Рішення № 12954773, 20.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

20.12.10

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел. 67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

16 грудня 2010р.                                                                                          справа №14/158

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс»,

вул.П.Мирного,16/13, м. Київ, 01011

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кропив’янське»,

вул.Каденюка,10, с.Кропивне, Бахмацький р-н., 16574

Про стягнення 34593грн. 07коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: Батюков А.В., довіреність №03/09 від 09.09.2010, представник

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за виконані підрядні роботи в сумі 24 994,00грн. згідно договору №268 від 10.09.2008р., 2085,79грн. пені, 2497,00грн. втрат від інфляції, 882,94грн. три проценти річних.

Від позивача надійшла заява, в якій повідомляє про допущені неточності при написані заяви, у зв’язку з чим сума основного боргу не змінюється і складає 24994,00грн., суми пені, 3% річних та втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції змінюються і складають: 2952,72грн. - пеня, 3% річних - 1347,62грн. та 5298,73грн. інфляційних витрат, які просить стягнути, а також просить стягнути з відповідача суму основного боргу витрати по сплаті держмита в сумі 387,50грн. та 236,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Суд розцінив подану позивачем заяву б/н та б/д про уточнення до позову, як збільшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача сум пені, 3% річних та інфляційних витрат, а саме: збільшення суми пені на 866,93грн. (з 2085,79 грн. до 2952,72грн.); збільшення розміру 3% річних на 464,68грн. (з 882,94 грн. до 1347,62 грн.) та збільшення розміру втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції на 2801,73грн. (з 2497,00 грн. до 5298,73 грн.) та прийняв збільшення позивачем розміру позовних вимог відповідно до ухвали від 07.12.2010р.

Від позивача по факсу надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії банківської виписки від 19.11.10р. про перерахування відповідачем 14996,40грн.

          Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

          Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, ухвали про порушення провадження у справі від 15.11.10р., про відкладення розгляду справи від 24.11.10р., від 07.12.10р. направлені на адресу відповідача вказану у позовній заяві, отримані останнім згідно поштових повідомлень №01817057, №13499545, №01802548 відповідно.

Нез’явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Враховуючи, що позивач збільшив свої позовні вимоги, і заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийняті судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

10.09.08р. між позивачем та відповідачем укладено договір №268. Згідно п.1.1-1.2 договору підрядник (позивач по справі) зобов’язується виконати за завданням замовника (відповідача по справі) наступні види робіт: очищення системи опалення будівлі Кропивнянської ЗОШ I-III ступенів Бахмацького району Чернігівської області. Замовник зобов’язується прийняти та оплатити перелічені роботи згідно актів виконаних робіт.

Відповідно до п.2.1-2.2 договору ціна договору складає 30000,00грн. Кінцева ціна договору визначається по фактично виконаним об’ємах і актах виконаних робіт, в цінах на момент їх оплати.

На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв підрядні роботи, що підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. на суму 29994,00грн., який підписаний сторонами 02.12.08р. та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. на суму 29994грн.

Згідно ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника –достроково.

У пункті п.3.1. договору сторони встановили, що оплата по договору проводиться по факту виконаних робіт по затверджених актах форми №КБ-2в, КБ-3. Кінцевий розрахунок відповідно до п.3.3 договору проводиться замовником не пізніше грудня 2008р. після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків.

Відповідач за виконані підрядні роботи розрахувався частково сплативши 5000,00грн. Заборгованість відповідача на день подання позову становила 24994,00грн., про що свідчить і акт звірки складений станом на 14.12.2010р. позивачем.

Після порушення провадження у справі відповідач здійснив перерахування на рахунок позивача 14996,40грн. з призначенням платежу «за надані послуги зг.акту КБ-2в від 02.12.08р. в т.ч.ПДВ 2499,40грн», що підтверджується копією виписки банку від 19.11.10р., яка надійшла від позивача по факсу.

Оскільки заборгованість в сумі 14996,40грн. відповідачем сплачена, спір між сторонами в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 14996,40грн. підлягає припиненню.

Заборгованість відповідача на день винесення рішення становить 9997,60грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Відповідно до приписів ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем на вимогу суду не подано доказів оплати за виконані позивачем роботи згідно договору №268 від 10.09.2008р., Акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008р., які підписані 02.12.08р.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

За таких обставин, борг в сумі 9997,60грн. підлягає стягненню з відповідача на корись позивача.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.6.4 договору при несвоєчасній оплаті замовником вартості виконаних підрядних робіт він виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну від суми не перерахованих коштів.

Позивач просить стягнути з відповідача 2952,72грн. пені за період з 01.01.09р. по 30.06.09р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 2951,35грн. у зв’язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку.

Позивач просить стягнути з відповідача 1347,62грн. три проценти річних за період з 01.01.09р. по 18.10.10р. та 5298,73грн. інфляції за період з 01.01.09р. по 18.10.10р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити борг урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати виконаних робіт, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повній сумі 1347,62грн. Позовні вимоги в частині стягнення інфляції підлягають частковому задоволенню в сумі 5296,01грн. у зв’язку з допущеними помилками при розрахунку.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, вимоги позивача не оспорив, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 9997,60грн., в частині стягнення пені в сумі 2951,35грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 1347,62грн., в частині стягнення інфляції в сумі 5296,01грн. Провадження по справі в частині стягнення боргу в сумі 14996,40грн. підлягає припиненню. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 345,89грн. державного мита та 235,97грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Як свідчать матеріали справи, позивачем платіжним дорученням №161 від 06.10.10., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/158 (а.с.7), сплачено в доход державного бюджету державне мито в сумі 387,50грн., при цьому ціна позову з врахуванням збільшення розміру позовних вимог складає 34593,07грн. Приймаючи до уваги, що позивачем сплачено державне мито у більшому розмірі ніж передбачено Декретом Кабінету Міністрів України №7-93 «Про державне мито»та відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс» підлягає поверненню з державного бюджету державне мито в сумі 41,57грн.

Керуючись ст.ст. 193, 216, 217, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 549, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 47, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження по справі в частині стягнення боргу в сумі 14996грн. 40коп. у зв’язку з відсутністю предмету спору.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кропив’янське»(вул.Каденюка,10, с.Кропивне, Бахмацький р-н., р/р 260057751 в Райффайзен банк «Аваль», МФО 353348 код 03794868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс», (вул.П.Мирного,16/13, м. Київ, р/р 26008100934001 ЗАТ «Альфа-банк»м. Києві, МФО 300446 код 32492718) 9997грн. 60коп. боргу, 2951грн.35коп. пені, 5296грн.01коп. інфляції, 1347грн.62коп. три проценти річних, 345грн. 89коп. державного мита, 235грн. 97коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс», (вул.П.Мирного,16/13, м. Київ, р/р 26008100934001 ЗАТ «Альфа-банк»м. Києві, МФО 300446 код 32492718) з державного бюджету (рахунок №31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, символ звітності 095, код платежу 22090200, код 22825965) державне мито в сумі 41грн. 57коп., яке сплачене згідно платіжного доручення №161 від 06.10.2010р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/158 господарського суду Чернігівської області.

Це рішення після набрання законної сили є підставою для повернення державного мита з державного бюджету.

Суддя Н.Ю.Книш

          Повне рішення складено 20.12.2010р.