Рішення № 129503678, 29.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року Справа № 160/255/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В. за участі секретаря судового засіданняОсуховської Ж.С. за участі: представника позивача представника відповідача Тішуніна О.А., Тітенка Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/255/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

06.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

-визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з метою дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023;

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення: від 08.11.2024 №0692372408 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами у розмірі 479374,12 грн. та штрафних санкцій у розмірі 119843,53 грн.; від 08.11.2024 №0692432408 за платежем військовий збір, що сплачує фізична особа за результатами річного декларування у розмірі 39947,84 грн. та штрафних санкцій у розмірі 9986,96 грн.; від 08.11.2024 №0692462408 за штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.; від 08.11.2024 №0692342408 адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 6700,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що документальна позапланова невиїзна перевірка, проведена відповідачем у серпні 2024 року, була здійснена з порушенням нормПодаткового кодексу України, зокрема щодо повідомлення про перевірку та витребування документів. Позивач стверджує, що не отримував копію наказу про перевірку та письмове повідомлення, а також запит на надання первинних документів, що позбавило його можливості надати документи для перевірки. Зазначає, що копія вказаного запиту про надання документів для перевірки отримана 04.10.2024 представником позивача після направлення адвокатського запиту. З квитанції про відправлення запиту вбачається, що запит направлявся за адресою: АДРЕСА_1 , в той же час місце реєстрації та проживання позивача: АДРЕСА_1 , а тому твердження відповідача, що позивач отримав запит є безпідставним.

Також зазначає, що в направленому запиті від 02.05.2024 №31652/6/04-36-24-1715 відповідачем не зазначено чіткого переліку необхідної інформації та документів, та законних підстав отримання податкової інформації і розкриття банківської таємниці.

Позивач вважає, що допущені відповідачем процедурні порушення при призначенні та проведенні перевірки безпосередньо вплинули на об`єктивність та правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, які в повній мірі базувались виключно на ненаданні позивачем документів до перевірки, та, відповідно, на обґрунтованість та законність прийнятих за результатами перевірки рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного судувід 07.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30 січня2025 року о 11:45, у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №12.

09.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. №1194/25). В обґрунтування клопотання представником позивача зазначено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова перевірка ОСОБА_1 на підставі отриманої податкової інформації від Національного банку України, щодо зазначених обсягів переказів між рахунками, які належать ОСОБА_1 із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023 році, а саме, дебетовий оборот у сумі 2662013,00 грн. та кредитовий оборот у сумі 2663190,00 грн. В акті перевірки, на підставі чого відповідачу була розкрита банківська таємниця та на підставі яких законодавчих актів позивач повинен був надати рух грошових коштів по поточним рахункам в запиті не зазначено. Законом України «Про банки та банківську діяльність» розкриття банківської таємниці з підстав зазначених в запиті не передбачено.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла заява від представника позивача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №1203/25).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного судувід 14.01.2025 заяву представника позивача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 160/255/25 задоволено.

23.01.2025 через систему «Електронний суд» представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано до суду відзив (вх. №4622/25), в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що запит від 02.05.2024 №31652/6/04-36-24-17-15 на отримання документів направлено позивачу на податкову адресу фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується поверненням рекомендованого повідомлення №0600917415274 з відміткою про отримання позивачем запиту 29.05.2024 та підписом позивача. Також, відповідачем зазначено, що копія наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.07.2024 №2921-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 » та письмове повідомлення від 15.07.2024 №419/04-36-24-08 надіслані на податкову адресу фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 та відповідно до вимог, встановлених п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI(із змінами та доповненнями), що підтверджується поверненням рекомендованого повідомлення №0600917415274 з відміткою про отримання позивачем запиту 14.08.2024 та підписом позивача.

Стосовно тверджень позивача про направлення вищевказаних документів не на ту адресу, відповідач зазначає, що для встановлення актуальної інформації щодо місця перебування позивача було здійснено запит від 27.03.2024 №7229/04-36-24-12-14 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про реєстраційні дані фізичної особи-платника податків. Згідно відповіді на запит від 28.03.2024 №0436-2024-0001535 встановлено фактичне місце проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику), тому позивач був належно повідомлений.

Згідно з п.85.2 ст.85 Кодексу №2755 платник податків зобов`язаний надати до перевірки, починаючи із зазначеного терміну у наказі від 15.07.2024 №2921-п та повідомленні від 15.07.2024 №419/04-36-24-08, всі необхідні документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС. Такий обов`язок виникає у платника податку після початку перевірки. ОСОБА_1 не надано до перевірки запитувані документи, а саме: документи про отримання доходу; документи про сплату до бюджету податків та зборів; виписки по рахункам, по яким було здійснено використання реквізітів ЕПЗ (p2p) у 2023 році.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що процесом отримання інформації щодо здійснення грошових переказів на картку позивача, в рамках адміністративної справи №160/255/25, займалася ДПС України. В свою чергу, у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відповідача в рамках адміністративної справи №160/255/25, відсутня інформація в який спосіб ДПС України отримало інформацію, що становить банківську таємницю. У зв`язку із вищенаведеним відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

23.01.2025 через систему «Електронний суд» представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано клопотання (вх. №3660/25) про приєднання до матеріалів справи, а саме відповідь на запит від 28.03.2024 №0436-2024-0001535 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про реєстраційні дані фізичної особи-платника податків

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла заява від представника позивача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №10067/25).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного судувід 28.02.2025 заяву представника позивача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 160/255/25 задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного судувід 06.03.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) інформацію з підтверджуючими документами, які стали підставою для проведення Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з метою дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023. Витребувано у Національного банку України інформацію, з копіями відповідних документів, які були надані до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та стали підставою для проведення податкової перевірки; копії документів щодо руху грошових коштів на поточних рахунках, які належать ОСОБА_1 із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023 році.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного судувід 01.04.2025 витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) інформацію з підтверджуючими документами, які стали підставою для проведення Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з метою дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023. Витребувано у Національного банку України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601) інформацію, з копіями відповідних документів, які були надані до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та стали підставою для проведення податкової перевірки; копії документів щодо руху грошових коштів на поточних рахунках, які належать ОСОБА_1 (із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023 році.

23.01.2025 через систему «Електронний суд» представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано клопотання (вх. №30356/25) про приєднання до матеріалів справи, а саме копію листа НБУ від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ.

17.04.2025 через систему «Електронний суд» представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано клопотання (вх. №19820/25) про приєднання до матеріалів справи, а сааме копію листа ДПС України від 21.08.2024 №23858/7/99-00-24-04-03-07, копію листа ДПС України від 26.03.2024 №8651/7/99-00-24-01-02-07.

23.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов лист №18-0008/29569/БТ від Національного банку України.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 29.05.2025, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 29.05.2025, обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив підтримав, проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

На підставі пп.191.1.1 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75. ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82, пп.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень»Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI(із змінами та доповненнями), та у зв`язку з отриманням інформації щодо значних обсягів переказів на рахунок фізичної особи з використанням реквізитів ЕПЗ (p2p-платежі) фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ від 15.07.2024 №2921-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи- платника податків ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.07.2024 №2921-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи- платника податків ОСОБА_1 на підставі пп. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв`язку з отриманням інформації щодо значних обсягів переказів на рахунок фізичної особи з використанням реквізитів ЕПЗ (p2p-платежі) фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особиплатника податків ОСОБА_1 з 28.08.2024 тривалістю 2 робочих дні за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 з метою дотримання вимог податкового та іншого законодавства.

Запит про надання документів направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримано позивачем 29.05.2024, про що свідчить власноручний підпис останнього про отримання поштового направлення на рекомендованому повідомленні про вручення.

Наказ та повідомлення про проведення перевірки направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримано позивачем 14.08.2024, про що свідчить власноручний підпис останнього про отримання поштового направлення на рекомендованому повідомленні про вручення.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 05.09.2024 №2504/04-36-24-08/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з метою дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023», у якому зазначено про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п.176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2023 рік;

- пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України у частині заниження загального річного оподаткованого доходу внаслідок не декларування грошових коштів, які надійшли від фізичних осіб на банківський рахунок із використанням реквізитів ЕПЗ (p2p-платежі), у результаті визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік на суму 479 374,12 грн.;

- пп. 1.2, пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у зв`язку з чим, занижено суму військового збору за 2023 рік на суму 39 947,84 грн;

- п. 121.2 ст. 121 Податкового кодексу України, щодо ненадання відповіді на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених пп.73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Акт перевірки направлено позивачу 05.09.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та повернуто на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з відміткою повернення за закінченням терміну зберігання.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено на ім`я позивача податкові повідомлення-рішення:

- від 08.11.2024 №0692372408 (форма «Р»), за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами у розмірі 479 374,12 грн. та штрафних санкцій у розмірі 119 843,53 грн.;

- від 08.11.2024 №0692432408 (форма «Р»), за платежем військовий збір, що сплачує фізична особа за результатами річного декларування у розмірі 39 947,84 грн. та штрафних санкцій у розмірі 9 986,96 грн.;

- від 08.11.2024 №0692462408 (форма «ПС»), за штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.;

- від 08.11.2024 №0692342408 (форма «ПС»), адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 6 700,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримано позивачем 20.11.2024, про що свідчить власноручний підпис останнього про отримання поштового направлення на рекомендованому повідомленні про вручення.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовує та визначаєПодатковий кодекс України(ПК України)

Згідно положень пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу Україниконтролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до положень п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності доп. 78.1. Податкового кодексу Українидокументальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1);

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.4).

Відповідно до положень п.79.1,79.2 ст.79 ПК Українидокументальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями77та78цьогоКодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті75.1.2 пункту 75.1 статті 75цьогоКодексудокументів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеномустаттею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.07.2024 №2921-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи- платника податків ОСОБА_1 на підставі пп. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв`язку з отриманням інформації щодо значних обсягів переказів на рахунок фізичної особи з використанням реквізитів ЕПЗ (p2p-платежі) фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особиплатника податків ОСОБА_1 з 28.08.2024 тривалістю 2 робочих дні за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 з метою дотримання вимог податкового та іншого законодавства.

Вказаний висновок відповідача ґрунтувався на тому, що листами Державної податкової служби України від 26.03.2024 за №8651/7/99-00-24-01-02-07, та від 21.08.2024 №23858/7/99-00-24-04-03-07 повідомлено контролюючий орган про отриману від Національного банку України інформацію листами від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ (вх. ДПС №33529/5 від 22.03.2024 року), та від 09.08.2024 №57-0008/60696/БТ (вх. №87431/5 від 20.08.2024.

Листом НБУ від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ було, зокрема, повідомлено ДПС України, щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (p2p-платежі) у 2023 році.

З огляду на отриману інформацію, що може свідчити про правопорушення та/або використовуватися для запобігання, виявлення, припинення розслідування правопорушень, притягнення винних осіб до відповідальності завчинення, надаємо додаток до цього листа (далі - Додаток) з переліком фізичних осіб та загальними обсягами оборотів за 2023, ЕПЗ яких брали участь у схемі обходження заборони здійснення платежів на користь осіб, які організують, проводять азартні ігри на території України без відповідної ліцензії.»

Відповідно до додатку до вказаного листа передбачено, що, зокрема, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у 2023 році мав дебетовий оборот у сумі 2 662 013,00 грн., та кредитовий оборот у сумі 2 663 190,00 грн.

Крім того, листом Державної податкової служби України від 26.03.2024 за №8651/7/99-00-24-01-02-07 також визначено, що при опрацюванні зазначеної інформації слід забезпечити направлення/вручення платникам податків повідомлень про обов`язок подання декларації про майновий стан та доходи за звітний (податковий) рік та залучення до декларування зазначених платників податків, а у разі неподання декларацій забезпечити одержання від згаданих платників податків - фізичних осіб відповідних пояснень та їх документального підтвердження згідно з положеннями п.73.3 ст. 73 ПК Українита у разі підтвердження фактів порушень вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, забезпечити залучення таких платників податків до декларування одержаних доходів, а у разі невиконання платниками податків податкового обов`язку - здійснення контрольно-перевірочних заходів з урахуванням вимог та обмежень, встановлених Кодексом.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі колегії суддів Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23 зазначено, що наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою саме для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на отримання відповідачем від ДПС України інформації, наданої листом Національного банку України від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023 році, зокрема фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), дебетовий оборот по рахунку якого складає 2 662 013,00 грн., кредитовий оборот 2 663 190,00 грн., оскільки вказаний дохід не було включено позивачем до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на переконання суду, у контролюючого органу були законні підстави, після отримання в установленому законодавством порядку такої інформації, здійснити документальну позапланову перевірку позивача.

Так, як встановлено судом, у термін з 28.08.2024 по 29.08.2024 посадовою особою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.07.2024 №2921-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи- платника податків ОСОБА_1 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання податкування та декларування отриманих доходів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, за результатами якої складено акт від 05.09.2024 №2504/04-36-24-08/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з метою дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023».

Відповіно до висновків акта за наслідками проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог, а саме:

- пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п.176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2023 рік;

- пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України у частині заниження загального річного оподаткованого доходу внаслідок не декларування грошових коштів, які надійшли від фізичних осіб на банківський рахунок із використанням реквізитів ЕПЗ (p2p-платежі), у результаті визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік на суму 479 374,12 грн.;

- пп. 1.2, пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у зв`язку з чим, занижено суму військового збору за 2023 рік на суму 39 947,84 грн;

- п. 121.2 ст. 121 Податкового кодексу України, щодо ненадання відповіді на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав , передбачених пп.73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК Українидохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Згідно пп.14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПК Українидохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Згідно з пп.162.1.1 п. 162.1 ст.162 ПК Україниплатником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до пункту163.1 статті 163 ПК Україниоб`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пунктом164.1 статті 164 ПК Українибазою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Підпунктом164.1.1 пункту 164.1 статті 164 ПК Українивстановлено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Пункт164.2 статті 164 ПК Українивстановлює перелік видів доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Так, серед іншого до такого доходу віднесені інші доходи, крім зазначених устатті 165 цього Кодексу(підпункт164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України).

При цьому устатті 165 ПК Українинаведено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, устатті 166 ПК Українипередбачені випадки, за яких платник податків може зменшити загальний оподатковуваний дохід на розмір податкової знижки.

Відповідно до пункту164.3 статті 164 ПК Українипри визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

За загальним правилом, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (пункт167.1 статті 167 ПК України).

Пункти 167.2-167.5 статті167 ПК Українивстановлюють випадки, за яких до бази оподаткування застосовується ставка податку, відмінна від загальної.

Згідно з підпунктом «в» пункту176.1 статті 176 ПК Україниплатники податку зобов`язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.

Платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цьогоКодексу(підпункт179.1 статті 179 ПК України).

Відповідно до п.п. 1.1 п.161 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Українитимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом162.1 статті 162цьогоКодексу.

Відповідно до п.п. 1.2 п.161 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Україниоб`єктом оподаткування збором є доходи, визначеністаттею 163 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1.3 п.161 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Україниставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом кожна особа, яка отримує дохід, зобов`язана сплачувати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та подавати у зв`язку з цим до податкового органу податкову звітність. При цьомуПодатковий кодекс Українивідносить до доходів фізичної особи будь-які доходи, отримані платником податків у відповідному періоді, окрім тих, що не підлягають оподаткуванню, чи підлягають зменшенню на суму податкової знижки або ж із застосуванням меншої ставки податку.

Вирішуючи питання щодо того, чи може у спірних правовідносинах інформація, надана банківською установою про обсяги отриманих платником податків грошових переказів, бути підставою для висновку податкового органу про порушення таким платником вимог податкового законодавства в частині декларування отриманого у періоді, що перевірявся, загального оподатковуваного доходу, суд виходить з наступного.

Так,стаття 83 ПК Українивстановлює перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок. Підпункт83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК Українидо таких матеріалів відносить, зокрема, податкову інформацію.

За визначенням, наведеним у підпункті14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова інформація вживається у значенні, визначеномуЗаконом України «Про інформацію».

Відповідно достатті 1 Закону України «Про інформацію»інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Таким чином, висновки податкового органу за наслідками здійсненого ним контрольного заходу можуть, серед іншого, ґрунтуватись і на податковій інформації, до якої відносяться будь-які відомості та/або дані, що стосуються предмета перевірки.

Приписи підпункту19-1.1.2пункту 19-1 статті19 ПК Українипокладають на контролюючі органи функції з контролю своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Контролюючі органи, зокрема, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (підпункт20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Пунктом71.1 статті 71 ПК Українивстановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пункту72.1.3 пункту 72.1 статті 72 ПК Українидля інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків.

За правилами пункту73.1 статті 73 ПК Україниінформація, визначена устатті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначеніпунктом 73.2 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другоюстатті 73 КАС Українивстановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (частина перша статті 74 Кодексу КАС України).

З аналізу наведених норм права вбачається, що на виконання покладених на них функцій податкові органи вправі звертатись до банків чи інших фінансових установ із запитами щодо отримання інформації про рух коштів на рахунках платника податків. Надана такою установою інформація відноситься до податкової та є підставою для врахування при формуванні висновків про дотримання чи порушення платником податків норм податкового законодавства.

При цьому, положення статей72,73,83 ПК Україниу взаємозв`язку з нормамистатей 72-74 КАС Українине дають підстав вважати, що отримана податковим органом у порядку, встановленомуПК України, інформація від банківської установи про рух коштів платника податків є недопустимим доказом, оскільки саме така установа уповноважена законом на надання відомостей такого характеру.

В той же час, платник податків, який не згоден із відповідністю такої інформації дійсним обставинам справи або ж вважає, що розмір заниженого ним податкового зобов`язання є меншим, вправі подати до контролюючого органу або ж в ході судового розгляду справи відповідні докази, що спростовують доводи суб`єкта владних повноважень. Це зумовлено специфікою поставленого в провину платнику податків порушення, а саме заниження загального оподатковуваного доходу, у зв`язку з чим контролюючому органу достатньо довести саме факт отримання останнім доходу у періоді, що перевірявся.

Поряд з цим, у разі заперечення таких обставин платник податків повинен надати докази, які свідчитимуть про: відсутність такого доходу взагалі; наявність підстав вважати його неоподатковуваним або його зменшення; застосування ставки податку, відмінної від базової тощо.

Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про те, що задекларовані платником податків податкові зобов`язання не відповідають дійсності або він не виконав обов`язок щодо подання декларації за наявності об`єкта для декларування, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першоїстатті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція висловлена у посанові Верховного Суду від 25 серпня 2022 року у справі № 140/403/19.

Так, відповідно до висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено, що згідно наявної податкової інформації платник податків-фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за 2023 рік отримав дохід від фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у сумі 2 663 189,55 грн., який згідно зПодатковим кодексом Українипідлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки контролюючим органом було використано інформацію, що надійшла від ДПС України щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р платежі) у 2023 р., надану листом від 26.03.2024 № 8651/7/99-00-24-01-02-07 (вх. ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.03.2024 № 1751/8).

Так, листом Державної податкової служби України від 26.03.2024 за №8651/7/99-00-24-01-02-07, повідомлено контролюючий орган про отриману від Національного банку України інформацію листом від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ (вх. ДПС №33529/5 від 22.03.2024 року) щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023 році, зокрема фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), дебетовий оборот по рахункам якого складає 2662 013,00 грн., кредитовий оборот 2663 190,00 грн.

Відтак, під час податкової перевірки за відомостями наданими у встановленому порядку Національним банком України встановлено, що у 2023 році наявні значні обсяги переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), а саме - дебетовий оборот у сумі 2662 013,00 грн. та кредитовий оборот у сумі 2663 190,00 грн.

Саме інформація надана у встановленому порядку Національним банком України слугувала підставою для висновку контролюючого органу про заниження позивачем у періоді, що перевірявся, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Разом з тим, суд враховує, що у ході розгляду справи позивач не стільки заперечував сам факт отримання ним грошових переказів від третіх осіб, скільки заперечував факт доведення отримання платником саме доходу у певному розмірі.

Так, як вже зазначалося судом, доходом фізичної особи, який підлягає оподаткуванню, є будь-який дохід, отриманий як у грошовій, так і у негрошовій формі, за виключенням доходів, передбаченихст. 165 ПК України.

При цьому, будь-які кошти, які надходять фізичній особі на її картковий банківський рахунок є доходом, якщо особа не доведе що ці кошти не підпадають під виключення, які визначеніст.165 ПК України.

Під час податкової перевірки за відомостями наданими у встановленому порядку Національним банком України встановлено, що у 2023 році наявні значні обсяги переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), а саме - дебетовий оборот у сумі 2662 013,00 грн. та кредитовий оборот у сумі 2663 190,00 грн.

P2P-платежі (з англ. person-to-person) це грошові перекази фізичних осіб «з карти на карту». P2P-транзакції зазвичай використовуються для оплати послуг або покупок у приватних продавців на онлайн-ринках, також такі платежі можуть використовуватися і для переказів коштів з іншою метою.

Разом з тим, поповнення рахунків однієї фізичної особи з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), різними фізичними особами у значному обсязі та за відсутності в отримувача належного документального обґрунтування підстав для одержання таких грошових коштів свідчить про отримання фізичною особою ОСОБА_1 у 2023 році доходів в розмірі 2662 013,00 грн. у вигляді дебетового обороту, та кредитовий оборот у сумі 2663 190,00 грн.

При цьому, лист фінансової установи, зокрема який містить інформацію щодо періоду і розміру отриманого особою доходу та дає можливість ідентифікувати таку особу, може бути як підставою для висновків податкових органів при проведенні податкової перевірки в розумінністатті 83 ПК України, так і належним та допустимим письмовим доказом в розумінні статей73,74,94 КАС Українипід час судового розгляду. Суд встановив, що така інформація була в розпорядженні ДПС України, тому відповідач обґрунтовано використав її під час здійснення контрольного заходу.

Водночас, у ході судового розгляду позивач не надав доказів, які свідчать про відсутність такого доходу взагалі, наявність підстав вважати його неоподатковуваним або його зменшення; застосування ставки податку, відмінної від базової тощо.

Крім того, позивачем не заперечується, що декларація про майновий стан і доходи за 2023 рік ним не подавалась.

Також, суд враховує, що в ході проведення перевірки на адресу платника податків ОСОБА_1 було надіслано письмовий запит від 02.05.2024 №31652/6/04-36-24-17-15 на отримання документів, в якому доведено про необхідність надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов`язані з ним та надати інформацію, та її документальне підтвердження а саме:

-документи про отримання доходу;

-документи про сплату до бюджету податків та зборів;

-виписки по рахункам, по яким було здійснено використання реквізитів ЕПЗ (p2p-платежі) у 2023 році.

При цьому, позивачем взагалі ніяк не обґрунтовуються походження коштів.

Окрім того, отримавши акт перевірки та звернувшись до суду з позовом про оскарження винесених податкових повідомлень рішень, позивач достеменно був обізнаний із змістом виявленого порушення та не був позбавлений можливості надати відповідачу та суду первинні документи на підтвердження обставин, що отримані позивачем у період 2023 року суми коштів на його рахунки не були його доходом, який підлягає оподаткуванню.

Водночас про існування відповідного документального підтвердження позивач не зазначив ні при зверненні до суду з відповідним позовом, ні під час розгляду справи в суді, що вказує на неспроможність позивача документально спростувати висновки податкового органу про отримання ним у 2023 році доходів, без їх належного обліку, звітності і оподаткування.

Відтак, у зв`язку з ненаданням до перевірки в повному обсязі банківських виписок, обсяг річного оподаткованого доходу платника податків, отриманого у вигляді інших доходів визначений на підставі отриманої інформації наданої листами Національного банку України від 20.03.2024 № 24- 0006/21625/БТ про надходження на банківські рахунки позивача (з зазначенням номерів рахунків та банківських установ) у 2023 році грошових коштів з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р платежі) у загальній сумі 2 663 189,55 грн.

Суд вкотре наголошує, що позивачем ні під час, ні після завершення перевірки не було надано податковому органу жодних пояснень щодо джерела походження зазначених коштів та правову підставу їх отримання, як не надано і жодних документів, які б підтверджували підстави отримання позивачем вказаної суми грошових коштів від фізичних осіб на його банківські рахунки та не здійснення їх декларування, не зважаючи на те, що як до початку перевірки, так і під час її проведення позивачу направлявся відповідний запит податкового органу.

В ході судового розгляду позивач не заперечив та не спростував вказану інформацію, а також не надав з матеріалами позову жодних доказів, які б спростовували відомості, викладені контролюючим органом у акті перевірки, як не надано і пояснень та будь-якого документального підтвердження щодо правової природи отриманих позивачем на його банківські рахунки коштів, що вказує на неспроможність документально спростувати висновки податкового органу про отримання позивачем у 2023 році доходів, без їх належного обліку, звітності і оподаткування.

При цьому, судом відхиляються твердження позивача з приводу того, що саме контролюючий орган має доводити, що отримані позивачем кошти на картковий рахунок є доходом. Як зазначено судом вище, будь-які кошти, які надходять фізичній особі на її картковий банківський рахунок є доходом, якщо особа не доведе що ці кошти не підпадають під виключення, які визначеніст.165 ПК України. Тобто, в даному випадку, саме позивач зобов`язаний пояснити походження коштів та довести, що вони не є "іншим доходом" в розумінніст.164 ПК України.

Відтак, враховуючи, що за результатами перевірки, було встановлено порушення пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України у частині заниження загального річного оподаткованого доходу внаслідок не декларування грошових коштів, які надійшли від фізичних осіб на банківський рахунок із використанням реквізитів ЕПЗ (p2p-платежі), у результаті визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік на суму 479 374,12 грн.; пп. 1.2, пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у зв`язку з чим, занижено суму військового збору за 2023 рік на суму 39 947,84 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0692372408, №0692432408, за якими накладено за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами у розмірі 479 374,12 грн. та штрафних санкцій у розмірі 119 843,53 грн.; за платежем військовий збір, що сплачує фізична особа за результатами річного декларування у розмірі 39 947,84 грн. та штрафних санкцій у розмірі 9 986,96 грн., прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавстом, відтак підстави для їх скасування відсутні.

Також, за наслідками проведеної перевірки контролюючим органом встановлено, що ОСОБА_1 , порушено вимоги пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік тап. 121.2 ст.121, щодо ненадання відповіді на запит, контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктом73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Вказані обставини стали підставою винесення податкового повідомлення-рішення від 08.11.2024 №0692462408 (форма «ПС»), застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн. за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік та податкового повідомлення-рішення від 08.11.2024 форми «ПС» №0692342408, яким до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 6700,00 грн. за неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу.

Згідно з п.44.1,44.3 ст. 44 ПК Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом44.1 ст. 44 ПК України, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.

Відповідно до пп.73.3.3 п. 73.3 ст. 73, п.85.2 ст. 85 ПК Україниплатники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеномустаттею 42 цього Кодексу.

У відповідності до п.85.2 ст.85 ПК Україниплатник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, не є спірною та обставина, що позивач жодних пояснень і документів у відповідь на запит податкового органу від 02.05.2024 №31652/6/04-36-24-17-15, не надавав.

Відповідно до вимог п.121.2 ст. 121 Податкового кодексу України, ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбаченихпідпунктами 6-8підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбаченихстаттею 73Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов`язку подання інформації.

Також податковим органом доведено порушення вимог пп.73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу Українив частині ненадання позивачем відповіді на обов`язковий запит податкового органу, що стало підставою для застосування до ньогоштрафної санкції в сумі 6700,00 грн.

В силу вимог пп.16.13 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом49.1 статті 49 ПК Українипередбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК Україниподаткові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбаченихрозділом IV цього Кодексу.

Відповідно доп.179.1ст.179 ПК Україниплатник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цьогоКодексу.

Відповідно до пункту120.1 статті 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщоподаткова деклараціяне подається відповідно допункту49.2статті 49цьогоКодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи вищевикладене, за виявлені порушення пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.49.1,пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 ПК України, згідно з п.120.1 ст.120 Податкового кодексу Українидо позивача правомірно було застосовано штраф у розмірі 340,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.11.2024 №0692462408 (форма «ПС») та від 08.11.2024 форми «ПС» №0692342408 прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавстом, відтак підстави для їх скасування, відсутні.

Згідно із частинами 1, 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимогстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності свого рішення не звільняє позивача від обов`язку доказування своїх тверджень чи заперечень.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

Водночас, в ході судового розгляду відповідачем було доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

При цьому, суд враховує, що згідно практики Європейського Суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положеньстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст. ст.90,139,241-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,відмовити повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 09 червня 2025 року.

Суддя О.В. Царікова