Постанова № 12954786, 18.11.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                      ПОСТАНОВА

                                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                                                                      

18.11.10                                                                                           Справа № 3/19-257

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                         Кузя В.Л.

суддів                                                                                Юркевича М.В.

                                                                                Желіка М.Б.

При секретарі судового засідання           Друзюк М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну «Військторгсервіс»в особі філії «Управління торгівлі Західного оперативного командування»Концерну «Військторгсервіс»(м. Львів)

на рішення Господарського суду Тернопільської області

від 13.05.2010р. у справі № 3/19-257

за позовом Концерну «Військторгсервіс»в особі філії «Управління торгівлі Західного оперативного командування»Концерну «Військторгсервіс»(м. Львів)

до відповідача Приватного підприємства «ВКФ Вінко»(м. Тернопіль)

про стягнення заборгованості на суму 2710,76 грн.

за участю представників:          

від позивача           –не з’явився.

від відповідача          –не з’явився.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2010 р. до складу колегії суддів: головуючий суддя Кузь В.Л., судді Юркевич М.В., Мурська Х.В., внесено зміни, замість судді Мурської Х.В. введено суддю Желіка М.Б.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.05.2010р. у справі № 3/19-257 (суддя Турецький І.М.) у задоволенні позову Концерну «Військторгсервіс»в особі філії «Управління торгівлі Західного оперативного командування»Концерну «Військторгсервіс»до МПП «Вінко»про стягнення 2455,86 грн. основного боргу, 254,90 грн. пені відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями ст. 24 ГПК України, зокрема тим, що позов заявлено не до тієї юридичної особи, а саме належним відповідачем у даній справі має бути ПП «ВКФ Вінко», а не МПП «Вінко».

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Концерн «Військторгсервіс»в особі філії «Управління торгівлі Західного оперативного командування»Концерну «Військторгсервіс»звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.05.2010 р. у справі № 3/19-257 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції не врахував те, що 19.04.2005 р. була проведена перереєстрація, а саме повна назва відповідача була змінена з МПП «Вінко»на ПП «ВКФ Вінко».

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 р. у справі № 3/19-257 було здійснено процесуальне правонаступництво, замінено Мале приватне підприємство «Вінко»на Приватне підприємство «ВКФ Вінко».

17 листопада 2010 р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від позивача (скаржника) про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судовому засіданні.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 28.10.2010 р. участь представників сторін обов’язковою не визнавалась, розгляд справи неодноразово відкладався, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для розгляду апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання та можливість закінчення розгляду апеляційної скарги.

В судове засідання представник відповідача не з’явився. Поштовий конверт з ухвалою суду повернувся з відміткою про відсутність відповідача за адресою: Тернопіль, вул. Ломоносова, 41/15 Проте, факт перебування відповідача за вказаною адресою підтверджується витягом з ЄДРПОУ (а.с. 46). Інших доказів про місцезнаходження відповідача сторонами не подано, а судом не встановлено, а тому суд вважає за можливе розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.05.2010 р. у справі № 3/19-257 підлягає скасуванню з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 3 ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Позов у даній справі було заявлено до МПП «Вінко»(м. Тернопіль, вул. Глінки, 2/8, код ЄДРПОУ 23590369) - юридичної особи, з якою позивачем був укладений договір оренди приміщення № 1-Т від 15.01.2003 р., невиконання умов якого є підставою позову у справі.

Як вбачається з рішення суду першої інстанції, позивач подав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДРЮОФП) серії АД № 375007 (а.с. 46-48), в якому зазначено, що за станом на 20.04.2010 р. за ідентифікаційним кодом 23590369, зареєстроване ПП «ВКФ Вінко», за адресою м. Тернопіль, вул. Ломоносова, 41/15, заміна свідоцтва про державну реєстрацію відбулася 19.04.2005 року.

Суд зазначив, що в разі відсутності згоди позивача на відповідну заміну господарський суд може розглянути справу згідно з поданим позовом та відмовити в задоволенні останнього, оскільки судом вже встановлено, що визначений у позові відповідач не є боржником у тих матеріально-правових відносинах, в яких виник спір. Разом з тим така відмова не позбавляє позивача права на подання нового позову до належного відповідача, оскільки первісно поданий і новий позови не співпадають, зокрема, за складом сторін. З цієї підстави суд відмовив у позові.

