Ухвала суду № 1295380, 19.12.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-2844/07 головуючий суддя у 1-й

категорія статобліку-23 інстанції Бишевська Н.А.

(справа №А38/257-07)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2007 р. м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представників :

позивача

відповідачаТуркіної Л.П., Проценко О.А.

Духневич О.С.

Стасюк Є.О., довіреність №4-СЄ від 11.01.2007р.

Лотиш О.П., довіреність №456-АП від 11.01.2006р.

Тарабукіна О.В., довіреність №33811/10/10-048 від 07.08.2007р.

Тубольцева О.В., довіреність №753/10/10-03 від 15.01.2007р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області

від 09.07.2007р. у справі №А38/257-07

за позовом:

Відкритого акціонерного товариства «Інститут ДніпроВНІПІенергопром», м. Дніпропетровськ

до:

про:

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А :

27.04 2007р. Відкрите акціонерне товариство «Інститут ДніпроВНІПІенергопром» (далі ЗАТ «Інститут ДніпроВНІПІенергопром») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська)про скасування податкових повідомлень-рішень №0002252200/0 від 17.11.2006р., №0002252200/1 від 12.12.2007р. , №000225200/2 від 13.02.2007р., №000225200/3 від 24.04.2007р.

Посилаючись у позовній заяві, з урахування доповнень до позовної заяви / а.с. 99-100 том 2/ на те, що відповідачем податкове повідомлення-рішення №0002252200/0 від 17.11.2006р. прийнято з порушенням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , нормами якого не передбачено стягнення з резидента України суми недоїмки за податком з доходів нерезидента, платежі здійснені позивачем за договорами, які були досліджені відповідачем під час перевірки, не є роялті в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», просить скасувати податкові-повідомлення рішення відповідача №0002252200/0 від 17.11.2006р., №0002252200/1 від 12.12.2007р. , №000225200/2 від 13.02.2007р..

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2007р. у справі №А38/257-07 позовні вимоги позивача задоволено / а.с. 82-87 том 3/.

Відповідач ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, не погодившись з вищезазначеної постановою суду подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було зясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального права, просить постанову суду від 09.07.2007р. у справі №А38/257-07 скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було повно та всебічно досліджено усі обставини, які мають значення для вирішення справи та встановлено факти, які відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, постановлене судом рішення у даній справі прийнято відповідно до норм чинного податкового законодавства, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду від 09.07.2007р. у справі №А38/257-07 залишити без змін.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 09.07.2007р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені вимог адміністративного позову у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів викладених у апеляційній скарзі відповідача, підтримали доводи викладені у запереченнях на апеляційну скаргу і просила суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 09.07.2007р. залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача, позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Протягом з 18.09.2006р. по 01.11.2006р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська здійснено планову виїзну документальну перевірку ВАТ «Інститут ДніпроВНІПІенергопром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003р. по 30.06.2006р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт №1743/23-3/04840748 від 02.11.2007р.

Як вбачається з копії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 11-55 том 1/ за результатами перевірки відповідачем було зроблено висновок про те, що позивач в порушення п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не перерахував в доход бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб (нерезидентів) у сумі 183922,36 грн. в момент виплати останнім роялті за укладеними між позивачем та нерезидентами України договорами про надання послуг з створення проектної продукції, цей висновок було зроблено після дослідження договорів укладених між позивачем та нерезидентами України про надання послуг з створення проектної продукції та у звязку з ненаданням під час перевірки документів, відповідно до яких позивачем під час перерахування коштів нерезидентам було нараховано та сплачено податок в бюджет України.

На підставі акту перевірки №1743/23-3/04840748 від 02.11.2007р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002252200/0 від 17.11.2006р., яким визначено податкове зобовязання позивача з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 551757,08 грн., у тому числі: за основним платежем - 183922,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 367844,72 грн. / а.с. 65 том 1/.

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки, прийнятим відповідачем на підставі акту перевірки рішенням, оскаржив їх у порядку адміністративного оскарження, але скарги позивача були залишені без задоволення /а.с. 78-85 том 1/ та за результатами розгляду скарг позивача відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0002252200/1 від 12.12.2006р., яким визначено податкове зобовязання позивача з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 551757,08 грн., у тому числі: за основним платежем - 183922,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 367844,72 грн. / а.с. 66 том 1/;

- №0002252200/2 від 13.02.2007р., яким визначено податкове зобовязання позивача з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 551757,08 грн., у тому числі: за основним платежем - 183922,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 367844,72 грн. / а.с. 67 том 1/;

- №0002252200/3 від 24.04.2007р., яким визначено податкове зобовязання позивача з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 551757,08 грн., у тому числі: за основним платежем - 183922,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 367844,72 грн. / а.с. 101 том 2/.

Під час розгляду даної справи судом було встановлено, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень стали господарські відносини позивача з контрагентами (нерезидентами) які виникли внаслідок виконання позивачем своїх зобовязань за генеральним договором №11-25 на виконання робіт по відновленню обєкту електроенергетики, який було укладено 10.08.2004р. між позивачем (виконавець) та ВАТ «Нуренерго» (замовник), п.1.1. якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання з виконання робіт по відновленню енергообєктів на території Чеченської республіки / а.с. 88-90 том 1.

Як вбачається з ксерокопії вищезазначеного договору, умовами договору передбачено, що обсяг робіт виконавця, їх вартість, строк їх виконання, якість робіт, наукові, технічні, економічні та інші вимоги до робіт визначаються відповідними додатковими угодами до договору №11-25 на виконання робіт по відновленню обєкту електроенергетики від 10.08.2004р. ( п.1.2. договору).

Також під час розгляду даної справи позивачем було надано суду в підтвердження виконання ним своїх обовязків за генеральним договором №11-25 на виконання робіт по відновленню обєкту електроенергетики від 10.08.2004р. додаткові угоди : №1 від 21.09.2004р, №2 від 21.09.2004р., №3 від 22.11.2004р.,№3-1 від 10.01.2005р., №4 від 21.10.2004р.№4-1 від 17.09.2004р.,№4-2 від 11.01.2005р.,№6 від 21.09.2004р., 6-1 від 11.01.2005р., №9 від 09.02.2005р., №9-1 від 15.07.2005р. / а.с. 91-171 том 1/

Крім цього під час розгляду даної справи судом було встановлено, що в межах генерального договору №11-25 на виконання робіт по відновленню обєкту електроенергетики від 10.08.2004р. позивачем, як замовником, було укладено договори на створення та передачу проектної продукції з наступними виконавцями з Російської Федерації, які є нерезидентами:

- ТОВ «СпецСтройМонтаж» - договір №11-34 від 17.06.2005р. / а.с. 9-13 том 2/; , договір №11-41 від 05.09.2005р. / а.с. 18-22 том 2/, договір №11-44 від 10.10.2005р. / а.с. 29-32 том 2/, договір №11-43 від 24.10.2005р. / а.с. 37-40 том 2/, договір №11-33 від 17.06.2005р. / а.с. 45-49 том 2/, договір №11-45 від 19.10.2005р. / а.с. 53-56 том 2/;

- ТОВ СГП «ЭТРЭК-м»- договір №11-26 від 21.09.2004р. / а.с. 61-64 том 2/, №11-32 від 21.02.2005р. /а.с. 68-71 том 2/,

- ТОВ «Роспроектспецтсрой» - договір №156 від 08.10.2004р.

- ТОВ «ПромИнТех» - договір №11-31 від 10.03.2005р. / а.с. 76-80 том 2/;

- ТОВ «Фірма «Даймохк-2» - договір №11-27 від 24.09.2004р. / а.с. 85-85-89/

Як вбачається з належним чином завірених ксерокопій вищезазначених договорів умовами договорів передбачено, що технічна документація виконана виконавцем за цими договорами може використовуватись замовником лише при будівництві та експлуатації передбаченого цими договорами обєкту та не може використовуватись на інших обєктах, використання проектної продукції здійснюється замовником протягом двох років з моменту передання її замовнику, використання проектної продукції після закінчення зазначеного терміну можливо тільки після письмового підтвердження виконавця. Крім цього умовами цих договорів передбачено, що замовнику не передаються права власності на розроблену відповідно до договорів проектну продукцію, виконавець розглядається у якості автора та власника розроблених ним документів за цими договорами та зберігає за собою усі діючи юридичні права, у тому числі, право використовувати креслення, розрахунки та іншу документацію, підготовлену за цими договорами, у якості аналога під час розробки проектної продукції по іншим договорам ( п.1.4., 1.5. вищезазначених договорів).

Також судом під час розгляду даної справи було встановлено, що 19.12.2006р. між позивачем та ТОВ «СпецСтройМонтаж» ( договори №11-34 від 17.06.2005р., №11-41 від 05.09.2005р., №11-44 від 10.10.2005р, №11-43 від 24.10.2005р, №11-33 від 17.06.2005р, №11-45 від 19.10.2005р. ), ТОВ СГП «ЭТРЭК-м» ( договори №11-26 від 21.09.2004р. №11-32 від 21.02.2005р.) ТОВ «Роспроектспецтсрой» ( договір №156 від 08.10.2004р.), ТОВ «ПромИнТех» (договір №11-31 від 10.03.2005р.) ТОВ «Фірма «Даймохк-2» (договір №11-27 від 24.09.2004р.) були укладені додаткові угоди до раніше укладених договорів на створення та передачу проектної продукції, якими з раніше укладених договорів були виключені п.1.4. та п.1.5 , як помилково включені до умов договорів, та сторони домовились, що замовнику (позивачу) передаються усі права власності на розроблену виконавцями (нерезидентами) проектну документацію, замовник має право використовувати отриману за цими договорами технічну документацію і іншу продукцію будь-яким способом, у тому числі передавати, продавати цю проекту продукцію третім особам, дозволяти чи забороняти її використання, використовувати її на власний розсуд, у тому числі при розробці проектної продукції для третіх осіб / а.с. 172-180 том 1/.

Під час розгляду судом даної справи суду не було надано доказів стосовно того, що вищенаведені додаткові угоди були визнані у встановленому законом порядку недійсними, або розірвані сторонами за договорами на створення та передачу проектної продукції.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивачем, як замовником, за вищезазначеними договорами на створення та передачу проектної продукції, які були ним укладені з нерезидентами, свої зобовязання стосовно оплати вартості виконаної виконавцем за договорами роботи були виконані, що підтверджується письмовими доказами, які є у матеріалах справи, та не заперечувалось сторонами під час розгляду даної справи. Також судом було встановлено, що отримана позивачем від контрагентів-нерезидентів проектна продукція була у подальшому відчужена позивачем на користь генерального замовника за генеральним договором №11-25 на виконання робіт по відновленню обєкту електроенергетики від 10.08.2004р. - ВАТ «Нуренерго».

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що роялті платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи компютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудиокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Не вважаються роялті платежі за отримання обєктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими обєктами власності надають право користувачу продати або відчужити іншим способом такий обєкт власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обовязковим згідно із законодавством України.

Враховуючи вищезазначені обставини, які були зясовані судом під час розгляду даної адміністративної справи, і підтверджені належними доказами, та приймаючи до уваги норми чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок стосовно того, що плата здійснена позивачем контрагентам (нерезидентам) за договорами на створення та передачу проектної продукції не є роялті у розумінні п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки укладені між позивачем, як замовником, та контрагентами (нерезиденти) договори на створення та передачу проектної продукції є субпідрядними договорами до генерального замовника за генеральним договором №11-25 на виконання робіт по відновленню обєкту електроенергетики від 10.08.2004р. і контрагенти (нерезиденти) таким чином залучались позивачем для виконання частини робіт за генеральним договором №11-25 на виконання робіт по відновленню обєкту електроенергетики від 10.08.2004р., який було укладено між позивачем та ЗАТ «Нуренерго» і у відповідача були відсутні правові підстави для визначення податкового зобовязання позивача з податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зробив висновки, які відповідають фактичним обставинам справи і ухвалив по справі без порушення норм матеріального права законне і обґрунтоване рішення про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0002252200/0 від 17.11.2006р., №0002252200/1 від 12.12.2007р. , №000225200/2 від 13.02.2007р., №000225200/3 від 24.04.2007р., яким визначено податкове зобовязання позивача з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 551757,08 грн., у тому числі: за основним платежем - 183922,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 367844,72 грн., а тому підстави для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції по даній справі відсутні, постанову суду від 09.07.2007р. у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська -залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2007р. у справі №А38/257-07 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: А. О. Коршун

Судді: Л.П. Туркіна

О.А. Проценко