Ухвала суду № 129548855, 13.08.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33715/25

Провадження № 1-кс/761/21951/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

прокурор ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_4 ,

підозрюваний ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної у м. Києві майора поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженець міста Львів, Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює на посаді лікаря-хірурга у Комунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради "Київський обласний онкологічний диспансер", освіта вища, одружений, раніше не судимий, який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.10.2024 року за № 12024100100004312 -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної у м. Києві майор поліції ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є підозрюваним у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100100004312 від 26.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100100004312 від 26.10.2024, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно наказу № 30-К від 13.03.2024 призначений на посаду лікаря-хірурга пластичного стаціонарного відділення на 0,1 ставки за сумісництвом у медичному центрі ТОВ «ЦЕНТР СУЧАСНОЇ ХІРУРГІЇ» (код ЄДРПОУ 44998633), займаючи відповідно до посадової інструкції ТОВ «ЦЕНТР СУЧАСНОЇ ХІРУРГІЇ» посаду лікаря-хірурга пластичного зазначеного медичного центру, маючи професійну освіту, а саме, закінчив у 2018 році Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України», здобувши освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» за спеціальністю «лікувальна справа» та професійною кваліфікацією «лікар», отримав звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю «хірургія» у Національному університеті охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика від 29.06.2021, отримав звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю «пластична хірургія» у ПВНЗ «Київський медичний університет» від 30.05.2022, тобто, відповідно до ст. 74 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992, будучи медичним працівником зі спеціальною освітою та згідно з п. «а» ч. 1 ст. 78 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 зобов`язаний надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу, неналежно виконав свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

06.08.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому сторона обвинувачення просить застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Прокурор ОСОБА_3 , у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення клопотання в повному обсязі, посилаючись на те, що відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри. Також, слідчим суддею враховано обставини вчинення інкримінованого діяння та його суспільну небезпечність.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

В той же час, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії» (Cloot v. Belgium, §40), серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Як встановлено слідчим суддею, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.

Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами, долученими до матеріалів клопотання, а відтак, є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Зважаючи на те, що органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак, не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 194 КПК України зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 194, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної у м. Києві майора поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: