Рішення № 129518474, 08.08.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 08.08.2025Справа № 554/2492/25 Провадження № 2/554/2388/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді - Савченко Л.І.

за участю секретаря судового засідання Титаренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 36042,60 грн., з яких 10800 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 24642,60 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків, 600 грн. заборгованість за комісією, а також 2 422 грн. судового збору.

В обґрунтування позову вказав, що 30 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 56622149, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 12000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Однак, відповідач належним чином умов кредитного договору не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка становить 36042,60 грн. з яких 10800 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 24642,60 грн. прострочена заборгованість за відсотками , 600 грн. заборгованість за комісією. 26.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги № 105-МЛ, згідно з яким останнє набуло право вимоги до боржників, зокрема, й до ОСОБА_1 за кредитним договором від 30.11.2023 № 56622149. З цих підстав, звернувся до суду з позовом.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

01 квітня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог, а провадження по справі закрити. У відзиві зазначає, що правовідносини за договорами позики між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» виникли 30.11.2023 р., між ТОВ «Мілоан » та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» 26.04.2024 р., тобто значно раніше, ніж був укладений договір факторингу між даними фінансовими установами, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином, а також на час укладення даного договору було відсутнє право вимоги до відповідача за зазначеним вище кредитним договором. Права майбутньої вимоги на момент укладення договору мали би бути визначеними, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Мілоан» щодо відповідача на момент укладення договору факторингу не було та сторони не передбачали, що 30.11.2023 р. ТОВ «Мілоан» буде укладено з відповідачем ОСОБА_1 .

Крім того, представник відповідача звертає увагу, що позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості кредиту в сумі 36042,60 грн., які б узгоджувались з матеріалами справи та кредитними договорами . Також не надано первісних бухгалтерських документів відносно видачі кредитів та їх часткового погашення, тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також відсотки зазначені в розрахунках та довідках, є правильними.

Представник відповідача вважає. що договір укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» є таким, що порушує права відповідача та підлягає визнанню недійсним в частині нарахування процентів за користування кредитом за договором № 5662149 від 30.11.2023 , оскільки до суду не надано доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Умов та Правил надання банківських послуг, Пам`ятки клієнта і Тарифів, що в сукупності із заявою свідчило про укладений в належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг.

Представник відповідача зазначає, що розмір нарахованої позивачем пені значно перевищує розмір заборгованості за кредитом.

Представник відповідача вважає, що відсутність у справі первинних документів позбавляє можливості перевірити факт можливості отримання позичальником коштів у кредит та перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування , а також підстави та нарахування відсотків.

Крім того, представник відповідача у відзиві посилається на ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на основний період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язання перед підприємствами , установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта завершеного житлового будівництва, майнових прав на них) та / або автомобіля. (а.с.62-69).

10 квітня 2025 року від представника позивача ТОВ «ФК «Кредит Капітал» Корнійчук І.О. до суду надійшла відповідь на відзив, у якому остання зазначила , що 30.11.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір № 5662149 на суму 12 000 грн., зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитними коштами загальним строком 105 календарних днів, тобто до 14.03.2024 року, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача. Відповідач був у повній мірі поінформований про умови надання кредиту відповідно до вимог чинного законодавства, що не заперечується і позивачем. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинив дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (Копія міститься в матеріалах справи). 26.04.2024 року між ТзОВ «Мілоан» та позивачем, відповідно до чинного законодавства України, було укладено договір відступлення прав вимоги №105-МЛ від 26.04.2024 року . Відповідно до умов даного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТзОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача за кредитним договором. З витягу із Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог №105-МЛ від 26.04.2024 року вбачається, що ТзОВ «Мілоан» передало, а ТзОВ ФК «Кредит- Капітал» прийняло право вимоги за кредитним договором № 5662149. ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги по кредитному договору № 105-МЛ від 26.04.2024 року.

Щодо розрахунку заборгованості представник позивача зазначає, що відповідно до умов Кредитного договору № 5662149 від 30.11.2023 30.11.2023 р. між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір відступлення прав вимог №97-МЛ. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 5662149 . Сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимог №105-МЛ.

Щодо стягнення відсотків за кредитним договором представник позивача вказує, що кредитному договору № 5662149 від 30.11.2023 року в зазначено, що позичальник не повинен сплачувати на користь кредитодавця будь- які платежі не передбачені цим договором. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород кредитодавця не можуть бути збільшені кредитодавцем без згоди позичальника. Після отримання права вимоги до відповідача позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалося.

Щодо підписання Умов і Правил надання банківських послуг, то Товариство не банк, а небанківська (фінансова) установа, відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов`язку формувати облікові документи за кредитними зобов`язаннями позичальників згідно Закону «Про банки та банківську діяльність» в т. ч. Інструкції затвердженої Постановою НБУ від 27.12.2007 року за №481. Товариство надає послуги з кредитування фізичних осіб, шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити (банківську картку), що вказує сам позичальник в тексті анкети-заяви на отримання кредиту.

Щодо ЗаконуУкраїни «Просоціальний іправовий захиствійськовослужбовців тачленів їхніхсімей» представникпозивача зазначає,що Військовослужбовці,які булипризвані навійськову службуза призовомпід часмобілізації,на особливийперіод абона військовуслужбу запризовом осібіз числарезервістів вособливий періодна весьчас їхпризову,а такожїх дружинам(чоловікам),а такожіншим військовослужбовцям,під часдії особливогоперіоду,які бралиабо берутьучасть узахисті незалежності,суверенітету татериторіальної цілісностіУкраїни ібрали безпосереднюучасть вантитерористичній операції,забезпеченні їїпроведення,перебуваючи безпосередньов районахантитерористичної операціїу періодїї проведення,у здійсненнізаходів іззабезпечення національноїбезпеки іоборони,відсічі істримування збройноїагресії РосійськоїФедерації вДонецькій таЛуганській областях,забезпеченні їхздійснення,перебуваючи безпосередньов районахта уперіод здійсненнязазначених заходів,у заходах,необхідних длязабезпечення оборониУкраїни,захисту безпекинаселення таінтересів державиу зв`язкуіз збройноюагресією РосійськоїФедерації протиУкраїни,їх дружинам(чоловікам)звільнені відсплати відсотківпо своїхкредитних зобов`язанняхзгідно зч.15ст.14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїхніх сімей».Військовослужбовцям таїхнім сім`ямнадаються визначенізаконом пільги,гарантії такомпенсації узв`язку зособливим характеромвійськової служби,яка пов`язанаіз захистомУкраїни.До такихпільг належать:звільнення відсплати відсотківза користуваннякредитом;звільнення відсплати штрафів/пеніза несвоєчаснусплату платежівпо кредитуперед підприємствами,установами йорганізаціями всіхформ власності,у томучислі банкамита фізичнимиособами (частинап`ятнадцята статті14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїхніх сімей»).Однак,Договір міжсторонами бувукладений настрок до14.03.2024року.Відповідно доВідомостей прощоденні нарахуваннята погашення№ 566214910.11.2023року Відповідачембуло здійсненопролонгацію на15днів відповідноумов Кредитногодоговору №5662149від 30.11.2023року уразі продовженнястроку кредитуванняна 15днів,ставка комісіїскладає 10.00%. Датою останньогонарахування відсотківза Кредитнимдоговором №5662149від 30.11.2023є 29.03.2023рік.Після цієїдати нарахуваннязобов`язань задоговором припинились,відповідно,усі грошовізобов`язання,включаючи нарахованіпроценти таінші платежі,виникли умежах погодженогосторонами строкукредитування. Згідно наданих Відповідачем документів, він був мобілізований 30.10.2024 року, після завершення строку кредитування. Тобто, на момент дії договору та відповідного нарахування процентів, відповідач не мав статусу військовослужбовця та не був мобілізованим (а.с. 71-89).

10 квітня 2025 року від представника позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Корнійчук І.О. до суду надійшло клопотання про витребування доказів (а.с.93-25).

Ухвалою суду від 08 травня 2025 року витребувано у АТ «ПРИВАТБАНК» (м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги,50) інформацію щодо перерахування 30.11.2023 року первинним кредитором ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 коштів у сумі 12000 грн. згідно платіжного доручення № 116536290 (а.с.99).

16 червня 2025 року до суду надійшло повідомлення представника АТ «ПРИВАТБАНК» про неможливість надання витребовуваної ухвалою суду від 08 травня 205 року у інформації, оскільки за наданими відомостями не вдалося ідентифікувати вказану у запиті особу (а.с.105).

Представник позивача Баранова А.В. надіслала до суду клопотання про розгляд справи без її (а.с. 106).

Відповідач ОСОБА_1 у судовезасідання не з`явився,про дату,час тамісце слуханнясправи повідомлявсяшляхом направленнясудових повістокпро викликдо судурекомендованим листомз повідомленнямпро вручення,однак останніповернулись досуду звідмітками «адресатвідсутній завказаною адресою(а.с.40-41),що єналежним повідомленнямзгідно п.4ч.8ст.128ЦПК України. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (постанова Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19).

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надіслала заяву про розгляд справи без участі відповідача та її участі (а.с.56).

На підставі ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.11.2023 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий № 56622149 від 30.11.2023 р. Сума кредиту 12000 грн., строк, на який надається кредит 105 днів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 15.12.2023. Комісія за надання кредиту 600 грн. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1494 грн., які нараховуються за ставкою 0,83 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 37800 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до пункту 2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти.

Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.5. та п. 2.4. цього договору.

Згідно із пунктом 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2. договору).

За змістом п. 6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «Мілоан» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Мілоан», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору.

Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).

Згідно ізпунктом 7.1,цей договірнабуває чинностіз моментуйого укладенняв електроннійформі,а правата обов`язкисторін,що нимобумовлені,з моментуотримання кредитуі дієдо повноговиконання сторонамисвоїх зобов`язань (а.с.10-15).

Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту (а.с.16).

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаної представником ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан» як позичальник за укладеним договором (а.с.17 зворот)

Анкета-заява на кредит № 5662149 від 30.11.2023 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем у ТОВ «Мілоан» (а.с. 18).

Отже, з укладенням договору у позичальника виник обов`язок повернути ТОВ «Мілоан» кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов`язання перед ТОВ «Мілоан» не виконав, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість.

З Виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 566149 від 30.11.2023 року слідує, що заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 36042,60 грн., з яких 10800 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 24642,60 грн. прострочена заборгованість за відсотками , 600 грн. заборгованість за комісією (а.с.21).

З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд, приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.

26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" укладено Договір відступлення прав вимог № 105-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 566149 від 30.11.2023 року (а.с.21-26).

Відповідно до ч.1 ст.512ЦК України підставою заміни кредитора є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" є новим кредитором за кредитним договором № 566149 від 30.11.2023 року на підставі укладеного між ним та ТОВ «Мілоан» договору відступлення прав вимог. Відтак, у нього виникло право вимоги до відповідача.

За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У пункті 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч. ч. 3, 6, 12ст. 11 цього Законупередбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1ст. 3 цього Закону).

Оскільки договори укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариств, доступ до яких забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток та ОСОБА_1 підписав їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав такий у порядку, визначеномустаттею 12 Закону України «Про електронну комерцію»(електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Будь-яких доказів щодо неправомірного використання сторонньою особою персональних даних відповідача, у тому числі доступу до банківського рахунку, ОСОБА_1 до суду не надано.

Статтею 525 ЦК Українивстановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, розрахунком заборгованості підтверджується, що відповідач порушив графік погашення заборгованості, кредити вчасно не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконання з настанням цієї події.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1ст. 1049 ЦК Українипередбачено,що позичальникзобов`язаний повернутипозикодавцеві позику(грошовікошти утакій самійсумі аборечі,визначені родовимиознаками утакій самійкількості,такого самогороду татакої самоїякості,що булипередані йомупозикодавцем)у строкта впорядку,що встановленідоговором.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів під час розгляду справи підтверджено наданими письмовими доказами, зокрема платіжним дорученням 116536290 від 30.11.2023 про переказ грошових коштів ОСОБА_1 (а.с. 19), що спростовує твердження представника відповідача про не підтвердження перерахування грошових коштів.

Щодо твердження представника відповідача про те, що надані позивачем виписки з рахунку не є первинним бухгалтерськими документами та не доводять суму заборгованості.

Так, відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року № 254, виписка з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій. Належність банківської виписки клієнта до первинних документів визначено також Переліком типових документів, затверджених наказом МЮ України № 578/5 від 12.04.2012 року.

Саме до такого висновку прийшов і Верховний Суд при розгляді справи № 554/4300/16-ц із аналогічних правовідносин, зазначивши у постанові від 25 травня 2021 року про те, що згідно із зазначеною нормою закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року N 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого ж змісту норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банкуУкраїни від04.07.2018року N75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Крім того, банківська виписка має статус первинного документа, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженогонаказом Мін`юсту від 12 квітня 2012 року № 578/5(далі - Перелік № 578/5), згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Згідно із бухгалтерським обліком якість кредиторської заборгованості характеризується показниками, що відбивають своєчасність здійснення розрахунків по зобов`язанням. Приклад цього дає показник частки простроченої кредиторської заборгованості в загальному обсязі. Дані для розрахунку таких показників (саме розрахунку заборгованості) приводяться в розділі «Дебіторська і кредиторська заборгованість» Додатка до бухгалтерського балансу (форма № 5), який складається на підставі первинної бухгалтерської документації в розумінніЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Водночас у вказаному розділі наводяться дані про рух відповідних показників кредиторської заборгованості.

Аналіз кредиторської заборгованості проводиться на підставі використання фінансової звітності, бухгалтерського балансу і форми № 5. Для того, щоб співвіднести динаміку величини кредиторської заборгованості зі змінами масштабів діяльності установи, при складанні розрахунку заборгованості, використовуються ряд коефіцієнтів оборотності кредиторської заборгованості, як показники фінансових результатів.

Таким чином, розрахунок заборгованості відповідно доЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»є похідним від первинної бухгалтерської документації та містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Щодо заперечень представника відповідача про розмір заборгованості та нарахованих відсотків.

З доданих до позовної заяви кредитних договорів та договорів позики укладених ОСОБА_1 вбачається, що останній, підписавши їх, погодився з умовами викладеним у договорі та з встановленими позикодавцем процентами за користування кредитними коштами.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до позиції Верховного Суду, котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі №367/4970/13-ц, провадження №61-19992св18, заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, боржник та його представник не надали до суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеним кредитним договором так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано. Крім цього, також варто звернути увагу на вимоги процесуального закону, який покладає тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02 жовтня 2018 року , №917/1307/18 від 23 жовтня 2019 року.

Щодо посилання представника відповідача на п.15ст.14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей» суд зазначає наступне.

З копії довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.11.2024 р. вбачається, що ОСОБА_1 20.10.2024 р. призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 . Ця довідка має право членам сімей військовозобов`язаних, призваних на військову службу під час мобілізації, в особливий період, на гарантії , пільги і привілеї визначені чинним законодавством (а.с. 57).

Згідно з п. п. 3 п. 4 Р. 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 № 1275-VII (далі - Закон № 1275) у Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членівїх сімей» статтю 14 доповнено пунктом 15 такого змісту:

«15. Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Пунктом 3 Розділу 2 «Прикінцеві положення» Закону № 1275 передбачено поширити дію пункту 3, підпункту 3 пункту 4, пункту 9 розділу І цього Закону на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Тобто законодавець чітко передбачив ретроактивну дію ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024 р., п. 15 ч. 14 Закону № 2011 викладено у наступній редакції: «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».

Вирішуючи питання про те, чи поширюється вказана норма на правовідносини, що виникли до 18.05.2024 р., суд виходить з наступного.

Як вбачається, з матеріалів справи ОСОБА_1 призваний на військову службу 20.10.2024 року, кредитний договір, за яким виникла заборгованість у останнього, укладено 30.11.2023 р. відступлення прав вимогами за вказаним кредитним договорам відбулося 26.04.2024 р. відповідно.

Відповідно до наданих до позовної заяви документів, вбачається, що з моменту отримання права грошової вимоги ТОВ «Кредит -Капітал» до ОСОБА_1 новим кредитором не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій, а тому, період нарахування відсотків за користування кредитними коштами у відповідності до договорів не охоплюється періодом призову відповідача на військову службу по мобілізації. Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що положення п.15ст.14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей» не може бути застосовано до правовідносин, що виникли.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача і стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 5662149 від 30.11.2023 в розмірі 36042,60 грн., з яких: 10800 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 24642,60 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків , 600 грн. прострочена заборгованість за комісією.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 141 259, 263-265, 277-279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 5662149 від 30.11.2023 року у розмірі 36042,60 грн., з яких 10800 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 24642,60 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків , 600 грн. заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2422 грн.40 коп.

Рішення може бути до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя Л.І. Савченко