Рішення № 129443803, 11.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 рокуСправа №160/16651/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромедінвест про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,-

ВСТАНОВИВ:

05.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 05.06.2025 року через систему Електронний суд позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромедінвест, в якій позивач просить суд:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромедінвест на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік у розмірі 124067,26 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, згідно статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Адміністративно господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ від 21.03.1991 року, самостійно в строк до 15 квітня року, наступаючого за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону. Таким чином, за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, відповідач до 15.04.2025 року повинен самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 124067,26 грн.

09.07.2025 року від представника товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромедінвест до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив про наступне. Так, згідно розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників за 2024 рік помісячно (згідно Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату №286 від 28.09.2005) середньооблікова кількість штатних працівників, які працювали у відповідача за рік склала 61 особу. Більшість працівників, які враховано позивачем при здійсненні розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, працюють у відповідача на умовах зовнішнього сумісництва. Відповідні дані відображено відповідачем і у поданих у 2024 році Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. В звітності по працівникам, які працюють за сумісництвом проставлено відповідну позначку у Додатках 1 в 21 графі, а також відповідну інформацію відображено в Розділі І основної частини звітності. Оскільки особи, які працювали за сумісництвом у відповідача у 2024 році не повинні були включатися до розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 3 особи. Щодо фактичної кількості працівників відповідача, яким встановлено інвалідність, зазначаємо наступне. У 2024 році у відповідача було працевлаштовано загалом 5 осіб, яким встановлено інвалідність, а саме: ОСОБА_1 (прийнято на роботу 16 жовтня 2012 року); ОСОБА_2 (прийнято на роботу 07 червня 2021 року); ОСОБА_3 (прийнято на роботу 19 листопада 2020 року, звільнено 05 квітня 2024 року); ОСОБА_4 (прийнято на роботу 12 серпня 2024 року); ОСОБА_5 (прийнято на роботу 07 травня 2024 року, звільнено 28 жовтня 2024 року). Відповідачем у 2024 році було виконано обов`язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, згідно нормативу, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. До того ж, для визначення середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу на рік враховуються всі категорії працівників облікового складу за виключенням працівників, які прийняті на роботу за сумісництвом. Отже, допущені позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушення процедури перевірки виконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, та не доведення позивачем належними доказами недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році чи порушення ним вимог ст.19 Закону №875-XII свідчать, що нарахування позивачем відповідачу адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, згідно розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, є безпідставним та необґрунтованим.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2025 року зазначена вище справа розподілена та 06.06.2025 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю: письмові пояснення та докази на їх підтвердження про те, чи направлявся на адресу відповідача розрахунок адміністративно-господарських санкцій із вимогою їх сплати; надати докази отримання відповідачем розрахунку санкцій (в разі надіслання/вручення); докази перебування відповідача на обліку у Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю; звіт відповідача про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за формою №10-ПОІ; докази того, що відповідачем було необґрунтовано відмовлено у працевлаштуванні інвалідів за їх зверненнями чи за направленням відповідними органами державної служби зайнятості. Витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромедінвест (ЄДРПОУ 38300421): докази створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2024 році; розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу в 2024 році помісячно (згідно Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату №286 від 28.09.2005); копії всіх штатних розписів за 2024 рік; інформацію про кількість вакансій для інвалідів у 2024 році; копії всіх звітів за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за 2024 рік, з відміткою про їх прийняття відповідним центром зайнятості; у випадку працевлаштування інвалідів надати належним чином засвідчені накази на їх призначення та належним чином завірену копію трудової книжки таких осіб; копію звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2024 рік; докази сплати господарських санкцій та пені (у разі не працевлаштування інвалідів); письмові пояснення про те, чи звертались до відповідача особисто особи, які мають інвалідність, або центри зайнятості для працевлаштування інваліда; копії оголошень у друкованих засобах масової інформації або розміщених в мережі Інтернет про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році (у разі наявності). Витребувано від Дніпровського міського центру зайнятості (Авіаційна вулиця, 41, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; e-mail: cz450@dnpocz.gov.ua): письмові пояснення про те, чи подавались товариством з обмеженою відповідальністю Дніпромедінвест (ЄДРПОУ 38300421) до Дніпровського міського центру зайнятості чи іншого центру зайнятості звіти за ф. №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за 2024 рік; інформацію (за наявності) про випадки відмови товариством з обмеженою відповідальністю Дніпромедінвест (ЄДРПОУ 38300421) у працевлаштуванні осіб з інвалідністю за їх зверненням чи за направленням відповідними органами державної служби зайнятості. Судом зобов`язано витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 08 липня 2025 року. Судом попереджено Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, товариство з обмеженою відповідальністю Дніпромедінвест та Дніпровський міський центр зайнятості про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу тавинесення окремої ухвалиу разі невиконання вимог даної ухвалисуду.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 147 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ, товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромедінвест повинна складати 6 осіб.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 3 особи, що є менше ніж встановлено нормативом.

Враховуючи інформацію за розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, який був надісланий у формі електронного документа через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України вбачається невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році.

Таким чином, за 3 робочих місця, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особами з інвалідністю у 2024 році, відповідач до 15.04.2025 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 124 067,26 грн.

19.06.2025 року від Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на виконання вимог ухвали суду від 10.06.2025 року до суду надійшли додаткові пояснення, в яких позивачем зазначено про наступне. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до подання позовної заяви до товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромедінвест про стягнення адміністративно-господарський санкцій у розмірі 124 067,26 грн ще додатково не направило на адресу відповідача розрахунок сум адміністративно-господарський санкцій із вимогою їх сплати, оскільки відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» (далі Закон №875-XII) Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Розрахунок сум адміністративно-господарський санкцій на суму 124 067,26 грн, що підлягав сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромедінвест був обчислений відповідно до статті 20 Закону №875-XII та надісланий 04 березня 2025 року до електронного кабінету роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (пункт 4 Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10 березня 2023 року № 14-1 та Наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 10 березня 2023 року № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2023 р. за № 456/39512). Частиною 4 статті 20 Закону №875-XII передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Тобто, до подання позовної заяви до суду Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю було додержано строк, щодо ознайомлення товариством з обмеженою відповідальністю Дніпромедінвест з інформацією (розрахунком сум адміністративно-господарських санкції) про невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та добровільною сплатою заборгованості. Через військове вторгнення Російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 «Про ведення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 воєнного стану, в подальшому строк дії воєнного стану продовжувався іншими Указами Президента України і діє наразі, відділенню Фонду припинено додаткове фінансування за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок та конвертів на 2025 рік. Щодо доказів перебування на обліку у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромедінвест, Порядок, який передбачав реєстрацію підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю втратив чинність відповідно до Постанови КМУ № 553 від 02.06.2023 «Деякі питання організації працевлаштування осіб з інвалідністю». Щодо надання звіту №10-ПОІ, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022 №2682-ХІ скасовано подання роботодавцем з 01 березня 2023 року звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ. Таким чином, з 06 листопада 2022 року Фонд не проводить власних розрахунків, а покладається на дані автоматизованого аналізу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, які формуються до 10 березня відповідного року зі звітності роботодавця, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю лише виявляє роботодавців-порушників нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та накладає адміністративно-господарські санкції відповідно до формули обрахунку, передбаченої статтею 20 Закону № 875-XII. У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Таким чином, обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Підтвердженням створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування органів зайнятості щодо наявності вільних робочих місць для таких осіб, є звіт форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» відповідно до пункту 1.5 Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого Наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 № 827-22 (далі -Порядок). Зазначеним Порядком визначено механізм надання підприємством, установою, організацією, фізичною особою, яка використовує найману працю, філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (міському, районному, міськрайонному центру зайнятості - до дати припинення їх діяльності) інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю. Тобто, обов`язок працевлаштування осіб з інвалідністю, головним чином, лежить на центрі зайнятості, який повинен бути виконаний шляхом визначення кількості вакантних посад для осіб з інвалідністю на підставі поданих звітів роботодавців, проводити пошук та направлення осіб з інвалідністю до роботодавців, у яких наявні вакантні посади. Відповідно інформація та матеріали щодо доказів необґрунтованого відмовлення товариством з обмеженою відповідальністю Дніпромедінвест у працевлаштуванні особам з інвалідністю за їх зверненням чи за направленням відповідними органами державної служби зайнятості не відноситься до компетенції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим не маємо можливості надати для розгляду до суду.

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з ч.1ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченимстаттею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідності, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюються на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбаченаКонституцією УкраїнитаПодатковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Отже, за своєю правовою природою вказані штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, як один із видів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.1ст.218 Господарського кодексу Українипідставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч.2ст.218 Господарського кодексу Україниучасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права щодо відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Так, згідно зіст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1, 3ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

З аналізу нормЗакону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»вбачається, що обов`язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю покладено як на суб`єктів господарювання, так і на державу, від імені якої діють відповідні державні служби зайнятості.

Обов`язок суб`єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та наданні інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування осіб з інвалідністю. Водночас обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Відповідно до п.4 ч.3ст.50 Закону України «Про зайнятість населення»роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першоїст.87 Закону України «Про державну службу»). Інформація щодо вивільнення працівників відповідно до пункту 6 частини першоїст.41 Кодексу законів про працю Україниподається не пізніше ніж за 10 календарних днів до вивільнення.

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство фактично вживає залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Порядок подання інформації про наявність вакансій врегульований наказом Міністерства соціальної політики України №827 від 12.04.2022 року «Порядок подання форми звітності №3-ПНІнформація про попит на робочу силу (вакансії)» (даліПорядок №827).

Вказаним Порядком встановлена єдина форма, призначена для інформування центру зайнятості та населення про наявність вільних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, та порядок її подання.

Відповідно до п.1.4, 1.5 Порядку №827 Форма №3-ПН подається юридичними особами, фізичними особамипідприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (даліроботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

Форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятостідо дати припинення їхньої діяльності) (даліцентр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Виходячи з викладених норм законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість таких робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі центри зайнятості.

Закон не покладає обов`язку на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників з інвалідністю.

Як встановлено судом, відповідачем подавався звіт за формою №3-ПН протягом 2024 року.

У 2024 році у відповідача було працевлаштовано загалом 5 осіб, яким встановлено інвалідність, а саме: ОСОБА_1 (прийнято на роботу 16 жовтня 2012 року); ОСОБА_2 (прийнято на роботу 07 червня 2021 року); ОСОБА_3 (прийнято на роботу 19 листопада 2020 року, звільнено 05 квітня 2024 року); ОСОБА_4 (прийнято на роботу 12 серпня 2024 року); ОСОБА_5 (прийнято на роботу 07 травня 2024 року, звільнено 28 жовтня 2024 року).

Отже, відповідач інформував відповідний центр зайнятості про створені робочі місця для осіб з інвалідністю. З огляду на той факт, що відповідач інформував відповідний центр зайнятості про створені робочі місця для осіб з інвалідністю та наявність попиту на працевлаштування на зазначені робочі місця, у позивача була можливість направлення осіб з інвалідністю для працевлаштування на зазначені робочі місця.

Відтак, відповідачем у 2024 році здійснено усіх залежних від нього заходів по працевлаштуванню інвалідів на створені ним вакантні робочі місця, у зв`язку з чим, відсутні правові підстави для стягнення з останнього адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі № 160/4443/19.

За ч. 3ст. 217 Господарського кодексу Українидо суб`єктів господарювання за порушення ними здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1ст. 218 ГК Українипідставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2ст. 218 ГК Українипередбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

За таких обставин відсутні підстави для застосування відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1ст. 6 КАС Українивизначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1ст.73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1ст.77 КАС Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідачем належним чином доведено, що правові підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій відсутні, а тому позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питанняпро понесені судові витратиу вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромедінвест про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник