Ухвала суду № 129380850, 07.08.2025, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/12530/25

Провадження № 2/592/2785/25

УХВАЛА

07 серпня 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенко В.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області ,

ВСТАНОВИВ :

Заявник звернувся до Ковпаківського районного суду м.Суми й просить встановити факт перебування на утриманні своєї дружини, ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . З матеріалів заяви вбачається, що заявник має зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 25.07.2025. Вказана адреса знаходиться на території юрисдикції Зарічного районного суду м.Суми. У заяві заявник зазначив фактичне місце проживання АДРЕСА_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 316 КПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

За усталеною практикою Верховний Суд послідовно дотримується визначеності, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.

Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

Наведений висновок міститься у Постанові ВС від 24.06.2024 у справі № 554/7669/21.

Аналіз змісту наведених положень закону вказує на те, що кожній особі гарантовано право на звернення до суду, але це право не є абсолютним. Таке право здійснюється у порядку визначеному Кодексом, що є обов`язковим для суду та учасників розгляду. Законом визначено підсудність судів за територіальним принципом.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Заявник має зареєстроване місце проживання у межах територіальної юрисдикції Зарічного районного суду м.Суми то має звертатися саме до цього суду з такою заяво. Його справа не підсудна Ковпаківському районному суду м.Суми.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Ураховуючи наведене, суд, вважає, що справу необхідно передати іншому належному суду, тобто до Зарічного районного суду м.Суми.

Керуючись ст.ст. 316, 295 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області передати на розгляд за підсудністю до Зарічного районного суду м.Суми за місцем проживання особи, щодо якої порушується питання про визнання недієздатною.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня її складання.

Суддя В.Г. Костенко