Рішення № 12881020, 17.12.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2010 р.Справа № 10/86-1820 Господарський суд Тернопільської області

У складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Качунь І.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "ЗЕВС", м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1а-1б

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ровекс“, м. Тернопіль, вул. Подільська, 38а

          За участю представників:

позивача: Скасуна О.Г. –представника , довіреність від 22.10.2010 року ;

відповідача: не прибув

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

          Суть справи: Приватного підприємства "ЗЕВС“, м. Донецьк звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Ровекс“, м. Тернопіль –234 065,86 грн., з яких 197 156,56 грн. основного боргу; 9 997,43 грн. інфляційні втрати; 23 453,07 грн. пеня; 3 487,792 грн. - 3% річних; відшкодування судових витрат просить покласти на відповідача.

          В обґрунтування позовних вимог посилається на дію договору поставки товарів №СЗД-69, укладеного між сторонами 01 січня 2009 року, видаткову накладну на відпущення товару, товарно-транспортну накладну та банківські виписки.

Ухвалою суду від 15 листопада 2009 року судове засідання призначене о 11 год. 00 хвилин 03 грудня 2010року.

У зв’язку з неприбуттям у судове засідання 03.12.2010 року представника відповідача, розгляд справи було відкладено до 10 год. 50 хв. 17 грудня 2010 року в порядку статті 77 ГПК України.

03 грудня 2010 року позивач у справі звернувся до суду з заявою ( вх.. № 19600(н) в порядку статті 78 ГПК України і заявив про відмову від позову в частині стягнення 23453,07 грн. пені ; 9997,43 грн. інфляційних втрат та 3478,79 грн. 3% річних .

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України надає право позивачу до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог .

Заява позивача про відмову від позову в цій частині відповідає приписам статті 22 ГПК України , а тому приймається судом до розгляду .

Відповідач письмового відзиву на позов не подав , заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання 17.12.2010 року повторно не прибув, хоча був повідомлений про судове слухання у встановленому порядку, що підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов’язковою , надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Позивач по справі: Приватне підприємство "ЗЕВС", місцезнаходження якого м. Донецьк, вул. Куйбишева, 73, зареєстроване у встановленому законом порядку Виконавчим комітетом Донецької міської ради 22.06.2001 року, що підтверджується Довідкою управління статистики у м. Донецьку, ідентифікаційний код 31578034, і наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що 01 січня 2009 року між Приватним підприємством “ЗЕВС" , м Донецьк (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Ровекс“, м. Тернопіль ( Покупець) було укладено Договір на поставку товарів №СЗД-69, згідно умов договору, Постачальник зобов'язується постачати Покупцю напитки (далі-товар) партіями відповідно до замовлень останнього, а Покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 2.2. Договору сторони встановили, що найменування, асортимент, кількість і ціна товару визначається по домовленості сторін і вказується в специфікації (Додаток №1) і/або товарних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Термін оплати за отриманий товар протягом 21 календарного дня, з дати поставки товару Покупцю, яка вказана в товарній накладній на партію товару (п. 6.4. Договору). У випадку недостатньої суми здійсненого Покупцем платежу для повної оплати за поставлений товар, постачальник зараховує отримані суми, незалежно від вказаного призначення платежу, в рахунок погашення заборгованості за товар, яки поставлений раніше (п. 6.6. Договору). Згідно п. 4.6. Договору, право власності на товар, що постачається, переходить до Покупця з моменту його підписання.

Згідно видаткової накладної №13ВВ004311 від 22.12.2009р. на суму 362 499,64 грн. ПП “ЗЕВС” передало (відвантажено –товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв серії 01 ААБА №450468), а ТОВ "Ровекс" через Підвінську Н.Т. по довіреності № 1611 від 24.12. 2009р., отримало Товару на загальну суму 362 156,56 грн., з яких бій на суму 343,08 грн. (Акт бою-недостачі від 22.12.2009р.), а відповідно до банківської виписки про часткову оплату відповідачем в сумі 165 000,00 грн. і станом на час подання позову заборгованість ТОВ "Ровекс" –197 156,56 грн.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Беручи до уваги доводи позивача та оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Матеріали справи підтверджують, що позивач у справі поставив товариству з обмеженою відповідальністю “Ровекс“, м. Тернопіль товар, однак останній не виконав умов договору.

Станом на день подання позову заборгованість відповідача перед ТОВ "ЗЕВС" становить 197 156.56 грн.

У відповідності до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на зазначене суд вважає, що представленими суду доказами, а саме Договором на поставки товарів №СЗД-69 від 01.01.2009 року, накладними, позивач по справі довів наявність заборгованості відповідача перед ним за поставлену продукцію, а тому позовні вимоги про стягнення боргу на суму 197 156,56 грн., підтверджені документально та підлягають до задоволення.

          Статтею 80 п. 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено , що господарський суд припиняє провадження у справі , якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом .

Позивач у справі заявив клопотання про відмову від позову в частині стягнення 23453,07 грн. пені ; 9997,43 грн. інфляційних втрат та 3478,79 грн. 3% річних . Заява позивача про часткову відмову від позову відповідає вимогам чинного законодавства України , а тому відмова приймається судом .

З огляду на зазначене суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю " Ровекс " м. Тернопіль 23453,07 грн. пені ; 9997,43 грн. інфляційних втрат та 3478,79 грн. 3% річних в порядку п. 4 статті 80 ГПК України .

          Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 80 п.4 , 82, 84,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193, 222 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 625, 712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково .

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ровекс“, м. Тернопіль, вул. Подільська, 38 А, ідентифікаційний код 30690822 на користь приватного підприємства "ЗЕВС" , м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1а-1б, ідентифікаційний код 31578034 –197156 грн. 56 коп. боргу; 2398,45 грн. в повернення сплаченого державного мита; 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В частині стягнення 23453,07 грн. пені ; 9977,43 грн. індексу інфляції ; 3478,79 грн. 3% річних –провадження припинити .

4.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

5.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                      М.Є. Півторак