Ухвала суду № 12954664, 02.12.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

02.12.2010 р. Справа № 23/51

за заявою Державної податкової інспекції, у м.Полтаві (м.Полтава, вул. Фрунзе, 155)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Ай -Технології" ( м.Полтава, вул. Ю. Кондратюка, 2, кв. 123, код ЄДРПОУ 35360027)

про визнання банкрутом

Суддя: Ореховська О.О.

Представники сторін:

від кредитора - Смик В.О., довіреність № 5600/9/10-123 від 27.04.2010 року

від боржника - не з'явився

Суть справи: розглядається заява Державної податкової інспекції, у м.Полтаві, м. Полтава про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Ай -Технології", м. Полтава згідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Боржник в судове засідання не з'явився. Ухвала господарського суду Полтавської області від 26.10.2010 р. направлена боржнику за адресою зазначеною ініціюючим кредитором в заяві про порушення справи про банкрутство: м.Полтава, вул. Ю. Кондратюка, 2, кв.123, яка співпадає з адресою, яка зазначена у витязі з ЄДРПОУ станом на 26.07.2010 року ( а.с.11 т.1) та у Довідці з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 30.06.2010 року ( а.с. 27-29 т.1), повернута поштовим віділенням до господарського суду Полтавської області в зв"язку з вибуттям адресата.

Крім цього, вищевказана ухвала господарського суду Полтавської області направлена керівнику боржника - Крижберецькому Р.В. за його місцем реєстрації: м. Полтава, вул. Ціолковського, 2 кв. 84 згідно інформації адресно-довідкового бюро УМВС України в Полтавській області, проте, повернута поштовим відділенням за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою , зазначеною у позовній заяві. У випадку нез"явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В зв'язку з тим, що необхідних для подальшого розгляду справи доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо, а неявка Боржника, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового розгляду, не перешкоджає розгляду справи, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, на підставі ст. 75 ГПК України.

Через канцелярію господарського суду Полтавської області від Прокуратури Полтавської області та Прокуратури Октябрського району міста Полтави надійшли листи за вх. № 13970д від 16.11.2010 р. та вх. № 13812д, з яких вбачається, що повідомлення госпродарського суду Полтавської області від 08.10.2010 р. ( а.с. 173 т.1) для організації розгляду та проведення перевірки у порядку ст. 97 КПК України направлено до ВПМ ДПІ у м. Полтаві.

Від ВПМ ДПІ у м. Полтаві надійшов лист за вх. № 14401д від 25.11.2010 р. в якому повідомляється, що матеріали, які надійшли з прокуратури Октябрського району м. Полтави, а саме повідомлення (в порядку ст. 90 ГПК України) господарського суду Полтавської області від 08.10.2010 р. № 23/51 щодо можливого встановлення факту умисних дій службових осіб (або будь-яких інших осіб, які зобов"язані сплачувати податки, збори (обов"язкові платежі) ТОВ НВФ "Ай-технології" (код ЄДРПОУ 35360027) щодо ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великому розмірі (960 386,96грн.) (ст. 212 КПК України) 19.11.2010 р. зареєстровано у Книзі обліку інформації про злочини ВПМ ДПІ у м. Полтава за № 297; на даний час ведеться перевірка для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши уповноваженого представника ініціюючого кредитора, суд, встановив:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.08.2010 р. (а.с. 1 т. 1) (в редакції ухвали від 16.09.2010 р. про виправлення описки в ухвалі від 20.08.2010 р. - а.с. а.с. 171 -172 т. 1) за заявою Державної податкової інспекції у м.Полтаві (ДПІ у м. Полтаві) порушено провадження у справі № 23/51 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Ай -Технології" ( м. Полтава, вул. Ю. Кондратюка, 2 , кв.123, код ЄДРПОУ 35360027) згідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В обґрунтування заявлених вимог ініціюючий кредитор - ДПІ у м. Полтві посилається на наявність у боржника податкового боргу в сумі 960 386,69грн., який складається з:

податку на прибуток в сумі 978,45грн. штрафних санкцій , який виник на підставі:

Актів перевірок: № 555/15-139/35360027 від 23.03.2009 р. № 673/15-139/35360027 від 26.05.2009 р. , № 1017/15-139/35360027 від 26.08.2009 р., № 3075-01/35360027 від 30.11.2009 р., № 1590/15-01/35360027 від 02.03.2010 р., № 227/15-139/35360027 від 29.01.2009 р. та податкових повідомлень - рішень: № 0006271501 від 06.05.2009 р., № 0009631501 від 17.07.2009 р., № 0012491501 від 26.10.2009 р., № 0015511501 від 28.12.2009 р., № 0002731501 від 31.03.2010 р., № 0003951501 від 13.03.2009 р.;

податку на додану вартість в сумі 958 388,24грн. (в т.ч. 320 581,43грн. - штрафні санкції та 637 806,81грн. - основний борг), який виник на підставі :

1) Декларацій: № 217966 від 21.10.2008 р., № 217972 від 21.10.2008 р., № 218000 від 21.10.2008 р., № 302822 від 22.01.2009 р., № 302816 від 22.01.2009 р., № 302819 від 22.01.2009 р. , № 325523 від 16.02.2009 р., № 26012 від 16.03.2009 р.,

2) Актів перевірок: № 843/152 від 29.09.2008 р., № 1040/152 від 05.11.2008 р., № 1377/152 від 29.12.2008 р., № 986/152 від 01.09.2009 р., № 1128/152 від 01.09.2009 р., № 1226/152 від 26.10.2009 р., 1260/152 від 30.10.2009 р. та податкових повідомлень - рішень: № 0007941502 від 30.09.2008 р., № 0011781502 від 22.12.2008 р., № 0001671502 від 12.02.2009 р., № 0010601502 від 01.09.2009 р., № 0012781502 від 21.10.2009 р., № 0013441502 від 06.11.2009 р., № 0014191502 від 16.11.2009 р.;

комунальному податку в сумі 1 020,00грн. штрафних санкцій, який виник на підставі:

Актів перевірок: № 00003-1505-35360027 від 08.01.2009 р., № 00221-1505-35360027 від 30.03.2009 р., № 00360-1505-35360027 від 04.09.2009 р., № 02452-1505- 35360027 від 29.03.2010 р. та податкових повідомлень - рішень: № 0000031505 від 25.03.2009 р., № 0002231505 від 07.05.2009 р., № 0003621505 від 23.10.2009 р., № 0002311505 від 23.03.2010 р..

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 року боржнику направлено першу податкову вимогу № 1/1203 від 19.11.2008 р. та другу податкову вимогу № 2/116 від 04.02.2009 р., як залишені боржником без виконання.

10.03.2009 р. начальником ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення за № 36 про стягнення коштів та продаж інших активів боржника в рахунок погашення його податкового боргу.

В ході з"ясування майнового стану боржника ініціюючим кредитором, встановлено, що нерухоме майно, транспортні засоби та земельні ділянки у боржника відсутні, що підтверджується листом ПП Полтавського БТІ "Інвентаризатор" від 14.07.2010 р., Інспекції державного технічного нагляду Полтавської ОДА від 26.07.2010 р. № 01-29/489, УДАІ ГУМВС україни в Полтавській області від 14.08.2010 р. № 1806, Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру від 13.08.2010 р. № 01-14/2453.

На вимогу суду, ДПІ у м. Полтаві листом від 15.09.2010 р. № 12073/9/10-230 (а.с. а.с. 159-160 т.1) повідомила про відсутність судових рішень та проваджень щодо наданих податкових повідомлень-рішень, інформація щодо порушення кримінальних справ порушених за фактом чи стосовно посадових осіб боржника на даний час відсутня.

При винесенні даної ухвали судом прийнято до уваги наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-12 провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

При цьому, Закон ( 2343-12 ) слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, укладення мирової угоди між боржником та кредиторами, задоволення вимог кредиторів тощо ( п. 2.1. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-12 ).

Відповідно до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” неплатоспроможність є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі , а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів не інакше як через відновлення платоспроможності. Банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно зі ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення господарськими судами провадження по справі про банкрутство, можливе при наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору, провадження в справі підлягає припиненню.

Предметом спору, на стадії порушення провадження по справі про банкрутство, є неплатоспроможність боржника сплатити безспірні грошові вимоги, що повинно бути підтверджено ініціюючим кредитором відповідними доказами при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Таким чином, за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Отже, порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою. Відлік тримісячного терміну, по закінченні якого може бути порушено справу про банкрутство боржника, починається з дати відкриття виконавчого провадження.

Тобто, ініціюючий кредитор повинен надати господарському суду постанову про відкриття виконавчого провадження та довідку про хід виконання рішення та наказу суду органом державної виконавчої служби або відповідний документ, який би свідчив про стан виконавчого провадження на день звернення з заявою про порушення справи про банкрутство.

Вищезазначені документи не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків ( див. Постанову Вищого господарського суду України від 09.06.2010 р. по справі № 16/277/09).

Відповідно до вимог частини 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Ініціюючим кредитором - ДПІ у м.Полтаві не додані документальні докази відповідно до вимог п. 10 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме, докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов"язкових платежах у встановленому законодавством порядку, зокрема, доказів стягнення податкового боргу в судовому порядку і відкриття державним виконавцем виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа.

Отже, заява кредитора про порушення справи про банкрутство подана без дотримання вимог ч.3 ст.6, п.10 ст.7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” а саме, за відсутності доказів неспроможності боржника задовольнити безспірні вимоги кредиторів після пред'явлення до виконання документів, що підтверджують ці вимоги та відсутності доказів вжиття заходів до отримання заборгованості по податкам, зборам (обов"язковим платежам) у встановленому законодавством порядку, зокрема в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вимог ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі , обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст. 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про систему оподаткування" в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України "Про систему оподаткування", сплаті не підлягають.

З огляду на вищевикладене, Закон не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства до категорії податків і зборів (обов’язкових платежів)(див. п. 4.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року № 04-5/1193, п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р.).

Відповідно до ч. 2 п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

З огляду на вищевикладене, справа № 23/51 порушена за заявою ДПІ у м.Полтаві про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Ай -Технології" ( м.Полтава, вул. Ю. Кондратюка, 2, кв. 123, код ЄДРПОУ 35360027) , підлягає припиненню.

Припинення провадження у справі про банкрутство з цих підстав не перешкоджає повторному зверненню з заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав встановлених Законом для порушення справи про банкрутство.

З врахуванням викладеного, керуючись п. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК, ст. 86 ГПК України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Припинити провадження у справі.

2. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.08.2010 р.

3. Копію ухвали направити ініціюючому кредитору, боржнику, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору .

Суддя О.О. Ореховська