Ухвала суду № 129328866, 22.07.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12503/25

1-кс/755/2541/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2025 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001740 від 22.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001740 від 22.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001740 від 22.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві від працівників 3 управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України надійшли матеріали щодо протиправної діяльності групи осіб, які з використанням підроблених документів на право власності на нерухоме майно, заволоділи рядом об`єктів нерухомого майна, що на праві власності належали померлим або малозабезпеченим особам, або ж власникам майна, які тривалий час відсутні на території України у зв`язку з воєнним станом, завдавши тим самим, збитків у великих розмірах (ЖЄО 23923 від 21.05.2024 року).

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що учасники групи розробили механізм заволодіння рядом об`єктів нерухомого майна, який полягав у наступному: вказана група осіб підшуковувала осіб, які або потрапили в складні життєві обставини, або з числа молоді та пропонували останнім за грошову винагороду виступити в ролі директора товариства, нібито, придбавши права на таке товариство. У подальшому, після того, як товариство реєструвалось на таку підставну особу, з використанням підроблених документів на право власності на об`єкти нерухомого майна, такі об`єкти реєструвались за новоствореним (чи придбаним товариством), з метою подальшого відчуження та отримання прибутку. Об`єктом свого злочинного посягання членами групи було обрано квартири, які знаходяться у ЖК «Перлина Нивок» (м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 52), право власності на які не було зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, встановлено, що будівництво ЖК «Перлина Нивок» належить до проблемних та у вказаному житловому комплексі непоодинокі випадки подвійних перепродажів нерухомого майна. Так, члени групи вирішили з використанням підроблених документів спочатку зареєструвати право власності за ТОВ «Компро Трейд Консалтинг» (COMPRO TRADE CONSULTING S.R.O.) (СЛОВАЧЧИНА, М. КОШИЦЕ-ЗАПАД,)», що не є резидентом України. Після чого, з використанням довіреності, нібито, від директора словацької компанії, яка видана на підставну особу, утворити нове українське товариство та створити статутний капітал новоствореного товариства за рахунок вказаного нерухомого майна, а саме квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 . У подальшому, після набуття майнових прав на нерухоме майно новоствореним українським товариством, реалізувати вказані об`єкти нерухомого майна треті особам (законним набувачам), при цьому, майнові права існуючих власників/інвесторів суттєво порушувались.

У ході проведення (слідчих) розшукових дій встановлено, що до скоєння цього злочину причетні наступні громадяни: 1) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Більківці, Житомирського району, проживає за адресами: АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 ; 2) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та житель м. Ірпінь, Київської області, проживає за адресою: АДРЕСА_9 , користується автомобілем «Audi А6» НОМЕР_1 ; 3) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та житель м. Київ, проживає за адресою: АДРЕСА_10 , користується автомобілем «Toyota Venza», НОМЕР_2 .

У ході здійснення досудового розслідування 17.07.2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва № 755/12503/25 від 07.07.2025 року проведено обшук в автомобілі «Audi А6» з д.н.з НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де виявлено та вилучено печатку червоно-сірого кольору з написом ТОВ «БУДОРАНЖ», код ЄДРПОУ 45409786.

У ході здійснення досудового розслідування слідчим 17.07.2025 року прийнято рішення про визнання вилучених речей та документів речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення.

Згідно із ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Здобуття доказів, інакше як внаслідок проведення обшуку та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, у інший спосіб неможливо, оскільки організатори незаконної діяльності обізнані про методи роботи правоохоронних органів, а тому, отримати їх у інший спосіб неможливо у зв`язку із реальним ризиком знищення, приховування або спотворення цих речей та документів, метою чого, є ухилення організаторів від передбаченої законом відповідальності, у зв`язку з чим, обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування.

Обшук в автомобілі «Audi А6» з д.н.з НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведено 17.07.2025 року з 11 години 33 хвилини до 11 години 47 хвилин.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Прокурор у судове засідання подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.

ОСОБА_5 про розгляд клопотання повідомлявся, однак, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, прийшов до наступного.

Так, у провадженні СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 22.05.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001740 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві від працівників 3 управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України надійшли матеріали щодо протиправної діяльності групи осіб, які з використанням підроблених документів на право власності на нерухоме майно, заволоділи рядом об`єктів нерухомого майна, що на праві власності належали померлим або малозабезпеченим особам, або ж власникам майна, які тривалий час відсутні на території України в зв`язку воєнним станом, завдавши тим самим збитків у великих розмірах. (ЖЄО 23923 від 21.05.2024 року).

У ході проведення (слідчих) розшукових дій встановлено, що до скоєння цього злочину може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є власником автомобіля «Audi А6» з д.н.з НОМЕР_1 .

Як вбачається з протоколу обшуку від 17.07.2025 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07.07.2025 року, в автомобілі «Audi А6» з д.н.з НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , було виявлено та вилучено вищевказане майно.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 5, ч. 7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчим суддею встановлено, що вилучене в ході проведення обшуку від 17.07.2025 року майно, відповідно до постанови слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 від 17.07.2025 року про визнання речовим доказом та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження, визнано речовим доказом та з огляду на викладене і з метою збереження речових доказів, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 167, 170-173, 175, 372, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001740 від 22.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено в результаті проведення обшуку 17.07.2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07.07.2025 року, в автомобілі «Audi А6» з д.н.з НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: печатку червоно-сірого кольору з написом ТОВ «БУДОРАНЖ», код ЄДРПОУ 45409786, шляхом заборони користування та розпорядження, з метою збереження речових доказів.

У силу ст. 175 КПК України, контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: