Ухвала суду № 129554018, 11.08.2025, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/22519/23

Провадження №2-др/523/113/24

У Х В А Л А

"11" серпня 2025 р. м. Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання Дяченко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Серебрійської Юлії Олександрівни про відшкодування витрат на правничу допомогу, подану в рамках цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Серебрійська Юлія Олександрівна на дії приватного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2023 року ОСОБА_1 через свого представника Єпіфанцеву О.О. подав до суду скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Серебрійської Юлії Олександрівни, заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», та просив:

- поновити строк на подачу скаргу;

- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Серебрійської Юлії Олександрівни по відкриттю виконавчого провадження № 72288885 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПроКредитБанк» сукупної заборгованості за кредитним договором №5.15527 від 21.11.2007 року та №5.16404 від 20.02.2008 у розмірі 241336,64 грн., державного мита у розмірі 1700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн, та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_1 неправомірними, та скасувати це рішення;

- зобов`язати приватного виконавця закрити виконавче провадження.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19.12.2024 року заяву представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Єпіфанцевої О.О. про залишення без розгляду скарги задоволено. Скаргу ОСОБА_1 про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Серебрійської Ю.О. неправомірними та скасування рішення залишено без розгляду.

24.12.2024 року представник приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Серебрійської Юлії Олександрівни адвокат Заліпаєв Ю.В. подав до суду заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених внаслідок розгляду скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Серебрійська Юлія Олександрівна, якою просив:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Серебрійської Юлії Олександрівни судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 28000 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що судова справа розпочата за ініціативою скаржника (боржника у виконавчому провадженні). Цією скаргою боржник просив суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №72288885 та зобов`язати виконавця закрити виконавче провадження. В рамках судового провадження вимоги скаржника не знайшли свого підтвердження, отже його право не було порушено, що в свою чергу констатує необґрунтованість/безпідставність вимог скарги. Через необґрунтовані дії скаржника (в тому числі і його неодноразові неявки в судові засідання, витрати, які понесла приватний виконавець у зв`язку з цим судовим провадженням підлягають стягненню повністю з боржника. За таких обставин, приватний виконавець вважає, що боржник свідомо та навмисно подав необґрунтовану скаргу на дії виконавця, від якої згодом відмовився. Означене дає підстави для висновку про намагання останнього затягнути виконання рішення суду, яке набрало законної сили. В підтвердження заявленого до стягнення розміру витрат на правничу допомогу суду було надано: платіжну інструкцію про оплату 20000 грн; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію договору про надання правової допомоги №7 від 05.04.2024; додаткову угоду №1 від 05.04.2024;

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 4. Ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У судовезасідання ОСОБА_1 та йогоадвокат ЄпіфанцеваО.А. не з`явились, були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви належним чином, що зокрема підтверджується поданою до суду Єпіфанцевою О.А. заявою про відкладення розгляду справи.

Розглянувши заяву адвоката Єпіфанцевої О.А. про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у її задоволенні. Суд констатує, що неодноразово відкладав розгляд заяви, з причини відсутності доказів повідомлення скаржника про розгляд питання стягнення витрат на правничу допомогу, разом із тим, скаржник та його представник до судового засідання так і не з`явились, також і не скористалися своїм правом на подачу заяви про зменшення витрат на правничу допомогу. Суд враховує, що досить тривалий час в провадженні суду перебуває заява про стягнення витрат на правничу допомогу, при цьому адвокат Єпіфанцева О.А. ознайомлювалась із матеріалами справи, тобто добре знала про наявність в провадженні суду відповідної заяви, однак жодних заперечень або заяв про зменшення витрат на правничу допомогу протягом всього періоду часу до суду так і не подала. Також, адвокат Єпіфанцева О.А. до поданої заяви про відкладення розгляду справи і не подала доказів перебування за межами України, тому суд визнає неявку заявника до судового засідання неповажною.

У судове засідання приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Серебрійської Юлія Олександрівна не з`явилась, була повідомлена про дату, час та місце розгляду скарги належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

У даному випадку, вирішується питання стягнення судових витрат на стадії контролю за виконанням судових рішень.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Чинне законодавство не містить заборони на користування професійною правничою допомогою учасниками справи під час звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного (приватного) виконавця.

Відсутні подібні обмеження щодо використання правничої допомоги і суб`єктами оскарження.

Згідно зі статтею 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Отже, відшкодування судових витрат має відбуватись на будь-якій стадії судового провадження, зокрема і на стадії судового контролю за виконанням судових рішень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2024 року за № 921/357/20 дійшла висновку, що приватний виконавець як суб`єкт, чиї дії можуть бути предметом оскарження, має право на відшкодування судових витрат, понесених ним під час здійснення судом відповідного судового провадження, на загальних підставах.

Водночас, приписи статті 451 ЦПК України не охоплюють усі можливі випадки процесуальних рішень, якими може завершуватися провадження за скаргою сторони виконавчого провадження.

Так, особа, яка звернулася зі скаргою на дії / бездіяльність виконавця, має право заявити відповідне клопотання про припинення розгляду її скарги (залишення скарги без розгляду, відмову від скарги тощо), що у результаті унеможливлює подальший її розгляд (за винятком випадків подання такої заяви неуповноваженою особою) та призводить до ухвалення судового рішення, не передбаченого статтею 451 ЦПК України.

У разі відсутності спеціальної норми, яка регулює певні випадки завершення провадження на стадії судового контролю за виконанням судового рішення, суди мають керуватись загальними нормами, що регулюють розподіл судових витрат (глава 8 «Судові витрати» ЦПК України).

Отже, положення статті 452 ЦПК України повторюють загальне правило розподілу судових витрат та визначають, що за наслідками розгляду скарг у порядку судового контролю за виконанням судових рішень судові витрати також підлягають розподілу, а правила цього розподілу визначаються нормами, що регулюють розподіл судових витрат (зокрема, статті 141, 142 ЦПК України) тастосуються всіх видів судових витрат на будь-якій стадії процесу.

Протилежний підхід призводив би до ситуації, коли законодавець, не обмежуючи суд можливістю завершити розгляд скарги у законний спосіб, хоч і не обумовлений статтею 451 ЦПК України, разом з тим позбавив би сторону такого провадження права на відшкодування судових витрат за відсутності будь-яких підстав для цього.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 357/380/20).

Згідно із статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Стаття 141 ЦПК України регламентує розподіл судових витрат (як судового збору, так і інших витрат), визначаючи загальне правило, згідно з яким інші (крім судового збору) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони справи (позивача та відповідача) залежно від результатів розгляду позовних вимог за вирішенням спору по суті.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 112 постановиВеликої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу, що положення статей 137, 141 ЦПК України є універсальними у правовідносинах при вирішенні питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 905/1840/21, від 04.05.2023 у справі № 910/5911/22 (пункт 8.7), від 09.10.2024 у справі № 910/19949/23).

Отже, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що як стаття 137 ЦПК України, так і стаття 141 ЦПК України містяться в главі 8 «Судові витрати», яка є частиною розділу I«Загальні положення» ГПК України, що вказує на те, що правила зазначених статей стосуються усіх стадій процесу, в яких такі витрати можуть виникнути.

Згідно з положеннями статті 142 ЦПК України розподіл витрат проводиться судом і в тому випадку, коли судове рішення по суті спору не приймається (у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду).

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Приписи частини п`ятої статті 142 ЦПК України є проявом реалізації правила відшкодування судових витрат у випадку, коли судове вирішення спору по суті не відбулося і відсутня сторона, на користь якої ухвалене судове рішення.

Оскільки норма частини п`ятої статті 142 ЦПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості / необґрунтованості, то таку оцінку слід проводити суду у кожній справі окремо, відповідно до встановлених обставин перебігу спірних правовідносин. Така позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 905/460/21.

Таким чином, у цій справі приватний виконавець Серебрійська Ю.О.має право заявити вимоги про компенсацію понесених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, однак внаслідокнеобґрунтованих дійскаржника ОСОБА_1 . Приватний виконавець Серебрійська Ю.О.повинна обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку зі зверненням зі скаргою на дії приватного виконавця і у подальшому - із залишенням її без розгляду. Тобто стягнення зі скаржника компенсації понесених приватним виконавцем Серебрійською Ю.О.витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дійскаржника ОСОБА_1 .

Суд враховує послідовну та сталу правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої норми ЦПК України не встановлюють конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості / необґрунтованості, і таку оцінку слід проводити суду у кожній справі окремо, відповідно до встановлених обставин перебігу спірних правовідносин.

Обов`язком сторін у цивільному процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто стороні /особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат (у цій справі приватний виконавець) внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони, необхідно довести, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету, ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні й чим це підтверджується тощо. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20.

Приватний виконавець Серебрійська Ю.О., звертаючись до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу, необґрунтованість дій ОСОБА_1 вбачає у наступному:

1) вимоги скаржника не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, отже його право не було порушено, що свідчить про необґрунтованість скарги;

Надаючи правову оцінку доводам заяви в цій частині суд констатує, що за наслідком розгляду скарги, суд залишив скаргу ОСОБА_1 без розгляду, за заявою його представника, тобто фактично суд не надавав оцінку доводам скарги по суті. Також суд не встановлював наявність або відсутність порушеного права скаржника ОСОБА_1

2) неодноразові неявки у судові засідання скаржника та його представника;

Надаючи правову оцінку доводам заяви в цій частині суд констатує, що судом було призначено по скарзі 7 судових засідань, зокрема:

- у судове засідання 20.02.2024 року сторони не з`явились, суд відклав розгляд скарги на 08.04.2024 року;

Ухвалою суду від 20.02.2024 року: витребувано у приватного виконавцявиконавчого округуОдеської областіСеребрійської Ю.О. належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № 72288885 з виконання виконавчого листа № 2-4869/10, виданого Суворовським районним судом м.Одеси 02.03.2011р.; витребувано з Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеси), належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № 52923949 з виконання виконавчого листа № 2-4869/10 виданого Суворовським районним судом м.Одеси 02.03.2011р.

- у судове засідання 08.04.2024 року з`явилась приватний виконавець Серебрійська Ю.О. та її адвокат Заліпаєв Ю.В., однак суд відклав розгляд скарги на 04.06.2024 року, оскільки була не виконана ухвала суду про витребування доказів від 20.02.2024 року;

- у судове засідання 04.06.2024 року з`явились приватний виконавець Серебрійська Ю.О. та її адвокат Заліпаєв Ю.В., однак суд відклав розгляд скарги на 23.07.2024 року, оскільки були відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 про дату судового засідання;

- у судове засідання 23.07.2024 року з`явились приватний виконавець Серебрійська Ю.О. та її адвокат Заліпаєв Ю.В., однак суд відклав розгляд скарги на 08.10.2024 року, оскільки були відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 та його представника Єпіфанцевої О.О. про дату судового засідання;

- у судове засідання 08.10.2024 року учасники не з`явились, адвокат Єпіфанцева подала заяву про відкладення розгляду скарги, оскільки перебуває за межами країни, враховуючи неможливість розгляду скарги без пояснень скаржника, суд відклав розгляд скарги на 27.11.2024 року;

- у судове засідання 27.11.2024 року з`явились всі учасники процесу, надавали свої пояснення, адвокат Єпіфанцева О.О. заявляла клопотання, суд оголосив перерву у судовому засіданні, залучив до участі у справі в якості заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та для їх належного повідомлення оголосив перерву на 19.12.2024 року;

- у судове засідання 19.12.2024 року учасники справи не з`явились, адвокат Єпіфанцева подала заяву про залишення скарги без розгляду, яку суд задовольнив.

З огляду на викладене, суд констатує, що відкладення розгляду скарги декілька разів відбулось дійсно у зв`язку із неявкою скаржника та його представника, однак у той же час у суда були відсутні докази їх належного повідомлення про дати розгляду скарги. Неналежне повідомлення відбулось внаслідок відсутності в суді марок, також з пошти не повернулись рекомендовані повідомлення. Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити, що направляв на номер телефона скаржника смс повідомлення про розгляд скарги, разом із тим внаслідок того що скаржник не подавав до суду заяву з погодженням такого порядку його повідомлення, суд керуючись ЦПК України не міг розцінювати отримання ним смс повідомлення за належне повідомлення. Також, за відсутності доказів належного повідомлення скаржника, суд і не міг вирішити питання про залишення скарги без розгляду, внаслідок наприклад повторної неявки скаржника до судового засідання, за обставин належного сповіщення.

3) боржник свідомо та необґрунтовано подав скаргу, від якої згодом відмовився, що дає підстави для висновку про намагання останнього затягнути виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Суд зазначає, що приватний виконавець не підтвердила свідоме та необґрунтоване подання скарги ОСОБА_1 будь-якими доказами. Також, розгляд судом скарги не був підставою для зупинення виконання приватним виконавцем судового рішення, тому не підтверджені доводи намагання скаржника затягнути виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, суд дійшов висновків про не доведення приватним виконавцем необґрунтованості дій скаржника, а тому в силу ч.5 ст. 142 ЦПК України відсутні правові підстави для задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу приватного виконавця.

На підставі викладеного, керуючисьст. 134, 137, 141, 270 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Серебрійської Юлії Олександрівни про відшкодування витрат на правничу допомогу, подану в рамках цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Серебрійська Юлія Олександрівна на дії приватного виконавця залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Ухвала складена 15.08.2025р.

Суддя К.О. Далеко