Рішення № 12954745, 17.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20                               Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

16 грудня 2010 р.                                                                      Справа 21/151

Позивач:                     Закрите акціонерне товариство "АВК",

вул. 1-а, Олександрівська, 9, м. Донецьк, 83062

Відповідач:           Приватне підприємство "Деснапродукт",

вул. Калінова, б. 1, м. Чернігів, Чернігівська область, 14007

Предмет спору:           про стягнення заборгованості 1611 494, 93 грн.

Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Позивач: Пузенко Г.Є., довіреність № 52 від 05.06.2009 року, заступник начальника юридичного департаменту, завідуюча сектором правового регулювання.

Відповідач: Стрижак О.М., наказ № 1-К від 19.02.2009 року, директор.

          Закритим акціонерним товариством "АВК" подано позов до Приватного підприємства "Деснапродукт" про стягнення 1611494,93 грн. (1433806,58 грн. боргу, 76426,15 грн. пені, 84056,53 грн. двадцяти відсотків річних, 17205,67 грн. індексу інфляції).

          Представниками сторін подано додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 30 листопада 2010 року представник позивача виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 09 грудня 2010 року визнала існування заборгованості перед позивачем.

В судовому засіданні 16 грудня 2010 року представником відповідача надано платіжні доручення про сплату: 58000,00 грн. основної суми боргу та 16350,95 грн. з яких: 16114,95 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні 16 грудня 2010 року представником позивача надано клопотання про зменшення позовних вимог на 74350,95грн. з яких: 58000,00 грн. сума основного боргу; 16114,95 грн. державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

Клопотання про залучення документів до матеріалів справи підлягають задоволенню, відповідно до ст. 22 ГПК України.

19 березня 2009 року між Закритим акціонерним товариством "АВК" та Приватним підприємством "Деснапродукт" було укладено договір № 219, у відповідності до якого позивач зобов’язався виготовляти та поставляти товар у власність відповідача, а відповідач зобов’язався приймати товар та оплачувати його вартість на умовах, передбачених договором.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1767439,83 грн. за накладними в матеріалах справи /а.с. 25-62/. Про отримання товару свідчать печатки та підписи відповідача на кожній з вищезазначених накладних.

          У відповідності до Додаткової угоди № 1 до договору № 219 від 19.03.2009 року, якою внесено зміни до п. 4.3. Договору, оплата поставленого товару здійснюються відповідачем на протязі 45 (сорока п’яти) календарних днів з моменту переходу права власності на поставлений товар.

          В порушення умов укладеного договору, відповідач, взяті на себе зобов’язання не виконав, вартість отриманого ним товару в повному обсязі не сплатив. Так, відповідачем було частково здійснено оплату товару, загальною сумою 63678,25 грн. Крім того, відповідачем здійснено повернення товару на суму 269955,00 грн., про що свідчить копія видаткової накладної на повернення товару № ВП-0000001 від 09 червня 2010 року на суму 269955,00 грн. в матеріалах справи /а.с. 63/.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 15.09.2010 року було направлено на адресу відповідача претензію № 3623 від 14.09.2010 року, з вимогою погашення заборгованості. Про направлення відповідачу претензії свідчить копія фіскального чеку в матеріалах справи від 15.09.2010 року.

Відповіді від відповідача не надійшло, заборгованість не погашено.

Таким чином, у відповідності до наданих документів та матеріалів справи за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1433806,58 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 155 від 13.10.2010 року відповідач сплатив 58000,00 грн. суми основного боргу.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 1375806,58 грн. боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з клопотання про зменшення позовних вимог, позивач відмовився від стягнення 58000,00 грн. основного боргу та 16350,95 грн. державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

У зв’язку з тим, що відмова позивача від частини позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси, судом роз’яснено позивачу наслідки такої відмови та прийнято заяву про відмову від позову в частині стягнення 58000,00 грн. основного боргу та 16350,95 грн. державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, провадження у справі в частині стягнення 58000,00 грн. основного боргу та 16350,95 грн. державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, підлягає припиненню у зв’язку з відмовою позивача від їх стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 76426,15 грн. за період з 30.05.2010 року по 06.10.2010 року, нараховану у відповідності до п. 6.2.1. Договору, згідно з яким відповідач за порушення строків оплати товару сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи зі змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 76426,15 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 17205,67 грн. за серпень 2010 року /розрахунок /а.с.14-15//, а також 84056,53 грн. двадцяти відсотків річних за період за період з 30.05.2010 року по 06.10.2010 року /а.с.16-17/.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2.2. договору № 219 від 19.03.2009 року передбачено, що відповідач за порушення строків оплати товару зобов’язався сплатити позивачу 20 % річних від простроченої суми.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення 20 % річних від простроченої суми у розмірі 84056,53 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 17205,67 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Провадження у справі в частині стягнення 58000,00 грн. основного боргу та 16350,95 грн. державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу припинити.

2.          Позов задовольнити повністю з урахуванням зменшення.

3.          Стягнути з Приватного підприємства "Деснапродукт" (вул. Калінова, б. 1, м.Чернігів, 14007, код ЄДРПОУ 36339258) на користь Закритого акціонерного товариства "АВК" (вул. 1-а, Олександрівська, 9, м. Донецьк, 83062, код ЄДРПОУ 30482582) 1375806,58 грн. боргу, 76426,15 грн. пені, 84056,53 грн. двадцяти відсотків річних, 17205,67 грн. індексу інфляції.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя           Белов С.В.

17.12.10