись від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою оператора з підстав, обумовлених основним договором, або за заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, вказаний строк продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було призупинено.

Як вбачається із п. 2.1 основного договору оператор має право, зокрема, тимчасово обмежити надання послуг мобільного зв’язку, у разі несплати рахунків оператора в термін, передбачений умовами користування мережами мобільного зв’язку оператора та цим договором з будь-яких причин, в тому числі з причини неотримання рахунків у зв’язку із зміною абонентом адреси та неповідомленням про таку зміну оператора.

Згідно з п. 1.3 додаткової угоди забезпеченням виконання зобов’язання абонента перед оператором не відмовлятись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 ЦК України. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї Додаткової угоди або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 основного договору в зв’язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв’язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 2,74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. На підставі ст. 259 ЦК України строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України.

Відповідно до п. 5.2 основного договору договір припиняється, якщо абонент має несплачені рахунки і не погасив наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення.

Ознайомившись з розрахунком штрафної санкції позивача за оскаржений період, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача у розмірі 1008,32 грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Немезіда воркінг груп” (03179, м. Київ, вул. Котельникова, 51, код ЄДРПОУ 35909710) на користь Приватного акціонерного товариства “МТС Україна”(м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937) 665 грн. (шістсот шістдесят п’ять) 31 коп. - основного боргу, 1008 грн. (одну тисячу вісім) 32 коп. - штрафної санкції, 102,00 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

           Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Є. Блажівська

Повне рішення складено: 17.12.2010р.