Рішення № 12954280, 29.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.10                                                                                           Справа№ 16/73

29.07.2010р.                                         

Господарський суд Львівської області у складі судді С.В.Іванчук, при секретарі Шереметі О.П. розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест”, м. Трускавець

До відповідача: Малого приватного підприємства „Прадобуд”, м.Борислав

про стягнення заборгованості

За участю представників:

Від позивача: Войнович О.В. - представник

Від відповідача: Рейхель Р.П. - представник

Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Суть спору: Товариством з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест”, м. Трускавець заявлено позов до Малого приватного підприємства „Прадобуд”, м. Борислав про стягнення 40 000грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.06.2010р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду . У зв”язку із необхідністю витребування від сторін додаткових доказів по справі, з метою повного всебічного та об”єктивного дослідження усіх обставин спору розгляд справи відкладався ухвалами суду від 22.06.2010р., від 20.07.2010р. та в судовому засіданні 06.07.10р. оголошувалась перерва до 09.07.10р.

В судові засідання представник позивача з”явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, представив оригінали документів суду для огляду та подав витребувані ухвалами суду докази. Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 14 червня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест»(надалі - Позивач) перерахував на рахунок малого приватного підприємства «Прадобуд»(надалі - Відповідач) 40000,00 грн. В призначенні платежу було зазначено, що оплата проводиться за будівельні роботи згідно акту виконаних робіт від 13.06.06р. Відповідач вказані вище кошти прийняв, жодних зауважень не висував. 01 червня 2010року від відповідача надійшов лист № 12 від 25.05.2010р. в якому відповідач стверджує, що кошти зараховані згідно акту від 13.06.2006р. Позивач зазначає, що до листа відповідач не надав жодного підтверджуючого документу, а саме акт від 13.06.2006р. та кошти не повернув. Відповідно до ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив , подав відзив (вх. № 12824 від 06.07.10р.), в якому позовні вимоги заперечив .Обгрунтовує свої заперечення наступним.

Відповідач зазначає, що 14 червня 2006 року ТзОВ Трускавецьінвест»дійсно перерахувало на поточний рахунок відповідача 40000 гривень. В призначенні платежу вказано: «Оплата за будівельні роботи згідно акту виконаних робіт від 13.06.06 р. разом з ДПВ 6666,67». Таким чином, оплата виконаних робіт проводилась по факту їх виконання на наступний день. Отже, жодних описок не було. Відповідач добросовісно виконав для позивача будівельно-монтажні роботи. Протягом більш як трьох років ТзОВ «Трускавецьінвест» не зверталось із вимогами про повернення коштів чи про зміну призначення платежу. Всі акти виконаних будівельних робіт оформлялись у двох примірниках, один з котрих передавався і замовнику —ТзОВ «Трускавецьінвест». Вказане підприємство, у випадку, якщо б їх твердження про описку справді були правдивими, протягом трьох років мало достатньо часу щоб звернутись з листом про зарахування вказаних коштів в рахунок розрахунків по інших договорах. Однак цього не було зроблено. Відповідач стверджує, що позивач подав позов лише через 3 роки та 10 місяців після виникнення права на вимогу, адже про свою помилку позивач повинен був дізнатись ще у день платежу, оскільки як він стверджує, акту виконаних робіт від 13.06.2006 р. нібито не існувало. З огляду на сплив трирічного терміну, та в зв'язку із зміною адреси підприємства, всю первинну документацію, термін вимог по якій пройшов, на даний час відповідач надати не може. Враховуючи, що ТзОВ «Трускавецьінвест»з 14 червня 2006 року по 03 червня 2010 року не зверталось із вимогами про повернення помилково сплачених коштів чи про зміну призначення платежу, по власній волі пропустило строки позовної давності. Тому, відповідач просить застосувати строки позовної давності до даних правовідносин та відмовити в задоволенні позову ТзОВ «Трускавецьінвест». 29.07.2010р. відповідачем на виконання ухвали суду від 20.07.2010р. повідомлено, що в період з 2006-2007р. існувало кілька договорів та бухгалтерський облік взаєморозрахунків між підприємствами вівся в цілому, тому вказати згідно якого договору відбулося зарахування є неможливо, а також відповідач зазначив що не наполягає на призначенні експертизи та у випадку призначення останньої не погоджується на оплату за її проведення.

