Ухвала суду № 129317532, 01.08.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/28082/25

Провадження № 1-кс/947/11600/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого в ОВС СУ Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено заступником начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовженнязастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюв рамкахкримінального провадження№ 42024164690000080 від 03.09.2024, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комишівка, Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, маючого неповнолітню дитину, обіймаючого посаду голови БО «БФ «В.В. з Україною в серці», фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні№42024164690000080 від 03.09.2024за ознакамикримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України.

В рамках означенного кримінального провадження за обставин письмово викладених у клопотанні слідчого, 18.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.332КК України,за кваліфікуючимиознаками: сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, з корисливих мотивів

17.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

-ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому;

-ч.4ст.189КК України,за кваліфікуючимиознаками:вимога передачічужого майназ погрозоюнасильства надпотерпілим, пошкодженнячи знищенняйого майна (вимагання), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Востаннє, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси 04.07.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено строк застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 18.07.2025,в межах строку досудового розслідування.

10.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, таким чином останній наразі підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених:

-ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому;

-ч.4ст.189КК України,за кваліфікуючимиознаками:вимога передачічужого майназ погрозоюнасильства надпотерпілим, пошкодженнячи знищенняйого майна (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

11.07.2025 слідчим, за дорученням прокурора, на виконання вимог ст. 290 КПК України підозрюваному та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог статей 283, 290 КПК України надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

Наразі, підозрюваний та захисник ознайомлюються з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, на даний час існує необхідність виконати вимоги ст. ст. 290-292 КПК України, у зв`язку із чим закінчити досудове розслідування до завершення строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 не видається за можливе, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу.

У судовому засіданні:

-прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

-захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, з огляду на те, що підзахисний має міцні соціальні зв`язки, а тому клопотання слідчого є необгрунтованим.

-підозрюваний підтримав думку свого захисника.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 10.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч.4ст.189КК України.

Обгрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується стороною обвинувачення наступними матеріалами кримінального провадження: проколами допитів свідка ОСОБА_7 який поясняв, що ОСОБА_4 сприяв незаконному переправленню через державний кордон України; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо-, відеоконтроль особи» від 15.10.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо-, відеоконтроль особи» від 29.10.2024; протоколом огляду і вручення грошових коштів від 17.01.2025; протоколом затримання ОСОБА_4 , безпосередньо під час вчинення кримінального правопорушення;протоколом допитусвідка ОСОБА_8 від 17.01.2025;протоколом обшуку транспортного засобу «BMW 730I» чорного кольору, державний номер НОМЕР_1 від 17.01.2025; протоколом огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 9 від 17.01.2025; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо-, відеоконтроль особи» від 13.01.2025; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо-, відеоконтроль особи» від 24.01.2025; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 24.01.2025; висновком експерта № 119/25 від 12.06.2025.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні означених злочинів, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_9 кримінально-протиправних дій.

Крім того, питання обгрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_4 неодноразово перевірялося слідчим суддею при першочерговому застосуванні запобіжного заходу та його подальшому продовженні відносно підозрюваного.

Слідчим, за дорученням прокурора, на виконання вимог ст. 290 КПК України 11.07.2025 повідомлено підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог статей 283, 290 КПК України надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

На теперішній час відносно ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 18.07.2025, в межах строку досудового розслідування.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, та беручи до уваги те, що підозрюваному, у тому числі, інкриміновано кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до двандацяти років з конфіскацією майна, що передбачає в разі доведення вини у суді, призначення останньому покарання виключно у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя вважає доведеним продовження існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду

Наявність даного ризику у відповідності доКПК Українине означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень та суворість покарання за їх ймовірне вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердженняузгоджуєтьсяізпозицією ЄСПЛ,викладеноюурішенні посправі«Ilijkovv.Bulgaria»від26.06.2001(§80,заява№33977/96),заякоюсуворість можливоговирокуєвідповідним елементомвоцінціризику ухилення,апоглядна серйозністьобвинуваченняпротизаявника даєуповноважениморганамможливість обґрунтовановважати,щотакийпочатковий ризикбуввстановлений,таурішенніЄСПЛ посправі«Пунцельтпроти Чехії»(«Punzeltv.CzechRepublic»)№31315/96від25.04.2000,§76,відповіднодоякого приоцінціризикупереховування відправосуддяможебратися доуваги(поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Також, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетні дані свідків, на показання яких сторона обвинувачення посилається в обґрунтування пред`явленої йому підозри та які в подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Перевіряючи актуальність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Крім того, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

З оглядуна фактичніобставини даногокримінального провадження,встановлені вході розглядуданого клопотаннявідомості,в томучислі якістосуються наявностіобґрунтованої підозриза фактомможливого вчиненняпідозрюваним ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Відповідно доп.5ч.1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Частиною 3 ст.219КПК України передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Як вбачаєтьсяз матеріалівклопотання пропродовження строкудії запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою, слідчим за дорученням прокурора, на виконання вимог ст. 290 КПК України 11.07.2025 підозрюваному та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог статей 283, 290 КПК України надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

На теперішній час триває стадія ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваним та захисником, а закінчити виконання вимог ст. 290 КПК України не видається за можливе до закінення строку тримання під вартою ОСОБА_4 , а саме до 18.07.2025.

Таким чином, в силу норм п. 5 ч. 1 ст. 3 та ст. 219 КПК України, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, однак, воно не вважається закінченим, оскільки у даному випадку обвинувальний акт до суду не направлено, у зв`язку з тим, що здійснюється виконання вимог ст.290КПК України - ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження, на виконання яких строки досудового розслідування не поширюються. Враховуючи, що досудове розслідування на теперішній час не закінчено, з огляду на продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного.

Слідчий суддя критично оцінює доводи захисника щодо необґрунтованості клопотання, оскільки адвокатом ОСОБА_5 не надано жодного документального підтвердження власним доводам, зокрема, щодо зазначених ним міцних соціальних зв`язків підзахисного.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність продовження відносно ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 14.08.2025, в межах строку досудового розслідування, який не перевищує 7 (семи) днів, моменту закінчення ознайомлення стороною захисту з матеріалами кримінального провадження, вважаючи, що вказаний строк в повній мірі є достатнім для виконання стороною обвинувачення вимог ст. ст. 290, 291 КК України.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання про часткове задоволення вимог клопотання слідчого в частині строку продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .

Керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчогов ОВССУ Головногоуправління Національноїполіції вОдеській області ОСОБА_6 ,яке погодженоз заступникомначальника відділуСпеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Південногорегіону ОСОБА_3 задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 14.08.2025, в межах строку досудового розслідування, який не перевищує 7 (семи) днів, з моменту закінчення ознайомлення підозрюваним та його захисником з матеріалами кримінального провадження, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1