Рішення № 12954104, 08.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/33608.12.10 За позовом Об`єднання підприємств "Українська Ліга музичних прав"

До Малого приватного виробничо-комерційного багатопрофільного

підприємства "Гродекс"

Про зобов'язання вчинити дії

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники: Від позивача Ховхун Ю.Е. (дов. б/н від 14.01.2010р.), Ісаєнко А.В. (дов. б/н від 08.09.20010р.). Від відповідача Білошук О.Т. (дов. №Д-01 від 01.06.2010р.) Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об’єднання підприємств "Українська Ліга музичних прав" (далі по тексту - позивач) звернулося з позовною заявою до Малого приватного виробничо-комерційного багатопрофільного підприємства "Гродекс" (далі по тексту - відповідач) про зобов'язання відповідача виконати в натурі свої договірні зобов'язання по договору №1/08 від 15.12.2008р. шляхом надання позивачу протягом 30 календарних днів від дня набуття чинності рішенням суду, прийнятим за результатами розгляду цього позову, точних відомостей щодо:

- розміру доходів, одержаних МПВКБП “Гродекс” в процесі діяльності кафе “Піца Челентано” (м. Київ, вул. Воровського/Ярославів Вал, 1/37, літера А) за період з 15.12.2008 р. по 30.06.2010 р., визначених згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку відповідно до постанови KM України №71 від 18.01.2003р. „Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку їх виплати";

- переліку фонограм та зафіксованих у них виконань, які використовувались у кафе “Піца Челентано” (м.Київ, вул. Воровського/Ярославів Вал, 1/37, літера А) протягом періоду з 15.12.2008р. по 30.06.2010р. включно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/336, розгляд справи призначено на 16.09.2010 року.

Відповідачем у справі подано письмовий відзив від 16.09.10р., в яких відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись в обґрунтування своїх заперечень на те, що до фактичного виконання зобов’язань по договору відповідач приступив з квітня 2010р., оскільки між сторонами договору тривав переддоговірний спір, а отже датою набрання чинності договору є дата набрання чинності рішення суду у відповідності до ст. 187 ГК України, а також посилався на те, що листом № 6 від 20.04.10р. відповідач виконав свої зобов’язання щодо подачі інформації, а також повідомив про поважні причини неможливості надати інформацію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 року розгляд справи був відкладений на 06.10.2010 року у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів.

У судовому засіданні 06.10.2010 року представником позивача надано додаткові матеріали по справі, в усних поясненнях по суті позовні вимоги підтримано.

Представником Відповідача надано усні пояснення та заперечення по суті справи, в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, у відповідності до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва до 21.10.2010 року.

21.10.2010 року Відповідач у судове засідання не з’явився, проте направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою суду від 21.10.2010 року розгляд справи відкладено на 24.11.2010 року, про що належним чином повідомлено сторін по справі.

          24.11.2010 року судове засідання не відбулося, у зв’язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи призначено на 08.12.2010 року, про що представників сторін повідомлено ухвалою.

          В судовому засіданні 08.12.2010 року представник відповідача не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане клопотання, суд відмовляє у його задоволенні з тих підстав, що відповідач у справі є юридичною особою, та не обмежене колом осіб, які можуть представляти його інтереси, в тому числі і у суді, на підставі довіреності, а також з огляду на те, що строк розгляду справи обмежений двома місяцями та клопотань про його продовження у порядку ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України від сторін не надходило, клопотання є необґрунтованим.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, обґрунтовуючи їх наступним.

15.12.2008 року між позивачем та відповідачем, у порядку виконання рішення суду було укладено договір №1/08 про сплату винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та відеограм.

          Пунктом 2.1.1. вказаного Договору встановлено обов’язок відповідача не пізніше п’яти календарних днів після закінчення звітного місяця виплачувати винагороду, розмір якої зазначено в Додатках до Договору, шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок позивача, а згідно п. 2.1.4. відповідач прийняв на себе зобов’язання до двадцятого числа місяця, що слідує за звітним кварталом, надавати позивачу інформацію щодо Фонограм, які публічно виконувались у належному відповідачу закладі, протягом звітного кварталу.

          З моменту укладення Договору відповідачем не виконувались зобов’язання як по сплаті винагороди (роялті), так і по наданню інформації щодо Фонограм, які публічно виконувались.

          Позивач надсилав відповідачу листи №02/02/04/10 від 02.04.2010 року та №01/06/05/10, в яких вимагав –самостійно нарахувати суми належні до сплати винагороди (роялті) та перерахувати їх на рахунок позивача; надати позивачу відомості щодо фонограм, які публічно виконувались у закладі відповідача.

          Відповідач вимоги, які містились в листах не виконав.

          Статтею 193 ГК України встановлено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших нормативних актів та договору.

          Абз. 2 п.2 розділу ІІ додатку до постанови Кабінету Міністрів України №71 від 18.01.2003 р. «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку їх виплати»визначено, що «юридичні і фізичні особи, які здійснюють комерційне використання фонограм і відеограм, на підставі договорів про виплату винагороди надають уповноваженим організаціям у письмовій формі в установлені договором терміни відомості, необхідні для збирання і розподілу винагороди, зокрема щодо найменування використаних і (або) відеограм та зафіксованих у них виконань, їх виробників та виконавців, тривалості кожного використання зазначених об’єктів суміжних прав, розміру одержаних доходів від діяльності, пов’язаної з використанням цих об’єктів, або розміру витрат на здійснення їх використання тощо.

          Відповідно до приписів ч. 4 ст. 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, зобов’язані надавати уповноваженим організаціям колективного управління точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

          Статтею 20 ГК України визначено, що одним із способів захисту прав і законних інтересів є «присудження обов’язку в натурі».

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що Договір був фактично підписаний сторонами в квітні 2010 року, та те, що складання відомостей щодо використання фонограм та визначення належної до сплати винагороди є роботою, яка не може бути виконана за тиждень, при цьому вказує, що запізнення у неподанні звітності не означає, що МПВКБП «Гродекс»відмовляється від виконання своїх обов’язків за Договором.

Зазначає, що ні чинне законодавство, ні Договір не містить форми подання відомостей, обсягу інформації чи інших вимог щодо подання такої інформації, а Позивач відмовляє у прийнятті інформації, наявної у Відповідача, та відмовляється підписувати заповнений Додаток 2 до Договору.

Зважаючи на вказане, Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

          15.12.2008 року між позивачем та відповідачем, в порядку виконання рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2008 р. у справі №44/251, яким було зобов’язано МПВКБФП „ГРОДЕКС” (04053, м.Київ, вул.Некрасівська, 1, код ЄДРПОУ 16460761) укласти з Об’єднанням підприємств „Українська ліга музичних прав” (01133, м.Київ, вул.Л.Первомайського, 5-А, оф.33, код ЄДРПОУ 32309633) договір про виплату винагороди за комерційне використання об’єктів суміжних прав у редакції, запропонованій Об’єднанням підприємств „Українська ліга музичних прав”, було укладено договір №1/08 про сплату винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та відеограм.

          Згідно умов Договору (п. 2.1.1., 2.1.4.) відповідач зобов’язаний не пізніше п’яти календарних днів після закінчення звітного місяця виплачувати винагороду, розмір якої зазначено в Додатках до Договору, шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок позивача та до двадцятого числа місяця, що слідує за звітним кварталом, надавати позивачу інформацію щодо Фонограм, які публічно виконувались у належному відповідачу закладі, протягом звітного кварталу.

          З моменту укладення Договору відповідачем не виконувались зобов’язання по сплаті винагороди (роялті) та по наданню інформації щодо Фонограм, які публічно виконувались, що не заперечувалось відповідачем.

          Позивач звертався до Відповідача з листами №02/02/04/10 від 02.04.2010 року та № 01/06/05/10 від 06.05.10р. щодо нарахування сум належних до сплати винагороди (роялті), перерахування їх на рахунок позивача та надання відомостей щодо фонограм, які публічно виконувались у належному відповідачу закладі.

          Відповідач не надав суду доказів виконання умов договору, зазначив, що підготовка відомостей потребує певного часу, а вимога позивача отримати звітність раніше, аніж відповідач може її надати, призведе до надання неточних відомостей щодо розміру доходів, отриманих в результаті використання об’єктів суміжних прав, і зашкодить інтересам правовласників. Крім того, відповідач посилався на те, що в нього виникли зобов’язання щодо виконання умов договору тільки в квітні 2010р., оскільки рішення у справі № 44/251 переглядалось за ново виявленими обставинами, а в подальшому ухвала оскаржувалась до суду апеляційної та касаційної інстанцій, а отже зобов’язання у відповідача по договору виникли з моменту закінчення перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, пряме чи опосередковане комерційне використання фонограми і відеограми та їх примірників. Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати уповноваженим організаціям точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

Відповідно до п. 4 р. ІІ Постанови Кабінету Міністрів України № 71 від 18.01.2003р. «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку їх виплати»суб'єкти комерційного використання зобов'язані до початку здійснення комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань укласти з уповноваженою організацією колективного управління, що визначена в установленому порядку МОН, договір про виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, і саме на підставі такого договору особа, що використовує об’єкти суміжних прав, надає відомості, необхідні для збирання і розподілу винагороди (роялті), зокрема щодо правильності зазначення найменування використаних фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, виконавців, виробників фонограм чи відеограм, тривалості кожного використання зазначених об'єктів суміжних прав, розміру доходів, одержаних у результаті провадження діяльності, пов'язаної з їх використанням, або розміру витрат на використання таких об'єктів.

Аналізуючи зазначені вище норми суд приходить до висновку, що відповідач як суб’єкт господарювання у закладах якого здійснюється публічне виконання музичних творів (у розумінні ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права») на підставі Договору зобов’язаний надавати відомості щодо фонограм, які публічно виконувались у належному йому закладі.

Позиція відповідача щодо укладення Договору лише в квітні 2010 року не підтверджена матеріалами справи, так як на примірнику Договору зазначена дата укладення –15.12.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 187 ГК України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2008р. у справі № 44/251позовні вимоги Об’єднання підприємств “Українська ліга музичних прав” про зобов’язання укласти відповідача договір були задоволені в повному обсязі. Рішенням суду іншої дати укладення договору не визначено. 22.12.2008р. на виконання рішення суду по справі № 44/251 був виданий наказ. Отже, рішення у справі № 44/251 набрало законної сили у грудні 2008 року. Перегляд рішення за ново виявленими обставинами, за результатами якого рішення суду залишено без змін, не позбавляє рішення законної сили.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо необхідності тривалого часу на підготовку відповідачем відомостей щодо використання фонограм, адже це не є підставою, яка звільняє сторону від виконання умов договору та зобов’язань по договору.

Щодо заперечень відповідача про те, що ним було виконано зобов’язання по договору № 01/08 від 15.12.08р. шляхом направлення позивачеві листа з додатком до договору № 2 07.10.10р. (про що свідчить копія квитанції про направлення поштової кореспонденції, наявна в матеріалах справи), то суд зазначає, що дані докази не свідчать про належне виконання зобов’язань по договору, оскільки надана інформація не є переліком фонограм як передбачено умовами договору та нормами зазначеного вище спеціального законодавства у сфері інтелектуальної власності, а отже не може бути доказом належного виконання зобов’язань по договору.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати мале приватне виробничо-комерційне багатопрофільне підприємство «ГРОДЕКС»(м. Київ, вул. Воровського/Ярославів Вал, 1/37, літера А, код ЄДРПОУ 16460761) виконати в натурі свої договірні зобов’язання по договору №1/08 від 15.12.2008 року шляхом надання ОП «Українська ліга музичних прав»(01021, м. Київ, вул. Шовковична, 10, оф. 28, код ЄДРПОУ –32309633) протягом 30 календарних днів від дня набрання чинності рішенням суду, точних відомостей щодо:

- розміру доходів одержаних МПВКБП «Гродекс»в процесі діяльності кафе «Піца Челентано»(м. Київ, вул. Воровського/Ярославів Вал, 1/37, літера А) за період з 15.12.2008 року по 30.06.2010 року, визначених згідно положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 71 від 18.01.2003р. «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку їх виплати»;

- переліку фонограм та зафіксованих у них виконань, які використовувались у кафе «Піца Челентано»(м. Київ, вул. Воровського/Ярославів Вал, 1/37, літера А) за період з 15.12.2008 року по 30.06.2010 року включно.

3. Стягнути з Малого приватного виробничо-комерційного багатопрофільного підприємства «ГРОДЕКС»(м. Київ, вул. Воровського/Ярославів Вал, 1/37, літера А, код ЄДРПОУ 16460761, п/р № 24004301070458 в АКБ «ФОРУМ», МФО 322948, а також з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Об’єднання підприємств «Українська ліга музичних прав» (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 10, оф. 28, код ЄДРПОУ 32309633, п/р 2600710748 в ВАТ «СЕБ Банк», МФО 300175) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    Г.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 17.12.2010р.