Позивачем подано клопотання про поновлення строку позовної давності (вх. № 12822 від 06.07.10р.), в якому просить поновити строк позовної давності та захистити порушене право, з огляду на наступне. Позивач вказує на те, що причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права стало ряд обставин, які були з'ясовані під час розгляду справ № 13/116 від 28.07.2009р. та № 31/226 від 30.03.2010р. Із висновків суду зроблених у справі № 13/116 від 28.07.2009р. випливало, що кошти оплачені згідно платіжного доручення № 345 від 14.06.2006р. не були враховані в оплату робіт по договору №2 від 23.05.2006р. У справі № 30/226 ТзОВ «Трускавецьінвест»вимагав стягнення надмірно сплачених коштів перерахованих згідно платіжних доручень, в тому числі і платіжного доручення № 345 від 14.06.2006р. В свою чергу у відзиві та поясненнях зроблених у справі № 30/226 представником МПП «Прадобуд», останній заперечив приналежність оплати згідно платіжного доручення № 345 від 14.06.2006р. до договору № 6/09-25 від 25.09.2006р. ТзОВ «Трускавецьінвест»намагаючись з'ясувати в рахунок яких неоплачених робіт чи послуг було зараховано кошти в розмірі 40000,00 грн. звернулось до відповідача з відповідним листом № 567 від 12.04.2010р. Відповідач у відповідь надав лист №12 від 25.05.2010р. в якому підтвердив отримання коштів, однак не уточнив в рахунок яких робіт чи послуг зарахував ці кошти, також відповідач не надав жодного документу на підтвердження виконання робіт, про що просив позивач у своєму листі. ТзОВ «Трускавецьінвест»вказує на те, що не знав, що його право порушене і тому лише зараз звернувся до суду за захистом.

Розглянувши документи і матеріали, подані суду, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області в с т а н о в и в:

          14 червня 2006р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест”, м. Трускавець перераховано на рахунок Малого приватного підприємства „Прадобуд”, м. Борислав 40000грн., що підтверджується платіжним дорученням №345 від 14.06.06р.

Як вбачається із даного платіжного доручення №345 від 14.06.06р., платником визначено ТзОВ ”Трускавецьінвест”, отримувачем визначено –МПП ”Прадобуд”, в призначенні платежу вказано: Оплата за будівельні роботи згідно акту виконаних робіт від 13.06.06р. разом з ПДВ 6666,67,в графі проведено банком стоїть штемпель Львівської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” МФО 325019 14.ЧЕР 2006р. виконавець 41 та проставлений підпис.          Факт перерахування та отримання коштів в розмірі 40000грн. підтверджується обома сторонами даного спору. Позивач надіслав відповідачу вимогу №567 від 12.04.2010р. про повернення оплачених коштів в сумі 40000грн., яка була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією №14/810753 від 13.04.10р., з описом вкладення.

Малим приватним підприємством „Прадобуд”, м. Борислав дано відповідь №12 від 25.05.10р. на вимогу №567 від 12.04.10р., в якій повідомлено, що кошти в сумі 40000грн., що перераховані ТзОВ ”Трускавецьінвест” на поточний рахунок МПП ”Прадобуд” платіжним дорученням №345 від 14.06.10р. були зараховані, як оплата за будівельні роботи згідно акту виконаних робіт від 13.06.06р., відповідно до призначення платежу вказаного у платіжному дорученні та копія даного акту знаходиться у заявника вимоги. Також відповідач у даному листі зазначає, що з огляду на сплив трирічного терміну, МПП ”Прадобуд” вважає претензії ТзОВ ”Трускавецьінвест” необгрунтованими та безпідставними. При цьому , відповідач не вказує у виконання якого договору здійснено зарахування спірних коштів, доказів зарахування суду не надано, оплачені кошти позивачу відповідачем не повернуті. Відповідач стверджує, що оплата даних коштів проведена за виконані будівельні роботи згідно акту виконаних робіт від 13.06.06р. В підтвердження своїх заперечень відповідачем не представлено суду акту від 13.06.06р. на який є посилання у платіжному дорученні №345 від 14.06.06р., при цьому відповідач стверджує, що оскільки трирічний термін минув акти виконаних робіт не збереглися, а відтак даний документ не може бути представлений суду. Позивач зазначає, що даного акту виконаних робіт від 13.06.06р. у позивача не має та як з”ясувалося в подальшому, в процесі тривалої господарської діяльності, між даними сторонами, такий документ не складався.

Згідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинними документами визначаються документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Наказом Держкомітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та Архітектури від 21.06.2002р. №273/5 були затверджені типові форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт". Форма № КБ-2 в - типова форма акту прийомки виконаних підрядних робіт.           Відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облікузатв. наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704 після перевірки первинних документів за формою і змістом інформація переноситься до облікових регістрів. Облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Відповідальність за правильність реєстрації інформації в облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали їх. Перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинно здійснюватися в міру їх надходження до місця обробки (бухгалтерія, обчислювальна установка), проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської і статистичної звітності, декларацій і розрахунків. Інформація про господарські операції підприємства, установи за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів, порядок складання яких встановлюється відповідною інструкцією. Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов'язковій передачі до архіву . У разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Відповідно до розділу 3 "Загальних положень" Переліку документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головархіву України від 20.07.98 N 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.98 за N 576/3016 (із змінами та доповненнями), відбір документів, строки зберігання яких закінчилися, та складання акта про вилучення цих документів для знищення здійснюються після складання описів справ підприємства за відповідний період. Описи справ і акти розглядаються експертною комісією підприємства. Схвалені та погоджені описи справ, акти про вилучення для знищення документів разом подаються на розгляд ЕПК відповідного державного архіву. Схвалені та погоджені ЕПК описи справ та акти затверджуються керівником підприємства, після чого документи вилучаються для знищення. Жодних доказів в підтвердження зазначених обставин, зокрема факту реального складання та існування акту виконаних робіт від 13.06.06р., доказів в підтвердження знищення вказаного документа суду не представлено.

Матеріалами справи та обома сторонами підтверджується факт перерахування коштів в сумі 40000грн. Відповідачем не надано доказів фактичного виконання робіт на вказану суму, зокрема акту виконання будівельних робіт від 13.06.06р., не подано доказів складання такого акту від 13.06.06р., також не надано доказів про зарахування сторонами, оплачених коштів в розмірі 40000грн. згідно платіжного доручення №345 від 13.06.06р., в оплату інших зобов’язань сторін та доказів повернення спірних коштів також не представлено.

          Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

В силу ст.256 ЦК України, позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк позовної давності встановлений ст.257 ЦК України тривалістю у три роки. При цьому, згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності. В огрунтування якого відповідач зазначає, оскільки як стверджує позивач, акта виконаних робіт від 13.06.2006 р. нібито не існувало та враховуючи те що ТзОВ «Трускавецьінвест»з 14 червня 2006 року по 03 червня 2010 року не зверталось із вимогами про повернення помилково сплачених коштів чи про зміну призначення платежу, по власній волі пропустило строки позовної давності.

Позивач просить вважати поважними причини пропуску строку, просить поновити строки та зазначає, що причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права стали ряд обставин, зокрема які були з'ясовані під час розгляду справ № 13/116 від 28.07.2009р. та № 31/226 від 30.03.2010р. Представник позивача зауважив на тому, що між даними сторонами укладено ряд господарських договорів, зокрема договір №4 від 31.05.06р. на виконання будівельно-монтажних робіт (БМР), договір №2 від 23.05.06р. , договір № 06/09-25 від 25.09.06р. , договір № 5 від 23.08.06р., що передбачало виконання дуже великого обсягу будівельних та спеціальних робіт та на виконання укладених між сторонами договорів позивачем проводилась значна кількість платежів на оплату робіт та з врахуванням прийняття відповідачем спірних коштів та не повернення останніх, а також враховуючи не повідомлення відповідачем про помилковість перерахунку останніх, позивач вважав що дані кошти зараховані відповідачем у поточні платежі за виконані роботи на виконання господарських зобов’язань згідно до укладених між сторонами договорів. Позивач вказує, що дані обставини, зокрема підтверджуються обставинами з’ясованими в процесі розгляду справ № 13/116 від 28.07.2009р. оскільки кошти оплачені згідно платіжного доручення № 345 від 14.06.2006р. не були враховані в оплату робіт по договору №2 від 23.05.2006р., у справі № 30/226 ТзОВ «Трускавецьінвест»ставив вимогу стягнення надмірно сплачених коштів перерахованих згідно платіжних доручень, в тому числі і згідно платіжного доручення № 345 від 14.06.2006р. Однак, у відзиві та поясненнях наданих у справі № 30/226 МПП «Прадобуд», останній заперечив приналежність оплати згідно платіжного доручення № 345 від 14.06.2006р. до договору № 6/09-25 від 25.09.2006р.

