Рішення № 129444208, 11.08.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2025 року Справа№200/3992/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії від 16.05.2025 № 045550029968;

- зобов`язати відповідача призначити пенсію позивачу відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з моменту звернення (08.05.2025) та зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 періоди роботи: з 01.10.1993 по 16.03.1994, з 18.03.1994 по 26.05.1998, з 01.07.1998 по 06.07.1998, з 08.07.1998 по 01.12.1999, з 21.06.2000 по 26.06.2000, з 27.06.2000 по 19.09.2002, з 10.01.2007 по 17.01.2007, з 18.01.2007 по 11.11.2008, з 27.07.2009 по 13.08.2009, з 21.09.2009 по 06.10.2009, з 07.10.2009 по 05.05.2010, з 21.06.2010 по 24.03.2011, з 01.04.2011 по 04.06.2011, з 16.06.2011 по 04.07.2011, з 05.07.2011 по 06.12.2011.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за результатом розгляду якої рішенням від 16.05.2025 № 045550029968 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю пільгового стажу. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 відкрито провадження у справі, поновлено позивачу строк звернення до суду, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що страховий стаж станом на 08.05.2025 становить 30 років 8 місяців 3 дні, у тому числі підземний стаж роботи згідно з постановою № 202 - 4 роки 10 місяців 17 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 3 роки 4 місяці 21 день, навчання за фахом - 9 днів, що не відповідає вимогам до стажу, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 не менше 10 років на зазначених роботах. Позивач набуде право на пенсійну виплату з 08.11.2026, або при набутті необхідного пільгового стажу.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В. перебувала у щорічній відпустці з 25.07.2025 по 08.08.2025.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

08.05.2025 ОСОБА_1 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяву відпрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом з призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви від 08.05.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області винесено рішення від 16.05.2025 № 045550029968 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1 10 років.

В спірному рішенні зазначено, що вік заявника 50 років 6 місяців 1 день. Страховий стаж складає 30 років 8 місяців 3 дні, у тому числі підземний стаж роботи згідно з постановою №202 - 4 роки 10 місяців 17 днів, пільговий стаж роботи за списком №1 - 3 роки 4 місяці 21 день, навчання за фахом - 9 днів. Страховий стаж обчислено з урахуванням сплати страхових внесків за даними Реєстру, починаючи з 01.01.2004 по 31.03.2025.

За розглядом документів до підземного пільгового стажу не зараховано періоди:

- навчання за фахом з 01.10.1993 по 16.03.1994 у якості електрослюсаря підземного за дипломом від 17.03.1994 серії НОМЕР_2 , оскільки до пільгового стажу на підземних роботах не зараховано період 18.03.1994 по 26.05.1998 у якості електрослюсаря підземного, який не підтверджено довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній;

- роботи на шахті ім. О.Г. Стаханова ВО «Червоноармійськвугілля» за записами трудової книжки від 15.03.1993 серії НОМЕР_3 з 18.03.1994 по 26.05.1998 та з 21.06.2000 по 19.09.2002 у якості електрослюсаря підземного, у зв`язку з недолученням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Трудова книжка не містить інформації про перебування у відпустці без збереження заробітної плати, простої, прогули тощо. Водночас пільговий стаж частково зараховано за відомостями по спеціальному стажу в Реєстрі, що був визначений підприємством як робота за списком №1;

- роботи з 01.07.1998 по 01.12.1999 за довідкою від 09.08.2024 №275, яка видана ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля», оскільки не містить інформації про відволікання від основної роботи (перебування у відпустці без збереження заробітної плати, простої, прогули тощо). Окрім того, довідка містить посилання як робота за списком №1. Водночас пільговий стаж зараховано за відомостями по спеціальному стажу в Реєстрі, що був визначений підприємством як робота за списком №1;

- роботи з 01.04.2005 по 01.06.2006 у якості електрослюсаря підземного у ТОВ «Укрвуглебуд» у зв`язку з недолученням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Трудова книжка не містить інформації про перебування у відпустці без збереження заробітної плати, простої, прогули тощо. Водночас пільговий стаж частково зараховано за відомостями по спеціальному стажу в Реєстрі, що був визначений підприємством як робота за списком №1;

- роботи з 27.07.2009 по 13.08.2009 на ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» у зв`язку з недолученням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Трудова книжка не містить інформації про перебування у відпустці без збереження заробітної плати, простої, прогули тощо. Водночас пільговий стаж частково зараховано за відомостями по спеціальному стажу в Реєстрі, що був визначений підприємством як пільговий стаж на підземних роботах;

- роботи з 16.06.2011 по 06.01.2012 у якості учня гірничого очисного вибою, гірничого очисного вибою у ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» у зв`язку з недолученням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Водночас пільговий стаж частково зараховано за відомостями по спеціальному стажу в Реєстрі, що був визначений підприємством як пільговий стаж на підземних роботах.

Відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1 - 10 років.

Дата, з якої особа матиме право на призначення пенсії за віком за наявним пільговим стажем роботи відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону з 08.11.2026.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV(далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень абзаців 1 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з приписами абзацу 3 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058-IV.

З оскаржуваного рішення від 16.05.2025 № 045550029968, вбачається, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах стала відсутність у нього необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1 10 років.

Положеннями частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.

Відповідно до частини п`ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким доповнено пункт 16 цих положень абзацом наступного змісту: «Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії».

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що право на пенсію незалежно від віку мають, зокрема працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

18.11.2005 Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Судом установлено, що у спірні періоди позивач працював електрослюсарем підземним, тобто на посаді, яка віднесена до Списків № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у вказані періоди роботи позивача.

Так, постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 от 22.08.56 затверджено Списки виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджених, зокрема до списку № 1 у розділі I (Гірничі роботи) - Видобуток вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, слюди, солі та інших рудних та нерудних копалин підземним способом. Будівництво шахт та копалень. Будівництво метрополітенів та інших підземних споруд.

До розділу «Підземні роботи» віднесено усіх робітників, інженерно-технічних працівників та службовців, зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також усі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників та службовців (медперсонал підземних (здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв`язку тощо)).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 затверджено Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (чинною з 15.11.1994 по 16.01.2003). Так, до списку № 1 (розділ ІІ) віднесені, зокрема: 10100000 гірничі роботи; 10101000 - Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень; 1010100а - а) всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Суд вказує, що професія електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті передбачена також постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16.01.2003 № 36 розділу Гірничі роботи підрозділ 1 позиції 1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Вказані обставини не є спірними у цій справі.

31.03.1994 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова КМУ № 202).

До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Постанови КМУ № 202 так само включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

У спірному рішенні відповідачем зазначено, що за розглядом документів до підземного пільгового стажу не зараховано періоди:

- навчання за фахом з 01.10.1993 по 16.03.1994 у якості електрослюсаря підземного за дипломом від 17.03.1994 серії НОМЕР_2 , оскільки до пільгового стажу на підземних роботах не зараховано період 18.03.1994 по 26.05.1998 у якості електрослюсаря підземного, який не підтверджено довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній;

- роботи на шахті ім. О.Г. Стаханова ВО «Червоноармійськвугілля» за записами трудової книжки від 15.03.1993 серії НОМЕР_3 з 18.03.1994 по 26.05.1998 та з 21.06.2000 по 19.09.2002 у якості електрослюсаря підземного, у зв`язку з недолученням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Трудова книжка не містить інформації про перебування у відпустці без збереження заробітної плати, простої, прогули тощо. Водночас пільговий стаж частково зараховано за відомостями по спеціальному стажу в Реєстрі, що був визначений підприємством як робота за списком №1;

- роботи з 01.07.1998 по 01.12.1999 за довідкою від 09.08.2024 №275, яка видана ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля», оскільки не містить інформації про відволікання від основної роботи (перебування у відпустці без збереження заробітної плати, простої, прогули тощо). Окрім того, довідка містить посилання як робота за списком №1. Водночас пільговий стаж зараховано за відомостями по спеціальному стажу в Реєстрі, що був визначений підприємством як робота за списком №1;

- роботи з 01.04.2005 по 01.06.2006 у якості електрослюсаря підземного у ТОВ «Укрвуглебуд» у зв`язку з недолученням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Трудова книжка не містить інформації про перебування у відпустці без збереження заробітної плати, простої, прогули тощо. Водночас пільговий стаж частково зараховано за відомостями по спеціальному стажу в Реєстрі, що був визначений підприємством як робота за списком №1;

- роботи з 27.07.2009 по 13.08.2009 на ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» у зв`язку з недолученням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Трудова книжка не містить інформації про перебування у відпустці без збереження заробітної плати, простої, прогули тощо. Водночас пільговий стаж частково зараховано за відомостями по спеціальному стажу в Реєстрі, що був визначений підприємством як пільговий стаж на підземних роботах;

- роботи з 16.06.2011 по 06.01.2012 у якості учня гірничого очисного вибою, гірничого очисного вибою у ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» у зв`язку з недолученням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Водночас пільговий стаж частково зараховано за відомостями по спеціальному стажу в Реєстрі, що був визначений підприємством як пільговий стаж на підземних роботах.

Порядок підтвердження стажу роботи регулюється положеннями статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Згідно з приписами статті 62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом статті 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з вимогами пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень пп. 2 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 у справі № 560/1399/19.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , судом встановлена його наступна трудова діяльність у межах позовних вимог та відповідно спірних періодів:

- з 01.10.1993 по 16.03.1994 проходив курси за професією електрослюсар підземний в ПТУ №96 м. Димитрова (записи 4-5);

- 18.03.1994 по 26.05.1998 працював на шахті електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (записи 6-7);

- з 01.07.1998 по 06.07.1998 був зайнятий в учбовому пункті (ДВАТ «Шахтоуправління Центральне» ДХК «Селидіввугілля») (запис 8);

- з 08.07.1998 по 01.12.1999 працював електрослюсарем підземним (записи 9-12);

- з 21.06.2000 по 26.06.2000 був зайнятий в учбовому пункті (шахта ім. А.Г. Стаханова ВО «Красноармійськвугілля») (запис 13);

- з 27.06.2000 по 19.09.2002 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (записи 14-15);

- з 10.01.2007 по 17.01.2007 був зайнятий в учбовому пункті (ВП «Шахта Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля») (запис 22);

- з 18.01.2007 по 11.11.2008 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (записи 23-24);

- з 27.07.2009 по 13.08.2009 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (ВП шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля») (записи 25-26);

- з 21.09.2009 по 06.10.2009 був зайнятий в учбовому пункті (ВП «Шахта Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля») (запис 27);

- 07.10.2009 по 05.05.2010 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (записи 28-29);

- з 21.06.2010 по 24.03.2011 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (ПАТ «ВК «Краснолиманська-Західна №1» (ПАТ «Шахтоуправління Покровське»)) (записи 30-32);

- з 01.04.2011 по 04.06.2011 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (ТОВ «Краснолиманське») (записи 33-35);

- з 16.06.2011 по 04.07.2011 був зайнятий в учбовому пункті (ВП «Шахта Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля») (запис 36);

- з 05.07.2011 по 06.12.2011 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (записи 37-40).

Таким чином, трудова книжка позивача містить інформацію про пільговий характер роботи позивача з повним робочим днем під землею.

У зв`язку з чим суд не приймає посилання відповідача на необхідність подання позивачем уточнюючих довідок.

Разом з тим суд наголошує, у разі виникнення в управління сумнівів щодо належності у зарахуванні відповідних періодів роботи, відповідач не позбавлений можливості ініціювати відповідну перевірку на відповідність первинних документів та уточнюючих довідок з підприємства.

Оскільки відповідно до частини першої статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.

Також, суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11.07.2019 у справі № 242/1484/17, від 11.07.2019 у справі № 127/1849/17, та від 31.03.2020 у справі № 127/16245/17.

Щодо зазначеного відповідачем у його відзиві, в якості підстави для відмови в зарахуванні спірних періодів до пільгового стажу позивача, не долучення документів про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку №442.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п`ять років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п. 4.2 цього Порядку.

Згідно із пунктами 1, 2, 4, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Пропозиції щодо внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, готуються Держпраці на підставі обґрунтованих та погоджених із МОЗ клопотань заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, узгоджених із всеукраїнськими галузевими профспілками та об`єднаннями роботодавців, і подаються Мінсоцполітики до Кабінету Міністрів України.

Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пункту 4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списків №1, №2, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15024/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно із яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочих місць, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту б статті 13 Закону №1788-ХІІ.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Таким чином, не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства (або не долучення роботодавцем до наказу про атестацію робочих місць переліку професій) не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не на працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Щодо зазначеного відповідачем у відзиві, в якості підстави для відмови в зарахуванні певних періодів до пільгового стажу позивача те, що в таблиці «Відомості по спецстажу» Реєстру застрахованих осіб зазначені періоди не визначено підприємствами як пільговий стаж на підземних роботах.

Суд зазначає, що Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01.01.2004 на виконання Указу Президента України від 04.05.1998 № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування згідно постанов Кабінету Міністрів України № 1854 від 12.12.2002 та № 303 від 12.03. 2003.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1, за періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.032018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Додаток 4 до Положення це форма ОК-5, а додаток 3 до Положення це форма ОК-2.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону №1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Приписами частини 2 статті 21 Закону №1058-IV передбачено, що на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 21 Закону №1058-IV, персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості в частині персональної електронної облікової картки, які відображають страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат: код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника); рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць; страховий стаж; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення; сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.

Згідно з частиною 5 статті 21 Закону №1058-IV, персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI, реєстр застрахованих осіб це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

З метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо переведення на іншу роботу (посаду), звільнення, поновлення на роботі, призупинення/поновлення дії трудового договору, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги, належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок та/або до осіб, які підлягають обов`язковим медичним оглядам.

Персоніфіковані відомості у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб, а також у разі зміни або уточнення зазначених відомостей подаються через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

На кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої включаються такі відомості:

2) частина картки, що відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску (страхових внесків) та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема, відомості про трудову діяльність (про прийняття на роботу, присвоєння, зміну, позбавлення розряду, рангу, класу, звання, категорії, складення присяги, проходження стажування, переведення на іншу роботу, підстави звільнення); інформація про основне місце роботи; дані про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов`язкового державного соціального страхування; номер списків (розділ, підрозділ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; результати атестації умов праці із зазначенням номера і дати розпорядчого акта; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць, у тому числі в особливих умовах праці, що дають право на пільги.

З наведеного вбачається, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, а персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства. Отже, особа не може нести відповідальність та зазнавати негативних наслідків через невиконання / неналежне виконання роботодавцем його обов`язків як страхувальника щодо подання (своєчасного подання) відповідної звітності до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Водночас суд зауважує, що наявність права на пенсію на пільгових умовах встановлюється не виключно за даними Реєстру застрахованих осіб. Додані позивачем до заяви про призначення пенсії документи повністю підтверджують зайнятість останнього у спірні періоди на підземних гірничих роботах протягом повного робочого дня.

Отже, на час прийняття спірного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області протиправно не було взято до уваги відомості, що містилися, зокрема, у трудовій книжці позивача.

Як вже зазначалось, позивач просить зобов`язати відповідача, крім іншого, зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 періоди роботи: з 01.10.1993 по 16.03.1994, з 18.03.1994 по 26.05.1998, з 01.07.1998 по 06.07.1998, з 08.07.1998 по 01.12.1999, з 21.06.2000 по 26.06.2000, з 27.06.2000 по 19.09.2002, з 10.01.2007 по 17.01.2007, з 18.01.2007 по 11.11.2008, з 27.07.2009 по 13.08.2009, з 21.09.2009 по 06.10.2009, з 07.10.2009 по 05.05.2010, з 21.06.2010 по 24.03.2011, з 01.04.2011 по 04.06.2011, з 16.06.2011 по 04.07.2011, з 05.07.2011 по 06.12.2011.

Усі інші періоди у даній справі не спірними.

З наданого витягу форми РС-право вбачається, що у розрізі спірних періодів роботи, позивачу:

до пільгового стажу не зараховано періоди: з 01.10.1993 по 16.03.1994 (навчання у вищих/середн.НЗ), з 18.03.1994 по 26.05.1998, з 01.07.1998 по 06.07.1998, з 08.07.1998 по 31.12.1998, з 21.06.2000 по 26.06.2000, з 27.07.2009 по 31.07.2009; з 21.06.2010 по 29.06.2010 (навчання за фахом);

період з 27.06.2000 по 19.09.2002 зараховано по списку №1;

до страхового стажу не зараховано період з 21.06.2000 по 26.06.2000;

зараховано до пільгового стажу періоди: 01.01.1999 по 01.12.1999 (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в), з 10.01.2007 по 17.01.2007 (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в), 18.01.2007 по 11.11.2008 (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в), з 01.08.2009 по 13.08.2009 (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в), з 21.09.2009 по 06.10.2009 (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в), з 07.10.2009 по 05.05.2010 (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в), з 30.06.2010 по 24.03.2011 (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в), з 01.04.2011 по 04.06.2011 (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в), з 16.06.2011 по 04.07.2011 (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в), з 05.07.2011 по 06.12.2011 (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в).

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду з 21.06.2000 по 26.06.2000, до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 (за постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202) періодів: з 18.03.1994 по 26.05.1998, з 01.07.1998 по 06.07.1998, з 08.07.1998 по 31.12.1998, з 21.06.2000 по 26.06.2000, з 27.06.2000 по 19.09.2002 з 27.07.2009 по 31.07.2009; з 21.06.2010 по 29.06.2010.

Позовні вимоги про зарахування до пільгового стажу періодів роботи 01.01.1999 по 01.12.1999, з 10.01.2007 по 17.01.2007, 18.01.2007 по 11.11.2008, з 01.08.2009 по 13.08.2009, з 21.09.2009 по 06.10.2009, з 07.10.2009 по 05.05.2010, з 30.06.2010 по 24.03.2011, з 01.04.2011 по 04.06.2011, з 16.06.2011 по 04.07.2011, з 05.07.2011 по 06.12.2011 задоволенню не підлягають, оскільки з розрахунку стажу вбачається, що вказані періоди вже зараховані відповідачем до пільгового стажу (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в).

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоду навчання з 01.10.1993 по 16.03.1994 у Професійно-технічному училищі № 94 м. Димитрова Донецької області.

Статтею 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» встановлено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 17.03.1994 позивач 16.03.1994 закінчив навчання у Професійно-технічному училищі № 94 м. Димитрова Донецької області та здобув кваліфікацію електрослюсаря підземного.

Вказане також підтверджено записом в трудовій книжці позивача.

За трудовою книжкою позивача прийнято на роботу на шахту ім. А.Г. Стаханова виробничого об`єднання «Красноармійськвугілля» з 18.03.1994 в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті.

Оскільки, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу роботи позивача періоду з 18.03.1994 по 26.05.1998, перерва між днем закінчення навчання 16.03.1994 та днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує три місяці, отже підлягає зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 також період навчання з 01.10.1993 по 16.03.1994 у Професійно-технічному училищі № 94 м.Димитрова Донецької області.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до його пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та постановою КМУ №202 спірні періоди роботи підлягають частковому задоволенню.

Окремо суд вважає за необхідним зауважити, що приписами частини п`ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що при визначенні права на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Даний висновок зазначений в постанові Верховного Суду по справі №200/1009/24 від 18.11.2024.

Щодо позовної вимоги позивача визнати протиправним та скасування рішення від 16.05.2025 № 045550029968 про відмову в призначенні пенсії, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Суд зауважує, що рішення суб`єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об`єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб`єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.

Підсумовуючи все вищенаведене та встановлене при розгляді справи, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Судом під час розгляду даної справи було встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області при розгляді заяви позивача про призначення пенсії позивачу протиправно не було зараховано до його пільгового стажу за Списком №1 та постанови КМУ №202 періоди його трудової діяльності.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу від 16.05.2025 № 045550029968, прийнято не на підставі Конституції та законодавства України, а отже підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 16.05.2025 № 045550029968 є необґрунтованим, прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, а отже не відповідає вимогам Конституції та законам України та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача призначити пенсію, суд зазначає наступне.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 № 21-87а13.

Так, призначення пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

У силу положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням викладеного а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 16.05.2025 № 045550029968 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 08.05.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та зарахувати ОСОБА_1 : до страхового стажу період з 21.06.2000 по 26.06.2000; до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 (за постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202) періоди з 01.10.1993 по 16.03.1994, з 18.03.1994 по 26.05.1998, з 01.07.1998 по 06.07.1998, з 08.07.1998 по 31.12.1998, з 21.06.2000 по 26.06.2000, з 27.06.2000 по 19.09.2002 з 27.07.2009 по 31.07.2009; з 21.06.2010 по 29.06.2010.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

На підставі частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 968,96 грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, то сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 242,24 грн.

Керуючись статтями 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 16.05.2025 № 045550029968 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 08.05.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та зарахувати ОСОБА_1 : до страхового стажу період з 21.06.2000 по 26.06.2000; до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 (за постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202) періоди з 01.10.1993 по 16.03.1994, з 18.03.1994 по 26.05.1998, з 01.07.1998 по 06.07.1998, з 08.07.1998 по 31.12.1998, з 21.06.2000 по 26.06.2000, з 27.06.2000 по 19.09.2002 з 27.07.2009 по 31.07.2009; з 21.06.2010 по 29.06.2010.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 242,24 грн.

Повне судове рішення складено 11.08.2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька