Рішення № 129525265, 07.08.2025, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №484/3194/25

Провадження №2/484/1456/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2025 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі : головуючого судді Медведєвої Н.А.

за участю секретаря судового засідання Бикової О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" про розірвання договору оренди землі від 01.01.2014 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ПСП ім. Т.Г. Шевченко) кадастровий номер 4825486300:05:000:0581, 4825486300:01:000:0205, 4825486300:06:000:0284, 4825486300:01:000:0953, зареєстрований в Державному реєстрі прав за номерами 6375403, 6375406, 6375407, 6375400 від 12.07.2014

Мотивуючи вимоги, позивачка вказала, що їй на праві приватної власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 4825486300:05:000:0581, 4825486300:01:000:0205, 4825486300:06:000:0284, 4825486300:01:000:0953, що знаходяться в межах території Синюхинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01.01.2014 між нею та ПСП ім.Т.Г.Шевченка був укладений договір оренди вказаних земельних ділянок. Згодом між нею, ПСП ім.Т.Г.Шевченка та відповідачем підписана Додаткова угода до вказаного договору, в якій були обумовлені строки виплати орендної плати та її розмір.

Відповідач не виконує умови договорів, оскільки орендна плата за 2022, 2023 та 2024 роки виплачена з порушенням строку, не в повному обсязі та без урахування індексу інфляції. Тому позивач просить суд розірвати договір оренди землі, стягнувши з відповідача пеню за порушення його строків виконання за 2022-2024 роки в розмірі 5181,62грн та індексацію за 2022-2024 роки 14951,68грн..

Ухвалою від 11.06.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд в порядку загального позовного провадження, визначені строки для подачі заяв по суті.

Ухвалою від 01.07.2025 за клопотанням позивачки витребувані у ТОВ «Південь Агро Інвест» та з Центру надання адміністративних послуг м. Первомайська Миколаївської області » копії договору оренди землі, який був укладений між ОСОБА_1 та ПСП ім. Т.Г.Шевченка та додаткової угоди, укладеної у 2018/2019 роках між позивачкою, ПСП ім. Т.Г.Шевченка та ТОВ «Південь Агро Інвест» щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4825486300:05:000:0581, 4825486300:01:000:0205, 4825486300:06:000:0284, 4825486300:01:000:0953, що знаходяться в межах території Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

17.07.2025 підготовче провадження було закрите та справа призначена до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат Єщенко О.В. підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача адвокат Баладига С.П. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказуючи, що дійсно за 2022-2023 роки орендна плата позивачці була виплачена з порушенням строку, але у повному обсязі, що не є істотним порушенням договору, отже не є підставою для розірвання договору оренди. Крім того, у 2024 році орендна плата відповідачем виплачена вчасно. Оскільки орендна плата була виплачена з порушенням строків, позивач дійсно має право на пеню, розмір якої визначений умовами договору. Однак позивач пропустив строк звернення до суду з такою вимогою. Також представник відповідача не визнав вимоги про стягнення індексації, вказуючи, що у договорі передбачене застосування коефіцієнту індексації, який за 2022 рік дорівнював 1,0, за 2023 - 1,051 та за 2024 1,12. Отже заборгованість з індексації за 2023 та 2024 дорівнює 2647,06грн. Однак, оскільки 06.02.2025 відповідачем частково сплачена індексація в сумі 1123,13грн, несплачена сума індексації становить 1523,92грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що позивачка є власницею земельних ділянок з кадастровими номерами 4825486300:05:000:0581, 4825486300:01:000:0205, 4825486300:06:000:0284, 4825486300:01:000:0953, що розташовані в межах території Синюхинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01.01.2014 між позивачкою та ПСП ім.Т.Г.Шевченка укладені договори оренди землі, за умовами якого позивач передав ПСП ім.Т.Г.Шевченка у оренду земельні ділянки строком на 5 років. 24.04.2017 між позивачкою та ПСП ім.Т.Г.Шевченка укладені додаткові угоди до зазначених договорів оренди.

Державна реєстрація іншого речового права проведена за номерами 6375403, 6375406, 6375407, 6375400 від 12.07.2014.

Згідно Додаткової угоди до Договору оренди землі, укладеної 01.01.2018, орендодавець ОСОБА_1 , орендар ПСП «ім.Т.Г.Шевченка» та новий орендар ТОВ «Південь Агро Інвест» узгодили, що орендар відступає новому орендарю право оренди чотирьох земельних ділянок з кадастровими номерами 4825486300:05:000:0581, 4825486300:01:000:0205, 4825486300:06:000:0284, 4825486300:01:000:0953 терміном до 31.12.2026. Відповідно до п.4.1., 4.5 Додаткової угоди орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 12,37% нормативної грошової оцінки земельних ділянок до 01 вересня поточного року. Згідно із п.4.4. обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування. Крім того, п.4.7. Додаткової угоди визначає, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до додаткової угоди, укладеної 03.01.2019 між позивачкою та відповідачем, сторони домовились викласти п.4.1. та 4.2 у новій редакції, а саме: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 15,15% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що складає: що складає 22130,74грн, 3499,11грн, 1726,83грн, 46,44грн.

Вказані обставини в судовому засідання визнані учасниками справи.

Частиною 1 статті 2Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексомУкраїни (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У частині 1 статті 626ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із частиною першою статті 628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами третьою та четвертою статті 31Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з пунктом 12.3 Розділу ХІІ «Зміна умов договору і припинення його дії» додаткового договору від 01.01.2018, дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Тобто наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї із сторін та визначенні підстави для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, зокрема невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором.

Згідно зі статтею 13Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15Закону України«Про орендуземлі» у редакції, чинній на момент укладання договору оренди та додаткових угод, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України«Про орендуземлі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до частини першої статті 32Закону України«Про орендуземлі» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Вказаний правовий висновок викладено Об`єднаною платою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Відповідно до частини 4 статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 вказано, що систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Обґрунтовуючи вимоги позивачка просила розірвати договір оренди земельних ділянок через сплату орендної плати з порушенням строків, вказаних у договорі, та через те, що така орендна плата виплачена не в повному обсязі. В судовому засіданні представник позивачки зазначила, що такі порушення умов договору для позивачки є істотними, оскільки вона особа похилого віку та не отримала вчасно того, на що розраховувала.

Відповідно до Звіту по транзакціям рахунку позивачки відповідачем сплачена орендна плата за 2022 рік 07.03.2023 в сумі 22058,71грн; за 2023 рік 13.10.2023 22058,71грн; за 2024 рік 17.07.2024 22058,71грн та 02.06.2025 1123,13грн.

Умовами додаткової угоди, укладеної 03.01.2019 між позивачкою та відповідачем, визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 15,15% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що складає: що складає 22130,74грн, 3499,11грн, 1726,83грн, 46,44грн. Тобто загальний розмір орендної плати дорівнює 27402,12грн.

Пунктом 4.2 додаткової угоди визначено, що із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України.

В судовому засіданні представник позивача вказала, що податки відповідачем не сплачені та позивачка отримує повідомлення про необхідність сплатити такі податки саме їй. Однак жодних доказі на підтвердження зазначеного суду не надано. Крім того, згідно умов додаткової угоди податки зобов`язаний сплатити саме орендар.

Отже, сума орендної плати з урахуванням податку (19,5%), яку має отримати орендодавець щороку, складає 22058,71грн.

Договором або законом може бути встановлений періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (частина третя статті 762 ЦК України).

Аналіз частини третьої статті 762ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування.

Індексація проводиться наймачем шляхом множення розміру орендної плати на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18, від 02 липня 2025 року у справі 0613/1081/21.

Відповідно до частини третьої статті 21Закону України«Про орендуземлі» обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23 зазначено, що за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21Закону України«Про оренду» (індексується лише орендна плата).

Отже, індексацію з урахуванням індексів інфляції не слід плутати з індексацією нормативно грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативно грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними.

Верховний Суд у постанові від 16 березня 2020 року у справі №922/1658/19 зазначив, що зміна НГО внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки.

За умовами додаткової угоди від 01.01.2018 зазначено, що орендна плата підлягає індексації, сторони самостійно визначити в договорі бажаний для них механізм індексації.

Отже сторони при укладанні договорів оренди домовилася, що орендна плата підлягає індексації, що свідчить про те, що орендна плата обов`язково повинна бути проіндексована із застосуванням коефіцієнту індексації для орендної плати на 01 січня року виплати/ нарахування (в залежності від того, яка подія настане раніше).

Тобто сторони передбачили саме індексацію орендної плати, а не індексацію нормативно грошової оцінки землі для визначення орендної плати. А відтак доводи відповідача про те, що сторони обумовили порядок обчислення розміру орендної плати з урахуванням щорічної індексації нормативно грошової оцінки землі не заслуговують на увагу.

За офіційними даними Державної служби статистики України індекс інфляції за рік становив: у 2022 році - 126,603%, у 2023 році 105,084%, у 2024 111,980%.

Орендна плата з урахуванням індексів інфляції становить: за 2022 рік 27926,99 грн (22058,71 х 126,603%), отже відповідач не доплатив позивачці 5868,28 грн; за 2023 рік 23180,17 грн (22058,71 х 105,084%), отже відповідач не доплатив позивачці 1121,46грн; за 2024 рік 24701,35 грн (22058,71 х 111,980%), отже відповідач не доплатив позивачці 2642,63грн.

Загальна сума недоплати складає 9632,37грн. 06.02.2025 відповідач доплатив відповідачці 1123,13грн індексації. Отже, за період 2022-2024 сума недоплати з орендної плати дорівнює 8509,24грн, тому саме така сума належить стягненню з відповідача.

Отже, судом встановлено, що відповідачем орендна плата за 2022 та 2023 роки орендарем не виплачена у строки, визначені умовами договору. Крім того виплата орендної плати за 2022-2024 роки проведена у розмірі, меншому, ніж визначено договором, тобто без урахування індексу інфляції, що відповідно до наведених норм права є суттєвими порушеннями умов договору, та такими, що позбавили позивачку права на те, на що вона розраховувала, погоджуючись на укладенні договору оренди (стаття 651 ЦК України). Отже, такі порушення утворюють системність порушень умов договору та дають підстави для розірвання договорів оренди.

Також судом встановлено, що орендна плата за 2022 рік виплачена із затримкою у 181 день, за 2023 із затримкою у 42 дня, за 2024 рік вчасно. Представник відповідача визнав такий факт.

Пунктом 4.7 додаткової угоди від 01.01.2018 сторони узгодили, що у разі невнесення орендної плати у строки визначені договором, сплачується пеня у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно із статтею 549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Пунктом 3 частини 1 статті 611ЦКУкраїни у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Отже, відповідач був зобов`язаний сплатити позивачці за 2022 рік пеню у розмірі 3992,63грн (22058,71грн х 0,1% х 181день), за 2023 рік 926,52грн (22058,71грн х 0,1% х 42).

Вказані обставини представник відповідача визнав під час розгляду справи, але просив суд застосувати строки позовної давності, визначені п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України.

Згідно із ст.256ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.258ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 4 ст.267ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 1 статті 261 ЦПК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Орендну плату позивачка отримала за 2022 рік 07.03.2023, за 2023 рік 13.10.2023, отже саме з моменту отримання орендної плати починається перебіг позовної давності.

Згідно із Законом №2120-ІХ від 15.03.2022 розділ «Прикінцеві таперехідні положення»Цивільного кодексуУкраїни доповнений пунктом 19, згідно із яким У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії

Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в редакції Закону№ 3450-IX від 08.11.2023,у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану..

Отже, перебіг позовної давності до вимог про стягнення пені був зупинений на час дії воєнного стану, тому позовні вимоги про стягнення пені належать задоволенню на суму 4919,15грн..

Позивачем сплачений судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру про розірвання договору оренди в сумі 1211,20грн та за позовну вимогу про стягнення пені та індексації 1211,20грн.

Відповідно підставі ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовна вимога про розірвання договору оренди судом задоволена повністю та частково задоволені вимоги про стягнення пені та індексації, отже суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2299грн. (1211,20грн +1087,80).

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі, укладений 01.01.2014 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ПСП ім. Т.Г. Шевченко) кадастровий номер 4825486300:05:000:0581, 4825486300:01:000:0205, 4825486300:06:000:0284, 4825486300:01:000:0953, зареєстрований в Державному реєстрі прав за номерами 6375403, 6375406, 6375407, 6375400 від 12.07.2014.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за 2022-2023 роки в сумі 4919,15грн та індексацію орендної плати за 2022-2024 роки в сумі 8509,24 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 2299 грн, всього 15727 (п`ятнадцять тисяч сімсот двадцять сім)грн 39 коп.

В задоволенні позов в частині стягнення пені та індексації в іншій сумі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест», адреса місцезнаходження: вул. Центральна, 1 с. Калинівка Миколаївського району Миколаївської області, 57440, ЄДРПОУ 41107067;

Повний текст рішення складено 14.08.2025.

Суддя Н.А.Медведєва