Ухвала суду № 129444607, 11.08.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 року Справа № 280/3670/25 : Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної гвардії України (03151, Україна, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9-а, код ЄДРПОУ 08803498) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Національної гвардії України щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби. Зобов`язано Головне управління Національної гвардії України встановити статус та видати ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження служби згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.93 №379. Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної гвардії України.

У подальшому, відпредставника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної гвардії України понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2025 вказану заяву призначено до розгляду у письмовому провадженні, запропоновано відповідачу надати письмові пояснення щодозаяви.

Відповідачправом на надання пояснень/заперечень не скористався.

Згідно із ч. 3ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України), суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В період з з 07.07.2025 по 10.08.2025 суддя Сіпака А.В. перебував у відпустці, відповідно до довідки Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2025 №02-35/25/72.

Враховуючи положення ч. 3ст. 252КАС Українита оскільки рішення від 01.07.2025 було ухвалено судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе розглянути заяву проухвалення додаткового рішення у письмовому провадженні без виклику сторін, у перший робочий день судді11.08.2025.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертоїстатті 229КАС України.

Частиною 1ст. 252 КАС Українипередбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, крім іншого, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно достатті 16 КАС Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1ст. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3ст. 132 КАС України).

Частинами 1, 2ст. 134 КАС Українивизначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно із ч. 3ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, частинами 4, 5ст. 134 КАС Українивстановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд зауважує, що при розгляді судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Відповідно до ч. 7, 9ст. 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання професійної правничої допомоги від 03.12.2024 року, додаткову угоду №1 від 05.05.2025, укладені між позивачем та адвокатом Стариченко Миколою Петровичем, предметом якого є представництво і забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта в статусі позивач.

Відповідно до п. 3 договору про надання професійної правничої допомоги від 03.12.2024 року, оплата гонорару визначається за домовленістю Сторін. За необхідності з цього питання може бути укладена Додаткова угода, яка є невід`ємною частиною цього договору.

У Додатковій угоді №1 від 05.05.2025 сторони визначили фіксований розмір гонорару за консультацію та підготовку позовної заяви про визнання рішення Головного управління Національної гвардії України протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, який становитиме 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Відповідно до акту наданих послуг від 07.05.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги від 03.12.2024 рокувартість наданих адвокатом послуг визначена в розмірі 5000,00 грн. та включає в себе надання консультації, підготовка позовної заяви про визнання рішення Головного управління Національної гвардії України протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Адвокатом надано позивачу правову допомогу відповідно до договору пронадання професійної правничої допомоги від 03.12.2024 року в загальній сумі 5000,00 грн., що підтверджується актом наданих послуг від 07.05.2025.

Детально проаналізувавши надані представником позивача докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням матеріалів справи, суд вважає, що витрати в сумі 5000,00 грн. є співмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, відповідають критерію розумності витрат, враховуючи, витрачений час адвокатом, а також ринкові ціни адвокатських послуг.

Таким чином, з огляду на рівень складності справи, її значення для репутації позивача та обсяг наданих послуг, враховуючи відсутність заяви відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню в сумі 5000,00 грн. Такий розмір витрат підтверджується належними та допустимими, в розумінніКодексу адміністративного судочинства України, доказами,крім того такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт,часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом, а також ціною позову та значенням справи для сторони позивача, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Відтак, заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат у розмірі 5000,00 грн. належить задовольнити.

Керуючись ст.ст.90,139,143,241-246,250,252,295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення- задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної гвардії України.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Сіпака