Рішення № 129391237, 06.08.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3521/25

Номер провадження2/711/1841/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Казидуб О.Г.

при секретарі Шульзі А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за дорученням Котишиної Ірини Богданівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 34234236, 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04 липня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 03872-07/2024, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 800 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та строки, визначені Договором.

Товариство свої зобов`язання у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

Проте, відповідач не виконав умов кредитного договору.

Вказують, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись з даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 25160 грн. 00 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту 8000 грн. 00 коп. та заборгованість за відсотками 9960 грн. 00 коп., заборгованість за штрафом 7200 грн. 00 коп.

Щодо відступлення права вимоги зазначають, що 24 вересня 2024 року ТОВ «СтарФайненсГруп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 24092024.

Згідно вищевказаного Договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СтарФайненсГруп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 03872-07/2024 від 04.07.2024 року.

Просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 03872-07/2024 від 7/4/2024 в розмірі 25160 грн. 00 коп. на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.

30 квітня 2025 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, надавши позивачу термін для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

19 травня 2025 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам наданий строк для подачі заяв по суті.

23 червня 2025 року відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду надала Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості. Вказує. Що умови надання споживчого кредиту порушують вимоги ЗУ «Про споживче кредитування», в звязку з наступним.

Статтею 8 ЗУ «Про споживче кредитування» встановлені вимоги щодо обчислення реальної річної процентної ставки, денної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача.

Так, відповідно до ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: 1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.

Пунктом 4 зазначеної статті передбачена формула розрахунку денної процентної ставки.

Відповідно до умов кредитного договору № 03872-07/2024, денна процентна ставка за кредитом складає: 1,5% + (14400/8000)120х100%.

Однак, п. 5 зазначеної статті передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Отже, розмір заборгованості ОСОБА_1 за відсотками має складати 4240 грн. 00 коп (8000 грн. 00 коп.х1%х53 дні), а загальні витрати за кредитом, відповідно 12240 грн.00коп. (8000 грн. 00 коп. тіло кредиту) +4240 грн. 00коп. відсотки).

Також, вказує, що, оскільки штраф був нарахований ОСОБА_1 кредитодавцем вже після 24 лютого 2022 року, то він підлягає списанню, а отже, суд має відмовити ТОВ «ФК «Кредит-капітал» у задоволенні вимоги щодо стягнення з неї 7200 грн. 00 коп. суми заборгованості за штрафом.

Просить позовну заяву ТОВ «ФК «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 задоволити в частині стягнення з останньої суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8000 грн. 00 коп. та частково суми заборгованості за процентами в розмірі 4240 грн. 00 коп. В задоволенні інших позовних вимог відмовити. представник позивача за дорученням Паньків Ілона Петрівна

31 липня 2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача за дорученням Паньків Ілона Петрівна надала Відповідь на відзив, в якій зазначено, що вважають, що вимоги викладені у Відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки, є безпідставними та суперечать факту укладення договору та погодження відповідача з умовами договору про надання фінансового кредиту.

Просять задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

31 липня 2025 року адвокат Семенюк Ольга Григорівна, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» надала Заперечення на відповідь на відзив, в якому просить відхилити аргументи позивача, зазначені у відповіді на відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання надав заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, також зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Адвокат Семенюк Ольга Григорівна, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , в судове засідання надала заяву, в якій зазначила, зо просить судове засідання проводити за її відсутності. Також зазначила, що позовні вимоги визнають частково, з підстав викладених у Відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши та вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 04 липня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 03872-07/2024.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 8000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 04.07.2024. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 31.10.2024.

Відповідно до п. 1.4. Договору, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Відповідно до п. 1.4.1. Договору, денна процентна ставка становить 1,50 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього Договору.

Відповідно до п. 1.6. Договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-60ХХ-ХХХХ-4435 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 03872-07/2024 сторонами договору визначений графік платежів, в якому визначено порядок повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, який узгоджується з умовами Договору кредиту.

04 липня 2024 року на картку НОМЕР_2 було зараховано 8000 грн. 00 коп.

Також, як вбачається з повідомлення директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3246_250328153821 від 28.03.2025, 04.07.2024 14:55:13 на суму 8000 грн. 00 коп., маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі ІРау.ua 443519015, призначення платежу: Зарахування 8000 грн. на карту НОМЕР_2 .

Крім того, відповідачем не заперечується факту перерахування коштів на її карту.

Також, в судовому засіданні встановлено, що 24 вересня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено Договір факторингу № 24092024.

Відповідно до п. 1.1. Договору, на умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права вимоги) до боржників за Кредитними договорами (Портфель заборгованості).

Відповідно до Витягу із Реєстру боржників до Договору факторингу № 24092024 від 24 вересня 2024 року, ТОВ «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 25160 грн. 00 коп., з яких, 8000 грн. 00 коп. сума основного боргу, 9960 грн. 00 коп. сума заборгованості по відсотках; 7200 грн. 00 коп. сума заборгованості по пеням.

Оскільки відповідачка порушила свої зобов`язання та в добровільному порядку не здійснювала ніяких платежів на виконання її кредитних зобов`язань ні на користь позивача, ні на користь первісного кредитора, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК) та Закону України №1734-VIII від 15.11.2016р. «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон №1734).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що набуття позивачем права вимоги до відповідачки, яке належить кредитору за Договором №33167-06/2024, обумовлено дійсністю Договору факторингу №191124/2 від 19.11.2024р., а відтак позивач набув право вимоги до відповідачки.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, в судовому засіданні встановлено факт укладання кредитного договору, отримання відповідачем коштів з цим договором та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами.

Відносно позовної вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 відсотків у розмірі 9960 грн. 00 коп. та застосування відсоткової ставки 1,5% в день від суми кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідачка ОСОБА_1 посилається на нікчемність умов Договору про надання фінансового кредиту № 03872-07/2024 в частині визначення денної процентної ставки за користування кредитом в розмірі, що не відповідає положенням ч. 5 ст. 8 Закону 1734.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 року.

Згідно з ч. 5 ст.94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24.12.2023 року, то суд дійшов висновку про нарахування процентної ставки у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Встановлено, що Кредитний договір був укладений 04.07.2024 після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», відповідно, денна процентна ставка у відповідності до чинного законодавства не може перевищувати 1 %.

Таким чином, суд не у повній мірі погоджується з наданим розрахунком заборгованості та зауважує, що підлягає визначенню сума відсотків за 53 дні кредитування за ставкою 1% від суми кредиту (8000 грн. 00 коп. х1%х53 дні) в розмірі 4240 грн. 00 коп.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» штрафу в розмірі 7200 грн. 00 коп. суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що 16.10.2011 набрав чинності Закон України № 3795-VI від 22.09.2011 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», яким частину четверту статті 11Закону України «Про захист прав споживачів» доповнено нормою наступного змісту: кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2, 3 ст.215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011№15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень п. 22, 23 ст.1, ст.11, ч. 8 ст.18, ч. 3 ст.22Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями ч. 4 ст.42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення п. 22, 23 ст.1, ст.11Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями ч. 4 ст.42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Частиною 4 ст.42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зі ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Згідно із ч. 3 ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ст. 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом ч.3ст. 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Частиною 1, 2 ст.228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Оскільки ОСОБА_1 укладала Договір про надання фінансового кредиту № 03872-07/2024 04 липня 2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України штрафна санкції в розмірі 7200 грн. 00 коп. не підлягають стягненню з відповідача, а підлягають списанню позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 3028 грн.00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 12240 грн. 00 коп. (4240 грн. 00 коп. +8000 грн. 00 коп.), тобто 48,65 % від заявленої вимоги, то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1178 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст.12,76,77,78,79,80,81, 141, 211, 223, 263,265,280,285,289 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 610, 625, 638, 639, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 03872-07/2024 від 07.04.2024 року в розмірі 12240 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1178 грн. 50 коп.

Решті відмовити.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: О. Г. Казидуб