В процесі розгляду даного спору судом встановлено, що господарським судом Львівської області розглянуто спір між даними сторонами та у справі №30/226 прийнято 30.03.2010р. рішення та додаткове рішення від 01.04.10р., якими первісний позов задоволено частково та розірвано договір від 23.08.2006р. №5, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест”, м. Трускавець, Львівська область, та малим приватним підприємством “Прадобуд”, м. Борислав, Львівська область. Стягнено з малого приватного підприємства “Прадобуд” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест”, 50000 грн.боргу, 585 грн. державного мита та 141,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено та в частині стягнення коштів в сумі 39691,60грн. також відмовлено. При огляді матеріалів справи 30/226, судом встановлено, що позивач –ТзОВ ”Трускавецьінвест” звертаючись із позовом до Малого Приватного підприємства „Прадобуд” про розірвання договорів та стягнення коштів перерахованих в порядку авансів у позовній заяві від 12.11.09р.(вх. № 8012 від 19.11.09р. арк..1-7 справи №30/226) зазначив, що він на виконання договору №6/09-25 від 25.09.06р. перерахував відповідачу 1505360грн., зокрема в які включив платіж проведений 14.06.06р. в розмірі 40000грн., в підтвердження чого долучено копію платіжного доручення №345 від14.06.06р.(арк..93 справи №30/226). 26.01.10р. (вх.№312) у даній справі №30/226 поступив зустрічний позов в якому ТзОВ ”Прадобуд” зазначив, що ТзОВ ”Трускавецьінвест” неправомірно додав до даного позову платіж від 14.06.06р. на суму 40000грн, який було проведено в червні 2006р., а договір №06/09-25 укладено 25.09.06р.(аркуш 94-97 справи №30/226). Тобто платіж не міг проводитись до укладення договору. В доданій позивачем копії платіжного доручення в призначенні платежу стоїть покликання на акт виконаних робіт від 13.06.06р. до укладення договору. Як вбачається із прийнятого рішення 30.03.2010р. у справі №30/226 платіжне доручення №345 від 14.06.06р.на суму 40000 грн. не було прийнято, як доказ оплати згідно договору №06/09-25 від.25.09.06р. Відтак, з вищенаведеного вбачається , що позивач добросовісно помилявся, вважаючи що оплачена сума в розмірі 40000грн. була зарахована на виконання одного із укладених між сторонами договорів, та дізнався про не зарахування даних коштів, зокрема при розгляді Господарським судом Львівської області справи № 30/226, відтак за даних обставин право на вимогу у позивача виникло фактично коли відповідач повідомив, а позивач дізнався про не прийняття даних коштів у виконання зобов’язань з оплати за виконані роботи, зокрема щодо договору №06/09-25 від.25.09.06р..

          Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. За змістом ст. 261 ЦК України 1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представників обох сторін в процесі розгляду спору у справі № 30/226 за позовом ТзОВ ”Трускавецьінвест” з МПП „Прадобуд” про стягнення заборгованості, сторони не дійшли згоди про зарахування коштів в розмірі 40000грн. сплачених платіжним дорученням №345 від 13.06.06р. в оплату на виконання договорів, які були предметами розгляду даного спору. З огляду на дані обставини, та враховуючи не погодження відповідача зарахувати оплачені кошти в рахунок зобов’язань з оплати, позивач правомірно звернувся із вимогою про повернення коштів №567 від 12.04.2010р., як отриманих відповідачем без достатньої правової підстави .

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм; спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватного її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Із врахуванням вищенаведеного та поданих доказів в їх сукупності позовні вимоги є обгрунтованими, не спростованими та такими , що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України .

Керуючись ст. ст. 4-2-4-7, 22, 33, 45, 49, 82,84,85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити .

Стягнути з Малого приватного підприємства „Прадобуд” (82300 Львівська область, м.Борислав, вул.. Трускавецька,125ЄДРПОУ 30293024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест” (82200 м. Трускавець, вул. Сухо воля,61 ЄДРПОУ 30439207) 40000грн.основного боргу, 400грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати згідно до ст.116 ГПК України.

          Суддя                                                                                          Іванчук С.В.

Суддя                                                                                           Іванчук С.В.