Ухвала суду № 129501415, 12.08.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.08.2025Справа № 554/9120/22 Провадження № 1-кп/554/13/2025

У Х В А Л А

12 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12022170420000792 від 31.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебувають матеріали кримінального провадження №12022170420000792 від 31.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання посилалась на те, що 01.07.2022 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави в сумі 208000 гривень. 22.07.2022 ОСОБА_4 був звільнений з-під варти під заставу. Ухвалою від 10.05.2024 року ОСОБА_4 змінено запобіжний захід із застави на тримання під вартою без визначення розміру застави. Крім того, перебуваючи на волі під час дії попереднього запобіжного заходу, продовжив вчиняти кримінальні правопорушення, а саме ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України. Також посилалась на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу та наразі не зменшились, та неможливість обрання обвинуваченому інших більш м`яких запобіжних заходів. З метою запобіганню спробам обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, просила продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечували, просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на особисте зобов`язання, посилаючись на необґрунтованість обвинувачення висунутого ОСОБА_4 .

Представник потерпілого заперечував проти клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

У відповідності до ч. 3ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 2 місяців.

Згідно ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно доп.4ч.2ст.183КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги ст.5Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12022170420000792 від 31.05.2022, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава 01.07.2022 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави в сумі 208000 гривень.

22.07.2022 року ОСОБА_4 був звільнений з-під варти під заставу.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 10 травня 2024 року ОСОБА_4 змінено запобіжний захід із застави на тримання під вартою в державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)» строком на шістдесят днів, тобто до08 липня 2024 року, без визначення застави, який був неодноразово продовжений, останній раз до 18 серпня 2025 року.

В той же час, з ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 21.06.2024 року, встановлено, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12023170000000528 від 17 липня 2023 року за підозрою, зокрема, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України, ухвалою Полтавського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. (т.2 а.с.130-140).

Із загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається (справа №554/1146/24), що ухвалами слідчих суддів, в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12023170000000528 від 17 липня 2023 року, відносно було неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .

Крім того, із загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру судових рішень та сайту Судової влади України встановлено, що на даний час обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023170000000528 від 17 липня 2023 року за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України, перебуває на розгляді Київського районного суду міста Полтави (справа №552/5832/24).

В рамках даного кримінального провадження судом відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

21 липня 2025 року ухвалою Київського районного суду міста Полтави у кримінальному провадженні №12023170000000528 від 17 липня 2023 року було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зокрема, відносно ОСОБА_4 строком до 18 вересня 2025 року.

З викладеного вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 на теперішній час утримується під вартою в рамках двох кримінальних проваджень, тобто перебуває в умовах несвободи в Державній установі«Полтавська установа виконання покарань (№23)» на підставі двох окремих судових рішень.

Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п.4 ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Із зазначеного вбачається, що «подвійний» арешт людини в різних провадженнях порушує право особи на звільнення, оскільки скасування арешту в одному із проваджень не буде мати наслідком звільнення особи, так як існують інші арешти. В цьому випадку, право особи на звільнення буде мати ілюзорний характер, що є неприпустимим згідно з усталеною практикою ЄСПЛ.

Враховуючи викладене, а також стадію судового розгляду справи та об`єм досліджених доказів, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 183, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 13.08.2025 року о 13.00 год.

Суддя ОСОБА_1