Рішення № 129477405, 12.08.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2025 року Справа № 640/3461/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №640/3461/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕКО ТЕХ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕКО ТЕХ"(далі по тексту - позивач. Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП, Комісія), у якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 23.12.2020 №2550 про накладення штрафу в сумі 85000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Комісією була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ЕНЕКО ТЕХ" щодо дотримання вимог нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії. За результатами вказаної перевірки складено акт від 26.11.2020 №537, відповідно до висновків якого установлено неподання Товариством форми звітності №3а-НКРЕКП постачання електричної енергії (місячна) "Звіт про діяльність постачальника електричної енергії" за вересень 2020 до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді. На підставі акта перевірки від 26.11.2020 №537 відповідач прийняв постанову №2550 від 23.12.2020 про накладення штрафу на ТОВ "ЕНЕКО ТЕХ" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання у розмірі 85 000 грн.

ТОВ "ЕНЕКО ТЕХ" вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки порушення виявлені під час перевірки позивачем усунуто повністю. Звертає увагу, що у період з 01.09.2020 по день подачі позову ліцензована діяльність з постачання електричної енергії споживачу згідно отриманої ліцензії НКРЕКП позивачем не здійснювалась. Крім того, позивач зазначив, що відповідач не дотримався принципу пропорційності порушення і покарання та жодним чином не обґрунтував застосування санкції у вигляді штрафу, а не більш м`якої санкції попередження. Звертає увагу, що за неподання або несвоєчасне подання звітності, а також надання недостовірної інформації у такій звітності застосування санкцій у вигляді зобов`язання вчинити дії Законом України "Про ринок електричної енергії" не передбачено. Також стверджує, що правопорушення щодо не своєчасного подання звітів з нульовими показниками не спричинили негативних наслідків для ринку електричної енергії та учасників ринку. Застосування до позивача штрафу у розмірі 85000 грн не відновить будь-яких порушених прав, не буде ефективним в даній ситуації, а сприятиме та стимулюватиме погіршення фінансового стану Товариства та ускладнить здійснення господарської діяльності останнім. Враховуючи викладене, просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що постанова НКРЕКП від 23.12.2020 №2550 "Про накладання штрафу на ТОВ "ЕНЕКО ТЕХ" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання прийнята з дотриманням вимог Законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок електричної енергії", на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, а тому в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для задоволення позову відсутні.

Представником позивача було подано відповідь на відзив, а представником відповідача - заперечення на відповідь на відзив.

Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (у редакції Закону України від 16.07.2024 №3863-ІХ "Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26.09.2024), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом 4 цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом №3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом №3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.

Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.

На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, дана справа передана на розгляд та вирішення Сумському окружному адміністративному суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Сумського окружного адміністративного суду Савицькій Н.В.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято справу № 640/3461/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕКО ТЕХ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови до свого провадження.

У наданих, на вимогу суду, поясненнях від 28.03.2025 позивач підтримує доводи, викладені у раніше поданих заявах по суті справи.

Відповідач у наданих суду 02.04.2025 поясненнях підтримав позицію, викладену у відзиві, запереченнях на відповідь на відзив та письмових поясненнях, наданих суду раніше.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі постанови НКРЕКП від 18.11.2020 №2133 "Про проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, суб`єктами господарювання" (а.с.80), посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 20.11.2020 №637 (а.с.77-78), у період з 25.11.2020 по 26.11.2020 здійснено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ЕНЕКО ТЕХ", за результатами якої складено Акт позапланової невиїзної перевірки від 26.11.2020 №537 (а.с.88-94).

Згідно Акта позапланової невиїзної перевірки від 26.11.2020 №537 судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕКО ТЕХ" (код ЄДРПОУ 39918205) не дотрималось вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема:

- ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» не подало до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді, та до Управління НКРЕКП у Київській області на паперових носіях форму звітності № За- НКРЕКП за вересень 2020 року;

- ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» не подало до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді форму звітності № 3-НКРЕКП-моніторинг за вересень 2020 року.

Акт перевірки №537 від 26.11.2020 оприлюднено на офіційному вебсайті НКРЕКП 27.11.2020 та листом НКРЕКП від 30.11.2020 №12845/14/7-20 направлено на адресу ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» та отримано останнім 09.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.87).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у результаті розгляду 23 грудня 2020 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, акта позапланової невиїзної перевірки від 26 листопада 2020 року №537 винесено постанову №2550, якою вирішено накласти штраф у розмірі 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕКО ТЕХ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (а.с.74-76).

Згідно пункту 2 резолютивної частини постанови від 23.12.2020 №2550 відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕКО ТЕХ» у строк до 25 січня 2021 року надати до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді та до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області форму звітності №3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) "Звіт про діяльність постачальника електричної енергії" за вересень 2020 року та форму звітності №3-НКРЕКП-моніторинг-постачання (місячна) "Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії" за вересень 2020 року.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Конституції України).

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

За приписами статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Положеннями статті 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.

Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є:

1) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації або необхідність перевірки достовірності такої інформації;

2) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах;

3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора;

4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення;

5) обґрунтоване звернення суб`єкта господарювання або споживача про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж, мереж централізованого водопостачання та/або водовідведення, порушення ліцензійних умов та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення ліцензійних умов;

6) виявлення під час аналізу звітності або моніторингу нецільового використання коштів, передбачених встановленою структурою тарифів та/або схваленою інвестиційною програмою.

Позапланова невиїзна перевірка суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, може проводитися без попередження заздалегідь.

Згода суб`єкта, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, його повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, його присутність під час проведення такої перевірки є необов`язковими.

Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) суб`єкт господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, повідомляється рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені Законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерації) та використання скидного енергопотенціалу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".

Отже, зі змісту вказаних правових приписів вбачається, що метою здійснення діяльності Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки. В свою чергу, державний контроль Регулятором здійснюється зокрема шляхом проведення відповідних перевірок, за результатом яких складаються акти.

Відповідно до частини першої статті 77 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно частини третьої статті 77 Закону України Про ринок електричної енергії у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді:

1) попередження про необхідність усунення порушень;

2) штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За нормами підпункту 4 частини четвертої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах:

4) від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:

в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

Суд зазначає, що позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ "ЕНЕКО ТЕХ" встановлено, що позивачем не подано до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді форму звітності №3-НКРЕКП за вересень 2020 року та до Відділу НКРЕКП на паперових носіях форму звітності №3а-НКРЕКП за вересень 2020 року.

Постановою НКРЕКП від 28.02.2019 №282 "Про затвердження форм звітності НКРЕКП для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення" визначено, що суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, зобов`язані подавати до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата форму звітності №3а-НКРЕКП постачання електричної енергії (місячна) "Звіт про діяльність постачальника електричної енергії" (далі - форма звітності №3а-НКРЕКП).

Порядок та терміни подання форми звітності №3а-НКРЕКП визначені в Інструкції щодо заповнення форми звітності №3а- НКРЕКП постачання електричної енергії (місячна) Звіт про діяльність постачальника електричної енергії (затвердженій постановою НКРЕКП від 28.02.2019 №282 (далі - Інструкція №3а-НКРЕКП). Форма звітності №3а-НКРЕКП-надсилається ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях на адресу : 03057, м. Київ, вул. Смоленська,19 та в електронному вигляді ( файл Excel згідно з формою, розробленою НКРЕКП) електронною поштою на адресу : zvit3m@nerc.gov.ua, а також на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн-сервіс подання звітності НКРЕКП на Єдиному державному порталі адміністративних послуг.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 29.03.2019 №450 "Про затвердження форм звітності з моніторингу для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення", суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, зобов`язані подавати до НКРЕКП форми звітності, зокрема форму звітності №3-НКРЕКП-моніторинг-постачання (місячна) Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії (далі - форма звітності №3-НКРЕКП).

Порядок та терміни подання форм звітності №3-НКРЕКП зазначені в Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-НКРЕКП-моніторинг постачання (місячна) Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії (далі - Інструкція №3-НКРЕКП), затверджених постановою НКРЕКП від 29.03.2019 №450.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.3 глави 2 Інструкції № 3-НКРЕКП-моніторинг електропостачальники щомісяця до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, подають форму звітності №3-НКРЕКП моніторинг. Форма звітності №3-НКРЕКП-моніторинг надсилається до НКРЕКП поштою на паперових носіях на адресу : 03057, м.Київ, вул. Смоленська,19 та в електронному вигляді ( у форматі xls або xlsx на адресу : monitoring_E@nerc.gov.ua.

Відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП №2550 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕКО ТЕХ" зобов`язано у строк до 25 січня 2021 року надати до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді та до Управління НКРЕКП у м.Києві та Київській області на паперових носіях форму звітності №3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) Звіт про діяльність постачальника електричної енергії за вересень 2020; до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді та до НКРЕКП на паперових носіях форму звітності №3-НКРЕКП-моніторинг-постачання (місячна) Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії за вересень 2020.

Частиною шостою статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини. Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами. Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку електричної енергії вважаються обтяжуючими обставинами.

Відповідно до пункту 10.3 Порядку контролю, у разі повного або часткового усунення ліцензіатом порушень ліцензійних умов, виявлених під час перевірки, до моменту прийняття рішення на засіданні НКРЕКП, що обов`язково підтверджується відповідними документами, факт усунення враховується при прийнятті рішення щодо застосування до ліцензіата санкцій та/або заходів регуляторного впливу.

Так, судом встановлено, що після прийняття оскаржуваної Постанови № 2550, ТОВ "ЕНЕКО ТЕХ" було надано до НКРЕКП форму звітності № 3а-НКРЕКП за вересень 2020 року та форму звітності № 3-НКРЕКП-моніторинг за вересень 2020 року, а саме: листом вх. № 2280/2-21 від 26.01.2021 (вих. № 49 від 22.01.2021, №95 від 29.01.2021), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.97-98). Тобто, Товариство не скористалось своїм правом на усунення порушень, встановлених Актом № 537, до моменту прийняття рішення НКРЕКП та не виконано вимоги постанови №2550 у визначені строки.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Разом з тим, суду слід зазначити, що у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20 (адміністративне провадження № К/9901/4877/21) виснувано, що «…якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», є дискреційним повноваженням НКРЕКП». Зазначений правовий висновок враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Враховуючи вищевикладене, та те, що позивач здійснює діяльність з виробництва електричної енергії, відповідачем накладено на позивача штраф відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, а також з дотриманням принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій.

Щодо тверджень позивача, про порушення відповідачем норм Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при прийнятті Постанови № 2550, зокрема, прийнявши оскаржену постанову без видачі розпорядження про усунення порушень та перевірки виконання цього розпорядження, то суду слід зазначити наступне.

Так, відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії.

Водночас, відповідно до положень статті 2 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) дія цього Закону не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності, зокрема діяльності у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії та іншу діяльність, ліцензування якої здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до закону, та здійснення контролю у цих сферах.

Оскільки дія Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про ліцензування видів господарської діяльності» не поширюється на діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, то Національна комісія, що здійснює державне регулювання у цих сферах, діяла у межах своєї компетенції при прийнятті Постанови № 2550, відповідно до вимог законодавства, без необхідності попереднього видання розпорядження про усунення порушень та перевірки його виконання.

Таким чином, твердження позивача про порушення НКРЕКП норм зазначених законів є необґрунтованими та відхиляється судом.

Виходячи з встановлених обставин у цій справі, судом встановлено відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови №2550 від 23.12.2020 "Про накладання штрафу на ТОВ "ЕНЕКО ТЕХ" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання".

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішенням у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, ЄСПЛ нагадав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На думку суду відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його рішення, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕКО ТЕХ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька