Рішення № 129444606, 11.08.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 року Справа № 280/4681/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259)

до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ 43971371)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (далі позивач) до Дніпровської митниці (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA110150/2025/000018/2 від 08.04.2025;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі;

- призначити справу за цим позовом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (відповідно до частини 5 статті 262 КАС України).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 відкрито провадження у справі №280/4681/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№28139 від 05.06.2025). Зокрема зазначено, що декларантом подано митну декларацію на товари, які надійшли на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Однак спірним рішенням про коригування митної вартості збільшено вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, передбачений статтею 64 Митного кодексу України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі Митний кодекс України). Зауважено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте відповідачем неправомірно. Відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем на підтвердження митної вартості товарів документах, передбачених Митним кодексом, а відтак наявність у відповідача сумнівів стосовно цінової інформації ідентичних/подібних товарів не може свідчити про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості заявленого товару. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару, а посадові особи відповідача не обґрунтували того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумніви у достовірності наданої інформації. З огляду на вищевикладене, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Заперечення проти позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву (вх.№31716 від 25.06.2025). В обґрунтування правомірності прийнятого рішення відповідачем зазначено, що під час подання митних декларацій для підтвердження митної вартості товарів декларантом не було надано належних та у повному обсязі документів на виконання вимог Митного кодексу України. Водночас вказано, що в наданих документах виявлено розбіжності, крім того надані документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Зауважено, що декларантом після надання додаткових документів наявні розбіжності не скасовані, що у свою чергу стало підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів на підставі якого було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Мототехімпорт» (код ЄДРПОУ 44830259) зареєстровано юридичною особою 07.11.2022. Видами діяльності позивача є 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.11 Рекламні агентства(а.с.133-136 т.1).

16.07.2024 між позивачем (Покупець) та компанією Baoding Aibang Import and Export Trading Co., Ltd (Китай) (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № AI/1 (далі Контракт № AI/1) на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту (а.с.101-103 т.1).

За умовами пункту 2.1 Контракту № AI/1 поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.

Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди (пункт 3.1 Контракту № AI/1).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Контракту № AI/1 ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього контракту. За домовленістю сторін у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс. У ціну товару включена вартість упаковки і маркування.

25.11.2024 сторонами контракту підписано Специфікацію №2024-2-z, якою погоджено поставку запчастин до сільськогосподарської техніки різних типів на загальну суму 27987,86 доларів США. Строк поставки лютий-квітень 2025; виробник товару Baoding Aibang Import and Export Trading Co., Ltd (Китай); умови поставки - FOB Xingang, Китай, на умовах згідно з правилами INCOTERMS 2010; оплата товару - протягом 180 днів з моменту фактичного отримання товару (а.с.103 зворотній бік - 109 т.1).

На виконання умов Контракту № AI/1 та відповідно до Специфікації №2024-2-z від 25.11.2024 було здійснено поставку товару на адресу ТОВ «Мототехімпорт».

Для здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів 01.04.2025 позивачем до митниці було подано митну декларацію типу ІМ40АА № 25UA110150004318U0, відповідно до якої визначення митної вартості товарів здійснено позивачем згідно зі ст. 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товару, який імпортується) (а.с.103-118 т.2).

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України, перелік яких зазначений в графі 44 митної декларації №25UA110150004318U0 від 01.04.2025, а саме: декларація митної вартості; Контракт № АІ/1; додаток (специфікація) до нього №2024-2-z від 25.11.2024; рахунок - фактура від 10.12.2024 за №AI-2024-2-Z; пакувальний лист; лист відправника від 04.03.2025 про помилку в інвойсі та пакувальному листі.

На підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір фрахту №2712/917/2022 від 27.12.2022; заявка на перевезення №179 від 19.12.2024; коносамент №BW24120479 від 29.12.2024; рахунок №L80396 від 27.02.2025; акт виконаних робіт від 14.03.2025; довідка про транспортні витрати від 27.02.2025; накладна №31515044 від 02.03.2025.

Посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих позивачем до митного оформлення разом із митною декларацією документів, 01.04.2025 на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому зазначено, що за результатами опрацювання документів встановлені наступні невідповідності, а саме: з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.64-67 т.1).

У відповідь на запит ТОВ «Мототехімпорт» листом №020402 від 02.04.2025 повідомило митниці, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами (а.с.61-63 т.1).

08.04.2025 відповідачем прийнято рішення №UA110150/2025/000018/2 про коригування митної вартості товару, в обґрунтування якого, зокрема, зазначено:

- відповідно до пункту в) частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах). Відповідно до електронного інвойсу графи №31 ЕМД декларантом заявлено торгівельну марку товарів «KENTAVR» та «SPARK». У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо торгівельної марки товарів;

- відповідно до пункту 6.1 Контракту № AI/1 у ціну товару включена вартість пакування та маркування. Серед наданих до митного контролю документів відомості про включені у вартість товару складових, таких як вартість тари, упаковки та маркування товару не наведено. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості включення вказаних витрат до ціни товару;

- відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB XINGANG, згідно Інкотермс 2010. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс 2010) за терміном FОВ, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано, в графі №44 ЕМД не зазначено документ за кодом «9610 - копія митної декларації країни відправлення»;

- відповідно до п.п. 5.1 та 5.2 Контракту від 16.07.2024 №AI/1 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. Відповідно до інвойсу від 10.12.2024 №AI-2024-2-Z загальна фактурна вартість товару на комерційних умовах постачання FOB CN-XINGANG Китай складає 27987,86 доларів США. Відповідно до специфікацій до Контракту форма оплати за специфікацію від 25.11.2024 №2024-2-z (27987,86 доларів США), - протягом 180 днів з моменту фактичного отримання товару. Враховуючи умови поставки FOB CN-XINGANG Продавець виконав умови постачання коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 29.12.2024 № BW24120479, товар за інвойсом від 10.12.2024 № AI-2024-2-Z на загальну суму 27987,86 доларів США, було завантажено на судно 29.12.2024. Документального підтвердження здійснення оплати за специфікацією від 25.11.2024 № 2024-2-z декларантом не надано. Якщо рахунок фактура сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування 3700,00 доларів США. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір транспортного експедирування від 27.12.2022 №2712/917/2022, укладеного з Global Container Lines Latvija SIA (перевізник) (Далі Договір ТЕО), рахунок від 27.02.2025 № L80396, довідка про транспортні витрати від 27.02.2025, акт виконаних послуг від 14.03.2025, заявка на перевезення від 19.12.2024 №179.

Відповідно до відомостей рахунку від 27.02.2025 № L80396 визначені наступні витрати на транспортування партії товарів у контейнері SUDU1777530: морський фрахт, включаючи перевантаження: XINGANG (Китай )- Гданськ (Польща) 2700,00 доларів США; міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща- митний перехід Мостиська-Пшемисль 1000,00 доларів США; міжнародна доставка, включаючи перевантаження: митний перехід Мостиська-Пшемисль - Cамар, Україна 1220,00 доларів США.

Згідно відомостей: коносаменту від 29.12.2024 № BW24120479 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах; на морському судні з порту XINGANG (CHINA) до порту GDANSK (POLAND); накладної УМВС від 02.03.2025 № 31515044 товар переміщувався з залізничної станції GDYNIA (POLAND) до переходу на МКУ Мостиська-Пшемисль та до м.Самар залізничним транспортом. Аналіз зазначених в графі №44 ЕМД транспортних (перевізних) документів, що стосуються поставки оцінюваної партії товару, свідчить про наступне:

1) З урахуванням залізничної накладної №31515044 товар в контейнерах зберігався в порту, був перевезений з порту GDANSK (Польща) на залізничну станцію Гливице (Польща) або був підданий іншим операціям, що може свідчити про наявність додаткових витрат за портові вантажні роботи, контрсталійний час (демередж) зберігання товару в портовому терміналі порту, та транспортних витрат на перевезення товару з порту GDANSK на залізничну станцію Гливице, оформлення митних документів типа декларації Т1, інше.

2) Згідно ж/д накладної від 02.03.2025 № 31515044 перевантаження та відправка контейнера здійснювалась з залізничної станції Гливице, (Польща). Декларантом не надавався рахунок та не включена транспортна складова (НРР) від порту GDANSK до станції Гливице (Польша). Транспортні (перевізні) документи щодо переміщення вказаним маршрутом до митного оформлення не надано. Відомості щодо включення витрат на транспортування зазначеним маршрутом до ціни наданих послуг, відсутні в наданих декларантом до митного оформлення документах.

3) Надана до митного оформлення сканована копія залізничної накладної від 02.03.2025 №31515044 не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Відповідно до статті 15 даної угоди, у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів. Статтею 30 угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення. Надана до митного оформлення примірник залізничної накладної не містять інформації, яка наявна на звороті даного документу і повинна містити графи щодо тарифу та вартості перевезення товару. Відомості про можливі/наявні додаткові витрати не зазначені ні у заявці на перевезення від 19.12.2024 №179, ні в акті виконаних послуг від 14.03.2025, ні у рахунку на оплату транспортних витрат від 27.02.2025 № L80396. Рахунок від 27.02.2025 № L80396 не містить опис/перелік всіх складових транспортних витрат за даним маршрутом міжнародного перевезення товару з застосуванням, типи комбінованих видів транспорту, можливі відомості про додаткові витрати. Виникає сумнів, що всі додаткові витрати на транспортування товару за маршрутом порт XINGANG (Китай) Самар (Україна)» були враховані в вартості послуги транспортування товару в документах наданих для перевірки заявленої в ЕМД транспортної складової митної вартості товару. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості додаткових витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Також, в загальній сумі транспортних витрат поза межами території України не враховані експедиторські витрати та нагорода за Договором ТЕО.

4) В наданому коносаменті від 29.12.2024 №BW24120479 зазначено умову оплати «Freight Collect». Термін «Freight Collect» означає що товари передаються покупцеві або одержувачу компанією морських перевезень за дійсним коносаментом після сплати транспортних витрат по перевезенню товаром за маршрутом зазначеному в коносаменті. Товар в контейнері, який коносаментом від 29.12.2024 №BW24120479 переміщувався на морському судні з порту XINGANG (CHINA) до порту GDANSK (POLAND), станом на 02.03.2025 вибув з порту GDANSK, що свідчить про факт сплати за морський фрахт на дану дату. Але в рахунку на оплату транспортних витрат, включно й за морський фрахт, від 27.02.2025 № L80396 зазначено термін сплати: 07.04.2025. На дату подання ЕМД 01.04.2025, митному органу не надано ніяких банківських платіжних документів що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, їх реквізити в графі №44 ЕМД під кодом «3005» не зазначені. Здійснення оплати послуг з порушеннями встановлених строків може передбачати додаткові санкції та штрафи за порушення вказаних строків.

Водночас вказано, що митна вартість зазначених в графі №33 товарів №№ 4, 8, 14, 15, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 30, 31, 33, 34, 39, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 73, 74, 75, визначена митницею за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 Митного кодексу України та ґрунтується на вартості товару, митна вартість яких вже визнана митними органами (а.с.14-20 т.1).

На підставі вищезазначеного рішення про коригування митної вартості товарів відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.04.2025 №UA110150/2025/000062 (а.с.50 зворотній бік - 60 т.1).

Позивач не погодився з прийнятим відповідачем рішенням, але з метою випуску товару у вільний обіг оформив нову електронну митну декларацію по формі ІМ40АА № 25UA110150004765U4 від 09.04.2025 (а.с.32 зворотній бік - 50 т.1).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2025/000018/2 від 08.04.2025 протиправним, ТОВ «Мототехімпорт» звернулося до суду із даним адміністративним позовом про його скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Положеннями статті 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами 1 і 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині 2 статті 53 Митного кодексу України

Так, щодо посилань відповідача у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що відповідно до електронного інвойсу графи №31 ЕМД декларантом заявлено торгівельну марку товарів «KENTAVR» та «SPARK», проте у комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо торгівельної марки товарів, суд зазначає, що вказані підстави для коригування є необґрунтованими, оскільки відсутність у товаросупровідних документах торговельної марки чи виробника жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товарів та правильність її визначення. Відтак, це не може вважатися розбіжністю, яка надає митниці право вимагати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Щодо посилань митного органу на те, що відповідно до пункту 6.1 Контракту № AI/1 у ціну товару включена вартість пакування та маркування. Натомість серед наданих до митного контролю документів відомості про включені у вартість товару складових, таких як вартість тари, упаковки та маркування товару не наведено, а надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості включення вказаних витрат до ціни товару, суд зазначає таке.

За умовами Контракту №AI/1 поставка товару здійснювалась на умовах поставки FOB XINGANG (згідно з ІНКОТЕРМС 2010). При цьому, у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу.

Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна.

Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Відповідно до умов контракту №AI/1 від 16.07.2024 ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB-XINGANG (у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010), якщо інше не зазначено в специфікаціях, та включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість усіх митних формальностей у країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.

Отже, умовами контракту №AI/1 від 16.07.2024 визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за Товар, при визначенні митної вартості Товару.

В постанові Верховного Суду від 17.01.2023 по справі №0440/5332/18 зазначено:

«відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Як встановлено судами, поставка імпортованих позивачем товарів здійснювалася на підставі п. п. 2.2 контракту N 2737-HD/CN ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Нінгбо, Китай (у відповідності до "Інкотермс - 2000"), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість навантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування.

Відтак, сторонами контракту було обумовлено, що вартість упаковки та маркування входить у вартість товару, якщо інше не обумовлено в специфікаціях.

Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту "в" пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості.

Щодо тверджень Митниці стосовно того, що до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, то вони є необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 2.2 Контракту N 2737-HD/CH від 16.06.2014 року ціна на товар приймається відповідно до умов FOB-Нінгбо, Китай, якщо інше не обумовлено у специфікаціях, та включає в себе вартість товару у постачальника, вартість пакування та маркування».

Крім того, в постанові від 28.02.2024 по справі №815/878/17 Верховним Судом зазначено: Оскільки, як установлено судом апеляційної інстанції, поставка товару за Контрактом була здійснена у тарі постачальника товару, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що вартість тари та пакування також входить у ціну товару і митним органом під час митного оформлення товару не враховані умови поставки товару.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, що у спірних правовідносинах не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, а відтак, у інвойсі, пакувальному листі, тощо цілком правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару, є її складовою частиною».

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів митниці, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Стосовно тверджень відповідача про ненадання документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, частина 5 статті 53 Митного кодексу України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Так, відповідно до пунктів 3.5-3.6 Контракту № АІ/1 сторонами передбачено, що продавець зобов`язаний повідомити покупця про дату відвантаження партії товару на судно протягом 5 днів з дати відвантаження шляхом надсилання факсимільного повідомлення. Продавець повинен передати засобами електронного зв`язку копії наступних документів: рахунок-фактуру (інвойс), Пакувальний лист, морський коносамент.

Протягом 10-ти календарних днів з моменту відвантаження кожної партії товару продавець зобов`язаний вислати на юридичну адресу покупця вказану в пункті 11.2. Контракту оригінали наступних документів англійською мовою: рахунок-фактуру(інвойс) на заявлену партію Товару з підписом (підпис не є обов`язковим), і печаткою Продавця (3 оригінали); морський коносамент (3 оригінали) або телекс реліз; пакувальний лист з підписом, (підпис не є обов`язковим) і печаткою Продавця (3 оригінали).

Таким чином, сторонами узгоджений перелік документів, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.

Суд зауважує, що здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства Китайської народної республіки. Однак, діючим митним законодавством ані України, ані Китайської народної республіки не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Окрім того, відповідно до статті 335 Митного кодексу України експортна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, що є обов`язковими для здійснення митного контролю та митного оформлення, у зв`язку із чим не є документом, необхідним для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.

Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 по справі N810/4116/17 висловив наступну правову позицію: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

За таких обставин, зауваження митниці про обов`язковість надання копії митної декларації країни відправлення для підтвердження заявленої митної вартості протирічить положенням Митного кодексу України та висновкам Верховного Суду.

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем документального підтвердження здійснення оплати за специфікацією від 25.11.2024 № 2024-2-z, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 5.2 Контракту № АІ/1 умови плати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. За домовленістю сторін умови оплати , зазначені у Специфікаціях, можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди.

Так, умовами оплати вартості товару, зазначеними в Специфікації №2024-2-z від 25.11.24, передбачене відстрочення оплати вартості товарів на термін до 180 днів з моменту фактичного отримання товару.

Зі штампів Дніпровської митниці «Під митним контролем» на залізничній накладній №31515044 від 02.03.2025 та інвойсі №AI-2024-2-Z від 10.12.2024 вбачається, що товар надійшов у кінцевий пункт призначення 14.03.2025.

Відтак, саме дата 14.03.2025 є датою, коли товар фактично було отримано товариством і саме з цієї дати йде відрахування 180 днів для здійснення оплати вартості товару.

Таким чином, термін сплати за товар станом на подання митної декларації не сплинув, що, у свою чергу, обґрунтовує відсутність у позивача доказів оплати за специфікацією від 25.11.2024 № 2024-2-z.

Разом із тим суд звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Крім того, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.

Щодо зауважень митниці про ненадання товариством транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, суд зазначає наступне.

Так, на підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір фрахту №2712/917/2022 від 27.12.2022; заявка на перевезення №179 від 19.12.2024; коносамент №BW24120479 від 29.12.2024; рахунок №L80396 від 27.02.2025; акт виконаних робіт від 14.03.2025; довідка про транспортні витрати від 27.02.2025; накладна №31515044 від 02.03.2025.

Судом встановлено, що ТОВ «Мототехімпорт», як Замовником, укладено з компанією «Global Container Lines Latvija SIA», як Перевізником, Договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022, відповідно до якого Замовник доручає, а Перевізник приймає на себе зобов`язання за плату виконати міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів Замовника в порядку та на умовах цього Контракту.

Пунктом 1.3 Договору №2712/917/2022 від 27.12.2022 передбачено, що детальні умови морського перевезення визначаються в заявках, підписаних Замовником, які є невід`ємною частиною цього Договору.

За умовами пункту 2.2 Договору №2712/917/2022 від 27.12.2022 протягом 5-10 днів після виходу судна з порту відправлення Перевізник видає коносамент; коносамент направляється Замовнику в електронній копії, що буде мати таку силу, як і оригінал. Перевізник видає коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення та підставою для вивантаження та подальших операцій з вантажем в порту призначення.

Відповідно до пунктів 4.2 - 4.3 договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022 замовник сплачує виставлений перевізником рахунок (інвойс) на оплату морського та/або наземного перевезення (фрахту) вантажів на протязі 45 календарних днів з дати вивантаження контейнерів в порту. Перевізник надає оригінал рахунку (інвойсу) та/або акту виконаних робіт, заявки на протязі 5 календарних днів з моменту вивантаження вантажу в порту призначення.

У випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається у загальну вартість морського перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт.

Відповідно до Заявки на перевезення вантажу морським транспортом №179 від 19.12.2024 сторонами Договору №2712/917/2022 від 27.12.2022 узгоджена сума фрахту по маршруту порт Ксінганг, Китай Самар, Україна, яка становить 4920,00 доларів США.

На виконання умов пункту 2.2 Договору №2712/917/2022 від 27.12.2022 перевізником «Global Container Lines Latvija SIA» видано коносамент (Bill of Lading) № BW24120479 від 29.12.2024, який підтверджує факт здійснення перевезення вищевказаного вантажу, а також виставлено рахунок №L80396 від 27.02.2025 на оплату морського фрахту вантажу в 1 контейнері 1Х20'GP SUDU1777530, на загальну суму 4920,00 доларів США, з яких Морський фрахт, включаючи перевантаження: Сінган, Китай Гданськ, Польща 2700 доларів США, Міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща митний перехід Мостиська-Пшемисль 1000,00 доларів США, міжнародна доставки, включаючи перевантаження: митний перехід Мостиська-Пшемисль Самар, Україна 1220,00 доларів США.

14.03.2025 сторонами Договору №2712/917/2022 від 27.12.2022 складено та підписано акт виконаних робіт за цим Договором, в якому зазначено, що виконавець виконав мультимодальне перевезення вантажу у контейнері 1Х20'GP SUDU1777530 із Сінган, Китай в Самар, Україна.

Відтак, в наданих позивачем до митного оформлення документах перевізник зазначив окремо вартість транспортування за кожною дільницею транспортування - морське міжнародне перевезення, транспортування залізницею до кордону України, перевезення по території України.

Суд зауважує, що вищезазначені документи не містять ніяких розбіжностей щодо числових значень транспортних витрат як складової митної вартості і у своїй сукупності в повній мірі підтверджують числові значення транспортних витрат, узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

При цьому, з наданих на підтвердження транспортних витрат документів вбачається, що у даному випадку здійснювалось мультимодальне перевезення вантажу - морським транспортом та наземним залізничним транспортом.

За приписами статті 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення» за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.

Відповідно до статті 12 цього ж Закону, розрахунки за роботи та послуги, пов`язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Отже, договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у позивача наявні виключно з компанією-перевізником «Global Container Lines Latvija SIA».

Перевізником «Global Container Lines Latvija SIA», відповідно до укладеного з позивачем умов договору перевезення виставлений останньому загальний рахунок на оплату усіх послуг з перевезення задекларованого товару, який і був оплачений останнім, а договірні та комерційні відносини основного перевізника з іншими експедиторами, що залучались ним до перевезення вантажу до позивача не мають жодного відношення.

27.02.2025 перевізником було складено та виставлено позивачу рахунок №L80396, згідно з яким вартість морського фрахту, включаючи перевантаження: Сінган, Китай - Гданськ, Польща склала 2700 доларів США. Вартість міжнародної залізничної доставки, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща митний перехід Мостиська-Пшемисль склала 1000,00 доларів США. Вартість міжнародної доставки, включаючи перевантаження: митний перехід Мостиська-Пшемисль Самар, Україна склала 1220,00 доларів США. Загальна вартість наданих послуг за перевезення склала 4920,00 доларів США включаючи перевантаження контейнерів. Оплата транспортних послуг має бути здійснена до 07.04.2025.

Відповідно до пункту 4.2 договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022 замовник сплачує виставлений перевізником рахунок (інвойс) на оплату морського та/або наземного перевезення (фрахту) вантажів на протязі 45 календарних днів з дати вивантаження контейнерів в порту.

07.04.2025 сторони договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022 уклали додаткову угоду №15, якою відстрочили платіж за рахунком № L80396 від 27.02.25 до 23.04.2025.

Платіжною інструкцією в іноземній валюті №1379 від 23.04.2024 позивач здійснив оплату вказаного фрахту, згідно з рахунком №L80396 від 27.02.2025.

Зазначені обставини свідчать про обґрунтованість доводів позивача щодо відсутності у нього на момент подання митної декларації доказів оплати послуг перевезення за заявкою на перевезення вантажу морським транспортом №179.

Щодо зауваження митниці: «В наданому коносаменті від 29.12.2024 №BW24120479 зазначено умову оплати «Freight Collect». Термін «Freight Collect» означає що товари передаються покупцеві або одержувачу компанією морських перевезень за дійсним коносаментом після сплати транспортних витрат по перевезенню товаром за маршрутом зазначеному в коносаменті», суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене у сукупності суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.

Проте, на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, відповідачем повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларанту було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Суд зауважує, що витребовуючи вказаний перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, митний орган не обґрунтував, яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену митну вартість товару.

Більш того, митницею в електронному повідомленні про витребовування додаткових документів взагалі не зазначено наявність будь-яких розбіжностей у поданих декларантом товариства документах на підтвердження заявленої митної вартості спірної товарної партії та будь- якого обґрунтування витребування від позивача додаткових документів.

Водночас суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (статті 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Так, зі змісту графи 33 оскарженого рішення про коригування митної вартості слідує, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугували відомості, що містяться в інформаційних ресурсах митниці, проте, в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятих за основу митних декларацій 0.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2025/000018/2 від 08.04.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3185,44грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №2907707764 від 03.06.2025 (а.с.13 т.1).

За таких обставин, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3185,44 грн підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Дніпровської митниці.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2025/000018/2 від 08.04.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259) судовий збір у розмірі 3185,44 грн (три тисячі сто вісімдесят п`ять гривень 44 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 11.08.2025.

Суддя І.В.Садовий