Рішення № 12953823, 06.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/49106.12.10                     

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрексім”

Простягнення 300 167,26 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаЛєкарь А.С.–представник за довіреністю від 19.02.2010 р.

Від відповідача не з’явився

06.12.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайнен Лізинг Аваль” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрексім” 300167,26 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу від 27.04.2007 р. № L662-04/07. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов’язань лізингоодержувача в частині своєчасного внесення лізингових платежів.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/491 від 13.10.2010 р., яку призначено до розгляду на 22.11.2010 р.

У судове засідання, призначене на 22.11.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, вимоги ухвали від 13.10.2010 р. не виконав. Представник позивача надав суду супровідний лист з додатками для приєднання до матеріалів справи документів згідно з вимогами ухвали про порушення провадження у справі.

Ухвалою від 22.11.2010 р. розгляд справи було відкладено 06.12.2010 р.

У судове засідання, призначене на 06.12.2010 р., з’явився представник позивача, який надав пояснення по справі та підтримав позовні вимоги. Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не подав, заявлені вимоги не заперечив, наявність простроченої заборгованості не спростував. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір фінансового лізингу № L662-04/07 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі –продажу (поставки) зобов’язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість, якого зазначаються в специфікації (додаток № 2 до цього договору), а лізингоодержувач (відповідач) зобов’язався прийняти вказаний предмет лізингу та сплатити лізингові платежі на умовах цього договору.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона передає або зобов'язується передати другій стороні у користування майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно п. 1.2 Договору, строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку платежів (додаток № 1 до договору) та не може бути менше одного року.

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору , встановлено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу та комісію лізингодавця. Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.

Згідно з п. 5.3 загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору), лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8-го числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5-го числа поточного місяця лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов’язаний оплатити рахунок до 10-го числа поточного місяця.

Відповідно до п. 5.4 загальних умов фінансового лізингу, лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання –передачі. Зазначені у графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв сідловий тягач MAN TGA 18.430, що підтверджується Актом приймання –передачі від 26 квітня 2007 року.

Як стверджує позивач, відповідач не звертався до нього з заявами або листами про неотримання рахунків.

Відповідач, в порушення умов вказаного договору, свої зобов’язання виконував не належним чином, в результаті чого у нього виникла заборгованість за період з липня 2009 року по вересень 2010 року в розмірі 300167,26 грн., а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 300167,26 грн. за Договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрексім” (03124, м. Київ, вул. Радіщева, 3, ідентифікаційний код 31058637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайнен Лізинг Аваль” (04073, м. Київ, пр-т. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, ідентифікаційний код 34480657) 300167 (триста тисяч сто шістдесят сім) грн. 26 коп. боргу, 3 001 (три тисячі одну) грн. 67 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 10.12.2010 р.