Рішення № 12953784, 14.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.10 Справа № 4/61/10

Суддя

за позовом Приватного підприємства “Вамар”, (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107, кв. 89)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Калга”, (72500, смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, вул. Пушкіна, 31)

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, –Товариство з обмеженою відповідальністю “Караван –ЛМ”, (69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 63-А)

про стягнення 23 492,53 грн. основного боргу за договором відступлення права вимоги № 3 від 01.05.2009 р., 963,19 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 142,89 грн. три відсотки річних

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача – Барсукова І.Г., довіренність б/н від 22.11.2010р.;

Від відповідача –не з’явився;

Від третьої особи - не з’явився;

20.10.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне підприємство “Вамар”, м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Калга”, смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області про стягнення 23 492,53 грн. основного боргу за договором відступлення права вимоги № 3 від 01.05.2009 р., 963,19 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 142,89 грн. три відсотки річних.

Ухвалою від 20.10.2010р. порушено провадження у справі, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі залучено третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю “Караван –ЛМ”, м. Запоріжжя, судове засідання призначено на 23.11.2010 р. Ухвалою від 23.11.2010р., на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 14.12.2010р.

В судовому засіданні 14.12.2010 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. 193, 224 ГК України, ст. 525, 526, 625 ЦК України і полягають в тому, що 01.05.2009 р. між Приватним підприємством «Вамар»(Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Калга»(Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван-ЛМ»(Боржник) був укладений договір про відступлення права вимоги № 3, за умовами якого ПП «Вамар»відступило ТОВ «Калга»право вимоги грошових коштів в розмірі 23 492,53 грн., яке виникло із Договору купівлі-продажу № 22 від 09.07.2008 р., що був укладений між ПП «Вамар»та ТОВ «Караван-ЛМ». Наявність заборгованості ТОВ «Караван-ЛМ»перед ПП «Вамар»за Договором № 22 від 09.07.2008 р. підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між ПП «Вамар»та ТОВ «Караван-ЛМ»станом на 09.07.2009 р. Згідно п. 2.1 Договору № 3 від 01.05.2009 р., відступлене право вимоги оцінено сторонами в сумі 23 492,53 грн., яку Новий кредитор (ТОВ «Калга») зобов'язався сплати ПП «Вамар»до 30.05.2009 р. В порушення умов договору про відступлення права вимоги № 3 від 01.05.2009 р. ТОВ «Калга»до цього часу не розрахувалося з ПП «Вамар». Претензію ПП «Вамар»№ 30 від 15.07.2010 р. з вимогою перерахувати у строк до 30.07.2010 р. на розрахунковий рахунок позивача заборгованість за договором про відступлення права вимоги переведення боргу №3 від 01.05.2009 р. відповідач залишив без відповіді та без задоволення. Наявність заборгованості ТОВ «Калга»перед ПП «Вамар»в сумі 23 492,53 грн. підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2010 р. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Калга” 23 492,53 грн. основного боргу за договором відступлення права вимоги № 3 від 01.05.2009 р., 963,19 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 142,89 грн. три відсотки річних.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Про дату, час та місце розгляду справи № 4/61/10 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яка отримана представником відповідача 26.10.2010 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд визнав за можливе провести судове засідання 14.12.2010 р. за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Претставник третьої особи також в жодне судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причини неявки суд не повідомляв.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.05.2009 р. між Приватним підприємством «Вамар»(Первісний кредитор, позивач у справі), Товариством з обмеженою відповідальністю «Калга»(Новий кредитор, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван-ЛМ»(Боржник, третя особа) був укладений договір про відступлення права вимоги № 3 (далі за текстом –Договір).

За умовами Договору позивач відступив відповідачу право вимоги грошових коштів в розмірі 23 492,53 грн., яке виникло із Договору купівлі-продажу № 22 від 09.07.2008 р., що був укладений між позивачем та третьою особою.

Згідно п. 2.1 Договору № 3 від 01.05.2009 р., відступлене право вимоги оцінено сторонами в сумі 23 492,53 грн., яку відповідач зобов'язався сплати позивачу до 30.05.2009 р.

Відповідно до пункту 5.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Наявність заборгованості третьої особи перед позивачем за Договором № 22 від 09.07.2008 р. підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та третьою особою станом на 09.07.2009 р.

Враховуючи вищенаведене, відступлене право вимоги відповідач зобов'язався сплати позивачу до 30.05.2009 р.

          Отже, відповідач взяті на себе зобов’язання згідно умов договору про відступлення права вимоги № 3 від 01.05.2009 р.належним чином та в повному обсязі не виконав.

30.09.2010 р. позивачем та відповідачем був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2010р., який скріплений підписами уповноважених осіб та печатками позивача і відповідача, яким сторони підтвердили факт наявності заборгованості ТОВ “Калга” на користь ТОВ “Вамар” в сумі 23 492,53 грн.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

15.07.2010 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 30 з вимогою перерахувати у строк до 30.07.2010 р. на розрахунковий рахунок позивача заборгованість за договором про відступлення права вимоги переведення боргу № 3 від 01.05.2009 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист, який скріплений відбитком календарного штемпелю відділення зв’язку 15.07.2010 р. та фіскальним чеком № 1664 від 15.07.2010 р.

Відповідачем претензія залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідач доказів погашення заборгованості по договору №3 від 01.05.2009 р. у повному обсязі не надав.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, в судові засідання не з’являвся без обґрунтування причини поважності.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач борг у сумі 23 492,53 грн. не сплатив, факт наявності заборгованості відповідача перед ТОВ “Вамар” у розмірі 23 492,53грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Калга” 23 492,53 грн. основного боргу документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов’язання за серпень-вересень 2010р., згідно розрахунку позивача, становить 963,19 грн.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції грошових коштів, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний невірно, а саме позивачем невірно визначена сума боргу з урахуванням індексу інфляції за спірний період (24455,72 грн. замість правильного 24463,89 грн.). Таким чином, за серпень-вересень 2010р. стягненню з відповідача підлягає 971,36 грн. втрат від інфляції грошових коштів. Однак, оскільки відповідно до ст. 83 ГПК України судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання відповідачем грошових зобов’язань за Договором № 3 від 01.05.2009 р. заявлено до стягнення 963,19 грн. втрат від інфляції грошових коштів, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Сума 3% річних за період з 31.07.2010р. по 12.09.2010р., згідно розрахунку позивача, становить 142,89 грн.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний невірно, а саме позивачем невірно зазначено кількість днів прострочення з 31.07.2010р. по 12.09.2010р. (74 дня прострочення замість правильного - 44 днів прострочення). Таким чином, стягненню з 31.07.2010р. по 12.09.2010р. з відповідача підлягає 84,95 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 224 ГК України, ст., ст. 525, 526, 625ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 78, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Калга”, (72500, смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, вул. Пушкіна, 31, код ЄДРПОУ 34126746, р/р № 2600510015401 в АБ «Металург», МФО 313582) на користь Приватного підприємства “Вамар”, (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107, кв. 89, код ЄДРПОУ 32169400, п/р № 26001001323538 в АТ «ОТП Банк»в м.Київ, МФО 300528) 23 492 (двадцять три тисячі чотириста дев'яносто дві) грн. 53 коп. основного боргу, 963 (дев'ятсот шістдесят три) грн. 19 коп. втрат від інфляції, 84 (вісімдесят чотири) грн. 95 коп. 3% річних, 245 (двісті сорок п'ять) грн. 99 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

          Суддя                               Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “17” грудня 2010 р.