Ухвала суду № 129379867, 07.08.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/7383/25

Провадження №1-кс/463/7120/25

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

07 серпня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Львівської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави до підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сокиряни Сокирянського району, Чернівецької обл., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави з урахуваннямнаданих прокуроромв судовомузасіданні уточненьу розмірі273розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 діб, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах організованою групою, за обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру, яке долучено до матеріалів справи.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Додатково пояснив, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке належать до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Обгрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбаченіст.177 КПК Українидля застосування вказаного виду запобіжного заходу, а саме: є достатні підстави, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки тяжкість вчиненого злочину і покарання за таке, на думку прокурора, вже самі по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, ОСОБА_5 являється діючим військовослужбовцем органу охорони державного кордону, а відтак завдяки служби у підрозділах ДПСУ йому можуть бути відомі незаконні шляхи перетину державного кордону, в тому числі через не підконтрольну територію України. За таких обстави у сторони обвинувачення наявно достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно перетнути Державний кордон України, на ділянках знаходження важко доступних лісових масиві тощо, які належним чином можуть не контролюватись органами охорони державного кордону.

Вважає, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочинів ОСОБА_5 , тривалістю перебування на посадах у 1 прикордонному загоні. Також вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 завдяки зв`язкам із іншими співучасниками, на даний час має стійкі зв`язки із впливовими службовими особами ДПСУ, а всі допитані свідки у кримінальному провадженні являються військовослужбовцями ДПСУ, а тому є достатньо підстав вважати, що на них може вчинятись тиск як самим

ОСОБА_5 , так і його співучасниками, в тому числі із застосуванням погроз, для ненадання ними показань органу досудового розслідування чи надання ними неправдивих показань. Так, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження є необхідність у проведенні допитів в якості свідків близько 10 осіб, які наданий час працюють у НОМЕР_1 прикордонному загоні ДПСУ. Крім того, ОСОБА_5 з метоюуникнення притягненнядо кримінальноївідповідальності моженезаконно впливатина іншихучасників кримінальногопровадження,шляхом їхпідкупу абопримушування.Також,на даномуетапі досудовогорозслідування встановлюютьсяінші причетнідо вчиненнякримінальних правопорушеньособи,а такожпідлягають допитусвідки,на якихпідозрюваний можевпливати зметою уникненняпритягнення докримінальної відповідальностіяк особистотак ічерез третіхосіб.

Може знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Обгрунтовуючи наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином прокурор зазначив про те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі матиме змогу, до вирішення питання про виявлення майна з метою забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна та накладення на нього арешту, вчинити активні дії щодо приховання такого майна, перешкоджаючи таким чином кримінальному провадженню, зокрема щодо досягнення мети та завдань кримінального провадження, невідворотності покарання та його достатності.

Може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, та досягнення мети вчинення злочину, у якому підозрюється.

Враховуючи, що зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а також зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюють ОСОБА_5 , його вік та стан здоров`я, прокурор відтак вважає, що відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На думку прокурора, жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України.

Захисник в судовому засіданні заперечив проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав відсутності в діях підозрюваного ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та обгрунтованості підозри. Зазначив, що у підозрюваного є міцні соціальні зв`язки. Просив зменшити відповідний розмір застави, оскільки заявлений у клопотанні розмір застави підозрюваний не в змозі сплатити.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч.2ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові у кримінальному провадженні №62025140110001805 від 08.05.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

07.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

07.08.2025 відповідно до абз. 6 (10) ч. 1 ст. 615 КПК України затримано підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

На виконання вимог положень ч.1ст.194КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Зокрема, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме:

-повідомлення про виявлення кримінального правопорушення, відповідно до якого повідомлено час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, а також відомості про осіб причетних до його вчинення;

-матеріалами службового розслідування, відповідно до яких встановлено порушення у діях ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , пов`язані із заволодінням бюджетними коштами;

-матеріалами проведеного аудиторського звіту №3 від 30.06.2025, відповідно до якого встановлено розмір завданої шкоди 5 368 250,00 грн., а також безпідставне нарахування та виплату коштів на зазначену суму;

-матеріалами проведеного огляду внутрішньої електронної пошти ДПСУ закріпленої за ОСОБА_14 , відповідно до якого встановлено надходження від ОСОБА_8 документів необхідних до зарахування на карткові рахунки військовослужбовців, в яких безпідставно зазначені суми до зарахування;

-протоколами допитів у якості свідків військовослужбовців розрахункового відділення фінансово-економічної відділу (бухгалтерської служби), а саме: ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які підтвердили протиправні дії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 про безпідставне нарахування військовослужбовцям додаткових коштів та заволодіння ними;

-іншими матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Оцінюючи зазначені слідчим в клопотанні та наведені прокурором в судовому засіданні ризики, передбаченіст.177 КПК України, суд вважає, що з урахуванням обставин справи в діях підозрюваного наявні ризики, передбаченіст.177 КПК України: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших учасників у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Поряд зцим судвважає занеобхідне зазначитипро те,що неможе вважатисяризиком у відповідності до положень ст.177 КПК України,наявним вдіях підозрюваного, не встановлення ще усіх обставини, що мають значення для досудового розслідування, та усіх осіб, можливо причетних до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у вигляді до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Крім того, кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері власності. Вказані обставинив своїйсукупності підтверджують,що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м`який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому покликання представників органу досудового розслідування та органу прокуратури в цій частині, суд вважає обгрунтованими та належно вмотивованими.

Тому з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та час його вчинення (в умовах воєнного стану), суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання слідчого за погодженням з прокурором про застосування до підозрюваного найжорсткішого за своєю суттю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити у відповідності до ч.5 ст.182 КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.

Так, положеннями ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує як положення ч.4,5ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».

Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4ст.182 КПКслідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цьогокодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріямисерйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Відповідно до рішення від 27.06.1968 у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛвказав,що як сума гарантії, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції повинна бути оціненою переважно стосовно обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, намагання прив`язати суму гарантії від затриманої особи виключно до суми збитку приписуваного йому, не відповідає ст. 5 (3) Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею призначені не для відшкодування збитків, а скоріше для забезпечення присутності звинуваченого на слуханні. Тож її сума повинна бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які повинні надати заставу, іншими словами, перспектива втрати застави чи дій проти гарантів у разі його неявки до суду буде виступати в якості достатнього стримуючого фактора, щоб розсіяти будь-яке бажання з його боку переховуватись від правосуддя.

З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому суд враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ,його майновий та сімейний стан, стан здоров`я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 240 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 726 720,00грн., з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити починаючи з моменту фактичного затримання підозрюваного о 11.52 год. 07.08.2025 року до 11.52 год. 05.10.2025 року включно (в межах строків досудового розслідування).

Керуючись вимогами статей 177,178,182,183,186,194,196,197,395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Львівської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави до підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Строк дії ухвали становить 60 днів починаючи з моменту фактичного затримання підозрюваного о 11.52 год. 07.08.2025 року до 11.52 год. 05.10.2025 року включно (в межах строків досудового розслідування).

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 240 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 726 720,00грн. (сімсот двадцять шість тисяч сімсот двадцять гривень нуль копійок).

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме

м.Сокряни Дністровського району, Чернівецької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

В решті клопотання відмовити.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1