Ухвала суду № 129510732, 12.08.2025, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/477/25

Провадження № 2/670/303/25

УХВАЛА

12 серпня 2025 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за по зовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2025 в електронній формі за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» до Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бейлика Михайла Беніаміновича до Віньковецької селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Голуба О.Є.

Ухвалою суду від 02.07.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 24.07.2025 о 13 год 00 хв.

Ухвалою суду від 24.07.2025 за клопотанням представника позивача витребувано в Яснозірському старостинському окрузі Віньковецької селищної ради копію заповіту, складеного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченого 04.12.2007 за № 214.

Витребувані документи надійшли до суду 11.08.2025.

Представник позивача ОСОБА_3 в підготовче засідання не з`явився, однак 12.08.2025 подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, додавши позовну вимогу про встановлення факту родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є двоюрідною бабусею (рідною тіткою батька) ОСОБА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_4 в підготовче засідання не з`явився, 22.07.2025 подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує та просив проводити розгляд справи без участі представника Віньковецької селищної ради.

Оглянувши матеріали справи, заяву представника позивача, суд дійшов такого висновку.

Згідно ч. 4 ст. 12ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України, одним із завдань підготовчого провадження є зокрема остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Згідно п. 4 ч. 5 ст.12ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ЦПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Верховний Суду постановівід 22.07.2021у справі№ 910/18389/20зробив висновокпро те,що необхідністьу змініпредмету позовуможе виникатитоді,коли початковівимоги позивачане будутьзабезпечувати чине вповній мірізабезпечать позивачузахист йогопорушених правта інтересів.Зміна предметупозову можлива,зокрема утакі способи:1)заміна однихпозовних вимогіншими;2)доповнення позовнихвимог новими;3)вилучення деякихіз позовнихвимог;4)пред`явленняцих вимогіншому відповідачув межахспірних правовідносин. При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Водночас упостанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 922/404/19 зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19.

З огляду на викладене вище, з аналізу поданої представником позивача заяви, суд вважає за необхідне прийняти таку, саме як заяву про зміну предмета позовних вимог.

Дана заява подана представником позивача до закінчення підготовчого засідання та до неї додані докази її надіслання іншим учасникам справи, а також докази сплати судового збору.

Керуючись ст. 12, 13, 49, 189, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти заяву представника позивача про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В подальшому розглядати справу з урахуванням зміни позовних вимог.

Роз`яснити відповідачу, що він має право надати відзив у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про зміну позовних вимог. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Підготовче засідання відкласти на 25.09.2025 о 15 год 00 хв.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Є. Голуб