Рішення № 12954672, 03.11.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2010 р.Справа № 14/74-1534 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

Розглянув справу

За позовом Публічного акціонерного товариства "ТернопільАвто" Вул. Довженка, 6, м.Тернопіль,46000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" вул. Промислова, 1, с.Острів, Тернопільський район, Тернопільська область,47728

про cтягнення заборгованості в сумі 3658 грн.

За участю представників сторін:

позивача : Бондаренко М.В., довіреність від 06.09.10 р.;

відповідача : Кузякін І.І. - представник.

Суть справи:

          Публічне акціонерне товариство "ТернопільАвто" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" про стягнення заборгованості в сумі 3658 грн.

Свої позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні повноважним представником, позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних робіт з технічного обслуговування транспортного засобу, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість в сумі 3658 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Відповідач, згідно письмового відзиву на позов, а також усних пояснень повноважного представника в судових засіданнях, проти позовних вимог заперечує, вважає їх не обгрунтованими та безпідставними.

В судових засіданнях представникам сторін процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз’яснено.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

На виконання умов правочинів укладених контрагентами в усній формі ТОВ "Доброслав-Тернопіль" замовило у ПАТ «ТенопільАвто»послуги по технічному обслуговуванню автомобіля Dong Feng. Обгрунтовуючи виконання взятих на себе зобов"язань позивач посилається на відомості замовлення-наряду №ЗН-0002527 від 28.03.2007р. та довіреності №082311 від цього ж числа.

Крім того, 14.06.2007 року відповідно до виданої відповідачем довіреності №160367 на підставі видаткової накладної №РН-0000421 позивачем реалізовано своєму контрагенту запчастини на загальну суму 1736 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі з приводу технічного обслуговування автомобіля суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору підряду, згідно якого та в силу ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Суд, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження виконання ним умов договору підряду прийшов до висновку, що вимоги про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю згідно замовлення - наряду №ЗН-0002527 від 28.03.2007р слід залишити без задоволення, оскільки виконання робіт за ним не підтверджені ні відповідними актами ні будь - якими іншими документами , які б засвідчували фактичне виконання зобов"язань позивачем. В свою чергу наряди - замовлення , на які посилається акціонерне товариство, містять лише перелік робіт, які плануються виконати , а не докази їхнього виконання.

Натомість вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за реалізовані йому публічним товариством на підставі видаткової накладної №РН-0000421 від 14.06.2007 року запчастини як належним чином доведені слід задовольнити в повному обсязі.

Наведений висновок суду грунтується як на зазначених вище приписах цивільного законодавства (526 ЦК України) так і на положеннях ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України , які встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

При цьому судом критично оцінюються доводи відповідача щодо пропуску акціонерним товариством позовної давності при зверненні до суду із відповідним позовом.

Так, вказуючи на те, що у видатковій накладній №РН-0000421 визначено умовами продажу "попередня оплата" , товариство з обмеженою відповідальністю вважає що днем коли позивач дізнався про порушення свого права є 14.06.2007 р. ( дата складання видаткової накладної).

Поряд із цим відповідачем залишено поза увагою приписи статті .693 ЦК України якою визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Договір між контрагентами укладено в усній формі, доказів встановлення його учасниками строку проведення попередньої оплати матеріали справи не містять.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням наведених приписів позивачем 22.09.2010 року направлено відповідачу претензію-вимогу за № 876 про погашення спірної суми заборгованості у 7 денний строк з моменту отримання даної вимоги. Вищевказана претензія-вимога станом на 27.10.2010р. боржником не виконана.

А у відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наведеного в сукупності, враховуючи що обов"язок по сплаті позивачу вартості запчастин, реалізованих ним відповідно до виданої ТОВ довіреності №160367 від 14.06.2007 року на підставі видаткової накладної №РН-0000421 від цього ж числа , у відповідача виник лише у вересні 2010 року, в суду відсутні підстави для висновку про пропуск позивачем позовної давності.

Крім того, зважаючи на дату виникнення у відповідача обов"язку оплатити вартість придбаних ним за договором запчастин , не підлягають застосування до спірних правовідносин і положення ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, товариством не надано, а судом не здобуто. За таких обставин, в цій частині позовні вимоги . підлягають до задоволення як обґрунтовані, доведені належними та допустимими доказами та не оспорені в установленому порядку відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав -Тернопіль", (вул. Промислова, 1, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 33282246) на користь публічного акціонерного товариства "ТернопільАвто", (вул. Довженка, 6, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 05441074, р/р 26005651119440 в Тернопільському відділенні ЛФ АТ «Брокбізнесбанк») - 1736 (одну тисячу сімсот тридцять шість) грн. 00 коп. основного боргу, 48,40 грн. державного мита та 111,98 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 29.11.2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          О.В. Руденко