Ухвала суду № 129473781, 15.05.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43954/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у кримінальному провадженні № 12019100060001585, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2019, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 342 КК України, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження №12019100060001585 від 10.04.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

Старший оперуповноважений в ОВС ДВБ НП України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із головним оперуповноваженим інспектором ДВБ НП України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та заступником начальника управління - начальником ВШР УОР ДВБ НП України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримали для виконання ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2018 ОСОБА_9 щодо затримання та приводу підозрюваного по кримінальному провадженню № 42016111200000720, яке перебуває у провадженні ГСУ НП України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до приміщення Печерського районного суду м. Києва, що за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 42А, для розгляду клопотання про застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В подальшому старший оперуповноважений в ОВС ДВБ НП України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із головним оперуповноваженим інспектором ДВБ НП України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та заступником начальника управління - начальником ВШР УОР ДВБ НП України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виконуючи службові обов?язки, передбачені ЗУ «Про поліцію», з метою забезпечення виконання ухвали, 13.11.2018 близько 12.50 год. прибули до Печерського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, пров. Хрестовий, 4, де в той час за оперативною інформацією знаходився ОСОБА_4 .

Далі, старший оперуповноважений в ОВС ДВБ НП України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із головним оперуповноваженим інспектором ДВБ НП України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та заступником начальника управління - начальником ВІР УОР ДВБ НП України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , побачили підозрюваного ОСОБА_4 , який разом із сестрою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виходив на вулицю із центральних дверей суду. Тоді старший оперуповноважений в ОВС ДВБ НП України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із головним оперуповноваженим інспектором ДВБ НП України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та заступником начальника управління - начальником ВІР УОР ДВБ НП України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підійшли до підозрюваного ОСОБА_4 та відповідно до вимог ЗУ «Про поліцію» чітко, голосно і зрозуміло назвали займану посаду, пред?явили в розгорнутому вигляді свої службові посвідчення та вказали залишатись останньому на місці.

Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що ОСОБА_7 перебуває на посаді старшого оперуповноваженого в ОВС ДВБ НП України, адже останній 15.09.2018 був присутній під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 у кримінальному провадженні № 42016111200000720, зупинитись під надуманим приводом відмовився та, перешкоджаючи виконанню ухвали, тобто вчиняючи опір законним вимогам працівника правоохоронного органу, з метою уникнення затримання почав бігти у бік проїжджої частини дороги по вул. Московській в м. Києві.

Одразу після цього ОСОБА_14 , чітко усвідомлюючи протизаконність своїх дій, достовірно розуміючи, що перед ним працівник правоохоронного органу при виконанні службових обов?язків, не дав змоги ОСОБА_7 затримати підозрюваного ОСОБА_15 та умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, наніс йому один удар ногою по нозі, внаслідок чого ОСОБА_7 впав, внаслідок падіння отримав тілесні ушкодження у вигляді садна - на долонній поверхні лівої кисті в ділянці підвищення 1-го пальця з переходом на зап?ясток, на тильній поверхні лівої кисті в проекції 3-го, 4-го, 5-го п?ясно-фалангових суглобів, на тильній поверхні правої кисті в проекції дистальних між фалангових суглобів 2-го, 3-го пальців, на передній поверхні лівого колінного суглобу; синці - на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на долонній поверхні правої кисті в проекції підвищення 1-го пальця, на передній поверхні правого колінного суглобу, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після цього, ОСОБА_16 та ОСОБА_14 , не даючи змоги ОСОБА_7 встати та продовжити переслідування підозрюваного ОСОБА_4 , починають його тримати руками. В цей час ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 , побачивши, що працівники правоохоронного органу ОСОБА_6 та ОСОБА_8 намагаються продовжити здійснювати переслідування підозрюваного ОСОБА_4 , почали тримати останніх за одяг, намагались повалити на землю та чинили опір працівникам правоохоронного органу, чим позбавили їх можливості здійснювати свої службові обов?язки. В подальшому працівникам правоохоронного органу ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вдалось вирватись та продовжити переслідування підозрюваного ОСОБА_4 , який в той час добіг по вул. Московській до зупинки громадського транспорту «Кінотеатр Зоряний», де сів в тролейбус. Далі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , добігши до тролейбуса, намагались зайти в нього з метою затримання підозрюваного ОСОБА_4 , але в цей час з метою перешкоджання виконання працівниками правоохоронного органу своїх службових обов?язків ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними покладених на них обов?язків щодо виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2018 ОСОБА_9 щодо затримання та приводу підозрюваного по кримінальному провадженню № 42016111200000720, яке перебуває у провадженні ГСУ НП України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до приміщення Печерського районного суду м. Києва, що за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 42А, почали хапати за руки та одяг вказаних працівників поліції, не даючи змоги зайти в салон тролейбуса для затримання підозрюваного ОСОБА_4 . Внаслідок злочинних дій ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 підозрюваному ОСОБА_4 , внаслідок вчинення опору, вдалось втекти, крім цього був пошкоджений одяг працівників правоохоронного органу ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .

ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення у опорі працівнику правоохоронного органу під час виконання ним покладених на нього обов?язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.

25.01.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подала до Печерського районного суду м. Києва клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.

В обґрунтування цього клопотання вказала, що 10.04.2019 досудове розслідування було зупинене на підставі постанови про оголошення в розшук підозрюваного (на той час) ОСОБА_4 , а 06.10.2020 досудове розслідування було відновлено в зв?язку з появою ОСОБА_4 в поліцію. З урахуванням висновків, сформованих у постанові ОП ККС ВС в межах судової справи № 203/241/17, строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності сплив.

В судових засіданнях 25.01.2024 та 15.05.2025 захисник обвинуваченого підтримала подане клопотання, зазначивши, що протягом строку давності ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обвинувачений в судових засіданнях 25.01.2024 та 15.05.2025 підтримав дане клопотання, просив звільнити його від кримінальної відповідальності на вказаній підставі та, відповідно, закрити кримінальне провадження з цієї підстави.

Судом роз`яснені обвинуваченому правові наслідки закриття кримінального провадження із нереабілітуючих підстав, наголошено, що він має право на здійснення кримінального провадження на загальних підставах, при цьому ОСОБА_4 вказав, що йому зрозуміла підстава звільнення від кримінальної відповідальності, здійснення судового розгляду в загальному порядку не бажає, така позиція є добровільною.

Прокурор в судовому засіданні 25.01.2024 заперечувала проти задоволення клопотання, вважаючи, що воно є необґрунтованим, а у зв`язку з ухиленням ОСОБА_4 від органу досудового розслідування строк притягнення до кримінальної відповідальності не сплив.

Поряд з тим, в судовому засіданні 15.05.2025 прокурор не заперечила проти задоволення вказаного клопотання, звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на цій підставі.

Потерпілий ОСОБА_6 проти задоволення вказаного клопотання не заперечив.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання повторно не з`явився, будучи повідомленим про місце, дату та час проведення підготовчого судового засідання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України, про причини своєї неявки не повідомив.

У зв`язку з необхідністю вирішення вищезазначеного клопотання захисника ОСОБА_5 , судом, в направленій потерпілому ОСОБА_7 повістці, роз`яснено, що судом розглядатиметься клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 12019100060001585 від 10.04.2019 із вказаної підстави, та роз`яснено право потерпілого заперечувати проти такого клопотання, однак, цей потерпілий жодних заяв чи клопотань на адресу суду знову не скерував.

Судом, з урахуванням думки учасників провадження, належного повідомлення потерпілого ОСОБА_7 про місце, дату та час проведення судового розгляду та про клопотання, яке розглядатиметься на цьому судовому засіданні, роз`яснення права заперечувати проти вказаного клопотання, неповідомлення ним про причини неприбуття та ненаправлення заяви про відкладення розгляду, визнано можливим провести судове засідання та розглянути вказане клопотання адвоката ОСОБА_5 без участі потерпілого ОСОБА_7 .

Вислухавши позиції сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, суд надходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальний актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до змісту обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні 13.11.2018 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.

Санкція ч. 2 ст. 342 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння) передбачала покарання у виді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк від трьох до шести місяців, або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння) злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Отже, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення злочину невеликої тяжкості, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння), становить три роки.

Станом на день розгляду клопотання, санкція ч. 2 ст. 342 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до чотирьох років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до двох років.

Згідно з ч. 4 ст. 12 КК України (в редакції станом на день розгляду клопотання) нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції станом на день розгляду клопотання) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Отже, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції станом на день розгляду клопотання), також становить три роки.

Таким чином, строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, становить 3 роки.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 КК України (в редакції станом на день розгляду клопотання) перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Так, в ухвалі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року в справі № 493/1843/16-к зазначено наступне: «Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.

Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України».

ОСОБА_4 в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності нового злочину не вчинив, що вбачається з Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».

В рамках даного провадження слідчим СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_17 10.04.2019 винесено постанову, якою ОСОБА_4 оголошено в розшук.

Постановою вказаного слідчого від 10.04.2020 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100060001585 від 10.04.2019 зупинено.

Постановою цього ж слідчого від 06.10.2020 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100060001585 від 10.04.2019 відновлено.

До 02 лютого 2023 року була дійсна позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.04.2021 у справі № 328/1109/19, в якій зазначено, що перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, котра вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цьому разі перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. Одночасно факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду, є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності, і зупиняє диференційовані строки, визначені в ч. 1 ст. 49 КК. В цьому випадку закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства чи суду: п`ятнадцять років з часу вчинення злочину, п`ять років - з часу вчинення кримінального проступку.

Таким чином, така правова позиція була дійсною, в тому числі, на момент оголошення ОСОБА_4 в розшук та відновлення провадження.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, які викладені в постанові від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20, в якій вважала за необхідне відступити від правового висновку Об`єднаної палати, викладеного нею в постанові від 05.04.2021 у справі № 328/1109/19, навела новий підхід щодо застосування диференційованих та загальних строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду зазначено, що з наведеним підходом, який виловлений Об`єднаною палатою, Велика Палата не погоджується і вважає його таким, що не відповідає точному змісту кримінально-правової норми і дійсній волі законодавця. Велика Палата вважає, що особа, котра ухилялася від досудового розслідування або суду, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованих строків, передбачених частиною першою статті 49 КК, подовжених на час ухилення. Встановлені частиною другою цієї статті загальні строки повинні застосовуватися лише в разі, якщо вони сплинули на час розгляду справи судом, тобто минуло більш як п`ять років з дня вчинення кримінального проступку і понад п`ятнадцять років з дня вчинення злочину. У разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення. (п. 29, 58-60 Постанови).

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17 (провадження №13-47кс20), звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності), є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, що мало місце 13.11.2018, а отже з часу вчинення злочину минуло понад 6 років та 5 місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні оголошено в розшук 10.04.2019, саме кримінальне провадження зупинено 10.04.2020, а відновлено 06.10.2020 у зв`язку зі встановленням місцезнаходження ОСОБА_4 .

Таким чином, на час вирішення клопотання обвинуваченого визначений ст. 49 КК України диференційований строк притягнення до кримінальної відповідальності, продовжений на період ухилення, сплинув, оскільки навіть з виключенням із обрахунку такого строку періоду ухилення ОСОБА_4 від органу досудового розслідування минуло більше 5 років, що з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20, є підставою для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене, на даний час сплинув передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння та в редакції, що діє станом на день розгляду клопотання) трьохрічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, продовжений на час ухилення обвинуваченого від судую За таких обставин, з огляду на наявність згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження, з урахуванням правової позиції Великої Палити Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20, суд приходить до висновку про наявність підстав звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 342 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 44, 49 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 288, 369-372, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 342 КК України, на підставі ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12019100060001585, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2019, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1