Ухвала суду № 129503790, 13.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

13 серпня 2025 р.Справа №160/23183/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №160/23183/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Регіональної ВЛК Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до НОМЕР_1 Регіональної ВЛК Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність 20 регіональної військово-лікарської комісії Міністерство оборони України, Код ЄДРПОУ 26637746, місто Дніпро, 49069, вулиця Грушевського Михайла, будинок 65, щодо неприйняття рішення за скаргою позивача про направлення його на експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФ);

- зобов`язати 20 регіональну військово-лікарську комісію Міністерство оборони України, Код ЄДРПОУ 26637746, місто Дніпро, 49069, вулиця Грушевського Михайла, будинок 65, повторно розглянути скаргу позивача (№ Т-1291 від 01.07.2025) та прийняти обґрунтоване рішення про направлення його на експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФ).

Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову, в якому позивач просить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , та ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , та інші органи не вчиняти дій щодо направлення позивача до військової частини до моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

В обґрунтування клопотання позивачем зазначено, що в разі невжиття таких заходів можуть настати незворотні наслідки для його здоров`я, права на належний медичний огляд та встановлення групи інвалідності.

Суд, розглянувши клопотання про забезпечення позову, зазначає наступне.

За правилами, визначеними ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подане клопотання про забезпечення позову та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до статтею ст.ст.150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Дослідивши доводи, наведені в обґрунтування клопотання, та матеріали справи, суд вважає, що клопотання позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 150, п.1 ч. 1, ч.2 ст. 151 КАС України забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

При цьому, суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

Суд зазначає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення. Із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що на час розгляду клопотання про забезпечення позову позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішень суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Позивачем не надано жодних доказів, які б доводили неефективність захисту прав, свобод та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Також, визначаючись щодо задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, судом враховується, що зазначення вимог щодо невизначеного кола осіб позбавляє можливості встановити співмірність заявлених позовних вимог до заходів забезпечення позову, які просить застосувати позивач.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до приписів чинного процесуального законодавства є недопустимим забезпечення адміністративного позову шляхом звуження прав та інтересів третіх осіб. В даному ж випадку, позивач просить про заборону, що спрямована на невизначене коло осіб, а означені заходи забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем, фактично виходять за межі вимог позову та стосуються осіб, які не залучались до участі у справі.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і змістом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд приходить висновку, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №160/23183/25- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник