Ухвала суду № 12954703, 07.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"07" грудня 2010 р. Справа № 60/267-10

вх. № 8444/1-60

Суддя господарського суду Чистякова І.О.

при секретарі судовогозасідання Холодна Д.С.

За участю представників сторін:

прокурора - не з`явився

позивача - не з`явився

третьої особи - не з`явилась

відповідача - не з`явився

розглянувши матеріали справи за позовом Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, с. Безлюдівка 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне Управління Держкомзему у Харківській області, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Безлюдівка

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення її з приведенням у придатний для подальшого використання стан

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області (позивач) до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача звільнити самовільну зайняту земельну ділянку площею 0,0089 га по вул. Зміївській в с. Безлюдівка Харківського району Харківської області та повернення її позивачу з приведенням у придатний для подальшого використання стан.

В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач, в порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України, користується вищевказаною земельною ділянкою без документів, що посвідчують право користування нею, що є підставою для її звільнення та повернення позивачу з приведенням у придатний для подальшого використання стан згідно ст. 212 Земельного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 вересня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 01 листопада 2010 року о 11:20 годині та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне Управління Держкомзему у Харківській області (61022, м-н Свободи,5, Держпром, 3 підїзд, 3 поверх).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 листопада 2010 року розгляд справи було відкладено на 17 листопада 2010 року о 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 листопада 2010 року продовжено строк розгляду спору до 08 грудня 2010 року, розгляд справи було відкладено на 01 грудня 2010 року о 12:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 грудня 2010 року відкладено розгляд справи на 07 грудня 2010 року о 15:00.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений під розписку.

До господарського Харківської області 07 грудня 2010 року надійшла заява прокурора про припинення провадження у справі (вх. №27086) на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з добровільним звільненням відповідачем спірної земельної ділянки житлової та громадської забудови площею орієнтовно 0,0089 га по вул. Зміївській в с. Безлюдівка Харківського району Харківської області. До заяви прокурор надав лист позивача №1122 від 02.12.2010р., в якому також зазначається про звільнення земельної ділянки та позивач просить суд припинити провадження у справі, а також надано акт від 01 грудня 2010 року.

Суд долучає до матеріалів справи надані прокурором документи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, факсимільним зв`язком до господарського суду надійшов лист позивача (вх. №550), який є тотожним листу, доданого прокурором до заяви про припинення провадження у справі (вх. №27086)

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не представив.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не представив.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

02 липня 2010 року Головним управлінням Держкомзему у Харківській районі Харківської області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства відповідачем та в результаті проведеної перевірки було встановлено, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку житлової та громадської забудови, яка знаходиться в сел. Безлюдівка по вул. Зміївській. Ділянка має площу 0,0089 га. На земельній ділянки встановлено три тимчасові споруди комерційного призначення (кіоски). Правовстановлюючі документи відсутні, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатами проведеної перевірки 02 липня 2010 року було складено відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що з вищенаведеним актом був ознайомлений відповідач, що підтверджується підписом відповідача.

Одночасно зі складанням вищезазначеного акту 02.07.2010 року винесено припис № 250124, відповідно до якого зобов`язано відповідача усунути порушення земельного законодавства в 30-денний термін. Даний припис відповідач отримав 02 липня 2010 року.

02 липня 2010 року Управлінням Держкомзему у Харківському районі Головного управління Держкомзему Харківської області складено протокол про адміністративне правопорушення №250067 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №250026, якою визнано відповідача винним у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

02 серпня 2010 року Головним управлінням Держкомзему у Харківській районі Харківської області було повторно проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства відповідачем та в результаті проведеної перевірки було встановлено, що відповідач не виконав припис №250124 від 02.07.2010р., що є порушенням ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

За результатами проведеної перевірки 02 серпня 2010 року було складено відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що з вищенаведеним актом був ознайомлений відповідач, що підтверджується підписом відповідача.

Одночасно зі складанням вищезазначеного акту 02.08.2010 року винесено приписи № 250117, відповідно до яких зобов`язано відповідача усунути порушення земельного законодавства до 02.09.2010р. Даний припис відповідач отримав 02 серпня 2010 року.

02 серпня 2010 року Управлінням Держкомзему у Харківському районі Головного управління Держкомзему Харківської області складено протокол про адміністративне правопорушення №250212 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №250016, якою визнано відповідача винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 153,00 грн.

02 вересня 2010 року Головним управлінням Держкомзему у Харківській районі Харківської області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства відповідачем та в результаті проведеної перевірки було встановлено, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку житлової та громадської забудови, яка знаходиться в сел. Безлюдівка по вул. Зміївській. Ділянка має площу 0,0089 га. На земельній ділянки встановлено три тимчасові споруди комерційного призначення (кіоски). Правовстановлюючі документи відсутні, що є порушенням ст.ст. 125,126 Земельного кодексу. Відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, а також нараховано шкоду, заподіяну земельним ресурсам внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та надано відповідачу припис на усунення порушення від 02.07.2010р. за № 250124. Перевіркою від 02.08.2010р. встановлено, що вищевказаний припис не виконано, що є порушенням ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", порушника притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП (протокол від 02.08.2010р. №250212, постанова від 02.08.2010р. №250016) та надано повторний припис від 02.08.2010р. за №250117. Перевіркою від 02.09.2010р. встановлено, що повторний припис не виконано.

Усі вищенаведені документи було складено у присутності відповідача, які ним підписані та не оскаржені.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 3 Земельного кодексу України закріплено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є обєктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Статтею 373 Цивільного кодексу України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

У ч.1 п.п."в" п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 року № 7, вказується, що "відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договорів оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)."

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Згідно приписів ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Главою 15 Земельного кодексу України визначено два види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

У відповідності по п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

В ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно акту від 01 грудня 2010 року, складеного головою постійної комісії з питань транспорту, зв`язку, архітектури та земельних відносин, членом постійної комісії Безлюдівської селищної ради та землевпорядником, встановлено, що самовільно встановлені відповідачем три торгівельні кіоски за адресою: сел. Безлюдівка, вул. Зміївська (біля жилого будинку №60 по вулиці Зміївській) звільнені від забудови, земельна ділянка приведена у придатний для подальшого використання стан.

При таких обставинах, враховуючи те, що відповідачем було звільнено спірну земельну ділянку, провадження у справі підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмета спору згідно п.1.1. ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та відповідно підлягає задоволенню заява прокурора та клопотання позивача про припинення провадження у справі.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При таких обставинах, враховуючи те, що спір доведено до суду внаслідок неправомірних дій відповідача, підлягає стягненню в доход державного бюджету України з відповідача держмито у розмірі 85,00 грн. згідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, що становить 236,00 грн.

Керуючись статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 3, 116, 124, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. 373 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 38, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора про припинення провадження у справі (вх. №27086) - задовольнити.

Клопотання позивача про припинення провадження у справі (вх. №550) - задовольнити.

Провадження у справі №60/267-10 припинити .

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 85,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання ухвали законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держбюджету України (рахунок № 31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання ухвали законної сили.

Суддя Чистякова І.О.

справа №60/267-10