Постанова № 12954284, 08.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.10                                                                                           Справа№ 28/55 А

За позовом: Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Надія”, с. Сілець Сокальського району Львівської області

до відповідача: Державної податкової інспекції у Сокальському районі, м. Сокаль Львівської області

про спонукання до вчинення дій

Суддя Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Чопко К.М.

м.Львів, вул.Личаківська,128,

Представники сторін

Від позивача: Мокрій Р.З.-заступник директора

Від відповідача: Сольвар О.М.- завідувач юридичного сектора

          В судовому засіданні 08.12.2010 року проголошено вступну і резолютивну частину постанови. Постанову складено в повному обсязі 13.12.2010 року.

          Позов заявлено Державним відкритим акціонерним товариством „Шахта „Надія” до Державної податкової інспекції у Сокальському районі про спонукання до вчинення дій, в якому позивач просив суд винести рішення, яким зобов’язати відповідача списати податковий борг, що виник станом на 01.02.2005 року в розмірі –9262 962,78 грн, а також штрафні санкції нараховані на даний податковий борг.

          Доповненням до позовної заяви від 21.04.2008 року №09/413 (вх. №9725 від 22.04.2008 року) позивач просить суд прийняти постанову, якою зобов’язати відповідача провести зарахування сплачених коштів позивачем по ПДВ за призначенням за період 01.02.2005 року по 01.01.2008 року; податковий борг в розмірі 7260 455,60 грн станом на 29.02.2008 року –визнати безнадійним.

          Уточненням позовних вимог від 28.05.2008 року (вх. № 12280 від 29.05.2008 року) позивач просить суд прийняти постанову, якою визнати неправомірними дії відповідача стосовно зміни призначення платежу, зобов’язати відповідача (ДПІ у Сокальському районі) провести зарахування сплачених коштів позивачем по ПДВ за період 01.02.2005 року по 01.01.2008 року згідно призначення; зобов’язати відповідача (ДПІ у Сокальському районі) списати безнадійний податковий борг в розмірі 7 260 455,60 грн.

          Ухвалою суду від 12.06.2008 року у справі № 28/55А було призначено судово-економічну експертизу, а провадження у справі зупинено до одержання результатів експертизи.

          Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 року № 22а-11093/08 апеляційну скаргу ДПІ у Сокальському районі Львівської області на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.06.2008 року про призначення експертизи та зупинення провадження у справі залишено без задоволення, а згадану ухвалу господарського суду-без змін.

          За результатами призначеної експертизи, з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду надійшов Висновок № 455 судово-економічної експертизи по господарській справі № 28/55 А.

          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2010 року касаційну скаргу ДПІ у Сокальському районі Львівської області на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.06.2008 року у справі № 28/55А та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 року у справі № 22а-11093/08 відхилено, ухвалу господарського суду Львівської області від 12.06.2008 року у справі № 28/55А та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 року у справі № 22а-11093/08 залишено без змін.

          Ухвалою суду від 04.06.2010 року провадження у справі було поновлено. Ухвалою від 22.06.2010р. підготовче провадження у справі закінчено і призначено справу до судового розгляду.

          Уточненням позовних вимог від 01.10.2010 року(вх.№ 1902 від 05.10.2010 року) позивач просить визнати неправомірні дії відповідача стосовно зміни призначення платежу, зобов’язати відповідача (ДПІ у Сокальському районі) суб’єкта владних повноважень винести рішення яким провести зарахування сплачених коштів позивачем по ПДВ за період 01.02.2005 року по 01.01.2008 року згідно призначення, зобов’язати відповідача (ДПІ у Сокальському районі) суб’єкта владних повноважень винести рішення яким визнати та списати безнадійний податковий борг по ПДВ за період 01.02.2005 року по 01.01.2008 року в розмірі 7 260 455,60 грн.

          Уточненням позовних вимог від 07.12.2010 року (вх.№ 24016 від 08.12.2010 року) позивач просить визнати неправомірні дії відповідача стосовно зміни призначення платежу, зобов’язати відповідача (ДПІ у Сокальському районі) суб’єкта владних повноважень винести рішення яким провести зарахування сплачених коштів позивачем по ПДВ за період 01.02.2005 року по 01.01.2008 року згідно призначення, зобов’язати відповідача (ДПІ у Сокальському районі) суб’єкта владних повноважень винести рішення яким визнати та списати безнадійний податковий борг по ПДВ за період 01.02.2005 року по 01.01.2008 року в розмірі 7 260 455,60 грн., та внести зміни до облікової картки платника податків шляхом списання з картки особового рахунку суми податкової заборгованості у розмірі 7 260 455,60 грн.

          Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач неправомірно здійснював зарахування сплачених позивачем поточних платежів по ПДВ в погашення податкового боргу. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не містить заборони платнику податків сплачувати поточні податкові зобов’язання за наявності податкового боргу. Впродовж 2005-2007 року позивач сплачував поточні платежі по ПДВ до державного бюджету, які неправомірно зараховувалися податковим органом в погашення податкового боргу за попередні періоди. Зазначає, що станом на 29.02.2008 року безнадійний податковий борг складає 7 260 455,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на підстави, наведені в позовній заяві, уточненнях та доповненнях до позовної заяви, та на матеріали справи, позивач просить суд позов задоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечує повністю, просить в задоволенні позову відмовити повністю. В заперечення проти позову зазначає, що при несвоєчасній сплаті податкового зобов’язання узгоджені суми платежів повинні бути погашені в календарній черговості їх виконання. Також зазначає, що протягом 2005-2007 років у податкового органу були відсутні правові підстави для списання безнадійного податкового боргу. Звертає увагу на те, що згідно Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001 року № 103, зареєстровано в Мін’юсті України 10.01.2002 року за № 16/6304, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Зазначає, що позивачем при зверненні з позовом пропущено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на підстави, наведені у запереченні проти позову та доповненнях до заперечення, та на матеріали справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, податковим органом(відповідачем) зараховано в погашення податкового боргу позивача з ПДВ за грудень 2001 року-червень 2004 року грошові кошти, які надходили протягом 01.02.2005 року –01.01.2008 року по платіжних дорученнях позивача, через що відповідачем не проводилося зарахування коштів, сплачених до бюджету у вигляді поточних платежів по зобов’язаннях, відображених у податкових деклараціях по ПДВ за відповідний період.

Наведені обставини підтверджені відповідачем у поданому суду заперечені на позов та доповненні до заперечення на позов (зокрема, розрахунком, том.2, а.с.107-110).

Відповідно до п.п. 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику податків. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 вищевказаного Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи копій податкових декларацій позивача по ПДВ, платіжних доручень та виписок банку, а також із Висновку № 455 судово-економічної експертизи по господарській справі № 28/55 А від 30.06.2009 року, додатків № 1 та № 2 до Висновку, позивачем згідно поданих декларацій по ПДВ за період з 01.02.2005 року по 01.01.2008 року було самостійно задекларовано податкові зобов’язання по ПДВ на загальну суму 24364112 грн; в цей період позивачем було сплачено податку на додану вартість на загальну суму 7783903 грн 36 коп, із цієї суми сума 5094999 грн 96 коп сплачена по платіжних документах із призначенням платежу за конкретні податкові періоди (лютий,березень,грудень 2005 року, лютий, серпень, листопад-грудень 2006 року, січень, лютий,квітень, травень,червень, липень,серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року); щодо решти сплаченої суми в цей період, то сплата сум ПДВ була здійснена без наявності призначення платежу за конкретні податкові періоди.

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача щодо зміни призначення платежу по платіжних дорученнях на загальну суму 5094999 грн 96 коп та зарахування цієї суми в оплату податкового боргу без погодження з платником податків –позивачем.

Згідно із ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень, зобов’язання відповідача вчинити певні дії. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Виходячи із вищенаведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову - визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Сокальському районі стосовно зміни призначення платежу по платіжних дорученнях Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Надія” по оплаті сум податку на додану вартість за період з 01.02.2005 року по 01.01.2008 року, в яких наявне призначення платежу по оплаті сум ПДВ за податкові періоди лютий,березень,грудень 2005 року, лютий, серпень, листопад-грудень 2006 року, січень, лютий,квітень, травень,червень, липень,серпень,вересень,жовтень, листопад 2007 року, на загальну суму 5094999 грн 96 коп, та зобов’язання Державної податкової інспекції у Сокальському районі зарахувати згідно призначення платежу сплачені Державним відкритим акціонерним товариством „Шахта „Надія” грошові кошти по податку на додану вартість по платіжних дорученнях за період з 01.02.2005 року по 01.01.2008 року, в яких наявне призначення платежу по оплаті сум ПДВ за податкові періоди лютий,березень,грудень 2005 року, лютий, серпень, листопад-грудень 2006 року, січень, лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року, на загальну суму 5094999 грн 96 коп. Наведене гарантуватиме захист прав позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.

Щодо решти сплаченої позивачем суми в цей період, то сплата цих сум ПДВ була здійснена без наявності призначення платежу за конкретні податкові періоди, а тому дії відповідача по зарахуванню цих сум в погашення податкового боргу позивача за попередні періоди узгоджуються із вимогами п.п.7.1.1 п.7.1, п.7.7.ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відтак в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо позовних вимог в частині списання безнадійного податкового боргу по ПДВ за період 01.02.2005 року по 01.01.2008 року в розмірі 7 260 455,60 грн та внесення змін до облікової картки, то в задоволенні цих вимог суд відмовляє за їх безпідставністю.

Так, позивач посилається на те, що відповідно до п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий борг, а також штрафні санкції; під терміном «безнадійний»слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим законом.

Суд зазначає, що згідно Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001 року № 103, зареєстровано в Мін’юсті України 10.01.2002 року за № 16/6304, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Як вбачається із матеріалів справи, у позивача станом на дату звернення з позовом до суду було погашено податкове зобов’язання по ПДВ станом по декларації за червень 2004 року(див. розрахунок, том.2, а.с.107-110, облікові картки по ПДВ за 2004-2007 рік, том.2, а.с.29-63). Окрім того на розгляді господарського суду Львівської області перебуває справа № 25/331 А, порушена ухвалою від 07.09.2007 року, за позовом Прокурора Сокальського району в інтересах держави в особі ДПІ у Сокальському районі Львівської області до ДВАТ «Шахта «Надія»про стягнення заборгованості перед бюджетом, предметом якого є стягнення заборгованості по ПДВ починаючи з декларації від 18.10.2002 року до декларації від 18.05.2007 року. Відповідно до п.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Таким чином, відсутні правові підстави для списання податкового боргу з посиланням на закінчення строку позовної давності.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем при зверненні з позовом пропущено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, суд відзначає, що правопорушення по зміні призначення платежу та безпідставному зарахуванню відповідачем поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу мало характер триваючого правопорушення, відтак причина пропущення строку звернення до суду в частині періоду до 19.02.2007 року визнається судом поважною, і порушене право відповідно до ст.99,100 КАС України підлягає захисту.

Судові витрати присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 69-71,86,87,94,98,158,160,162,163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задоволити частково.

2.          Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Сокальському районі стосовно зміни призначення платежу по платіжних дорученнях Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Надія” по оплаті сум податку на додану вартість за період з 01.02.2005 року по 01.01.2008 року, в яких наявне призначення платежу по оплаті сум ПДВ за податкові періоди лютий,березень,грудень 2005 року, лютий, серпень, листопад-грудень 2006 року, січень, лютий,квітень,травень,червень,липень,серпень,вересень,жовтень, листопад 2007 року, на загальну суму 5094999 грн 96 коп.

3.          Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Сокальському районі(8000, м.Сокаль,вул.Шептицького,40, ідентифікаційний код 34107770) зарахувати згідно призначення платежу сплачені Державним відкритим акціонерним товариством „Шахта „Надія”(80086, Львівська область,Сокальський район, с.Сілець, ідентифікаційний код 00178175) грошові кошти по податку на додану вартість по платіжних дорученнях за період з 01.02.2005 року по 01.01.2008 року, в яких наявне призначення платежу по оплаті сум ПДВ за податкові періоди лютий,березень,грудень 2005 року, лютий, серпень, листопад-грудень 2006 року, січень, лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року, на загальну суму 5094999 грн 96 коп.

4.          В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.

5.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Надія”(80086, Львівська область,Сокальський район, с.Сілець, ідентифікаційний код 00178175) понесені судові витрати в розмірі 1 грн 13 коп сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                     Морозюк А.Я.