Висновок суд першої інстанції про відмову у позові з підстав відсутності згоди позивача на заміну первісного відповідача (МПП «Вінко») належним відповідачем (ПП «ВКФ Вінко») у цій справі не підтверджений матеріалами справи, з яких вбачається протилежне. Адже 06.05.2010 р. позивачем було подано суду позовну заяву (від 23.04.2010 р. за вих. № 347) (а.с. 56-60), в якій позивач зазначив відповідачем МПП «Вінко»(м. Тернопіль, вул. Ломоносова, 41/15, код ЄДРПОУ 23590369), проте помилково невірно вказав організаційно-правову форму підприємства, а саме зазначив МПП «Вінко»замість ПП «ВКФ Вінко». Суд першої інстанції не навів доказів про те, що позивачу судом повідомлялось про необхідність проведення заміни первісного відповідача належним відповідачем і що позивач не дав на це згоди. Тобто, не було дотримано норму процесуального права. Така процесуальна дія була вчинена Львівським апеляційним господарським судом ухвалою від 12.10.2010 р.

При розгляд справи по суті встановлено:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2003 р. між ДП Міністерства оборони України «Управління торгівлі Зах.Ок»(орендодавець) та МПП «Вінко»(орендар) був укладений договір оренди приміщення № 1Т (далі по тексту договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею частину будівлі кондитерського цеху площею 251,9 кв.м, холодильну камеру площею 12,9 кв.м та асфальтований майданчик площею 50 кв.м, що знаходяться на окремому балансі Тернопільського військового торгу № 49 (а.с. 9-12).

Орендодавець передав, а орендар прийняв предмет договору оренди по акту прийому –передачі приміщення в оренду від 15.01.2003 р. (а.с. 13).

Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 135 від 05.04.2007 р. ДП МОУ «Управління торгівлі Західного оперативного командування»було реорганізовано шляхом приєднання до Концерну «Військторгсервіс», який являється правонаступником всіх прав та обов’язків реорганізованого підприємства (а.с. 16-17). У зв’язку з реорганізацією орендодавця в договір оренди від 15.01.2003 р. були внесені зміни шляхом укладення між сторонами угоди від 30.01.2008 р. (а.с. 15).

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що договір від 15.01.2003 р. припинив свою дію 08.10.2008 р.

Відповідно до п. 3.2. договору оренди оренда плата за базовий місяць оренди (грудень 2002 р.) розраховується згідно з Додатком № 2 до цього договору (а.с. 14) та складає 734,10 грн. (без ПДВ), перераховується орендарем орендодавцеві щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця з врахуванням щомісячного індексу інфляції, на підставі виставленого рахунку. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період до першого місяця та за перший місяць оренди. Понад орендну плату орендар зобов’язаний сплачувати щомісячно експлуатаційні витрати згідно з Додатком № 2, комунальні послуги згідно діючих тарифів на розрахунковий рахунок на підставі виставлених рахунків не пізніше 5-ти календарних днів з дня отримання рахунку.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач не сплатив на підставі виставленого рахунку № 45 від 30.09.2008 р. (а.с. 18) орендну плату за вересень 2008 року у розмірі 2046,55 грн. та експлуатаційні витрати у розмірі 409,31 грн.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України господарські зобов'язання повинні виконуватися у відповідності до умов договору, належним чином та в установлений строк.

За змістом статей 599 та 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Тобто, норми господарського та цивільного права ґрунтуються на обов'язковості виконання сторонами взятих на себе договірних зобов'язань.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, відповідач в порушення умов оренди у встановленому розмірі та у передбачені строки не сплачував орендну плату та експлуатаційні витрати за вересень 2008 року, внаслідок чого у нього утворився борг в розмірі 2455,86 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.3 Закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3.4. договору орендна плата та платежі, передбачені п. 3.2., перераховані несвоєчасно або не у повному обсязі, стягуються орендодавцем відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

За порушення грошового зобов’язання позивач на підставі п. 3.4. договору та з врахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов’язань»нарахував відповідачу пеню за період з 01.08.2009 р. по 11.08.2009 р. в розмірі 16,28 грн. та за період з 12.08.2009 р. по 31.01.2010 р. в розмірі 238,62 грн., сумарно 254,90 грн. пені, які підлягають стягненню.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу задоволити.

2.          Рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.05.2010р. у справі № 3/19-257 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, позов задоволити.

4.          Стягнути з ПП «ВКФ Вінко»(код ЄДРПОУ 23590369, м. Тернопіль, вул. Ломоносова, 41/15) на користь Концерну «Військторгсервіс»в особі філії «Управління торгівлі Західного оперативного командування»Концерну «Військторгсервіс»(код ЄДРПОУ 33689922, 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А) 2455,86 грн. заборгованості по орендній платі, 254,90 грн. пені, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Стягнути з ПП «ВКФ Вінко»(код ЄДРПОУ 23590369, м. Тернопіль, вул. Ломоносова, 41/15) на користь Концерну «Військторгсервіс»в особі філії «Управління торгівлі Західного оперативного командування»Концерну «Військторгсервіс»(код ЄДРПОУ 33689922, 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А) 51 грн. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

6.          На виконання цієї постанови місцевому господарському суду видати відповідні накази.

7.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

8.          Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя                     Кузь В.Л.

Суддя                     Юркевич М.В.

Суддя                     Желік М.Б.