Рішення № 129330457, 05.08.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4362/25

Провадження №2-а/760/1042/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Тесленко І.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

у лютому 2025 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва із позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовна заява обгрунтована наступним. «12» лютого 2025 року патрульний поліцейський Кисличка Олександр Володимирович склав щодо ОСОБА_1 постанову серії ЕГА № 1688203 (надалі - Постанова) про те. що останній, нібито, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на спецлінію «102». Вважає, що оскаржувана Постанова є незаконною і необґрунтованою та підлягає скасуванню судом за наступних обставин. Згідно з Постановою, суть адміністративного правопорушення, яке, нібито, вчинив ОСОБА_1 , полягала в тому, що відомості, які він зазначив у телефонній розмові на лінію «102», виявилися неправдивими. У самій Постанові поліцейський Кисличка О.В. зазначає таку фразу «...хоча цього факту насправді не було». Однак, як вбачається зі змісту Постанови та відсутності інших матеріалів у даній справі, абсолютно незрозуміло на якій підставі поліцейський Кисличка О.В. встановив відсутність факту, про який заявляв ОСОБА_1 . Тобто, поліцейський Кисличка О.В. ніяк не перевіряв викладені ОСОБА_1 обставини, а просто необґрунтовано констатував, що таких фактів не було. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Однак, поліцейський Кисличка О.В. знехтував вказаними завданнями та вирішив дану справу без будь-якого з`ясування обставин, тобто приїхав на місце події і просто склав Постанову на заявника, на виклик якого він з`явився. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, як вбачається з тексту оскаржуваної постанови, до неї взагалі не долучено жодного доказу, документу чи інших матеріалів. Таким чином, в порушення вимоги ст. 251 КУпАП, поліцейський Кисличка О.В. встановив винуватість ОСОБА_1 без будь-яких доказів, що є грубим порушенням порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення. Крім того, як вбачається з тексту Постанови ОСОБА_1 не були роз`яснені його права, як особи яка притягається до відповідальності, а відтак слід констатувати, що поліцейським не було забезпечено ОСОБА_1 можливість скористатися своїми правами, що також є грубим порушенням порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення. Ст. 283 КУпАП встановлює, який має бути зміст постанови про адміністративне правопорушення. В порушення вказаної статті, оскаржувана Постанова не містить опису обставин, установлених під час розгляду справи (вказана у Постанові фраза поліцейського «...хоча цього факту насправді не було» не можна вважати належним описом обставин справи). Таким чином, Оскаржувана постанова не ґрунтується на нормах закону, прийнята з грубим порушенням прав Позивача та без належних і допустимих доказів факту правопорушення, а тому має бути скасована судом. Враховуючи викладене, просив скасувати постанову серії ЕГА № 1688203 від 12.02.2025 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення;

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 лютого 2025 року справу передано до провадження судді Тесленко І.О.

Ухвалою 24 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

18 березня 2025 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви відповідно до ухвали від 24 лютого 2025 року, надано примірники позовної заяви у новій редакції. Недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою від 19 березня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Інших процесуальний рішень не приймалось.

28 квітня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначив, наступне. Вважають, що викладені в позовній заяві твердження Позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. Відповідно до винесеної Постанови, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 , здійснив завідомо неправдивий виклик, а саме зателефонував на спец лінію 102, та повідомив про те, що його неповнолітню доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 тел. НОМЕР_1 та НОМЕР_2 побили та згвалували, хоча цього факту насправді не було. Внаслідок чого Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 3 400 грн. 00 коп. Щодо правомірності винесення Постанови та притягнення Позивача до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Згідно зі ст. 6, ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Стаття 8 КУпАП передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Поліція відповідно до покладених на неї завдань, забезпечує публічний порядок та безпеку, що закріплено у ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон). Разом з тим, у зв`язку до покладених на поліцію повноважень, що визначено ст. 23 Закону, поліція, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє такі виявлені правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення та події, зокрема, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Відповідно до статті 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Об`єктивна сторона правопорушення, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Виклик, як правило, робиться по телефону. Однак слід зазначити, що спосіб виклику значення немає. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу правопорушника, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби. Суб`єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років. Виходячи з вищенаведеного маємо суб`єкт - Позивач, маючи прямий умисел, свідомо, викликала по телефону службу поліції, без будь якої вагомої причини. Положеннями ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції, та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про порушення громадського порядку, передбачені статтею 183 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Враховуючи вищевикладені норми, інспектор під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вірно кваліфікував вчинене Позивачем правопорушення та вірно застосував норми матеріального права. Ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-УІІІ) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення. Такого ж висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду в своїй постанові від 11.06.2019 у справі № 379/78/19. Важливо зазначити, що Інспектор діяв відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція) та до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", таким чином проводився відеозапис розгляду справи на портативну бодікамеру (оптичний диск з відеозаписом додається до матеріалів справи) (надалі - Відеозапис 1, Відеозапис 2) Фактичні обставини справи: Так, під час патрулювання Святошинського району міста Києва, екіпажем, 12.02.2025 о 11 год 02 хв., було отримано виклик на планшетний пристрій з гарячої лінії 102, про те що повідомляє батько, що його неповнолітню доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 тел. НОМЕР_1 та НОМЕР_2 побили та згвалували, є забої обличчя та ділянок голови, повідомляє що вона вагітна. Матір ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_3 знаходиться в Франції в місті Піднагс біля Тулона. Просить допомоги. Прибувши на місце події за вказаною адресою до екіпажу звернувся гр. ОСОБА_1 , який повідомив, що його доньку ОСОБА_2 , яка проживає спільно з матір`ю в Франції згвалтована. Інформація не знайшла свого підтвердження. Відтак, інспектором при підготовці до розгляду справи було здійснено перевірку та встановлено всі обставини, що мають значення в даній справі, відтак правомірно дійшов до висновку, що остання завідомо здійснила неправдивий виклик поліції. Щодо доводів Позивача про порушення вимог ст. 268 КУпАП. Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності. Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи "Максименко проти України" обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція ст. 122 КУпАП України не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень частини четвертої статті 258 КУпАП. Слід також зазначити, що Інспектор в ході розгляду справи не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі. Таким чином, Інспектором було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених статтею 268 КУпАП при розгляді справи. За таких обставин відсутні підстави для скасування Постанови з мотивів, наведених в позовній заяві. Такого ж висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 11.06.2019 у справі № 379/78/19. Щодо доводів Позивача, що Інспектором порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/2261/19 обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою статті 77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. При цьому слід зазначити, що порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення Інспектором, яке мало місце з точки зору Позивача, не впливає на суть вчиненого порушення та не є підставою для задоволення позовних вимог. Такого висновку також дійшов Київський апеляційний адміністративний суд у своєму рішенні 761/4629/17 від 30.10.2017. Відтак, твердження Позивача, викладені у позові є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. Узагальнюючи все вищевикладене просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Дослідивши матеріали справи суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до постанови ЕГА №1688203 по справі про адміністративне правопорушення від 12.02.2025 року, 12.02.2025 Київ Святошинський р-н м. Київ вул. Академіка Єфремова 19А о 11 год. 18 хв. громадянин ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на спецлінію 102 та повідомив про те, що його неповнолітню доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 побили та зґвалтували, хоча цього факту насправді не було, ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП (а.с. 3).

Згідно до наданої роздруківки «Єдиний облік», на номер «102» 12.02.2025 року від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про те, що його неповнолітню доньку ОСОБА_2 побили та згвалтували , подія №225013245 (ас. 30).

Судом також досліджено наданий відповідачем диск з бодікамер з яких вбачається, що після приїзду патрульних поліцейських за викликом з`ясувалось, що викладені при звернення за номером 102 обставини не відповідають дійсності.

Також, відеозаписи містять у собі розгляд справи про адміністративне правопорушення працівником поліції, з якого порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення не вбачається.

Інших доказів суду надано не було.

Згідно ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Тобто, оскарження постанови про адміністративне правопорушення, яка була складена в порядку КУпАП відбувається з врахуванням особливостей КАС України.

Це узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі № 524/5536/17 від 15.11.2018 року.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають (у тому числі) справи про адміністративні правопорушення передбачені частинами першою, другою, четвертою статті 126 КУпАП.

Таким чином, працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (зокрема за статтею 183 КУпАП). У даному випадку КУпАП передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.

Як зазначалося, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, яка передбачає відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 12.02.2025 року здійснив виклик поліції за номером 102 виклавши неправдиву інформацію.

Таким чином, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Також, згідно до п. 5 розділу «IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (надалі - Інструкція), постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. За наявності технічної можливості після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Таким чином, оскаржувана постанова відповідає ст. 283 КУпАП та п.5 розділу «IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення» Інструкції. Порушення прав особи суб`єктом владних повноважень судом встановлено не було.

Як вбачається з п. 11 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 5-1) здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України "Про електронні комунікації"; 6) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності; 7) розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання або від виконання обов`язків, визначених законом для суб`єктів пробації, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; 9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; 10) вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; 11) регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; 12) здійснює супроводження транспортних засобів у випадках, визначених законом; 13) видає відповідно до закону дозволи на рух окремих категорій транспортних засобів; у випадках, визначених законом, видає та погоджує дозвільні документи у сфері безпеки дорожнього руху; 14) вживає всіх можливих заходів для надання домедичної допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я; 15) вживає заходів для визначення осіб, які не здатні через стан здоров`я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе; встановлює особу за невпізнаним трупом; здійснює відбір біологічного матеріалу осіб та встановлює його генетичні ознаки (геномну інформацію) у випадках, передбачених законодавством; 16) забезпечує безпеку взятих під захист осіб на підставах та в порядку, визначених законом; 17) у межах своєї компетенції, визначеної законом, здійснює контроль за дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, вживає заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності, правопорушенням серед дітей, а також соціального патронажу щодо дітей, які відбували покарання у виді позбавлення волі; 18) вживає заходів для запобігання та протидії домашньому насильству або насильству за ознакою статі; 19) здійснює охорону об`єктів права державної власності у випадках та порядку, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також бере участь у здійсненні державної охорони; 20) здійснює на договірних засадах охорону фізичних осіб та об`єктів права приватної і комунальної власності, а також об`єктів критичної інфраструктури, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України; 21) здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, у тому числі за наявністю договорів страхування відповідальності осіб, які мають у власності чи іншому законному володінні/користуванні зброю, за шкоду, яку може бути заподіяно третій особі внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї, укладених за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування"; 22) здійснює у визначеному законодавством порядку приймання, зберігання та знищення вилученої, добровільно зданої або знайденої вогнепальної, газової, холодної та іншої зброї, боєприпасів, набоїв, вибухових речовин та пристроїв, наркотичних засобів або психотропних речовин; 23) здійснює контроль у межах своєї компетенції, визначеної законом, за дотриманням вимог режиму радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіоактивного забруднення; 24) бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості; 24-1) здійснює у визначеному законом порядку протидію злочинним посяганням на об`єкти критичної інфраструктури, які загрожують безпеці громадян і порушують функціонування систем життєзабезпечення; захист об`єктів критичної інфраструктури, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань у кіберпросторі, здійснює заходи із запобігання, виявлення, припинення та розкриття кіберзлочинів проти об`єктів критичної інфраструктури; 25) виконує в межах компетенції запити органів правопорядку (правоохоронних органів) інших держав або міжнародних організацій поліції відповідно до закону та міжнародних договорів України; 26) здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону; 27) вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), здійснює привід осіб за рішенням тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, представників уповноважених органів з питань пробації під час відвідування суб`єктів пробації, здійснює привід у виконавчому провадженні, а також суб`єктів пробації, що ухиляються від прибуття за викликом уповноваженого органу з питань пробації, здійснює розшук боржника чи дитини у виконавчому провадженні у випадках, передбачених законом або рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як встановлено статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 «У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є саме захист прав та свобод осіб у випадку їх порушення суб`єктами владних повноважень.

У той же час, з матеріалів справи вбачається вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, будь - яких порушень його прав при розгляді справи про адміністративне правопорушення суб`єктом владних повноважень судом встановлено не було.

Суд при розгляді адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень має неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства України задля недопущення будь - яких зловживань учасниками процесуальними правами шляхом використання судових процедур з метою уникнення покарання за вчинене адміністративне правопорушення всупереч завданням та меті притягнення до адміністративної відповідальності.

При прийнятті рішень у справах з приводу оскарження постанов органів Національної поліції України суд має забезпечувати справедливий баланс між інтересами позивача (особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, яка звернулась з відповідних позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду) та інтересами суспільства, забезпечення законності та правопорядку в державі.

Саме невідворотність покарання є стримуючим фактором від вчинення правопорушень у майбутньому, що забезпечує досягнення завдань проваджень в справах про адміністративні правопорушення, які передбачені ст. 245 КУпАП, зокрема, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 247 КУпАП , провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Згідно до п.4 розділу «IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

Таким чином, будь - які підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновків про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, підстав для її скасування та закриття провадження у справі не має, а відтак позовні вимоги є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 227, 244, 246, 250, 251, 286 КАС України, суддя,-

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач: Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646).

Суддя І.О. Тесленко