Рішення № 12954687, 01.12.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2010 р.Справа № 14/86-1760 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

Розглянув справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" вул. Шевченка, 100, м.Бориспіль, Київська область,08300

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлайн" вул. Г. Мазепи, 5, м.Тернопіль,46000

про cтягнення заборгованості в сумі 34367,11 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Задорожній А.В., довіреність № 1659 від 12.11.10 р.;

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Приватне акціонерне товариство "Альба Україна", м. Бориспіль, Київська область звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлайн", м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 34367,11 грн.

Свої позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні повноважним представником, позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленої продукції, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість в сумі 34367,11 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов, не подав, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України та п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що кореспонденція направлялася відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві та зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 3959/02-2 від 01.12.2010 р., а саме: вул. Г. Мазепи, 5, м.Тернопіль,46000, однак повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду від 28.10.2010 р. повернулося на адресу суду без вручення адресату, у зв’язку із закінченням терміну зберігання (довідка відділення зв’язку форма ф20), відтак відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, а тому суд вважає, що ним виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз’яснено.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

04.01.2010 р. між Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" (далі Позивач) в особі Голови Правління Коржикова О.П. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайлайн" (далі - Відповідач), в особі директора Костинського С.О., укладено договір купівлі-продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення № ТА 316/10 (далі - Договір).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме видаткових накладних №10116776 від 12.04.2010 р., №10116781 від 12.04.2010 р., №10117055 від 12.04.2010 р., №10109195 від 09.04.2010 р., №10109197 від 09.04.2010 р., №10109198 від 09.04.2010 р., №10109199 від 09.04.2010 р., №10067015 від 02.04.2010 р., №10067035 від 02.04.2010 р., №10067036 від 02.04.2010 р., №10067368 від 02.04.2010 р., №10067787 від 02.04.2010 р., №10051724 від 01.04.2010 р., №10052104 від 01.04.2010 р., №10052108 від 01.04.2010 р., №10052169 від 01.04.2010 р., №10011750 від 26.03.2010 р., №10012327 від 26.03.2010 р., №10002879 від 25.03.2010 р., №10003067 від 25.03.2010 р., №10003068 від 25.03.2010 р., №9986829 від 23.03.2010 р., №9986830 від 23.03.2010 р., №9987073 від 23.03.2010 р., №9978059 від 22.03.2010 №9966871 від 19.03.2010 р., №9966872 від 19.03.2010 р., №9955326 від 18.03.2010 р., №9955327 від 18.03.2010 р., №9955415 від 18.03.2010 р. №9942865 від 17.03.2010 р. приватним акціонерним товариством "Альба Україна" у період з 12.04.2010 р. по 17.03.2010 р. здійснено поставку Товариству з обмеженою відповідальністю "Скайлайн" лікарських засобів та виробів медичного призначення на загальну суму 31800,00 грн.

Однак відповідачем, всупереч вимог чинного законодавства, оплата за поставлений товар здійснена не була.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору купівлі - продажу, згідно якого та в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття. Частиною 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до порядку виконання зобов'язань за Договором (п. 5.2.) Відповідач зобов'язаний сплачувати за поставлений товар на умовах, що вказуються у видатковій накладній на поставку товарної партії. Згідно видаткових накладних, Відповідач зобов'язаний розрахуватись за поставлений товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту його отримання.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

А у відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на приписи ст.625 ЦК України, позивачем, згідно поданого розрахунку позовних вимог № 1408 від 12.10.2010 р. за прострочення виконання зобов'язання відповідачу визначено 3% річних в сумі 374,67 грн.

Згідно із ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. із наступними змінами і доповненнями (далі,- Закон), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 наведеного нормативно-правового акту обумовлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до п.7.2. Договору у разі порушення Покупцем п.5.2. даного Договору він зобов'язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії продукції за кожен день прострочення.

Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу визначено пеню за період з 13.05.2010 р. по 20.09.2010 р. в сумі 2192,44 грн.

          Оцінивши даний розрахунок пені та 3% річних, суд вважає, що розрахунки проведені у відповідності з вимогами ст.232 ГК України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", зважаючи на що пеня в розмірі 2192,44 грн. та 3% річних в сумі 374,67 грн. підлягає до задоволення.

При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, товариством з обмеженою відповідальністю не надано, а судом не здобуто

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлайн" 31800,00 грн. основного боргу, 2192,44 грн. пені та 374,67 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлайн" (вул. Г. Мазепи, 5, м.Тернопіль,46000, код ЄДРПОУ 30047713, п/р 08012023000486029 в ПАТ "Універсал-Банк", МФО 322001) на користь Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" (вул. Шевченка, 100, м. Бориспіль, р/р 26006010025849 в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 22946976) - 31800 (тридцять одну тисячу вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 2192 (дві тисячі дев'яносто дві) грн. 44 коп. пені та 374 (триста сімдесят чотири) грн. 67 коп. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлайн" (вул. Г. Мазепи, 5, м.Тернопіль,46000, код ЄДРПОУ 30047713, п/р 08012023000486029 в ПАТ "Універсал-Банк", МФО 322001) на користь Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" (вул. Шевченка, 100, м. Бориспіль, р/р 26006010025849 в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 22946976) - 343 (триста сорок три) грн. 73 коп. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 17.12.2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          О.В. Руденко