Рішення № 129545297, 13.08.2025, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2956/24

провадження 2/216/450/25

РІШЕННЯ

іменем України

13 серпня 2025 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Цимбалістенко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ОСОБА_1 вернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що він є законним володільцем (користувачем) транспортного засобу FORD TRANSIT днз НОМЕР_1 2005 року випуску. 11.10.2023 внаслідок ДТП з вини водія ОСОБА_2 , зазначений транспортний засіб був пошкоджений, що завдало позивачу матеріальну шкоду. Відповідач ОСОБА_2 свою вину у вчиненні ДТП визнав, у зв`язку із чим учасники ДТП склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 16 жовтня 2023 року (Європротокол), в якому зазначено про визнання вини ОСОБА_2 , обставини ДТП та складена схема пригоди, коли сталося зіткнення. Відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована за полісом страхування №21 1525519 від 13.10.2022 приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», у зв`язку із чим позивач звернувся до ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» з заявою з проханням здійснити виплату узгодженого розміру страхового відшкодування за вирахуванням франшизи. Зазначена заява була зареєстрована за вх. №041223-01/В від 04.12.2023. Не отримавши відповіді на попередню заяву Позивач повторно звернувся до Відповідача 2, також через відділення Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» і 28.02.2024 отримав відповідь, що Страховик позбавлений можливості прийняти відповідне рішення у зв`язку з відсутністю довіреності, що передбачено пунктом «б» п. 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Враховуючи, що відповідачами добровільно не відшкодовано завдану шкоду він змушений звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Бутенко М.В. від 08.05.2024 позов був прийнятий до розгляду та відкрито провадження у справі № 216/2956/24, з постановленням здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

26.12.2024 у зв`язку із звільненням судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг ОСОБА_3 у відставку, за розпорядженням заступника керівника апарату суду здійснено повторний автоматизований розподіл даної цивільної справи.

26.12.2024 АСДС було визначено нового суддю для розгляду справи№ 216/2956/24, про що свідчать відомості викладені у протоколі повторного автоматизованого розподілу судової справи.

21.01.2025 ухвалою суду цивільну справу № 216/2956/24 було прийнято до провадження суддею Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В та визначено розглядати справу заправилами спрощеногопозовного провадженнябез повідомлення(виклику)учасників справи.

Вищезазначена ухвала суду направлялася відповідачам за адресою реєстрації їх місця проживання та місцезнаходження, про що свідчать наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було повернути органом поштового зв`язку з відміткою про вручення.

Згідно з п. 3 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Верховний Суд дотримується послідовної позиції, що викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 № 800/547/17, Касаційного господарського суду від 07.09.2022 № 910/10569/21, від 19.12.2022 № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 № 910/2654/22, від 06.06.2023 № 922/3604/21, за якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду.

У своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача ПАТ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» проти задоволення позову заперечував, зазначив, що позивачем не було надано документів, що підтверджують право Позивача на отримання страхового відшкодування, передбачених ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а відтак обов`язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування позивачу не настав. Також зазначив, що строк дії довіреності від 03.05.2012, долученої позивачем на підтвердження правомірності володіння ним транспортним засобом сплив 03.05.2022. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 .

У відповіді на відзив відповідача ПАТ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» позивач зазначив, що матеріали справи містять підтвердження того, що саме позивач керував автомобілем марки FORD TRANSIT днз НОМЕР_1 та був учасником ДТП, що мала місце 11.10.2023 року о 14 год. 15 хв., у м. Кривому Розі, по вул. Ярослава Мудрого навпроти буд 85/1. Позивачем, ОСОБА_1 до позовної заяви додано копії посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу FORD TRANSIT днз НОМЕР_1 , що свідчить про правомірність володіння позивачем вказаним автомобілем. Вищезазначене також не заперечується відповідачем 2. Отже, водію, який правомірно керував транспортним засобом належить право на відшкодування майнової шкоди, заподіяної цьому майну за рахунок страхової (винуватця ДТП).

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, вказав, що позивач не є правомірним володільцем майна, якому було завдано шкоди під час ДТП, оскільки довіреність за якою він керував транспортним засобом була дійсною до 03.05.2022 і втратила свою чинність на момент ДТП, яке сталось 11.10.2023. З наведених підстав також заперечив проти відшкодування ним позивачу моральної шкоди. Крім того зауважив, що висновки зроблені в ході експертизи та викладені у висновку експерта від 31.01.2024 позбавлені об`єктивності та не є інформативними, оскільки його не викликали для проведення зазначеної експертизи, а сама експертиза була проведена через 4 місяці після ДТП.

У відповіді на відзив відповідача ОСОБА_2 позивач зазначив, що факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди заподіяної вказаному майну. Тому водію, який правомірно керував транспортним засобом належить право на відшкодування майнової шкоди, заподіяної цьому майну за рахунок страхової (винуватця ДТП). Окрім того зазначив, що із сумою шкоди визначеною експертом у висновку від 31.01.2024 він погоджується, але не згоден із відмовою відповідачів щодо відшкодування завданої йому шкоди.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина 4 статті 268 ЦПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2023 о 14 год 15 хв у місті Кривому Розі по вул. Ярослава Мудрого навпроти буд. 85/1 сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої були пошкоджені транспортні засоби RENAULT MASTER днз НОМЕР_2 2014 року під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортний засіб FORD TRANSIT днз НОМЕР_1 2005 року під керуванням водія ОСОБА_1 , чим завдано матеріальної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом FORD TRANSIT днз НОМЕР_1 2005 року на підставі Довіреності від 03.05.2012, дійсної до 03.05.2022 а.с.25, посвідчення на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_3 та свідоцтва про реєстрації транспортний засіб FORD TRANSIT днз НОМЕР_1 2005 року а.с.25.

За взаємною згодою водії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 склали Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 16 жовтня 2023 року, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 визнав свою вину у ДТП а.с.14.

Відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована за полісом страхування №211525519 від 13.10.2022 приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», відповідно до якого страхова шкодо за заподіяння майну складає 160000 грн, франшиза складає 2600 грн - а.с.21.

04 грудня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» із заявою про страхове відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП а.с.16.

29 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 повторно звернувся до ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» із заявою про страхове відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП а.с.17-19.

У відповідь на повторну заяву позивача ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» повідомило, що оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу FORD TRANSIT днз НОМЕР_1 2005 року йому необхідно надати довіреність від власника транспортного засобу, інакше вони позбавлені можливості сплатити страхове відшкодування а.с.20.

Відповідно до Висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження № Д24/01/24 від 31.01.2024 судового експерта Чивчиша О.П. вартість матеріального збитку завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля FORD TRANSIT днз НОМЕР_1 2005 року на дату 16.10.2023 складає 38383,08 грн а.с.39-62.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Право на відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичних та юридичних осіб, має власник (частина третя статті 386 ЦК України) та/або особи, які мають речове право на чуже майно (статті 396 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно з пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на час вчинення ДТП) власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.

Спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху (висновок Верховного Суду України в постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14).

Позивач, який правомірно керував транспортним засобом, має право на відшкодування майнової шкоди, заподіяної цьому майну за рахунок страховика (страхової компанії) винної особи, а понад розмір страхового відшкодування, зокрема, франшизи, за рахунок винної особи.

Аналогічного висновку дійшли Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 200/21325/15-ц, від 03 квітня 2019 року в справі №299/2811/16-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі № 300/193/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 607/3007/16-ц, Верховний Суд України у постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14, тобто така практика є сталою.

Факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної автомобілю, яким керувала особа під час ДТП.

Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20), а також Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 335/2566/18.

Так в судовому засіданні було встановлено, що строк Довіреності від 03.05.2012 наданої власником транспортного засобу FORD TRANSIT днз НОМЕР_1 2005 року ОСОБА_4 , якою він уповноважив позивача ОСОБА_1 розпоряджатися, а також керувати транспортним засобом FORD TRANSIT днз НОМЕР_1 2005 року, сплив 04.05.2022 а.с.26.

Разом з цим позивач ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди 11.10.2023 керував транспортним засобом FORD TRANSIT днз НОМЕР_1 2005 року на підставі посвідчення на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_3 та свідоцтва про реєстрації транспортний засіб FORD TRANSIT днз НОМЕР_1 2005 року, тобто користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Суд також враховує висновки ЄСПЛ викладені у рішенні у справі «Броньовські проти Польщі» (Broniowski Poland), заява №31443/96, пункт 98, ECHR 2002-Х, які згодом відображені і у рішенні «Сук проти України», заява № 10972/05, пункт 22, ECHR 2011 року встановлено, що поняття «майно» в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Питання, що має бути розглянуто, полягає у тому, чи надавали заявнику обставини справи, розглянуті в цілому, право на інтерес, який по суті захищається статтею 1 Першого протоколу.

Отже, доводи відповідача 1 ОСОБА_2 та представника відповідача 2 ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», щодо відсутності саме у позивача ОСОБА_1 права на звернення до суду із цим позов є безпідставними та відхиляються судом.

Щодо розміру спричинено шкоди слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За вимогами ч. 2 цієї статті ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Із висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальних збитків №Д24/01/24 від 31.01.2024 складеного судовим експертом Чивчишем О.П. встановлено, що вартість матеріальних збитків, спричинених володільцеві автомобілю FORD TRANSIT днз НОМЕР_1 2005 року становить 38383,08 грн.

Підстави не приймати даний висновок до уваги у суду відсутні, оскільки вказаний висновок складений судовим експертом із відповідною кваліфікацією на підставі свідоцтва від 22.05.2015, крім того висновок експерта має застереження про його обізнаність про кримінальну відповідальність. Таким чином зазначений висновок є належним та допустимим доказом й оцінюється судом в сукупності з іншими доказами у справі.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідачі в добровільному порядку не здійснюють відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП позивачу.

Так, за своєю правовою природою зобов`язання з відшкодування шкоди, завданої ДТП є деліктним зобов`язанням. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, у якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 (далі - Постанова), передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні керуватися положеннями ст. 1166, ст. 1187 ЦК України.

Таким чином, на користь позивача з відповідача ОСОБА_2 належить стягнути 2600 грн франшизи, а з відповідача ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» 35783 грн 08 к. матеріальної шкоди.

Окрім того, судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій відповідачів позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає в переживаннях та стражданні з приводу того, що особи відповідальні за заподіяну шкоду не поновлюють його порушене право, не сплачують в добровільному порядку завдану шкоду. Постійна нервова напруга з цього приводу вплинула на його відносини в сім`ї. Також внаслідок пошкодження транспортному засобу позивачу довелось пересуватись громадським транспортом, що призвело до втрати часу та зміни звичного способу життя. Завдану моральну шкоду позивач оцінив у сумі 60000 грн: 40 000 грн з відповідача ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та 20000 грн з відповідача ОСОБА_2 .

Частиною 1ст. 1167 ЦК Українипередбачено, що відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.

Тобто, ч. 1ст. 1167 ЦК Українивизначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме, особу, яка її завдала; по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» від 31.03.1995№ 4 (Постанова), передбачено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Пункт 9 Постанови вказує на те, що при визначенні судом розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно дост. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, судом враховується характер і обсяг заподіяної дорожньо-транспортною пригодою шкоди, а також поведінку відповідача ОСОБА_2 , якийвизнавши себе винним у ДТП не намагався добровільно відшкодувати спричинену ним шкоду, а також поведінку відповідача ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», який як третя особа приймав участь у справі № 335/2566/18 та достеменно знав про те, що факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою, щоб звернутися за захистом права на відшкодування шкоди, заподіяної автомобілю, яким керувала особа під час ДТП, про що свідчить постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду в постанові від 16 листопада 2022 року, у якій викладений зазначений висновок, проте не зважаючи на це з формальних підстав ухилився від виплати страхового відшкодування позивачу ОСОБА_1 .

Суд також приймає до уваги, що пошкодження автомобіля позивача дійсно негативно вплинули на його спосіб життя, а невирішеність питання викликає в нього моральні страждання.

Між тим, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає за можливе задовольнити частково позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди та стягнути на користь позивача з відповідача ОСОБА_2 10000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, а з відповідача ПАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» - 20000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, оскільки вказана сума, на думку суду, є об`єктивною та достатньою для відшкодування моральної шкоди, що відбулася внаслідок неправомірних дій відповідачів.

Частина 1статті 133 ЦПК Українипередбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат, а саме: судового збору, сплаченого ними при подачі позову, тому оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з врахуванням положеньстатті 141 ЦПК України,вважає можливим відшкодувати позивачам понесені витрати, пропорційно до задоволених вимог, стягнувши їх з відповідача.

За вимогу майнового характеру, яку задоволено повністю в сумі 38383,08 грн (35783,08 грн з відповідача-2 +2600 грн з відповідача-1) на користь позивача ОСОБА_5 підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн, тобто по 605, 60 грн з кожного.

За вимогу щодо стягнення моральної шкоди, яку задоволено частково в сумі 30000 грн ( 20000 грн з відповідача-2 + 10000 грн з відповідача -1) підлягає стягненню 605,60 грн ( 30000 ? 1211,20? 60000), тобто по 302,80 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди франшизу в розмірі 2600 грн (дві тисячі шістсот грн), 10000 грн (десять тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також судові витрати у виді судового збору за вимогу майнового характеру 605,60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) і 302,80 грн за вимогу про стягнення моральної шкоди.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ»на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 35783 грн 08 к. (тридцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят три гривні вісім копійок), 20000 грн (двадцять тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також судові витрати у виді судового збору за вимогу майнового характеру 605,60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) і 302,80 грн за вимогу про стягнення моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», ЄДРПОУ 33908322, місце розташування: місто Київ, вулиця Борщагівська будинок № 154.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО