Рішення № 129320841, 24.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
24.03.2025
Номер справи
160/1139/25
Номер документу
129320841
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 рокуСправа №160/1139/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) щодо відмови позивачу зарахуванні до пільгового

- стажу періоди навчання (з 01.09.1981 по 29.07.1984 рік) за пільговою професією машиніст екскаватора;

- службу в рядах Радянської Армії з 14.Х1.1984 року по 19.Х12.1986рік;

- роботу монтера путі з 02.07.1998 року по 03.02.1999рік;

- визнати протиправними діями обмеження в перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України 1058-1У-від 16.Х1.2023 року в сумі 1055.62грн.;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в здійснені перерахунку пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до Списку №1 періоди:

- навчання в ПТУ з 01.09.1981 по29.07.1984рік;

- службу в Армії з 14.Х1.1984 по 19.XI.1986 рік;

- роботу монтера путі з 02.07.1998 року по 03.02.1999 рік;

- повернути до розміру пенсії обмеження в розмірі суми пенсії 1055.62 грн. проведеного розрахунку пенсії за ч.4 ст.42 Закону 10581У з 16.Х1.2023 року;

- зобов`язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» 80% від заробітної плати шахтаря з дня її призначення та повернути і різницю між пенсією, що призначена та виплачувалась, та пенсією перерахованою з урахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не зараховано період навчання та період служби в армії, а також період роботи монтера путі з 02.07.1998 року по 03.02.1999рік у подвійному розмірі. Крім того, відповідачем протиправно при проведенні індексації пенсії обмежено її розмір та не застосовано вимоги ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Від відповідача засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Щодо вимоги про застосування пільгового порядку обчислення періоду навчання з 01.09.1981 по 29.07.1984 та періоду проходження військової служби з 14.11.1984 по 19.11.1986 згідно частини третьої статті 24 Закону № 1058-ІV відповідач вказує, що час проходження військової служби та час навчання не є роботою на підземних роботах чи на роботах за Списком №1. Тобто, період проходження строкової військової служби та навчання може бути зараховано до стажу роботи, для виникнення права в особи на призначення пільгової пенсії. Натомість, зарахувати зазначений період в пільговому обчисленні немає законних підстав. Щодо вимоги про зарахування періоду роботи з 02.07.1998 по 03.02.1999 до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідач вказує, що наявна в матеріалах пенсійної справи пільгова довідка від 30.06.2009 № 52-08 не підтверджує, що позивач у період роботи з 02.07.1998 по 03.02.1999 працював у шкідливих умовах праці, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому, вказана довідка та дії підприємства позивачем не оскаржені. Щодо вимоги про проведення індексації пенсії без обмеження розміру індексації, встановленого пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 в розмірі 1500 грн. відповідач вказує, що п.10 постанови №168 установлено, що у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. Тобто, індексація здійснюється з урахуванням коефіцієнта 1,197 (у 2023 році), однак сума індексації не може перевищувати встановленого обмеження 1500 грн. Щодо зобов`язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці у розмірі 80 % заробітної плати, відповідач вказує, що пільговий стаж позивача зараховано відповідно до пільгових довідок про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 30.06.2009 №52-08, від 29.07.2017 №394, від 02.11.2021 №531 та від 03.11.2023 №503, які видані Відкритим акціонерним товариством (на сьогодні Акціонерне товариство) Південний гірничо-збагачувальний комбінат. Згідно вказаних довідок ОСОБА_1 працював у різні періоди повний робочий день у виробництві: Гірничі роботи, за професією (посадою): помічник машиніста екскаватора, машиністом екскаватора рудоуправління, постійно зайнятий у кар`єрі глибиною 150 м і глибше. В пільгових довідках відсутня інформація про зайнятість позивача на підземних роботах, а тому відсутнє право на обчислення пенсії у розмірі 80 % згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: обов`язковою умовою для обчислення стажу відповідно до статті 8 Закону №345-VI є факт роботи повний робочий день під землею.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 23.07.2009 та отримує пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058).

На звернення позивача від 05.11.2024 відповідач листом від 05.12.2024 №65145-47803/Ш-01/8-0400/24 повідомив, що період навчання та період проходження військової служби зараховано до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1, проте не підлягає зарахуванню до страхового стажу в пільговому обчисленні. Для проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці відсутні підстави, оскільки документи, які б підтверджували наявність 15 років роботи за списком 31 на підземних роботах в матеріалах пенсійної справи відсутні.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі-Закон №1058-IV).

Згідно з пунктом 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пункту 16 Розділу ХУ Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Статтею 114 цього Закону передбачено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Аналогічна норма закріплена в статті 13 Закону України № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року.

Згідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за статтею 114 Закону № 1058-ІV, є належність професії, посади до пільгової та наявність необхідного страхового та пільгового стажу.

Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Зазначеній нормі відповідає і пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі Порядок №637).

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як зазначає Верховний Суд у постановах від 25.04.2019 року у справі №336/6112/16-а та від 31.10.2019 року у справі №688/4170/16-а, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне тільки за відсутності трудової книжки, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Щодо вимоги позивача зарахувати період роботи з 02.07.1998 року по 03.02.1999 рік до списку №1, суд виходить з наступного.

Згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 від 30.07.1984 вбачається, що ОСОБА_1 працював в рудоуправлінні монтером путі на механізованих роботах 3 розряду. Відпаовідно до атестації робочого місця професія атестована по списку №1 (записи №11 та №12).

З наданої відповідачем до відзиву пільгової довідки №52-08 від 30.06.2009 вбачається період роботи ОСОБА_1 з 30.07.1984 по 01.11.1984, з 03.02.1987 по 27.06.1998 та з 03.02.1999 по теперішній час. Позивач працював повний робочий день у виробництві: гірничі роботи, в якості: помічник машиніста екскаватора та машиніста екскаватора рудоуправління, постійно зайнятий у кар`єрі на глибині кар`єру 150 м і глибше. Підстава видачі довідки: особові картки, технологічний процес роботи, контроль табелю обліку робочого часу.

Суд враховує, що до позовної заяви позивачем не надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стосовно періоду роботи з 02.07.1998 по 03.02.1999, а з наданої відповідачем пільгової довідки не вбачається вказаний період роботи позивача. Оскільки з наявної копії трудової книжки позивача не вбачається відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надати уточнюючу довідку підприємства, установи, організації або їх правонаступника.

З урахуванням наведеного, відповідач зарахував вказаний період роботи позивача до страхового стажу, а не до пільгового.

Стосовно вимоги позивача зарахувати період навчання з 01.09.1981 по 29.07.1984 та період служби в армії з 14.11.1984 по 19.11.1986 до списку №1, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, зокрема, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Період навчання позивача підтверджено записами трудової книжки.

Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта спрямована на формування у громадян професійних знань, умінь, навичок, розвиток духовності, культури, відповідного технічного, технологічного і екологічного мислення з метою створення умов для їх професійної діяльності. Професійно-технічна освіта здобувається у професійно-технічних навчальних закладах.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 Закону України «Про професійну-технічну освіту» визначено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до пункту «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, як Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», так і Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено право позивача на зарахування періоду військової служби до пільгового стажу роботи. При цьому, конкретні умови та порядок такого зарахування зазначеними вище нормами не визначені.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а та від 3 листопада 2021 року у справі №360/3611/20 сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

З огляду на вказане суд вважає, що приписи статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підлягають тлумаченню таким чином, що час проходження особою військової служби може бути за бажанням особи зарахований як до стажу роботи, який передував службі, так і до стажу роботи, який слідував безпосередньо за періодом проходження військової служби.

Час перебування на військовій службі в період з 14.11.1984 по 19.11.1986 підтверджується записами трудової книжки.

Період проходження строкової військової служби та навчання може бути зараховано до стажу роботи, для виникнення права в особи на призначення пільгової пенсії. При цьому, зарахувати зазначений період в пільговому обчисленні немає законних підстав.

Згідно форми РС-право ОСОБА_1 зараховано період проходження військової служби та період навчання до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Щодо вимоги про проведення індексації пенсії без обмеження розміру індексації, встановленого пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 в розмірі 1500 грн., суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові

внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону України №1058-IV розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (із змінами, внесеними згідно із Законом №2040-IX від 15.02.2022 - застосовується з 1 березня 2022 року).

Постанова від 24.02.2023 № 168 прийнята Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Положенням постанови №168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500,00 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови, що означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 грн, доплата до пенсії встановлює у межах граничної суми - в розмірі 1500 грн.

Обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримання зростання нерівності між розміром пенсії громадян.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 07 червня 2024 року по справі № 420/25804/23.

На виконання постанови №168 пенсію позивача проіндексовано у 2023 та 2024.

Зміст п.10 постанови №168 спрямований саме на досягнення справедливого балансу до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Встановлення межі виплати індексації у розмірі 1500,00 грн слугує меті накопичення ресурсу задля збалансування пенсійного забезпечення. Відтак, вказані вимоги позивача необґрунтовані.

Стосовно вимоги позивача перерахувати пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці у розмірі 80 % заробітної плати, суд виходить з наступного.

Дія Закону України від 02.09.2008 №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон №345-VI) поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей (ст.1 Закону №345-VI).

Тобто, обов`язковою умовою застосування норм цього закону для працівників є: виконання робіт по видобуванню вугілля, залізної руди, руди кольорових і рідкісних металів, тощо, виконання робіт на шахтобудівних підприємствах, або виконання робіт в державних воєнізованих аварійно-рятувальних службах при зайнятості на підземних роботах повний робочий день.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З матеріалів справи не вбачається зайнятість позивача з повним робочим днем на підземних роботах не менш як 15 років.

З урахуванням встановлених судом обставин, а також наведених законодавчих норм, суд робить висновок, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно частин 1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 90, 72-78, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В. Луговська

Часті запитання

Який тип судового документу № 129320841 ?

Документ № 129320841 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 129320841 ?

Дата ухвалення - 24.03.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 129320841 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 129320841 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 129320841, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 129320841, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 24.03.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 129320841 відноситься до справи № 160/1139/25

Це рішення відноситься до справи № 160/1139/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 129320840
Наступний документ : 129320842