Ухвала суду № 129484834, 13.08.2025, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/559/25

Провадження № 2/139/316/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення заяви без руху

13 серпня 2025 року селище Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

11.08.2025 ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву з доданими до неї матеріалами про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , зареєстрованого Мурованокуриловецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 09.07.2019. Дітей, народжених у цьому шлюбі, немає. Підставою розірвання шлюбу є те, що сімейне життя між подружжям не склалося; подружжя спільно не проживає як сім`я понад півтора року, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ним шлюбних відносин. Кожен з подружжя має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю. За таких обставин нормальні шлюбні відносини між подружжям не можуть бути поновлені.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

З метою визначення підсудності справи, на запит судді, зроблений в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, отримано відповідь № 1661092 від 12.08.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, яка сформована засобами підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з якої вбачається, що місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області.

У вступній частині позовної заяви зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Даною нормою Закону встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у тексті - Закон № 3551-XII), ч. 2 ст. 22 якого передбачено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Згідно зприписами ч.2ст.4даного Закону, учасники бойових дій належать до ветеранів війни.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд повинен враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) сформулювала такий правовий висновок: «Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань».

За змістом наведеного правового висновку учасники бойових дій мають право на пільги зі сплати судового збору виключно у справах з приводу захисту належних їм гарантій, які стосується їх соціального і правового захисту саме як ветеранів війни.

Даний позов не стосується захисту прав, пов`язаних зі статусом учасника бойових дій. Позовна вимога пов`язана з реалізацією права на розірвання шлюбу, передбаченого ст. 110 СК України, тобто сімейними правовідносинами. В зазначеному випадку права позивача як учасника бойових дій не порушені, тому при його зверненні до суду із позовом про розірвання шлюбу пільги, передбачені п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на нього не розповсюджуються. У зв`язку з цим за звернення до суду із такою позовною вимогою сплачується судовий збір.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Підпунктом 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 гривень. Тому ставка судового збору за позовну заяву про розірвання шлюбу становить 1211 гривень 20 копійок (3028 грн х 0,4 = 1211,20 грн)

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що зазначена вимоги позивачем не виконана, оскільки до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, подальший рух позовної заяви неможливий, а тому позивачеві необхідно надати строк для усунення вказаного недоліку, тобто для надання до суду доказу сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.

Роз`яснити позивачеві, що для усунення недоліків позовної заяви необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок (за позовну вимогу про розірвання шлюбу) на розрахунковий рахунок UA238999980313191206000002888 (отримувач: ГУК у Вінницькій області/смт Мур.Кур./22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів: 22030101, призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) і подати до суду відповідний платіжний документ.

Надати позивачеві строк сім днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку позовної заяви.

Якщо позивач усуне недолік, вказаний у цій ухвалі, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недолік позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повернеться позивачеві.

У відповідності до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу складено та підписано 13 серпня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тарас ЛІЩИНА