Рішення № 129484330, 12.08.2025, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/4739/25

Провадження №2/333/3355/25

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

12 серпня 2025 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Варнавської Л.О.

за участю секретаря судового засідання Бабак З.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Сенс Банк»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник позивача Цимбал В.І., звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 21.08.2019 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Сенс Банк» оферту на укладання угодипро надання споживчого кредиту №501176238. Відповідно до умов кредитного договору Банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту, проте ОСОБА_1 , своїх зобов`язань належним чином не виконала, наслідок чого заборгованість за кредитним договором склала 89015,38 грн., з яких: 36069,46 грн. прострочене тіло кредиту; 13098,42 грн. відсотки за користування кредитом; 39847,50 грн. заборгованість за комісією. Просить суд стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості, судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 09.06.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в прохальній частині позовної заяви, просив суд про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку шляхом розміщення оголошення на сайті суду, оскільки зареєстрована на території м.Мелітополь Запорізької області Мелітопольського району, яке є тимчасово окупованою територією України. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.08.2019 відповідачем ОСОБА_1 було підписано Оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту №501176238, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк». Сума кредиту складає 77000,00 гривень. Процентна ставка, % річних 18,99%, тип ставки фіксована. Процентна ставка може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Строк кредиту 48 місяці.

Відповідно до п.2 Оферти від 21.08.2019 року визначено, що дата повернення кредиту 21.08.2023 року.

Кредитний договір укладений в електронній формі через вебсайт банку та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», має силу договору, який укладений в письмовій формі.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом у ОСОБА_1 станом на 23.08.2023 року має заборгованість за кредитним договором склала 89015,38 грн., з яких: 36069,46 грн. прострочене тіло кредиту; 13098,42 грн. відсотки за користування кредитом; 39847,50 грн. заборгованість за комісією.

На підтвердження факту надання кредиту та користування кредитними коштами відповідачем, позивач надав виписку по особовим рахункам за період з 21.09.2019 по 11.03.2025 року.

В матеріалах справи наявний Меморіальний ордер №849743 від 21.08.2019 року про перерахування АТ «Сенс Банк» на кредитний рахунок отримувача ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 77000,00 грн., з призначенням платежу Надання кредиту за кредитним договором №501176238 від 21.08.2019 року.

Підписавши Оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту №501176238 від 21.08.2019 року та Паспорт споживчого кредиту, відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту, в тому числі з Інформацією викладеною в Додатку №1 до цієї Угоди, що є невід`ємною частиною Угоди, а саме: детальний розпис складових загальної вартості кредиту реальної річної процентної ставки; графік платежів з повернення Кредиту, сплати процентів за його користування; сум комісійної винагороди та інших платежів за Угодою.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.ч.1, 2ст.1054 Цивільного кодексу України).

Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти, якими Відповідач активно користувався, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 23.08.2023 року має заборгованість за кредитним договором склала 89015,38 грн., з яких: 36069,46 грн. прострочене тіло кредиту; 13098,42 грн. відсотки за користування кредитом; 39847,50 грн. заборгованість за комісією.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд визнає його правильним, а також враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований належними та допустимими доказами, а також не надано альтернативного розрахунку.

Відповідно дост.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч.1ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як передбаченост.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимогст.610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Також, ч.2ст.615 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 1статті 612 ЦК Українипередбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що суд задовольняє позов в повному обсязі.

Щодо стягнення понесених судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги представником позивача надано Договір про надання правничої допомоги №1006 від 28.01.2025, укладений між позивачем та адвокатським об`єднання «СмартЛекс», яким сторони погодили вид та вартість послуг про надання правничої допомоги, згідно якого надано позивачу юридичну допомогу, які пов`язані з розглядам справисправу за позовною заявоюАкціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на загальну суму 5 271,97 грн..

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приписами ст.137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як роз`яснено в п.47 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10, право на правову допомогу гарантовано ст.8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16.11.2000 № 13-рп/2000; Рішення від 30.09.2009 № 23-рп/2009; Рішення від 11.07.2013 № 6-рп/2013).

Згідно з ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п.95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, враховуючи вище викладене, суд вважає, що позивачем документально підтверджено понесені витрати на правову допомогу в сумі 7587,71 грн., та відповідно до вимог ч.4 ст.137, ч.ч.2,3 ст.141 ЦПК України, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також відповідно до розміру задоволених вимог, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 7587,71 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір в сумі 2422,40 грн. за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.3,12,13,19,23,76-83,89,141,247,258-259,263-265,274,279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного Товариства«Сенс Банк»»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» ЄДРПОУ-23494714, заборгованість за кредитним договором №501176238 від 21.08.2019 року у розмірі 89015 (вісімдесят дев`ять тисяч п`ятнадцять) гривень 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» ЄДРПОУ-23494714, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» ЄДРПОУ-23494714, на професійнуправову допомогув розмірі7587,71 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30-ти днів з дня складення повного рішення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня складення рішення.

Заочне рішенняможе бутиоскаржене позивачемдо Запорізькогоапеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська