Рішення № 12953604, 07.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2010

Справа №2-29/5376-2010

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Газполімербуд» (96555, Сакський район, с. Утне, вул. Євпаторійська, №51-В).

До відповідача – Установи «28 Управління начальника робіт» МО України (97404, м. Євпаторія, вул. Казаса, буд. 15).

Про стягнення 21661,68 грн. та розірвання договору.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

Від позивача – Макаренко О.П. – представник, довіреність б/н від 15.11.2010р., паспорт.

Від відповідача – Терещенко Є. О. – представник, довіреність №10 від 06.01.2010р., паспорт.

Сутність спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газполімербуд» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Установи «28 Управління начальника робіт» МО України про стягнення заборгованості в сумі 21661,68 грн.

Крім того, позивач просить покласти судові витрати, зі сплати державного мита та інформаційно – технічного забезпечення судового процесу, на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору купівлі – продажу №7/01-06-06 від 01.06.2006р., в частині своєчасності та повноти оплати отриманого за видатковими накладними товару, в зв'язку з чим за Установою «28 Управління начальника робіт» МО України склалася заборгованість в розмірі 21661,68 грн., яку остання самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 05 листопада 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газполімербуд» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні 07 грудня 2010р. брали участь повноважні представники позивача та відповідача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на задоволенні останніх.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував за мотивами викладеними у відзиві на позов, в якому зокрема посилається на те, що поставлений позивачем товар - пінобетонні блоки, не відповідали вимогам по якості і не мали сертифікатів відповідності. Так, при побудови міжкімнатних перегородок блоки дали тріщини в результаті осідання, що завдало відповідачу додаткових збитків по усуненню вказаних недоліків. Крім того, із загальної кількості блоків 25 відсотків були тріснуті і не підлягали використанню, в в’язку з чим позивачу неодноразово направлялися претензії про надання документів в підтвердження якості товару, однак останні залишені позивачем без розгляду.

Враховуючи, що частина товару не відповідала належній якості, сертифікат якості на товар продавцем наданий не був, а суттєві недоліки товару перешкоджають його подальшому використанню, відповідач на підставі ч. 2 ст. 678 ЦК України відмовився від оплати неякісного товару, в зв'язку з чим на його думку, підстави для задоволення позову відсутні.

Суд, долучив до матеріалів справи відзив відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд -

Встановив:

01 червня 2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газполімербуд» та Установою «28 Управління начальника робіт» МО України було укладено договір купівлі-продажу № 7/01-06-06, відповідно п. 1.1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Газполімербуд» (Продавець) продає, а Установа «28 Управління начальника робіт» МО України (Покупець) придбає наступний товар: пінобетон – блоки в асортименті.

Відповідно до п. 2.1 договору сума договору становить: 500000,00 грн., ПДВ – 100000,00 грн.

Отриманий товар сплачується впродовж 10 банківських днів з моменту поставки (п. 2.3 договору).

Згідно п. 3.1 договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до повного виконання обома сторонами зобов’язань по договору.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Газполімербуд» по видатковим накладним № РН-0000006 від 19.01.2007р. на суму 2745,00 грн.; № РН-0000009 від 31.01.2007р. на суму 6808,50 грн.; № РН-0000010 від 02.02.2007р. на суму 3456,00 грн.; № РН-0000012 від 05.02.2007р. на суму 1382,40 грн.; № РН-0000013 від 09.02.2007р. на суму 4114,80 грн.; № РН-0000014 від 13.02.2007р. на суму 2764,80 грн.; № РН-0000016 від 16.02.2007р. на суму 4147,20 грн.; № РН-0000019 від 20.02.2007р. на суму 4147,20 грн.; № РН- 0000023 від 06.03.2007р. на суму 4147,20 грн.; № РН-0000032 від 15.03.2007р. на суму 3072,00 грн.; № РН-0000033 від 23.03.2007р. на суму 6528,00 грн.; № РН-0000044 від 06.04.2007р. на суму 6912,00 грн.; № РН-0000051 від 13.04.2007р. на суму 4608,00 грн.; № РН-0000146 від 03.09.2007р. на суму 4130,03 грн., наявним в матеріалах справи (а.с. 22-35), поставило на адресу Установа «28 Управління начальника робіт» МО України товар на загальну суму 58963,13 грн.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар (пінобетонні блоки) в сумі 42257,51 грн., що підтверджують банківські виписки від 15.02.2007р. на суму 5000,00 грн.; від 12.03.2007р. на суму 10000,00 грн.; від 21.03.2007р. на суму 5000,00 грн.; від 10.04.2007р. на суму 7000,00 грн. та видаткові накладні № РН-0000020 від 24.04.2007р. на суму 5900,04 грн.; № РН-0000025 від 03.05.2007р. на суму 4130,03 грн.; № РН-0000028 від 15.05.2007р. на суму 5227,44 грн. (а.с. 36-42).

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 31.12.2007 р., підписаним між сторонами та посвідченим печатками, окрім суми заборгованості по поставки товару за період з 19 січня 2007 р. по 03 вересня 2007 р. у п. 1 розділу дебет вказана сума 4956,06грн., яка є заборгованістю Установи «28 Управління начальника робіт» МО України перед позивачем за поставку товару у 2006 році. ( а.с. 43).

Отже, сума заборгованості Установи «28 Управління начальника робіт» МО України перед позивачем щодо купівлі-продажу товару у 2006 р. складає 4956,06 грн. та за заборгованістю щодо купівлі-продажу товару у 2007 р. складає 16705,62 грн., тобто у загальному розмірі сума заборгованості відповідача складає 21661,68 грн.

Доказів оплати відповідачем заборгованості у сумі 21661,68 грн. суду не подавалось.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 651 Цивільного Кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавчо розкрито за допомогою іншого оціночного поняття – «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Суд зазначає, що істотність порушення визначається виключно за об’єктивними обставинами, що склались у сторони, яка вимагає зміни або розірвання договору, причому вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи, встановивши факт порушення відповідачем умов договору купівлі – продажу, щодо несплати протягом тривалого періоду вартості отриманого товару, як це передбачено договором, суд вважає, що допущені відповідачем порушення умов договору є істотними, оскільки в значній мірі позбавили позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема отримання коштів за поставлений відповідачу товар.

Відтак, в даному випадку суд приходить до висновку, що несплата відповідачем тривалий час вартості отриманого товару, є саме істотним порушенням договору купівлі-продажу №7/01-06-06, тому вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу №7/01-06-06 від 01.06.2006 року, підлягають задоволенню.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду доказів належного виконання ним як Покупцем прийнятих на себе зобов’язань за договором купівлі-продажу № 7/01-06-06 від 01.06.2006р., щодо своєчасної оплати отриманого товару.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газполімербуд» в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 21661,68 грн. та розірвання договору купівлі – продажу обґрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.

Що стосується посилання відповідача на те, що позивачем був поставлений товар неналежної якості, який не міг бути використаний відповідачем у роботі, в зв'язку з чим останній на підставі норми ст. 678 ЦК України відмовився від оплати неякісного товару, суд вважає зазначити наступне.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 673, 678 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Стаття 678 ЦК України, дає право відповідачу на розірвання договору в односторонньому порядку шляхом відмови від договору з вимогою повернення сплаченої за товар грошової суми.

Право на відмову від правочину у такому випадку передбачене ст. 214 ЦК України, однак за умови дотримання форми в якій було вчинено правочин.

Суду не представлено доказів того, що відповідач направляв позивачу письмове повідомлення про відмову від правочину, у зв'язку з істотним порушенням ним вимог, щодо якості товару, тому зобов’язання відповідача, щодо оплати поставленого товару не припинилися та відмова від їх виконання в силу ст. 525, 526 ЦК України є неправомірною.

Крім того, відповідач не скористався своїм правом та не звернувся до суду з відповідним позовом про розірвання договір у зв'язку з істотним порушенням договору та повернення сплачених за нього грошових коштів, в зв'язку з тим, що претензії відповідача, щодо якості товару залишалися позивачем без розгляду.

До того ж, суд не вправі розглядати у даній справі питання, щодо якості поставленого товару, оскільки відповідач не скористався своїм правом на заявлення зустрічного позову до позивача, щоб у свою чергу обумовлювало б розгляд судом вказаних вимог відповідача у даній справі. Однак, останній не позбавлений права на звернення до суду з окремим позовом про захист свого порушеного права.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Установи «28 Управління начальника робіт» МО України (97404, м. Євпаторія, вул. Казаса, буд. 15, код ЄДРПО України 24967480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газполімербуд» (96555, Сакський район, с. Утне, вул. Євпаторійська, №51-В, код ЄДРПО України 33258135) заборгованість у сумі 21661,68 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 301,70 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати договір купівлі-продажу № 7/01-06-06 від 01 червня 2006р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газполімербуд» (96555, Сакський район, с. Утне, вул. Євпаторійська, №51-В, код ЄДРПО України 33258135) та Установою «28 Управління начальника робіт» МО України (97404, м. Євпаторія, вул. Казаса, буд. 15, код ЄДРПО України 24967480).

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Газполімербуд» (96555, Сакський район, с. Утне, вул. Євпаторійська, №51-В, код ЄДРПО України 33258135) із державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) зайво сплачені витрати по сплаті державного мита у розмірі 156,14 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено – 08.12.2010р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.