Ухвала суду № 129337151, 05.08.2025, Приморський районний суд м. Одеси

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/17427/25

Провадження № 1-кп/522/3072/25

05 серпня 2025 року місто Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави у кримінальному провадженні № 42024164690000080, відомості про яке внесено 03.09.2024 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комишівка Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024164690000080, відомості про яке внесено 03.09.2024 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України.

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати і в необхідності продовження застосування запобіжного заходу покладається необхідність запобігання подальшим спробам: переховуватися від суду; незаконного впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби або заставу. Клопотання мотивував тим, що обвинувачений є батьком трьох дітей, а також на його утриманні перебувають батьки похилого віку, крім того, у нього є постійне місце роботи та проживання і він раніше не судимий.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Розглянувши клопотання прокурора, вислухавши з приводу вказаного питання думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.07.2025 року продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , без визначення розміру застави, який спливає 14 серпня 2025 року.

У ч. 3 ст. 315 КПК зазначено, що під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом II КПК.

За змістомст.199 КПК Українипідставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України. Відповідно до статті 12 КК України, злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до

дванадцяти років з конфіскацією майна.

Таким чином, ураховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведеності його вини, існує ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, позицію ЄСПЛ, яка висвітлена в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», - суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Крім того, обвинувачений під приводом шахрайства нібито займався незаконним переправленням осіб через державний кордон України, а тому володіє знаннями і навичками незаконного перетину кордону і може скористатись ними з метою ухилення від суду.

Суд також приймає до уваги, що обвинувачений відповідно до посвідчення є багатодітним батьком, а відтак в силу законодавства, за умови наявності на утриманні трьох дітей віком до 18 років, для нього відсутні будь-які обмеження для перетинання державного кордону та виїзду за межі України.

З огляду на викладене, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України не можна вважати недоведеним.

При встановленні наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК - впливу на потерпілого в даному кримінальному провадженні, суд приймає до уваги встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеногостаттею 615цього Кодексу.

Зважаючи на те, що судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочато та потерпілий судом допитаний не був, ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, не можна вважати недоведеним.

З огляду на те, що судовий розгляд кримінального провадження не розпочатий, свідки у вказаному кримінальному провадженні ще допитані не були, ОСОБА_5 може впливати на них з метою схиляння їх до зміни свої показань у суді на користь обвинуваченого.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою суду не надано та у судовому засіданні не встановлено.

Суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Обставин, передбачених ч. 2ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Так, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З приводу доводів сторони захисту про наявність у обвинуваченого місця роботи, дітей на утриманні та постійного місця мешкання, жодних відомостей на підтвердження зазначених обставин суду надано не було.

Оскільки ОСОБА_5 обвинувачується, зокрема, в вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження чи знищення його майна (вимагання), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, суд не вбачає підстав для застосування щодо нього альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі викладеного, виходячи з положень ст. ст. 176, 177, 178, КПК України, ст. ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинувачуваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою строком до 01 жовтня 2025 року, включно, без визначення розміру застави.

Керуючись вимогами ст.ст.8,9,177,178,183,194,199,315,376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави у кримінальному провадженні № 42024164690000080, відомості про яке внесено 03.09.2024 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України - задовольнити.

Строк діїобраного запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,продовжити до 01 жовтня 2025 року, включно, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя: ОСОБА_1