Рішення № 12953766, 08.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.10 Справа № 18/255/10

Суддя

за позовом: відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20)

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69600, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31-А, МПС-982)

про стягнення 2143,44 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Кушпела О.В., довіреність № 069/35 від 14.07.2009 р., паспорт серія СВ 686949 від 20.09.2002 р.;

від відповідача: Шостак О.М., довіреність № 01/243 від 22.06.2010 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 19.11.2010 року звернувся позивач –відкрите акціонерне товариство “Український графіт” з позовною заявою до відповідача –відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” про стягнення 2143,44 грн., а саме: 1666,20 грн. втрат від інфляції та 476,80 грн. –3 % річних, на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2007 р. у справі № 20/576/07, рішення господарського суду Запорізької області від 29.01.2010 р. у справі № 13/22/10, договору № 804/49132/04 від 01.10.2004 р. та ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 22.11.2010 року порушено провадження у справі № 18/255/10, судове засідання призначено на 08.12.2010 р. У судовому засіданні 08.12.2010 р., представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, надав суд обґрунтований розрахунок стягуваної суми, який залучено судом до матеріалів справи. Представник відповідача до початку судового засідання надав суду відзив, в якому зазначив, що з позовом погоджується та судове засідання просив провести без участі представника відповідача, у зв’язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Наданий відзив залучено судом до матеріалів справи. Однак, в судовому засіданні 08.12.2010 р. був присутній представник відповідача, не заперечив проти задоволення позову.

Розгляд справи був закінчений 08.12.2010 р., в судовому засіданні судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2005 р. ВАТ “Український графіт” та ВАТ “Вуглецевий композит” уклали договір № 804/49132/04, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручив, а виконавець зобов’язався виконати послуги, а саме: технічне обслуговування та поточний ремонт водообігу НОВ 2 ДЗ “Вуглекомпозит”. Умови виконання договору були порушені відповідачем, в зв’язку із чим позивач у 2007 році звернувся до господарського суду із вимогами про стягнення боргу та штрафних санкцій з відповідача. Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2007 р. у справі № 20/576/07, були частково задоволені позовні вимоги ВАТ “Український графіт” до ВАТ “Вуглецевий композит”, стягнуто із ВАТ “Вуглецевий композит” на користь ВАТ “Український графіт” 20079,96 грн. основного боргу, 2315,21 грн. втрат від інфляції, 558,40 грн. 3 % річних, 1683,42 грн. пені та судові витрати. Рішення у справі № 20/576/07 від 06.12.2007 р. набрало законної сили з 21.03.2008 р. і 21.03.2008 р., на виконання нього, судом був виданий відповідний наказ. 29.01.2010 р. винесено рішення у справі № 13/22/10, яким стягнуто із ВАТ “Вуглецевий композит” на користь ВАТ “Український графіт” 9276,94 грн. втрат від інфляції, 1536,53 грн. 3 % річних за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором № 804/49132/04 від 01.10.2005 р. та судові витрати. Рішення у справі № 13/22/10 від 29.01.2010 р. набрало законної сили з 09.02.2010 р. і 09.02.2010 р., на виконання нього, судом був виданий відповідний наказ.

Вказані вище рішення не виконані ані добровільно, ані примусово, сума основного боргу не сплачена.

Пунктом 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

ВАТ “Вуглецевий композит” не виконує рішення суду, ні добровільно, ні примусово. Заборгованість за договором № 804/49132/04 від 01.10.2004 р. так і не сплачена позивачу в повному обсязі, що і стало приводом для звернення позивача із позовом про стягнення із ВАТ “Вуглецевий композит” втрат від інфляції у сумі 1664,64 грн. та 476,80 грн. 3 % річних за весь час прострочення сплати боргу по вказаному договору.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1666,64 грн. –втрат від інфляції, за період часу з грудня 2009 р. по вересень 2010 р. та вимога позивача про стягнення з відповідача 476,80 грн. –3 % річних, за період часу з 01.01.2010 р. по 25.10.2010 р., обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних –є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена також в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Вимоги про стягнення із відповідача 1666,64 грн. втрат від інфляції та 476,80 грн. – 3 % річних, суд вважає такими, що підлягають задоволенню, так як, перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат та річних відсотків, за вказаний позивачем період, суд встановив, що розрахунок виконаний вірно.

Заяв сторін спору про застосування наслідків спливу позовної давності до винесення рішення судом не надходило.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31-А, МСП-982; код ЄДРПОУ 24516317, р/р 226002976713329 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623) на користь відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20; код ЄДРПОУ 00196204, р/р 26008900301 в ПАТ “МетаБанк”, МФО 313582) 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 80 коп. –3 % річних за період з 01.01.2010 р.(включно) по 25.10.2010 р. (включно), 1666 (одну тисячу шістсот шістдесят шість) грн. 64 коп. втрат від інфляції за період з грудня 2009 р. по вересень 2010 р., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 13.12.2010 р.