Рішення № 12953686, 16.12.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" грудня 2010 р. Справа № 15/1416

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Лужко О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Вирової О.М. - представника за довіреністю № 0314/01-01/10

від 07.05.2010р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос - транс" (м. Київ)

до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (м. Житомир)

про стягнення 21560,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укррос - транс" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на його користь з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" 21560,00грн. заборгованості за договором оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.39).

Слід зазначити, що ухвалами господарського суду Житомирської області від 05.11.2010р. та від 30.11.2010р. відповідача було зобов'язано надати господарському суду письмовий відзив на позовну заяву, перевірити розрахунок позовних вимог, наявні заперечення обґрунтувати документально.

Відповідач вимоги ухвал господарського суду не виконав, уповноваженого представника в судові засідання 30.11.2010р. та 16.12.2010р. не направив, свої заперечення проти позову письмово не виклав.

Ухвалою господарського суду від 30.11.2010р. відповідача було попереджено про те, що у разі нез'явлення у судове засідання уповноваженого представника, справу буде розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Неявка в судове засідання представника відповідача та неподання письмового відзиву не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи 25.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укррос-транс" (позивач/орендодавець) та Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (відповідач/орендар) було укладено договір оренди №91225-ЗП05-04 (а.с. 9-12), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування рухомий склад, придатний для перевезення харчових наливних вантажів (надалі РС).

Частина 1 статті 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності з п. 1.2 договору оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р. номери вагонів, їх кількість, дата їх передачі, рік випуску, дата проведення останніх планових ремонтів вагонів, дата їх наступного капітального ремонту, які розуміються під терміном "Рухомий склад", вказуються у відповідних актах прийому-передачі, що є невід’ємною частиною даного договору.

Зазначений РС може використовуватися як для перевезень по території України, так і за її межами відповідно до чинних нормативно-правових актів і транспортного законодавства України та країн, по території яких здійснюється перевезення і тільки тих видів вантажу, що зазначені в даному договорі (п. 1.3 договору оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р.).

Розділом 2 договору оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р. сторони визначили умови передачі та повернення рухомого складу. Зокрема, пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає у строкове користування рухомим складом з моменту підписання акту прийому-передачі рухомого складу.

Рухомий склад є переданим в оренду з моменту прибуття РС на станцію прийому-передачі, що вказується орендарем в заявці, та підписання сторонами акту прийому-передачі РС (якщо станція прийому-передачі знаходиться на території України), або з моменту перетину кордону України (якщо станція прийому-передачі знаходиться не на території України). Підтвердженням прибуття РС на станцію, або перетину кордону є дата, відповідного календарного штемпеля, вказана в залізничній накладній (п. 2.2. договору оренди № 91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р.).

Згідно п. 2.3. договору оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р. передача РС в оренду оформляється актом прийому-передачі РС на станції прийому-передачі (додаток №1), та не передбачає передачу права власності на РС. День підписання акту прийому-передачі є першим днем оренди.

На виконання умов договору оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р., позивач 24.01.2010р. передав відповідачу вагон №50632652, що підтверджується актом приймання передачі (а.с. 14) та 26.01.2010р. – вагон №51130821, що підтверджується актом приймання передачі (а.с. 15). Вказані акти приймання передачі підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Пункт 2.5. договору оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р. визначає, що датою повернення є дата прибуття рухомого складу з оренди на узгоджену сторонами залізничну станцію на території України, що визначається календарним штампом у залізничній накладній. День підписання акту прийому-передачі є останнім днем оренди. Рухомий склад вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.

Позивач у письмових поясненнях посилався на те, що орендовані вагони відповідачем були повернуті позивачу 12.06.2010р., проте акт приймання-передачі вагонів сторонами підписано не було (а.с. 55-56). Зазначає, що відсутність підписаного акту приймання-передачі вагонів не є виною ТОВ "Укррос-транс", оскільки підприємство неодноразово направляло акти приймання-передачі відповідачу, проте останній їх не повертав. Вважає, що у відповідності до п. 2.5. договору оренди № 91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р. датою повернення є дата прибуття РС з оренди на узгоджену сторонами залізничну станцію на території України, що визначається календарним штампом у залізничній накладній, а саме 12.06.2010р.

На підтвердження зазначеного, позивачем надано суду залізничну накладну (а.с. 57-58), згідно з якою ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" було відправлено вагони №50632652 та № 51130821 одержувачу БРУП "Гідролізний завод" та докази направлення 22.10.2010р. позивачем на адресу відповідача акту приймання-передачі вагонів від 12.06.2010р. (а.с.50-51).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач супровідним листом №0809/01-01/10 від 14.10.2010р. направляв відповідачу для підписання, у тому числі, акт приймання - передачі від 12.06.2010р., що підтверджується фіскальним чеком №7461 від 22.10.2010р. та описом вкладення у цінний лист на ім’я ДП "Житомирський ЛГЗ" (а.с. 50,51).

Матеріали справи не містять підписаного сторонами акту приймання-передачі (повернення) рухомого складу - вагонів №50632652 та №51130821. Однак, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд прийшов до висновку, що фактично датою повернення відповідачем рухомого складу є 12.06.2010р., що підтверджується штампом залізниці у залізничній накладній (а.с. 57, зворотній бік). В матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували той факт, що датою повернення відповідачем позивачу орендованого майна є інша дата, а не 12.06.2010р.

Таким чином, у користуванні відповідача перебувало орендоване майно – вагони:

№50632652 у період з 24.01.2010р. по 12.06.2010р.,

№51130821 у період з 26.01.2010р. по 12.06.2010р.

Згідно з п. 3.8 договору оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р. початок фінансових зобов’язань орендаря по сплаті орендних платежів виникає з дня підписання актів прийому-передачі та закінчується днем прибуття рухомого складу на станцію приписки або іншу залізничну станцію території України, згідно з штемпелем на залізничній накладній, місця підписання зворотнього акту прийому-передачі рухомого складу з оренди.

Частина 1 статті 762 ЦК України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди № 91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р., сума договору за місяць і рік в цілому складається із розрахунку кількості одиниць рухомого складу що знаходиться в експлуатації, крім кількості одиниць що тимчасово не експлуатуються в зв'язку з ремонтами та обслуговуванням.

Вартість оренди однієї одиниці РС за одну добу оренди складає 220,00грн. (двісті двадцять грн. 00 коп.), враховуючи ПДВ (20%) - 36,67грн. (п. 3.2 договору оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р.).

Позивач у позовній заяві посилається на те, що на виконання умов договору оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р., відповідачу було надано послуги на загальну суму 61160,00грн., про що свідчать акти виконаних робіт. Відповідач свої зобов’язання по проведенню оплати виконав частково, сплативши позивачу 39600,00грн., що підтверджується реєстром платіжних доручень. Заборгованість відповідача перед позивачем по договору оренди становить 21560,00грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача на свою користь.

В матеріалах справи містяться акти виконаних робіт, складені на виконання умов договору оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р., на загальну суму 61160,00грн., а саме:

- акт виконаних робіт від 31.01.2010р. на суму 3080,00грн. (а.с. 16),

- акт виконаних робіт від 28.02.2010р. на суму 12320,00грн. (а.с. 17),

- акт виконаних робіт від 31.03.2010р. на суму 13640,00грн. (а.с. 18),

- акт виконаних робіт від 30.04.2010р. на суму 13200,00грн. (а.с. 19),

- акт виконаних робіт від 31.05.2010р. на суму 13640,00грн. (а.с. 20),

- акт виконаних робіт від 30.06.2010р. на суму 5280,00грн. (а.с. 21).

Акти виконаних робіт від 31.01.2010р. на суму 3080,00грн., від 28.02.2010р. на суму 12320,00грн., від 31.03.2010р. на суму 13640,00грн., від 31.05.2010р. на суму 13640,00грн. підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Акти виконаних робіт від 30.04.2010р. на суму 13200,00грн. та від 30.06.2010р. на суму 5280,00грн. не містять підпису та печатки з боку відповідача.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що акти виконаних робіт від 30.04.2010р. на суму 13200,00грн. та від 30.06.2010р. на суму 5280,00грн. направлялись відповідачу для підписання, проте останнім повернуті не були.

Факт направлення позивачем на адресу відповідача, у тому числі, оригіналів актів виконаних робіт від 30.04.2010р. та від 30.06.2010р. підтверджується фіскальним чеком № 7461 від 22.10.2010р. та описом вкладення у цінний лист на ім’я ДП "Житомирський ЛГЗ" (а.с. 50).

Відповідно до п. 3.11. договору оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р., акт виконаних робіт надається орендодавцем орендарю до 5-го числа місяця, наступного за звітним місяцем оренди. Орендар на протязі 5 днів з моменту отримання оригіналу акта, або його факсової копії, повинен підписати і завірити печаткою зі своєї сторони та направити орендодавцю по пошті або факсом. Якщо на протязі 5-ти днів з моменту отримання орендарем оригіналу акта або його факсової копії не надійшло скарг або відмови, акт вважається узгодженим і таким що має юридичну силу.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що акти виконаних робіт: від 31.01.2010р. на суму 3080,00грн., від 28.02.2010р. на суму 12320,00грн., від 31.03.2010р. на суму 13640,00грн., від 30.04.2010р. на суму 13200,00грн., від 31.05.2010р. на суму 13640,00грн., від 30.06.2010р. на суму 5280,00грн. є належними доказами надання позивачем послуг по оренді рухомого складу відповідачу на суму 61160,00грн.

Пунктом 3.5. договору оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р. передбачено, що зобов'язання орендаря по сплаті орендних платежів забезпечується наступним чином:

- орендна плата у формі попередньої оплати за перший місяць та останній місяці оренди перераховується орендодавцю на протязі трьох банківських днів після підписання договору, на підставі відповідного рахунка. Рахунок формується виходячи з заявленої кількості вагонів на протязі 2-х (двох) місяців: перший і останній. Оплата за останній місяць є передоплатою і повинна постійно знаходитися на розрахунковому рахунку орендодавця;

- наступна оплата оренди проводиться щомісяця, в термін 5 банківських днів після початку поточного місяця на підставі рахунку;

- при невнесенні платежів у встановлені терміни орендодавець має право зупинити свій РС до внесення платежу з віднесенням на орендаря витрат, пов'язаних з простоєм та нарахуванням орендної плати.

В матеріалах справи містяться рахунки на оплату орендних послуг по договору оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р. (а.с. 44-49).

Відповідач за отримані послуги по договору оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р. розрахунки з позивачем провів частково на суму 39600,00грн., що підтверджується виписками з особового рахунку ТОВ "Укррос-транс": за 12.01.2010р. на суму 13200,00грн., за 28.01.2010р. на суму 13200,00грн., за 23.03.2010р. на суму 13200,00грн. (а.с.52-54). Доказів, які б свідчили про сплату відповідачем на користь позивача інших грошових сум за отримані послуги по договору оренди № 91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р. матеріали справи не містять.

Таким чином, неоплаченими залишились надані позивачем послуги по договору оренди №91225-ЗП05-04 від 25.12.2009р. на суму 21560,00грн.

Позивачем 31.08.2010р. на адресу відповідача було направлено претензію від 27.08.2010р. з вимогою про погашення заборгованості в сумі 21560,00грн. (а.с. 22-24). Зазначену претензію відповідачем отримано 02.09.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа № 0723428 (а.с. 25), проте залишено без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 21560,00грн.

Нормою ст.32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду від 05.11.2010 року та від 30.11.2010 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності із ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 509, 525, 526, ст.ст. 627,629, ч.1 ст. 759, ч. 1 ст. 762 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (10008, м. Житомир, вул. 1-го Травня, 38, ідентифікаційний код 00375504)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос - транс" (02160, м.Київ, вул. Березнева, 10, ідентифікаційний код 30056859)

- 21560,00грн. основного боргу,

- 215,60грн. витрат по сплаті державного мита,

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст підписано: "20" грудня 2010 року

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (рек. з пов.)