Рішення № 12954757, 20.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

20.12.10

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

16 грудня 2010р. справа №14/164

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», вул. Мечникова, 16а, м. Київ, 01023

В особі: Чернігівської філії ВАТ НАК «Украгролізинг»,

вул. Боженка, 106, оф. 10, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гнідинці-Агро»,

вул. Шевченка, 11, с. Гнідинці, Варвинський район, Чернігівська обл., 17640

Про стягнення 2 094грн. 06коп.

                                                   Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Таран О.Ю., радник директора, довіреність №14/20-26-10 від 11.01.2010р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 2094,06грн. штрафу за порушення зобов`язань за договором фінансового лізингу № 25-09-787 бфл/1255 від 17.12.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення від 16.12.10р., в якому зазначив, що станом на 25.12.09р. тобто на день отримання лізингоодержувачем предметів лізингу, залишкова балансова вартість останніх складає 75255,60грн, що в подальшому через кожні три місяці вартість зменшується на 6271,30грн., отже станом на 25.09.10р. залишкова балансова вартість предметів лізингу складає 56441,70грн., що оскільки розрахунок залишкової балансової вартості предметів лізингу здійснюється станом на 23.11.10р., вартість обчислюється з урахуванням відповідної кількості днів, таким чином станом на 23.11.10р. залишкова балансова вартість предметів лізингу складає 52351,71грн.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №30 від 08.12.10р., в якому визнав факт порушення зобов’язання зі страхування предметів лізингу, передбаченого договором фінансового лізингу №25-09-787бфл/1255 від 17.12.09р. та просив, враховуючи що на даний час укладено договір страхування, зменшити розміру штрафу до 50грн. Крім того, відповідач просив розглядати справу без участі його представника.

Представник позивача не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника відповідача та зменшення розміру штрафу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив:

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 292 Господарського кодексу України лізинг –це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

17.12.2009р. між позивачем (лізингодавцем) та відповідачем (лізингоодержувачем) укладено договір фінансового лізингу № 25-09-787 бфл/1255.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1. договору, лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна та вартість предмета лізингу», що є специфікацією предмету лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

За юридичною природою вказаний договір є договором фінансового лізингу.

Факт передачі майна (транспортер скребковий ТСГ-2Б, зав.№739,740 у кількості 20шт.) відповідачу підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки №7 від 25.12.2009р. Даний акт підписаний представниками постачальника, лізингодавця та лізингоодержувача, і скріплений їх печатками.

У відповідності до п.6.1 договору фінансового лізингу предмет лізингу та страхові ризики з експлуатацією предмета лізингу, підлягають страхуванню протягом 10 календарних днів з дати підписання Акта з обов’язковим попереднім погодженням умов договору страхування та компанії-страховика з лізингодавцем.

Як свідчать матеріали справи та не заперечує відповідач, останній в установлений договором фінансового лізингу строк не здійснив страхування предмету лізингу.

Відповідачем на день розгляду справи в суді подано оригінал договору добровільного страхування майна №6-42-555-10 від 26.11.2010р. - транспортера скребкового ТСГ-2Б 2шт.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбачено сторонами у договорі.

Відповідно до п. 7.3. договору фінансового лізингу за порушення умов розділу 6 Договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф в розмірі 4% від невідшкодованої вартості предмета лізингу.

Відповідно до розрахунку позивача залишкова балансова вартість транспортерів становить 52531,72грн., отже 4% від вказаної суми становить 2094,06грн.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Так, враховуючи те, що на час винесення господарським судом рішення відповідачем був укладений договір добровільного страхування майна №6-42-555-10 від 26.11.10р., на підставі ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки та стягнути з відповідача 50,00грн. штрафу. В стягненні іншої частини штрафу слід відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 102,00грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 292 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гнідинці-Агро»(вул. Шевченка,11, с. Гнідинці, Варвинський район, Чернігівська обл., р/р 2600780303 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 380805, код 35074961) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»(вул. Мечникова,16а, м. Київ, р/р 260068782 м.Чернігів, ОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 353348, код 25901313) 50грн.00коп. штрафу, 102грн.00коп. держмита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Повне рішення складено 20.12.2010р.