Рішення № 129532281, 13.08.2025, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1227/25

Провадження №2/155/677/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2025 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Сметани В.М.,

при участі секретаря судових засідань Воронюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості

УСТАНОВИВ:

Позивач 25липня 2025року звернувсядо судуіз позовноюзаявою довідповідача про стягнення кредитної заборгованості.

Свій позов обґрунтовує, що 27 лютого 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7174711 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до договору, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало позичальнику грошові кошти в сумі 7000,00 грн, строком на 30 днів.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за Договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти в сумі 7000,00 грн, шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні позики. Однак відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання, чим допустив істотні порушення умов Договору, не повернув кошти, які були йому надані у вигляді позики відповідно Договору, та не сплатив відсотки за користування позикою, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Крім того, 28.08.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС») укладено договір факторингу № 01.02-47/23 відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-47/23, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №7174711 станом на дату відступлення склала: 24 812,50 грн

Оскільки новий кредитор жодних додаткових нарахувань не здійснював, а відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань, то заборгованість за Договором № 7174711 від 27.02.2023 року становить: заборгованість за основним боргом 7 000,00 грн., заборгованість по відсотках 17 812,50 грн., пеня - 0,00 грн., загальна заборгованість 24 812,50 грн.

Враховуючи вищенаведене, просить стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору.

Відзив на позовну заяву, станом на день розгляду справи, до суду не надходив.

Ухвалою судді від 28 липня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі. Не заперечуючи проти заочного розгляду справи, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився. На електронну пошту суду 11 липня 2025 року надійшов лист, в якому зазначив, що він діючий військовий і банк не має права стягувати з нього відсотків, просив суд врахувати дану обставину при ухвалені рішення.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлено, що 27 лютого 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7174711 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1 договору, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2 договору параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів: сума позики 7 000 грн., строк позики - 30 днів, базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) 37,21 %, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) 2,50 %, дата надання позики 27.02.2023, дата повернення позики 29.03.2023, знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики 0,01 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою її частиною за день (не застосовується в період карантину) 2,70 %, пеня 2,70 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка 4 715,96 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 9 625,00 грн. (а.с. 9-11)

Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора i3xAhocfcl

В Додатку №1 до вищевказаного Договору відповідач погодив умови зазначені в таблиці обчислення загальної вартості кредит для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 12).

Відповідно п.4договору проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Відповідно доп.5.3.,п.6договору позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СlickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі«Правила»),їх зміст,суть,об`єм зобов`язаньСторін танаслідки укладенняцього Договору,йому зрозумілі.Позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за ставкою 2.50% (ставка незмінна протягом всього строку позики), якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

Згідно з п. 6.2., п.6.5. Правил проценти за користування Позикою нараховуються на суму Позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування Позикою, починаючи з дня видачі Позики (включно) та до повного погашення Заборгованості за Договором позики, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування Позикою, визначеного Договором позики/додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту. У разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.

Крім того, відповідач підписав електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора паспорт споживчого кредиту (позика з фіксованою диференційованою процентною ставкою) інформацію, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 13).

Довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 24 лютого 2025 року підтверджується прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції:, дата 27.02.2023 року, номер платежу 3bd8394a-f515-4d24-9212-2d291e3b5c66, сума платежу 7000 грн, отримувач Жогло Михайло - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

З розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором позики № 7174711 вбачається, що станом на 28 серпня 2023 року заборгованість відповідача становить 24812,50 грн., з них: 7 000 грн. - тіло кредиту та 17812,50 грн. - прострочені відсотки, які нараховували по 07.07.2023 року. Крім того, відповідачем сплачено наступні суми в рахунок погашення заборгованості: 28.03.2023 року - 437,50 грн,03.04.2023 року 350,00 грн., 05.04.2023 року 525,00 грн, 01.07.2023 року 1000 грн, які позивач зарахував на сплату відсотків.

28 серпня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу №01.02-47/23, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Росвен Інвест Україна» права вимоги, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуває права вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за кредитними договорами сплачує за відступлення права вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором (а.с.30-33).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-47/23 від 28.08.2023 року, ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором всумі 24 812,50 грн., з яких: 7 000,00 грн. сума за тілом кредиту, 17 812,50 грн. - сума процентів.

Таким чином, право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна», який відповідно до рішення СВЕА ЕКОНОМІ КІПР ЛІМІТЕД №1 від 25.03.2024 змінив назву на ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (а.с. 37).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Згідно зіст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписомст. 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1ст. 205 ЦК Українивизначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно дост. 207 ЦК Україниправочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Устатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписамистатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному устатті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Нормоюстатті 639 ЦК Українипередбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник та відповідач узгодили розміри кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання договору на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому встановлюється воля останніх.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

Застаттею 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 2ст. 1081 ЦК Українигрошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Відповідно дост. 1082 ЦК Україниборжник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Враховуючи вищевказаний договір відступлення прав вимоги, суд вважає, що ТОВ «СВЕА ФІНАНС» є належним позивачем щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №7174711 від 27.02.2023 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем факт отримання кредитних коштів у сумі 7 000,00 гривень відповідно до умов вказаного договору не заперечувався та не оспорюється факт укладення вищевказаного договору.

Оскільки відповідачу фактично надано кредитні кошти у розмірі 7 000,00 гривень, які відповідачем не повернуто, то суд дійшов висновку щодо стягнення з ОСОБА_1 суми тіла кредиту в розмірі7 000,00 гривень на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Як зазначено у висновках, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведений підхід до вирішення спорів у подібних відносинах підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року (справа N 910/4518/16), де викладені такі правові висновки.

Поняття «користування кредитом», яким послуговуються скаржники, є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі N 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другоїстатті 1054 ЦК Українита до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другоїстатті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК Україниборжник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підстав відступити від указаних вище правових висновків немає.

Отже, «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Припис абзацу 2 частини 1статті 1048 ЦК України, про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

У разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно достатті 625 ЦК Україниу розмірі, встановленому законом або договором.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі N 444/9519/12 (пункт 54) та від 04 лютого 2020 року у справі N 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від цього висновку немає.

Частиною 1статті 627 ЦК України, визначено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимогЦК Українита інших актів цивільного законодавства.

Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставістатті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 №911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно достатті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно достатті 625 ЦК Україниу розмірі, встановленому законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду нагадує, що устатті 625 ЦК Українивизначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання (пункт 17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц). Тому наслідки порушення грошового зобов`язання не можуть залежати від того, з яких підстав виникло грошове зобов`язання: з позадоговірних чи договірних відносин, або з якого саме договору.

Якщо грошове зобов`язання виникло з договірних відносин, то прострочення його виконання призводить до відповідальності боржника перед кредитором, зокрема - настання обов`язку зі сплати процентів річних у розмірі, встановленому законом або договором, але саме грошове зобов`язання залишається при цьому незмінним. Наприклад, якщо боржник не сплатив гроші за куплене майно, надані послуги в певній сумі, то прострочення грошового зобов`язання не змінює його розміру, яке залишається без змін незалежно від часу прострочення, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно достатті 625 ЦК України.

Так само якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно достатті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів. Так, неможливо розумно пояснити, чому, наприклад, замовник робіт або послуг, який прострочив їх оплату, має сплачувати проценти річних застаттею 625 ЦК України, розмір яких може бути зменшений судом, якщо він надмірно великий порівняно зі збитками кредитора, а за прострочення повернення кредиту в такій самій сумі позичальник має додатково сплачувати ще й проценти як плату за «користування кредитом», розмір якої не може бути зменшений судом.

Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно достатті 625 ЦК Україниу розмірі, встановленому законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно достатті 625 ЦК Україниє мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.35).

Велика Палата ВС у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 зробила висновок про те, що припис абз. 2 ч. 1ст. 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до умов кредитного договору, сума позики 7 000 грн., строк позики - 30 днів, базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) 37,21 %, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) 2,50 %, дата надання позики 27.02.2023, дата повернення позики 29.03.2023, знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики 0,01 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою її частиною за день (не застосовується в період карантину) 2,70 %, пеня 2,70 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка 4 715,96 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 9 625,00 грн.

Умовами договору передбачено, що продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.

Відповідно до п.7.7 Правил у разі продовження строку користування Позикою, між Товариством та Позичальником укладається (підписується) відповідна додаткова угода. Укладення (підписання) такої додаткової угоди здійснюється в порядку та на умовах, передбаченими цими Правилами.

Оскільки позивачем не було долучено до матеріалів справи додаткову угоду про продовження строку користування позикою, тому нарахування відсотків повинно було б здійснюватися виключно в межах 30-ти денного строку, на який укладено договір про надання фінансового кредиту, із застосуванням визначеної у ньому процентної ставки.

Поза межами такого строку, кредитор вправі нараховувати штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язання в порядку статті 625ЦПК України.

Тому, враховуючи наведене вище, суд вважає, що право нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування.

За такихобставин,суд дійшовдо висновку,що процентиу розмірі17812,50грн нарахованінеправомірно.Згідно розрахункузаборгованості відповідаччастково виконувавзобов`язанняз поверненнясуми заборгованості,а самена загальнусуму 2312,50грн,які позивачзарахував насплату відсотків.Тому,на думкусуду,з відповідачапідлягають стягненнювідсотки врозмірі 2625,00 2312,50=312,50грн

Тому, враховуючи зазначене вище, суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з ОСОБА_1 за договором позики підлягає частковому задоволенню та стягненню з останнього грошової суми у загальному розмірі 7312,50,00 гривень, яка складається з 7000,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 312,50 гривень - заборгованість за процентами.

Відповідно до частини 1 статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому позивач має право на відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 713,91 грн. (7312,50/24812,50*2422,40).

Керуючись ст.ст. 12, 76-82, 141, 223, 263-265 ЦПК України, ст.ст.11, 512, 525, 526, 527, 610, 625, 629, 1050, 1054, 1077, 1080, 1084 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«СВЕА ФІНАНС»заборгованість за договором позики № 7174711 від 27 лютого 2023 року в розмірі 7312 (сім тисяч триста дванадцять) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір в розмірі 713 (сімсот тринадцять гривень) гривень 91 копійку.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», адреса: бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, місто Київ, код ЄДРПОУ: 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Дата складення повного тексту заочного рішення 13 серпня 2025 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана