Рішення № 129457433, 06.08.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН № 201/14662/24

Провадження № 2/201/902/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

06 серпня 2025 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі Тоцькій Л.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

21.11.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (далі ТОВ «Іннова Фінанс») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача у позовній заяві посилався на те, що 15.03.2024р. між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання грошових коштів у позику № 3382180324.

Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 6200 грн., строк позики 360 днів, стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується в межах строку кредиту, знижена процентна ставка в день становить 1,5%.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором позики утворилась заборгованість у розмірі 39345, 20 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 6200 грн.; заборгованості за процентами 33145, 20 грн.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» суму заборгованості за договором надання коштів у позику № 3382180324 від 15.03.2024р. у розмірі 39345, 20 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн.

Представником відповідача - адвокатом Гасановою М.Ю. (діє на підставі ордеру серії АЕ № 1350600 від 14.01.2025р.) в порядку ст. 178 ЦПК України подано відзив на позовну заяву (а.с. 96-102), який обґрунтований тим, що позивач зазначає, що всі кредитні договори укладалися сторонами в електронній формі, тобто договори підписувалися відповідачем за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказаний номер мобільного телефону однак зауважує, що відповідно до умов кредитних договорів, ідентифікація відповідача як потенційного позичальника жодним чином не проводилася. Отже, всі етапи персоніфікації та ідентифікації особи, що були проведені позичальниками, не були направленні на підтвердження особи, яка підписує договір позики. Таким чином позивачем не надано підтвердження того, що позика була надана саме відповідачу, а не іншій особі. Відтак, з наданих позивачем суду доказів, неможливо встановити особу позичальника, адже ідентифікація особи не проводилася, що ставить під сумнів факт укладання даних договорів саме відповідачем. Щодо долученого позивачем паспорту споживчого кредиту вказує, що ознайомлення з умовами кредитування, підписання їх споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту чи умовах кредитування не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Отже, паспорт споживчого кредиту не може розцінюватися судом як належний доказ укладеного правочину та домовленості сторін щодо саме тих умов кредитного договору, на які посилається позивач при розрахунку заборгованості.

Крім того, аналізуючи надані позивачем документи, незрозуміло як саме позивач дійшов до такого розміру нібито отриманих відповідачем кредитних коштів. Позивач не надав доказів на підтвердження перерахування чи отримання відповідачем кредитних коштів. Позивач не надав до суду жодної квитанції про сплату коштів на рахунок Відповідача. З чого неможливо встановити, що відповідачу дійсно було перераховано кошти.

На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі та стягнути з ТОВ «Іннова Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Представником позивача в порядку ст. 179 ЦПК України подана відповідь на відзив (а.с. 107-111), в якій представник заперечує щодо викладених у відзиві заперечень, обґрунтовуючи це тим, що договір по надання грошових коштів у позику № 3382180324 від 15.03.2024р., долучений позивачем ТОВ «Іннова Фінанс», як додаток до позовної заяви є оригіналом вказаного документу та укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів. Позичальником ОСОБА_1 під час укладення договору про надання грошових коштів у позику № 3382180324 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації позичальника - ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи. Також зауважує, що квитанція EasyPay до платіжної №19797-1354-94087113 (ID платежу: 1379835563) про перерахування коштів від 15.03.2024р., долучена позивачем, є достовірним доказом, оскільки містить усі необхідні реквізити.

На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

10.07.2024р. між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційних систем товариства, в порядку передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію», укладено договір про надання грошових коштів у позику № 3382180324 (а.с. 28-52).

За умовами договору товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сторони договору погодили його істотні умови, а саме, сума кредиту 6200 грн, тип кредиту кредит, строк кредиту (строк дії договору) 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 24 дні. Дата надання кредиту: 15.03.2024р. або наступний за ним календарний день. Стандартна процентна ставка, становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 договору.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом, заборгованість відповідача за договором позики № 3382180324 від 15.03.2024р. становить в розмірі 39345, 20 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6200 грн., заборгованість за процентами 33145, 20 грн. (а.с. 119).

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір надання грошових коштів у позику № 3382180324 від 15.03.2024р. містить ідентифікуючу ОСОБА_1 інформацію (паспортні дані, РНОКПП, електронну адресу, номер особистого електронного платіжного засобу, адресу проживання) та підписано електронним підписом останнього шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «vj31ih77t», відповідно до ч. ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 95 ЦПК України.

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Слід звернути увагу на те, що без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариств за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

За умовами п. 3.7 Договору, позичальник несе відповідальність за правильність наданих товариству реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.

Відповідно до довідки ТОВ «Іннова Фінанс» від 06.02.2025р. № 7/7344 через надавача платіжних послуг ТОВ ФК «Контрактовий дім» перерахувало 15.03.2024р. (шляхом поповнення картки) грошові кошти у сумі 6200 грн. на картковий рахунок НОМЕР_1 .

Маска банківської картки та фінансовий номер телефону повністю відповідають тим, які ОСОБА_1 зазначив при укладанні кредитного договору з позивачем.

Відповідачем не спростовано, що банківська картка з відповідним номером йому не належить.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 79, 80 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що сукупність наданих позивачем доказів на підтвердження надання/перерахування відповідачу кредитних коштів на суму 6200 грн. не викликає сумніву, а тому позивачем надано належні та допустимі докази як укладення кредитного договору так і отримання ОСОБА_1 кредитних коштів.

Враховуючи, що у справах про стягнення кредитної заборгованості до предмета доказування включаються серед іншого обставини щодо розміру заборгованості, відповідно розрахунок заборгованості є належним доказом наявності та розміру заборгованості.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Встановлено, що взяті на себе зобов`язання за укладеним 15.03.2024р. договором надання грошових коштів у позику № 3382180324 ТОВ «Іннова Фінанс» виконало своєчасно і належним чином, надававши відповідачу кредиті кошти в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання позичальник належним чином не виконував, обов`язкові щомісячні платежі в рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів своєчасно та у погодженому розмірі не вносив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 39345, 20 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не спростував розрахунок заборгованості, наданий позивачем, свій контррозрахунок не надав.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням того, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у загальному розмірі 39345, 20 грн.

Вирішуючи клопотання представника відповідача адвоката Гасанової М.Ю. щодо стягнення з ТОВ «Іннова Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000 грн. суд вважає, що у клопотанні слід відмовити з огляду на те, що даний позов задоволений, тому витрати, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України покладаються саме на відповідача.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн. (а.с. 73).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 634, 638, 648, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«Іннова Фінанс»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання коштів у позику № 3382180324 від 15.03.2024р. у розмірі 39345 (тридцять дев`ять тисяч триста сорок п`ять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Іннова Фінанс»судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення буде складений впродовж 5 днів.

Позивач: ТОВ «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Богуславського, буд. 8, поверх 9.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Покопцева Д.О.