Рішення № 129322594, 05.08.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

05 серпня 2025 рокусправа № 380/12466/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі відповідач 2), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 01.04.2025 №913080189646 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов?язати Головне управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби її періоди роботи, а саме з 18.09.2006 року по день звернення із заявою щодо переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (25.03.2025);

- зобов?язати Головне управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області провести переведення на пенсію за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII з дня звернення її із заявою (25.03.2025) та здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідки від 25.03.2025 №1 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на березень 2025 року та довідки від 25.03.2025 №2 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з 01.05.2016 по січень-лютий 2025 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася до ГУ ПФ України із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до п. 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону 889-VIII. Вважає вказану відмову протиправною, тому, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

17.07.2025 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є неналежним відповідачем у цій справі, більш того, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не розглядало ані заяви ОСОБА_1 від 25.03.2025, ані документів доданих до цієї заяви, відтак не вчиняло жодних протиправних дій та не порушувало жодних прав чи інтересів позивача.

Відповідач-2 відзиву на позов у встановлений строк не подав. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV.

Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 07.08.1985, містить такі записи про роботу позивача:

- 20.06.2000 прийнята на посаду спеціаліста 1-ої категорії відділу формування майна області управління майном комунальної власності Львівської облдержадміністрації за конкурсом;

- 20.06.2000 присвоєно 13 ранг державного службовця;

- 22.06.2000 прийняла присягу державного службовця;

- 14.07.2000 переведена на посаду провідного спеціаліста відділу формування майна управління майном комунальної власності;

- 14.07.2000 управління майном комунальної власності перейменовано в управління з питань майна комунальної власності Львівської обласної державної адміністрації;

- 20.06.2002 присвоєно 12 ранг державного службовця;

- 21.06.2004 присвоєно 11 ранг державного службовця;

- 21.06.2005 управління з питань майна комунальної власності перейменовано у відділ з питань майна комунальної власності облдержадміністрації;

- 18.09.2006 року звільнена з посади провідного спеціаліста відділу з питань майна комунальної власності облдержадміністрації ОДА в порядку переведення на роботу в управління спільної власності Львівської обласної ради;

- 18.09.2006 прийнята на посаду провідного спеціаліста відділу оренди та реформування власності в порядку переведення;

- 18.09.2006 присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування; прийняла Присягу посадової особи місцевого самоврядування;

- 01.11.2006 року переведена на посаду головного спеціаліста відділу економіки управління майном на час декретної відпустки основного працівника;

- 01.01.2008 переведена на посаду головного спеціаліста відділу оренди та реформування власності.

Відповідно до Довідки № 815 від 16.06.2025, яка видана ОСОБА_1 - головному спеціалісту відділу оренди та реформування власності, то така дійсно працює в Управлінні майном спільної власності Львівської обласної ради з 18 вересня 2006 року (а.с. 25).

25.03.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

За результатами розгляду за принципом екстериторіальності заяви та наданих позивачем документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення від 01.04.2025 №913080189646 про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону 889-VIII.

Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 не перебувала на посадах державної служба і у неї відсутній 20-річний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних катсгорій посад державних службовців, тому підстава для переведення на пенсію за віком згідно Закону України "Про лержавну службу", відсутні. Відсутні і підстави для врахування довідок від 25.03.2025 № 1, № 2 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, видані Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради, оскільки вони видані органом місцевого самоврядування.

Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є право особи на переведення на інший вид пенсії за її вибором.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З 01.05.2016 набрав чинності новий Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Статтею 90 Закону № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Також згідно з пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених чинним на той час законодавством.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Згідно із п. 4 цього Порядку до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до ст. 14 Закону України від 07.06.2001 №2493-IIІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема,

шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.

Так, у висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26.06.2018 у справі №735/939/17 зазначено, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07.08.1985 позивач працювала на посадах органів місцевого самоврядування з 18.09.2006 по 25.03.2025.

Отже, спірні періоди роботи позивача з 18.09.2006 по 25.03.2025 на посадах органів місцевого самоврядування, які підтверджуються записами у його трудовій книжці, мають зараховуватися до стажу державної служби.

Таким чином, стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 становив понад 10 років та позивач продовжувала проходити державну службу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (25.03.2025), у нього були наявні всі умови, які необхідні для призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про держану службу», п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889 № «Про державну службу», а саме: позивач досяг 62 річного віку, набув загального страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 становив більше 10 років та позивач продовжував працювати на посаді державної служби, а станом на момент звернення за призначенням пенсії держслужбовця становив більше 20 років.

Крім цього, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок № 622).

Крім цього, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок № 622).

Пунктом 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Отже, покликання відповідача про відсутність підстав для врахування довідок від 25.03.2025 № 1, № 2 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, видані Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради, оскільки вони видані органом місцевого самоврядування, не знайшли свого підтвердження.

З огляду на викладене, відмова відповідача 2 в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону 889-VIII є неправомірною. Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.04.2025 №913080189646 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки оскаржене рішення є необґрунтованим, в тому числі, в частині визначення стажу державної служби позивача, який не був зарахований згідно записів трудової книжки, тому вимога щодо здійснення переведення на пенсію за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII з дня звернення її із заявою (25.03.2025) та здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідки від 25.03.2025 №1 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на березень 2025 року та довідки від 25.03.2025 №2 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з 01.05.2016 по січень-лютий 2025 рік, є передчасними.

Суд вважає, що спір між сторонами у цій частині ще не виник, а тому такі вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідачів про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.04.2025 №913080189646 не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому таке рішення слід визнати протиправним та скасувати, задовольнивши першу позовну вимогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За наведених обставин, друга позовна вимога є похідною від першої та підлягає до часткового задоволення шляхом зобов`язання відповідача 2:

- зарахувати позивачу до стажу державної служби період роботи з 18.09.2006 по 25.03.2025 на посадах органів місцевого самоврядування згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07.08.1985;

- повторно розглянути заяву позивача від 25.03.2025 щодо здійснення його переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII та прийняти рішення по суті заяви, з урахуванням висновків, наданих судом у цьому рішенні.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір необхідно стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, оскільки саме ним прийнято оскаржене рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.04.2025 №913080189646.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 18.09.2006 по 25.03.2025 на посадах органів місцевого самоврядування згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07.08.1985.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2025 щодо здійснення її переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII та прийняти рішення по суті заяви, з урахуванням висновків, наданих судом у цьому рішенні.

5. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; ЄДРПОУ 13814885).

Відповідач 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький; ЄДРПОУ 21318350).

Повне рішення суду складено 05.08.2025.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна