Ухвала суду № 129317534, 01.08.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/28082/25

Провадження № 1-кс/947/11598/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2025 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000757 від 02.07.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, начальника групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364,368,368-2,369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно ст. ст. 6, 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством. На військових посадових осіб поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 року, (далі Положення), ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м.Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Відповідно до п. 8 Положення завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно з п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань окрім іншого: здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; розробляють плани проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території; здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час;виконують інші функції відповідно до законодавства.

Згідно з п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань окрім іншого: ведення на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»

№ 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією проти України, в Україні введено воєнний стан, правовий режим якого неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.

У зв`язку з чим, 24.02.2022 року Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено загальну мобілізацію, яка триває по теперішній час.

Відповідно, ОСОБА_4 будучи працевлаштованим на посаді начальника групи забезпечення заходів цивільно - військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до ч. 3 ст. 18, пункту 1 примітки до ст. 364, пункту 1 примітки до ст. 425 КК України, є військовою службовою особою.

Згідно підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" особами уповноваженими на виконання функцій держави є посадові та службові особи інших державних органів.

Таким чином, посадові особи РТЦК та СП, яке є центральним органом виконавчої влади, відносяться до категорії осіб уповноважених на виконання функцій держави.

Разом з тим, в порушення вимог зазначених нормативно-правових актів, будучи службовою особою ОСОБА_4 усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, став на шлях злочинної діяльності, шляхом одержання неправомірної вигоди, за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 29 червня 2025 року, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди за видачу фіктивних повісток про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження медичного огляду для визначення придатності, особам які підпадають під мобілізацію віком з 25 років до 60 років, що у свою чергу дає право безпечно пересуватися по місту та по території України під час військового стану зазначеним особам та виключає можливість призову останніх на військову службу.

Для реалізації вищезазначеного злочинного умислу, ОСОБА_4 залучив громадянина ОСОБА_7 , який в свою чергу, усвідомлюючи вказані вище положення чинного законодавства України, за вказівкою ОСОБА_4 , підшукав військовозобов`язаного громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який потребував тимчасового уникнення призову під час мобілізації та під час дії воєнного стану на території України, шляхом виготовлення повісток про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, 29.06.2025 року, у денний період часу, більш точний час в ході досудового розслідування наразі не встановлено, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, зустрілись з ОСОБА_8 у невстановленому на даний час місці, та в ході особистої розмови ОСОБА_7 познайомив останнього з ОСОБА_4 , який в свою чергу запропонував йому за грошову винагороду в розмірі 15 000 гривень, надати фіктивну повістку до ІНФОРМАЦІЯ_4 на певний час, яка надасть змогу безпечно пересуватися по місту та по території України під час військового стану, особам які підпадають під мобілізацію віком з 25 років до 60 років. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 також повідомив ОСОБА_8 , що може загалом підготувати та видати близько десяти подібних повісток за необхідності.

Далі, 09.07.2025 року, ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_4 , отримав від ОСОБА_8 фотознімок паспорта громадянина України останнього, з метою виготовлення повістки, який ОСОБА_8 надіслав у додатку «Viber» на номер ОСОБА_7 , а саме № НОМЕР_1 , а також в ході телефонної розмови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 домовились про зустріч 10.07.2025 року.

В подальшому, 10.07.2025 року приблизно о 15:30 год., ОСОБА_7 реалізуючи спільний з ОСОБА_4 умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, зустрівся з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , де передав останньому повістку № 705/8 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності на ім`я ОСОБА_8 від 10.07.2025 року, з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 , що грошові кошти за неї необхідно буде передати пізніше.

16.07.2025 року, у денний період часу, більш точний час в ході досудового розслідування наразі не встановлено, ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_8 , за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 2, в ході якої останній за вказівкою ОСОБА_7 передав йому грошові кошти в розмірі 15 000 гривень, за раніше виготовлену ОСОБА_4 повістку. Також в ході вказаної зустрічі ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 про можливість виготовлення ОСОБА_4 аналогічних повісток іншим його знайомим, при цьому вартість наступних буде складати 14 000 гривень.

18.07.2025року приблизно о11:00год., ОСОБА_7 продовжуючи реалізаціюспільного з ОСОБА_4 умислу нанезаконне збагачення,зустрівся з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , де передав останньому три повістки з №№ 737/7, 739/7 та 740/7 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності на ім`я ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 17.07.2025 року, з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свою чергу, ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 грошові кошти в загальній сумі 42000 гривень, за виготовлені ОСОБА_4 повістки.

29.07.2025року приблизно о14:00год., ОСОБА_7 продовжуючи реалізаціюспільного з ОСОБА_4 умислу нанезаконне збагачення,знову зустрівсяз ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , де передав останньому три повістки з №№ 115/4, 112/4 та 117/5 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності на ім`я ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та

ОСОБА_14 від 29.07.2025 року, з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свою чергу, ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 грошові кошти в загальній сумі 28000 гривень, за виготовлені ОСОБА_4 повістки.

Після цього, 30.07.2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було затримано працівниками правоохоронних органів та їх злочинну діяльність припинено.

За викладених вище обставин, 31.07.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюіз визначеннмязастави урозмірі 330(тристатридцяти)розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що складає999240(дев`ятсотдев`яносто дев`ятьтисяч двістісорок)гривень.

У судовому засіданні -

Прокурор. оголосив подане клопотання, його вимоги підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, зазначивши, що її підзахисний погоджується з підозрою, ризики необґрунтовані стороною обвинувачення, а розмір застави є непомірним для підозрюваного. Просила застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а у разі задоволення клопотання визначити менший розмір застави.

Підозрюваний підримав думку свого захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно дост. 178 КПК України, повиннен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 31.07.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України підтверджується: повідомленнями про виявлення ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1141, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України

від Представництва внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією в

м. Одеса) 2 управління ГУ ВБ СБУ;протоколами допиту свідка ОСОБА_8 , в ході яких останній пояснив, що 29.06.2025 познайомився з особами на ім`я ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які запропонували останньому придбати за грошову винагороду в розмірі 15000 гривень повістку про виклик до строком дії один місяць, що надасть можливість вільно переміщуватись та фактично ухилятись від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, в свою чергу ОСОБА_15 представився працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 , який їх готував, а ОСОБА_16 в свою чергу в подальшому вів спілкування зі свідком, передавав йому повістки та отримував за них грошові кошти; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 21.07.2025, в ході якого останній пояснив, що знайомий з ОСОБА_18 протягом тривалого часу та нещодавно стало відомо, що останній став причетний до протиправної діяльності пов`язаної з незаконною видачею повісток, яка надає можливість вільно переміщуватись та фактично ухилятись від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, а також був присутній на одній із передач грошових коштів в сумі 15000 гривень ОСОБА_19 .

Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, що долучені до клопотання вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення злочину.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому,КПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, а також враховуючи те, що підозрюваний малолітніх дітей на утриманні не має, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя приймає до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 має відносно міцні соціальні зв`язки з огляду на те, що він одружений, має постійне місце мешкання та місце роботи, проте враховує те, що на даний час останній підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а тому ризик переховування підозрюваного наразі не можна виключати в рамках кримінального провадження.

Також, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетнідані свідківна показанняяких сторонаобвинувачення посилаєтьсяв обґрунтуванняпред`явленої йомупідозри таякі вподальшому будутьдопитуватися безпосередньосудом,у випадкунаправлення обвинувальногоакту досуду,слідчий суддяприходить допереконання проіснування ризику,передбаченого п.3ч.1ст.177КПК України,а саме:ризику можливогонезаконного впливупідозрюванимна свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Одночасно, прокурором доведено ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки станом на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення злочинів в рамках кримінального провадження, а отже, ОСОБА_4 матиме можливість підтримувати зв`язок із такими особами, тим самим сприяти їх переховуванню від органу досудового розслідування та суду, а тому ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України наразі також існує в рамках кримінального провадження.

Слідчий вклопотанні посилаєтьсятакож нанаявність ризикупередбаченого п.5ч.1ст.177КПК України,а самена те,що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та стороною обвинувачення не надано даних про те, що він має статус підозрюваного/обвинуваченого в рамках будь-якого іншого кримінального провадження.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Сторона захисту зазначає, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 можливо застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Проте, встановлені під час судового засідання ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчать про те, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і русі кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Стороною захисту у судовому засіданні недоведено можливість та необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш мякого запобіжного заходу.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, зокрема ризику можливого переховування підозрюваного, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативним, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_4 інкримінується можливе вчинення в умовах воєнного стану тяжкого злочину, пов`язаного із корупцією.

Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, між тим згідно зазначеної статті у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину та покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вказані розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст.177,178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя при визначені розміру застави враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого під час перебування на службовій військовій посаді, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов`язків, що створює в суспільстві негативне враження безладдя, безкарності та отримання з корисливих мотивів грошових коштів злочинним шляхом працівниками Збройних Сил України, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію та військовий стан в державі.

Слідчим суддею було встановлено, що дійсно обставини імовірного вчинення злочину у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України з огляду на характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину (одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

Сторона обвинувачення просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу урозмірі 330(тристатридцяти)розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що складає999240(дев`ятсотдев`яносто дев`ятьтисяч двістісорок)гривень,посилаючись нарозмір отриманоїнеправомірної вигодита майновийстан підозрюваного.

З урахуваннямрезонанстності обставинвчинення злочину,враховуючи розмірнеправомірної вигодиу сумі 70000грн.,майновий станпідозрюваногоОСОБА_4 , слідчий суддя погоджується із стороною обвинувачення та вважає, що відносно підозрюваного слід визначити заставу у розмірі 330 (триста тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 999 240 (дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень, яка, на думку слідчого судді, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків та буде відповідати матеріальному стану підозрюваного.

Таким чином, надавши правову оцінку всім доводам, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.

Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193,194-196, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 27.09.2025року,включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 330 (триста тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 999 240 (дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 27.09.2025року,включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти, слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000757 від 02.07.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, начальника групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364,368,368-2,369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно ст. ст. 6, 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством. На військових посадових осіб поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 року, (далі Положення), ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м.Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Відповідно до п. 8 Положення завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно з п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань окрім іншого: здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; розробляють плани проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території; здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час;виконують інші функції відповідно до законодавства.

Згідно з п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань окрім іншого: ведення на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»

№ 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією проти України, в Україні введено воєнний стан, правовий режим якого неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.

У зв`язку з чим, 24.02.2022 року Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено загальну мобілізацію, яка триває по теперішній час.

Відповідно, ОСОБА_4 будучи працевлаштованим на посаді начальника групи забезпечення заходів цивільно - військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до ч. 3 ст. 18, пункту 1 примітки до ст. 364, пункту 1 примітки до ст. 425 КК України, є військовою службовою особою.

Згідно підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" особами уповноваженими на виконання функцій держави є посадові та службові особи інших державних органів.

Таким чином, посадові особи РТЦК та СП, яке є центральним органом виконавчої влади, відносяться до категорії осіб уповноважених на виконання функцій держави.

Разом з тим, в порушення вимог зазначених нормативно-правових актів, будучи службовою особою ОСОБА_4 усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, став на шлях злочинної діяльності, шляхом одержання неправомірної вигоди, за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 29 червня 2025 року, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди за видачу фіктивних повісток про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження медичного огляду для визначення придатності, особам які підпадають під мобілізацію віком з 25 років до 60 років, що у свою чергу дає право безпечно пересуватися по місту та по території України під час військового стану зазначеним особам та виключає можливість призову останніх на військову службу.

Для реалізації вищезазначеного злочинного умислу, ОСОБА_4 залучив громадянина ОСОБА_7 , який в свою чергу, усвідомлюючи вказані вище положення чинного законодавства України, за вказівкою ОСОБА_4 , підшукав військовозобов`язаного громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який потребував тимчасового уникнення призову під час мобілізації та під час дії воєнного стану на території України, шляхом виготовлення повісток про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, 29.06.2025 року, у денний період часу, більш точний час в ході досудового розслідування наразі не встановлено, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, зустрілись з ОСОБА_8 у невстановленому на даний час місці, та в ході особистої розмови ОСОБА_7 познайомив останнього з ОСОБА_4 , який в свою чергу запропонував йому за грошову винагороду в розмірі 15 000 гривень, надати фіктивну повістку до ІНФОРМАЦІЯ_4 на певний час, яка надасть змогу безпечно пересуватися по місту та по території України під час військового стану, особам які підпадають під мобілізацію віком з 25 років до 60 років. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 також повідомив ОСОБА_8 , що може загалом підготувати та видати близько десяти подібних повісток за необхідності.

Далі, 09.07.2025 року, ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_4 , отримав від ОСОБА_8 фотознімок паспорта громадянина України останнього, з метою виготовлення повістки, який ОСОБА_8 надіслав у додатку «Viber» на номер ОСОБА_7 , а саме № НОМЕР_1 , а також в ході телефонної розмови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 домовились про зустріч 10.07.2025 року.

В подальшому, 10.07.2025 року приблизно о 15:30 год., ОСОБА_7 реалізуючи спільний з ОСОБА_4 умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, зустрівся з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , де передав останньому повістку № 705/8 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності на ім`я ОСОБА_8 від 10.07.2025 року, з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 , що грошові кошти за неї необхідно буде передати пізніше.

16.07.2025 року, у денний період часу, більш точний час в ході досудового розслідування наразі не встановлено, ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_8 , за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 2, в ході якої останній за вказівкою ОСОБА_7 передав йому грошові кошти в розмірі 15 000 гривень, за раніше виготовлену ОСОБА_4 повістку. Також в ході вказаної зустрічі ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 про можливість виготовлення ОСОБА_4 аналогічних повісток іншим його знайомим, при цьому вартість наступних буде складати 14 000 гривень.

18.07.2025року приблизно о11:00год., ОСОБА_7 продовжуючи реалізаціюспільного з ОСОБА_4 умислу нанезаконне збагачення,зустрівся з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , де передав останньому три повістки з №№ 737/7, 739/7 та 740/7 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності на ім`я ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 17.07.2025 року, з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свою чергу, ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 грошові кошти в загальній сумі 42000 гривень, за виготовлені ОСОБА_4 повістки.

29.07.2025року приблизно о14:00год., ОСОБА_7 продовжуючи реалізаціюспільного з ОСОБА_4 умислу нанезаконне збагачення,знову зустрівсяз ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , де передав останньому три повістки з №№ 115/4, 112/4 та 117/5 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності на ім`я ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та

ОСОБА_14 від 29.07.2025 року, з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свою чергу, ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 грошові кошти в загальній сумі 28000 гривень, за виготовлені ОСОБА_4 повістки.

Після цього, 30.07.2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було затримано працівниками правоохоронних органів та їх злочинну діяльність припинено.

За викладених вище обставин, 31.07.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюіз визначеннмязастави урозмірі 330(тристатридцяти)розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що складає999240(дев`ятсотдев`яносто дев`ятьтисяч двістісорок)гривень.

У судовому засіданні -

Прокурор. оголосив подане клопотання, його вимоги підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, зазначивши, що її підзахисний погоджується з підозрою, ризики необґрунтовані стороною обвинувачення, а розмір застави є непомірним для підозрюваного. Просила застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а у разі задоволення клопотання визначити менший розмір застави.

Підозрюваний підримав думку свого захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно дост. 178 КПК України, повиннен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 31.07.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України підтверджується: повідомленнями про виявлення ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1141, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України

від Представництва внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією в

м. Одеса) 2 управління ГУ ВБ СБУ;протоколами допиту свідка ОСОБА_8 , в ході яких останній пояснив, що 29.06.2025 познайомився з особами на ім`я ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які запропонували останньому придбати за грошову винагороду в розмірі 15000 гривень повістку про виклик до строком дії один місяць, що надасть можливість вільно переміщуватись та фактично ухилятись від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, в свою чергу ОСОБА_15 представився працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 , який їх готував, а ОСОБА_16 в свою чергу в подальшому вів спілкування зі свідком, передавав йому повістки та отримував за них грошові кошти; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 21.07.2025, в ході якого останній пояснив, що знайомий з ОСОБА_18 протягом тривалого часу та нещодавно стало відомо, що останній став причетний до протиправної діяльності пов`язаної з незаконною видачею повісток, яка надає можливість вільно переміщуватись та фактично ухилятись від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, а також був присутній на одній із передач грошових коштів в сумі 15000 гривень ОСОБА_19 .

Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, що долучені до клопотання вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення злочину.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому,КПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, а також враховуючи те, що підозрюваний малолітніх дітей на утриманні не має, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя приймає до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 має відносно міцні соціальні зв`язки з огляду на те, що він одружений, має постійне місце мешкання та місце роботи, проте враховує те, що на даний час останній підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а тому ризик переховування підозрюваного наразі не можна виключати в рамках кримінального провадження.

Також, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетнідані свідківна показанняяких сторонаобвинувачення посилаєтьсяв обґрунтуванняпред`явленої йомупідозри таякі вподальшому будутьдопитуватися безпосередньосудом,у випадкунаправлення обвинувальногоакту досуду,слідчий суддяприходить допереконання проіснування ризику,передбаченого п.3ч.1ст.177КПК України,а саме:ризику можливогонезаконного впливупідозрюванимна свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Одночасно, прокурором доведено ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки станом на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення злочинів в рамках кримінального провадження, а отже, ОСОБА_4 матиме можливість підтримувати зв`язок із такими особами, тим самим сприяти їх переховуванню від органу досудового розслідування та суду, а тому ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України наразі також існує в рамках кримінального провадження.

Слідчий вклопотанні посилаєтьсятакож нанаявність ризикупередбаченого п.5ч.1ст.177КПК України,а самена те,що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та стороною обвинувачення не надано даних про те, що він має статус підозрюваного/обвинуваченого в рамках будь-якого іншого кримінального провадження.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Сторона захисту зазначає, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 можливо застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Проте, встановлені під час судового засідання ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчать про те, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і русі кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Стороною захисту у судовому засіданні недоведено можливість та необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш мякого запобіжного заходу.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, зокрема ризику можливого переховування підозрюваного, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативним, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_4 інкримінується можливе вчинення в умовах воєнного стану тяжкого злочину, пов`язаного із корупцією.

Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, між тим згідно зазначеної статті у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину та покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вказані розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст.177,178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя при визначені розміру застави враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого під час перебування на службовій військовій посаді, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов`язків, що створює в суспільстві негативне враження безладдя, безкарності та отримання з корисливих мотивів грошових коштів злочинним шляхом працівниками Збройних Сил України, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію та військовий стан в державі.

Слідчим суддею було встановлено, що дійсно обставини імовірного вчинення злочину у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України з огляду на характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину (одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

Сторона обвинувачення просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу урозмірі 330(тристатридцяти)розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що складає999240(дев`ятсотдев`яносто дев`ятьтисяч двістісорок)гривень,посилаючись нарозмір отриманоїнеправомірної вигодита майновийстан підозрюваного.

З урахуваннямрезонанстності обставинвчинення злочину,враховуючи розмірнеправомірної вигодиу сумі 70000грн.,майновий станпідозрюваногоОСОБА_4 , слідчий суддя погоджується із стороною обвинувачення та вважає, що відносно підозрюваного слід визначити заставу у розмірі 330 (триста тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 999 240 (дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень, яка, на думку слідчого судді, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків та буде відповідати матеріальному стану підозрюваного.

Таким чином, надавши правову оцінку всім доводам, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.

Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193,194-196, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 27.09.2025року,включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 330 (триста тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 999 240 (дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 27.09.2025року,включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти, слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.Слідчий суддя ОСОБА_1