Рішення № 12953673, 16.12.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 грудня 2010 р. Справа 12/160-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Уладівський цукровий завод" (вул.Заводська, 1, с.Уладівка, Літинський район, Вінницька область, 22320; арбітражний керуючий - ліквідатор Демець С.М. (вул. Заболотного, 11, кв.76, м.Вінниця, 21037)

до: Приватної Агропромислової фірми "Світанок" (с. Сміла, Хмільницький район, Вінницька область, 22023)

про стягнення 10 890 грн. заборгованості

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : ДемецьС.М.- арбітражний керуючий;

відповідача : Бараболенко О.В. - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позовТовариства з обмеженою відповідальністю "Уладівський цукровий завод" до Приватної Агропромислової фірми "Світанок" про стягнення 10 890грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.10.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 12/160-10 та призначено до розгляду на 23.11.10 року.

23.11.10р. оголошено перерву в судовому засіданні на 16.12.10р.

16.12.10р. в судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовільнити.

Представник відповідача з наданих пояснень та направленого до суду відзиву проти позову заперечує, обгрунтовуючи свої доводи тим, що на видатковій накладній №Ул-0003190 від 31.10.2007 року підпис не ОСОБА_1; на видатковій накладній відсутня печатка ПАФ "Світанок", що є обов"язковою у відповідності до ч.2 ст.207 ЦК України; на видатковій накладній №Ул-0003190 від 31.10.2007 року відсутній підпис ОСОБА_2., особи, яка відвантажила дизпаливо з ТОВ "Уладівський цукровий завод".

Крім того, в довіреності серії ЯНИ №509475 від 30 жовтня 2007 року підпис не ОСОБА_1, паспортні дані, вказані у довіреності не відповідають дійсності, а саме в довіреності вказаний паспорт серії НОМЕР_1, виданий 10 жовтня 1999 року Хмільницьким РВД МВС, в той же час як паспорт ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданий 10 червня 1998 року Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

31.10.2007 року ТОВ "Уладівський цукровий завод" продадо ПАФ "Світанок" дизпаливо в кількості 2420л. на загальну суму 10890,00грн.

Відповідно до умов усної домовленості ТОВ "Уладівський цукровий завод" зобов"язується передати ПАФ "Світанок" товар, а ПАФ "Світанок" зобов"язується прийняти його та оплатити.

Свій обов"язок передати товар відповідачу позивач виконав 31.10.2007року, що підтверджується видатковою накладною №Ул-0003190 від 31.10.2007 року.

31.01.2008 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі №10/14-08 про банкрутство ТОВ "Уладівський цукровий завод".

15.10.2008 року господарським судом Вінницької області винесена постанова про визнання ТОВ "Уладівський цукровий завод" банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.

Ухвалою господарського суду Вінницької області у справі №10/14-08 від 22.09.10р. продовжено строк ліквідаційної процедури на три місяці.

Позивач з метою досудового врегулювання спору надіслав на адресу відповідача претензію вих.№0128 від 29.12.2009 року з вимогою провести розрахунок за отримане дизпаливо.

Однак зазначена претензія залишена відповідачем без розгляду.

Оскільки в добровільному порядку вказану суму боргу відповідач не сплачує, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом .

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 890,00 грн.

Враховуючи викладені обставини суд дійшов наступних висновків.

Доводи відповідача судом відхиляються, виходячи з наступного.

З наданих суду відповідачем пояснень вбачається, що Журнал реєстрації довіреностей на ПАФ "Світанок" не ведеться, реєстр отриманих та виданих податкових накладних - Книга обліку придбання товарів (робіт, послуг) у ПАФ "Світанок" не вівся, у 2007 року - 2009 роках у ПАФ "Світанок" податкові перевірки не проводилось.

п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, що затверджена Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.96 передбачено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Інструкції бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, видаткова накладна №Ул-0003190 від 31.10.2007 підписана ОСОБА_1 за довіреністю ЯНИ №509475 від 30.10.2007 року та головним бухгалтером ОСОБА_3

З наданих суду оригіналів видаткової накладної №Ул-0003190 від 31.10.2007, довіреності ЯНИ №509475, а також копії паспорта ОСОБА_1 встановлено тотожність підписів останнього.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

В ч.1 статті 202 Цивільного кодексу України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Таким чином, позивач та відповідач зафіксували зміст правочину в одному документі - видатковій накладній з описанням найменування товару, кількості, загальну вартість товару, яку підписали в момент прийому передачі товару. Отже, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу.

Відповіднодо до припису ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч.1 ст.655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.1, ч.3 ст.692 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення претензія вих№0128 від 29.12.2009 року отримана відповідачем 31.12.2009 року.

Тобто, відповідач зобов"язаний протягом семи днів від дня пред"явлення вимоги (31.12.2009 року ) оплатити позивачу суму боргу.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення боргу в розмірі 10890,00грн. підтверджуються наявними у справі документами, та не спростовані відповідачем, суд вважає суму боргу в розмірі 10890,00грн. доведеною позивачем.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, ч.1 ст.202, 205, 207, 509, 525, 526, 527, 530, 614, 692, ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 115 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Приватної Агропромислової фірми "Світанок" (22023, Вінницька обл., Хмільницький р-н с. Сміла, код ЄДРПОУ 30807303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уладівський цукровий завод" (22320, Вінницька обл., Літинський район, с. Уладівка, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 34142375) 10890,00 грн. боргу; 108,90грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 17 грудня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул.Заводська, 1, с.Уладівка, Літинський район, Вінницька область, 22320; арбітражний керуючий - ліквідатор Демець С.М. (вул. Заболотного, 11, кв.76, м.Вінниця, 21037)

3 - відповідачу (с. Сміла, Хмільницький район, Вінницька область, 22023)